Фонд державного майна України та його регіональні відділення неефективно керує майном, що призвело до недоліків та порушень на загальну суму понад 90 млрд гривень. Про це повідомляє Рахункова палата.
Аудит проведено за 2020–2021 роки, а з окремих питань за більш тривалий період.
Виявлені порушення при адмініструванні дохідної частини бюджету – недоплату за результатами фінансово-господарської діяльності на понад 42 млн гривень. Також вони встановили, що майже 11 млн гривень Фонд і відділення використали непродуктивно, неефективно управляли коштами та майном на понад 33 млн гривень.
Крім цього, виявлено безпідставно нарахована та виплачена зарплата керівнику одного з державних підприємства та трьом заступникам керівника регіонального відділення. Через необґрунтовані управлінські рішення посадових осіб Фонду бюджет втратив понад 2 млн гривень.
Не провели інвентаризацію
З грудня 2019 по грудень 2021 року Фонд прийняв до своєї сфери управління понад 571 держпідприємство, установу та організацію, переважна частина яких недіючі, перебувають у процесі ліквідації та банкрутства або відомості про які відсутні. Наприкінці 2021 року ФДМУ управляв 636 підприємствами та організаціями, з яких лише 28% були працюючими. Аудит встановив, що цілісні майнові комплекси держпідприємств приймали до сфери управління без проведення інвентаризації.
Внаслідок незабезпечення Фондом належного контролю за повнотою і обґрунтованістю показників фінпланів держпідприємств, установ та організацій, у 2020 році лише 46 держпідприємств відрахували частину чистого прибутку до держбюджету із 86, які планували це зробити, у 2021 році – 33 держпідприємства із 84 відповідно. Держбюджет недоотримав більш як 42 млн грн відрахувань частини чистого прибутку.
Зволікання ФДМУ з приватизацією та продажем об’єктів великої приватизації призвело до неефективного використання бюджетних коштів. Крім того, через неналежне виконання повноважень щодо приватизації ДП «Завод «Електроважмаш» держбюджет втратив більш як 2 млн гривень.
ДП «Пуща-Водиця»
Аудит також засвідчив, що недобросовісне управління майном ДП «Пуща-Водиця» призвело до укладання у 2006–2015 роках (з подальшими змінами) на невигідних для держави умовах 6 інвестиційних договорів та 2 договорів часткової участі в будівництві. Зокрема, на неконкурентних засадах передали приватним будівельним компаніям під багатоквартирну забудову 9 земельних ділянок загальною площею 308 га у Подільському й Оболонському районах міста Києва без визначення їх ринкової вартості, що унеможливило визначення реальної частки (вкладу) ДП «Пуща-Водиця» в інвестиційних договорах.
Реалізація зазначених договорів створює ризики відчуження активів держпідприємства за орієнтовним розрахунком понад 40 млрд гривень. Також зволікання ДП «Пуща-Водиця» зі зміною цільового призначення сільськогосподарських земель у ділянки для житлової й громадської забудови під час реалізації інвестдоговорів призвело до майже 5 млн грн непродуктивних витрат. У 2020–2021 роках ДП «Пуща-Водиця» сплатило більш як 29 млн грн податку на землю за 9 земельних ділянок. На них фахівці Рахункової палати виявили автогаражний кооператив, більшість гаражів якого приватизовані. Серед них є станції техобслуговування, автомийки, шиномонтажні майстерні, готель і автозаправні станції.
Крім того, 21 земельна ділянка ДП «Пуща-Водиця» загальною площею майже 55 га використовувалась не за цільовим призначенням, що створює високий ризик їх втрати. На момент проведення аудиту за орієнтовним розрахунком вартість цих ділянок становила понад 7 млрд гривень. Упродовж 2020–2021 років ДП «Пуща-Водиця» сплатило за цю 21 земельну ділянку більш як 6 млн гривень податку.
Водночас за 2014–2019 роки ДП «Пуща-Водиця» залучило понад 201 млн грн поворотної фіндопомоги на зарплату, виплату податків та інші господарські потреби, з яких станом на 31 грудня 2021 року не повернуло 68,6 млн гривень. При цьому за 2019 рік ДП «Пуща-Водиця» мало прибуток 16 тис. грн, а за 2020 рік – 32 млн грн збитку.
