Україна переживає весну та прийняла нового директора Національного антикорупційного бюро – Семена Кривоніса. Кривоніс перейшов на цю посаду з посади голови Державної інспекції архітектури та містобудування, що видає дозволи на будівництво в Україні.
З таким досвідом та знаннями, Кривоніс зрозумів, як функціонує система. Тому, ставши головою НАБУ, він має зробити все можливе для налагодження порядку на будівельному ринку. Було б доречно, якби він почав свою діяльність з боротьби з будівельною мафією. Ми готові допомогти в розслідуванні складних будівельних схем, починаючи зі столиці, пише “Антикор”.
Глава 1. Схематозники у кабінетах
Як не дивно, але корупційні зв’язки в кабінетах київської влади найпростіше та найнаочніше зобразити саме у вигляді графічної схеми. Що ми зробили.
Центральне місце у схемі будівельної мафії Києва посідає Денис Комарницький. Саме він через своїх підручних та ставлеників курирує усі профільні департаменти КМДА, комісії Київради та комунальні підприємства.
Також важливим елементом у схемі є найближче оточення Кличка, вони забезпечують Комарницькому комунікацію із мером столиці Віталієм Кличком та силовим блоком. Що дозволяє корупційній системі функціонувати безперешкодно.
Для зцілення забудовників та акумулювання чорного готівки на будівництві в місті працює розгалужена система бек-офісів. У частини їх головною функцією є безпосередньо прийом грошей за проходження всіх кіл дозвільного пекла. Інші орієнтовані на спілкування із замовниками та первинну обробку документів. У самих цих бек-офісах є низка цікавих особистостей, а займається їхньою роботою Олена Марченко. Вона – депутат Київради від “Батьківщини”, член Земельної комісії, а головне – права рука самого Комарницького.
Усі зацікавлені люди у Києві знають, що такі бек-офіси існують. Отже, і для НАБУ дізнатися їхні адреси та імена їхніх співробітників — не проблема. До того ж, якщо у правоохоронців виникне бажання розібратися в темі, то завжди можна поспілкуватися з Марченком — вона просто криниця корисної інформації, і за схемою видно, чому. Адже саме через Олену Марченко Денис Комарницький здійснює негласне керівництво департаментами та комісіями, залученими до будівельної схеми.
І першою ланкою у цій схемі є Департамент містобудування та архітектури КМДА. Тому що саме він видає містобудівні умови та обмеження (ГУО), без яких не може розпочатися жодне будівництво у столиці. Вся комунікація з Архітектурою ведеться безпосередньо Марченко. Саме вона заходить сюди нарізати завдання директору департаменту, головному архітектору Києва Олександру Свистунову та начальниці управління регулювання забудови міста Валентині Святині, яка безпосередньо видає ГУО. Департамент та його робота повністю на контролі у Марченка.
Також вона займається і Департаментом земельних ресурсів КМДА — у щільній співпраці із заступником мера Петром Оленічем. Який координує роботу цього департаменту як профільний заступник Кличка.
До речі, буквально днями Оленич дав велике інтерв’ю , де цинічно розповів, що він борець за землю киян та головний благодійник із земельних питань. Хоча насправді жодне рішення щодо землі не проходить повз нього і весь земельний дерибан столиці — на його совісті. Ще один “перл” з інтерв’ю – з Комарницьким він нібито познайомився рік тому. А як численні корпоративи, де вони тусувалися разом, про що знає весь столичний ринок? Як же його відвідування бек-офісів Комарницького, зокрема в IQ Business Center?
Але повернемось до Земельного департаменту. Його функція — готувати всі документи для розгляду профільною Комісією Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Яка серед іншого займається землевідведеннями, що є важливим етапом для будь-якого будівництва.
Очолює Земельну комісію Михайло Терентьєв. Він же організовує усі “шкурняки” дерибаном землі киян. Загалом курирує цей процес також Комарницький через Марченка, проте тут є інтереси ще двох груп впливу. Перша представляє інтереси забудовника Андрія Вавриша через народного депутата від “Слуги народу” Вадима Струневича, який неформально займається міською організацією СН. Друга представляє інтереси “Європейської солідарності” в особі Ігоря Кононенка, Олексія Засенка та Сергія Березенка через депутата Київради від ЄС Володимира Прокопіва.
Рішення про початок будівництва приймає Департамент державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, він також контролює його перебіг та дотримання законодавства у процесі.
Раніше ця годівниця була одноосібною вотчиною відомих братів Горових, проте ті часи давно минули, і наскільки вони тепер залучені до схеми — питання відкрите. Але що достеменно відомо, що зараз Департамент курирує той самий Комарницький через ту саму Марченка і заступника мера В’ячеслава Непопа, також загалом підконтрольного Денису Сергійовичу. Згадайте хоча б той знаменитий аудіозапис їхнього “теплого спілкування”, де Комарницький на чому світ стоїть із матями та погрозами звітує цього чиновника. Комуніціюють Непоп та Марченко з департаментом через його директора Оксану Попович.
Окремо варто згадати Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА. Саме він відповідає за будівництво всіх великих комунальних об’єктів, де крадуться найбільші суми. Функцію куратора від Комарницького тут виконує Непоп, і не дарма. Нехай цей корупціонер із стажем уже не молодий, але хватки не втратив. Він чудово знає всі схеми та працює на свого господаря максимально ефективно. Забезпечуючи повний контроль над такими “жирними” КП, як “Спецжитлофонд”, “Житлоінвестбуд-УКБ”, а також Дирекцією капітального будівництва та реконструкції “Київбудреконструкція”.
Глава 2. Мафіозі будівельного ринку
Ми не даремно згадали “мафію”, тому що всі учасники будівельного ринку столиці є по суті великою, хай і різношерстою, сім’єю. І будівництво в місті – сімейний бізнес, де кожен іншому друг-брат-сват.
Пройдемося для початку найгучнішими іменами, які на слуху у всіх киян і працювати за якими НАБУ та іншим правоохоронним органам буде найпростіше через велику кількість інформації щодо них.
Дмитро Ісаєнко – головний будівельний ньюзмейкер країни останніх днів. Завдяки резонансу у ЗМІ віддаємо йому почесне перше місце. А все тому, що він уже здобув підозри від НАБУ! Щоправда, поки що лише по одному епізоду… Але для народного депутата від ОПЗЖ це явно ще не вечір. Як і для його компанії Perfect Group, будівництва якої поки що працюють, але чи надовго?
Партнери Ісаєнко – Влада Молчанова, Ігор Кушнір та Вадим Столар. Але про всіх по порядку.
Не менш почесне друге місце по-джентльменськи віддаємо Владі Молчановій — залізній леді, яка свого часу виграла війну з Юрою Єнакіївським за ринок “Столичний”. Співвласниця Stolitsa Group, Novus будує багато і тому є активною учасницею схем. У багатьох об’єктах є партнером того ж Ісаєнка, Кушніра, Столара та Комарницького.
Також до конфлікту з Юлією Тимошенко курирувала київську “Батьківщину” — поки що дві левиці не посварилися за розподіл потоків.
Ігор Кушнір — незбивний голова “Київміськбуду”. На даний момент – один із найбільших гравців ринку, відповідно – найбільший поповнювач чорної каси для будівельної мафії. “Улюбленець” інвесторів “Укрбуду”, яким він добудовує житлоплощі після краху останнього.
Давній партнер та друг Столара. Також є інформація, що його зараз “стрижуть” Комарницький і кум мера. Не чужий і політики — є “співвласником” міської “Батьківщини” через Володимира Слончака та Юрія Зубка.
Вадим Столар, який стежить за Києвом, як і Ісаєнко, нардеп від ОПЗЖ, правда, поки що без підозри, але обшуки в нього вже були. Його асоціюють із компаніями ENSO та bUd development, у зв’язку з чим у них виникають проблеми з правоохоронцями.
До 2019 року справи у місті у нього йшли дуже добре, чого не скажеш про сьогоднішню ситуацію. Все тому, що Столар має особисту ворожнечу з Кличком і Комарницьким. Як змінюються часи — адже за кілька років до того мер Києва публічно вітав його з днем народження…
За нашою інформацією, партнерами Столара є Кушнір, Молчанова, Ісаєнко, а кумом та другом Степан Черновецький.
Денис Комарницький – Бонні та Клайд сучасної будівельної мафії столиці. Комарницький – її безпосередній куратор. Людина, без якої у Києві не видаються дозвільні документи. В обмін на це він залазить у всі забудови, паралельно поповнюючи чорну касу. І з 2019 року має частку у всіх будівлях міста.
Пов’язані з усіма, а всі пов’язані з ними. Також на рахунку Комарницького символ київської корупції — Подільський міст, генпідрядником на будівництві якого є його компанія “Еко Буд Трейд”.
Володимир Зубик — один із найзапекліших беззаконьників і друг Комарницького. Завдяки цій дружбі йому вдалося протягнути через усі інстанції безліч вкрай сумнівних об’єктів із порушенням усіх законодавчих норм. Будівництво “Інтергал-Буда” Зубика викликають чи не найбільші протести серед активістів, саме тому, що кладуть на законодавство особливо зухвало.
Сприяє цьому, звичайно, саме близьке знайомство та партнерство Зубіка із Комарницьким.
Андрій Вавриш – сам собі режисер у будівельній сфері. Оскільки, будучи заступником начальника Департаменту містобудування та архітектури КМДА, видавав містобудівні умови та обмеження своєї компанії Riverside Development, пізніше перейменованої в SAGA Development.
Вавриш є партнером Ісаєнка. А також, як подейкують, має певний “дах” під куполом Верховної Ради в особі низки депутатів і є куратором міського осередку “Слуга народу”.
Ігор Ніконов — ікона кумівства київського будівельного ринку. Він одночасно і колишній заступник Кличка та його друг, та його кум. Його KAN Development – великий гравець на ринку. Не любить скандалів, але любить забудовувати заповідні зони.
Партнер Черновецького, разом із яким вони забудовують ландшафтний заказник у Голосіївському районі. І також кум Столара.
Брати Андрій та Олександр Насіковські — Лелек та Болек строймафії Києва. Законність об’єктів їхньої девелоперської групи компаній DIM також під питанням. Але головні проблеми у братів не через це, а тому, що вони потрапили в немилість до Кличка та Комарницького.
А все через те, що один із братів, за нашою інформацією, теж кум Столара, який побив з мером горщики.
Василь Хмельницький, Валерій Кодецький та Андрій Іванов — спеціалізуються на “деіндустріалізації”, скуповують держпідприємства з великими ділянками землі, банкрутують та розвалюють, а на їхньому місці зводять ТРЦ та ЖК. Так з’явилися “Новопечерські липки”, великі будови у Святошинському районі. А вишнею на торті стало відведення у держави заводу “Більшовик” у 2021 році. Його також планують активно забудувати. Партнером у цьому проекті є Степан Черновецький.
Ігор Кононенко, Олексій Засенко та Сергій Березенко – стара корупційна гвардія Петра Порошенка. Свого часу Кононенко був його “сірим кардиналом”, а Березенко керував Держуправлінням.
Наразі вони, як і завжди, виїжджають за рахунок адмінресурсу своєї улюбленої партії “Європейська солідарність”. Проштовхують потрібні їм рішення та влазять у частки різних будівництв через вірного васала Володимира Прокопива, ту саму Земельну комісію та депутатів Київради від ЄС. За цю комунікацію відповідає Засенко.
Ростислав Мельник (компанія “Ріел”) – львівський забудовник, який активно розширює свою імперію на Київ. Вже з успіхом будує у столиці, а все тому, що він дуже хороший друг Комарницького. І хоча всі його будови йдуть порушуючи закон і за повним свавіллям, своїх цілей завдяки цій дружбі він досягає.
Десант нардепів. Виділяємо їх в окремий блок, оскільки обидва поєднують роботу у Верховній Раді з будівельним бізнесом, що, м’яко кажучи, саме по собі вже не цілком законно.
Андрій Стріхарський був відомим пройдисвітом ще до депутатства. Наразі ж народний депутат від “Слуги народу” намагається поєднати мандат та будівельний бізнес. Ніяк не може визначитися, чи він депутат чи великий будівельник, через що страждає і він, і його об’єкти. З цієї причини зараз активним учасником ринку не є, але є низка підконтрольних йому об’єктів, на які НАБУ варто звернути увагу.
Андрій Пузійчук – теж народний депутат, але вже від “Батьківщини”. У його портфелі є низка проблемних будівництв, зараз він має труднощі з фінансуванням. Подейкують, що у зв’язку з цим кидає інвесторів, які вже вклалися в будівництво.
Є й ще низка дрібніших забудовників, якими теж потрібно буде зайнятися та перевірити наявність корупційного сліду при отриманні дозвільних документів. Це Степан Черновецький, Дмитро Андрієвський (ZIM Capital Group), Петро Шилюк, Сергій Кучер, Микола Негрич, Артур Мхітарян, Сергій Пилипенко (група “Ковальська”).
І насамкінець правоохоронним органам підказуємо: для того, щоб розкрутити цей зміїний клубок столичної мафії, спершу варто запросити до себе у відомство — не на чай, а на допит! — деяких депутатів Київради, а також працівників жирних департаментів. Причому не лише нинішніх, а й колишніх, наприклад, Юрія Тація, Вадима Шейка та Костянтина Федотова. Вони багато цікавого розкажуть…
Замість епілогу. Так чому ж, хоча всі знають, що відбувається на будівельному ринку Києва, на цю тему досі немає жодного успішного кейсу у правоохоронців?
