За словами співрозмовників, депутату Швидкому повідомили про підозру ще 9 лютого. На думку слідства, Швидкий був правою рукою колишнього виконувача обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області Олега Левченка, який також є підозрюваним у справі.

Детектив НАБУ і прокурор САП просили застосувати до Швидкого запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Підозрюваного хотіли взяти на поруки колеги-депутати Борщагівської сільради. Втім суд відправив депутата під нічний домашній арешт.

«Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у межах кримінального провадження — задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного (Швидкого) запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у період з 20:00 до 07:00 залишати житло без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду, строком на 2 місяці, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 квітня 2024 року включно», – йдеться в рішенні.

На Швидкого поклали наступні обов’язки: прибувати за першим викликом; не відлучатись за межі Київської області без дозволу; повідомляти про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваними у цьому кримінальному провадженні та свідками, а також здати на зберігання закордонні паспорти.

Як відомо, антикорупційний суд заарештував Левченка з альтернативою 3 млн грн застави. Ці кошти внесли і він вийшов з-під варти під наступні обов’язки.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких голова Держрезерву Дмитро Бабак. За версією слідства, у 2018-2019 роках ці особи заволоділи майже 920 га державної землі у Фастові Київської області та близько 284 га ДП «Пуща-Водиця» поблизу міста Києва.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Київщині депутат Олег Швидкий допоміг вкрасти 1200 га землі появились сначала на Антикорупційна правда.

Аудит проведено за 2020–2021 роки, а з окремих питань за більш тривалий період.

Виявлені порушення при адмініструванні дохідної частини бюджету – недоплату за результатами фінансово-господарської діяльності на понад 42 млн гривень. Також вони встановили, що майже 11 млн гривень Фонд і відділення використали непродуктивно, неефективно управляли коштами та майном на понад 33 млн гривень.

Крім цього, виявлено безпідставно нарахована та виплачена зарплата керівнику одного з державних підприємства та трьом заступникам керівника регіонального відділення. Через необґрунтовані управлінські рішення посадових осіб Фонду бюджет втратив понад 2 млн гривень.

Не провели інвентаризацію

З грудня 2019 по грудень 2021 року Фонд прийняв до своєї сфери управління понад 571 держпідприємство, установу та організацію, переважна частина яких недіючі, перебувають у процесі ліквідації та банкрутства або відомості про які відсутні. Наприкінці 2021 року ФДМУ управляв 636 підприємствами та організаціями, з яких лише 28% були працюючими. Аудит встановив, що цілісні майнові комплекси держпідприємств приймали до сфери управління без проведення інвентаризації.

Внаслідок незабезпечення Фондом належного контролю за повнотою і обґрунтованістю показників фінпланів держпідприємств, установ та організацій, у 2020 році лише 46 держпідприємств відрахували частину чистого прибутку до держбюджету із 86, які планували це зробити, у 2021 році – 33 держпідприємства із 84 відповідно. Держбюджет недоотримав більш як 42 млн грн відрахувань частини чистого прибутку.

Зволікання ФДМУ з приватизацією та продажем об’єктів великої приватизації призвело до неефективного використання бюджетних коштів. Крім того, через неналежне виконання повноважень щодо приватизації ДП «Завод «Електроважмаш» держбюджет втратив більш як 2 млн гривень.

ДП «Пуща-Водиця»

Аудит також засвідчив, що недобросовісне управління майном ДП «Пуща-Водиця» призвело до укладання у 2006–2015 роках (з подальшими змінами) на невигідних для держави умовах 6 інвестиційних договорів та 2 договорів часткової участі в будівництві. Зокрема, на неконкурентних засадах передали приватним будівельним компаніям під багатоквартирну забудову 9 земельних ділянок загальною площею 308 га у Подільському й Оболонському районах міста Києва без визначення їх ринкової вартості, що унеможливило визначення реальної частки (вкладу) ДП «Пуща-Водиця» в інвестиційних договорах.

Реалізація зазначених договорів створює ризики відчуження активів держпідприємства за орієнтовним розрахунком понад 40 млрд гривень. Також зволікання ДП «Пуща-Водиця» зі зміною цільового призначення сільськогосподарських земель у ділянки для житлової й громадської забудови під час реалізації інвестдоговорів призвело до майже 5 млн грн непродуктивних витрат. У 2020–2021 роках ДП «Пуща-Водиця» сплатило більш як 29 млн грн податку на землю за 9 земельних ділянок. На них фахівці Рахункової палати виявили автогаражний кооператив, більшість гаражів якого приватизовані. Серед них є станції техобслуговування, автомийки, шиномонтажні майстерні, готель і автозаправні станції.

Крім того, 21 земельна ділянка ДП «Пуща-Водиця» загальною площею майже 55 га використовувалась не за цільовим призначенням, що створює високий ризик їх втрати. На момент проведення аудиту за орієнтовним розрахунком вартість цих ділянок становила понад 7 млрд гривень. Упродовж 2020–2021 років ДП «Пуща-Водиця» сплатило за цю 21 земельну ділянку більш як 6 млн гривень податку.

Водночас за 2014–2019 роки ДП «Пуща-Водиця» залучило понад 201 млн грн поворотної фіндопомоги на зарплату, виплату податків та інші господарські потреби, з яких станом на 31 грудня 2021 року не повернуло 68,6 млн гривень. При цьому за 2019 рік ДП «Пуща-Водиця» мало прибуток 16 тис. грн, а за 2020 рік – 32 млн грн збитку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Фонді держмайна знайшли порушення на 90 млрд гривень появились сначала на Антикорупційна правда.