«Кому війна, а кому мати рідна» — цей вислів найбільш влучно описує життя бізнесмена Євгена Казьміна. Уродженець Луганщини ніколи не приховував своїх проросійських поглядів. Злочинна анексія Криму в 2014 році, вторгнення Росії у його рідні Луганську та Донецьку області, ніяким чином не змінило ставлення бізнесмена до держави-агресорки.
Казьмін ідейний фанат «руського міра». Навіть після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року він не змінив своєї думки. Підприємець зник з радарів. Невідомо, чи він чекає на прихід «своїх», або хвилюється за те, що у правоохоронців знову виникнуть питання до його проросійських поглядів. Незважаючи на те, що Казьмін потенційно є небезпечною постаттю для держави, на його бізнес це не впливає. Він і надалі продовжує отримати кошти з державного бюджету в якості підтримки «Комерційного індустріального банку», а також розвивати свої компанії, які радше схоже на «одноденки».
Бізнес із присмаком сепаратизму
Війна розставила все на свої місця — ті, хто в душі вболівав за «руській мір», продемонстрували себе у повній мірі. Багатьом публічним діячам, зокрема, політикам і бізнесменам удалося вчасно перефарбуватися, однак суспільство пам’ятає все.
У Казьміна склалася дещо інша ситуація — ще у 2016 році проти нього було розпочате досудове розслідування за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України («Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України»).
Євген Казьмін
Питання у слідства до бізнесмена були надзвичайно серйозними. Як встановили правоохоронці, Казьмін особисто керував будівництвом житла на території тимчасово окупованого півострова Крим. Ключове, що це житло призначалося не для звичайних кримчан, а для представників окупаційних структур — МВС РФ і ФСБ. Таким чином він підтримав легалізацію агресора в захопленій частині України.
Одразу після анексії Казьмін, не довго думаючи, перереєстрував свій бізнес за законодавством Росії. При чому йдеться не про одну компанію, а одразу про 7 різних юридичних осіб. Гроші для їхнього функціонування він заробляв в Україні, а потім виводив через офшорні компанії у Росію. Злочинний бізнес проіснував протягом 2 років, але вдача відвернулася від Казьміна — у серпні 2016 року його затримали. Але тут почався справжній цирк.
У суді Казьмін повідомив про те, що до моменту вручення йому підозри він начебто повідомив слідство про те, що вчинив злочин, розкаявся і в суді готовий визнати свою провину. У свою чергу, прокуратура не заперечувала проти звільнення зрадника від кримінальної відповідальності. Суд заслухавши доводи сторін вирішив усе ж таки закрити провадження, звільнивши Казьміна від відповідальності.
Рішення суду про звільнення Казьміна від кримінальної відповідальності
Але тут у ситуації відбувся неочікуваний поворот: Генеральна прокуратура раптово «прозріла», подавши апеляцію на рішення суду, однак Апеляційний суд міста Києва відмовив слідству, мотивуючи це тим, що вся інформація про звільнення Казьміна від відповідальності була відома представникам влади, і це саме вони винні у звільненні підприємця від кримінальної відповідальності.
Рішення Апеляційного суду у справі про фінансування тероризму
Але і на цьому «дивна» кримінальна епопея не завершилася. Усі забули про те, що на майно Казьміна був накладений арешт. Лише через 2 місяці суд постановив зняти обмеження з 6 елітних автомобілів підприємця, серед яких 5 коштовних Mercedes-Benz та 1 Audi A8L. Загальна вартість автопарку підприємця становить близько 1 мільйон доларів США.
Інформація про заарештоване майно Казьміна
Незважаючи на те, що Казьмін людина дуже не бідна, офіційних прибуткових бізнесів він не має. Станом на зараз згідно з українським законодавством на нього зареєстровані лише 2 підприємства, ще в одному він працює керівником. Ті компанії, в яких Казьмін є власником, вочевидь не функціонують, адже вони були засновані ще на початку 2000-х років у Севастополі. Їхній статутний капітал становить всього 400 грн, але це не заважало бізнесу світитися в декількох гучних кримінальних історіях.
Офіційний бізнес Євгена Казьміна
Приватне підприємство «КВВМПУ» фігурувало у кримінальних провадженнях. Проти бізнесу Казьміна були висунуті звинувачення у фіктивній підприємницькій діяльності, ухиленні від сплати податків у великому розмірі та підробленні документів. Відомості про це містяться у кримінальному провадженні під № 12012000000000001. Але і в цьому випадку, як і в історії про фінансування тероризму, немає ніякого логічного фіналу — слідство триває, але, враховуючи строки давності, справа буде закрита.
«КВВМПУ» Казьміна має настільки багатий кримінальний бекграунд, що інформацію про злочини посадових осіб компанії можна знайти ще наприкінці 2000-х років. Як не дивно, всі провадження, які стосуються діяльності підприємства бізнесмена, залишилися не розкритими.
Приховати все
Раніше Євген Казьмін був власником великої трастової компанії «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» (скорочена назва — «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»).
Після кримінального переслідування у справі про фінансування тероризму, Казьмін зрозумів, що рано чи пізно його зможуть «притиснути». Тому фінансова компанія, яка раніше належала йому, різко змінила власника. Засновницею бізнесу стала Валерія Євгенівна Казьміна (донька підприємця), вона ж і є керівницею підприємства.
Інформація про власників «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»
Незважаючи на те, що «ФЕУ ФІНАНС» виглядає достатньо солідною корпорацією, її фінансова звітність викликає безліч питань. Відповідно до офіційних даних, статутний капітал компанії складає 10 мільйонів гривень. У минулому році прибуток становив 30,5 мільйонів, але при цьому підприємство не задекларувало жодних доходів. Це нонсенс, адже прибутку без доходів не може бути, тому все йде до того, що «ФЕУ ФІНАНС», як й інші підприємства Казьміна, умисно маніпулюють фінансовою звітністю для ухилення від сплати податків.
Фінансова звітність «ЗНВКІФ «ФЕУ ФІНАНС»
«ФЕУ ФІНАНС» є засновником компанії «ФЕУ ДЕВЕЛОПМЕНТ». Незважаючи на свою назву і основний вид діяльності, підприємство займається зовсім іншим. У 2019 році поліція розкрила конвертаційний центр, який діяв під прикриттям декількох компаній, а його центром був банк «Комерційний інвестиційний банк» (КомІнБанк), який через номінальних власників належить Казьміну.
Слідство встановило, що для реалізації злочинної схеми, підлеглі Казьміна знайшли громадян, які за невеликі кошти погодилися стати номінальними керівниками фірм, через які проводився обнал. Як свідчать дані з судового реєстру, одному з чоловіків пообіцяли «закрити» борг у ПриватБанку у розмірі 15 тисяч гривень, однак і тут «кинули». На суді він повідомив, що йому одноразово виплатили 13 тисяч гривень, більше грошей він не бачив.
Витяг із кримінального провадження № 42017000000004228
Загалом діяла наступна схема: десятки фіктивних фірм скуповували металобрухт сотнями тисяч тон, занижуючи його вартість, потім цей же метал реалізовувався вже за ринковою ціною. За 2 роки діяльність ОЗУ набула небачених масштабів. Розмір збитків, який Казьмін зі своїми спільникам завдав державі, становив понад 367 мільйонів гривень (по тогочасному курсу ~ 14 млн доларів США). Але ви не здивуєтеся, якщо ми скажемо, що і за цей злочин ніхто не відповів — справа «загубилася» у бюрократії.
Схема ухилення від сплати податків підприємств Євгена Казьміна
Ключову роль у нелегальному бізнесі відіграла корпорація «КВВ». ТОВ «КВВ ГРУП» офіційно ніколи не належала Євгену Казьміну, але, як свідчать матеріали кримінальних проваджень, увесь час він працював на підприємстві виконавчим директором. Саме з офісу «КВВ» на бульварі Тараса Шевченка у Києві Казьмін давав розпорядження будувати багатоквартирні будинки у Криму для представників російських спецслужб (оригінальні записи розмов містяться у матеріалах кримінального провадження про фінансування тероризму).
До 2021 року власником і засновником промислової групи була Олена Казьміна (підозрюємо, що це дружина Євгена). Окрім великої компанії, яка займається вторинною переробкою відходів, Олена має ще один бізнес… як ФОП вона надає послуги перукарням і салонам краси. Виходить, що вона на всі руки майстер: і нігті нафарбувати, і великим промисловим підприємством може керувати.
Інформація про ФОП Олена Казьміна
Кишеньковий банк
Щодо «Комерційного індустріального банку» склалася взагалі цікава історія. Офіційно Казьмін отримав дозвіл на придбання 100 % акцій банку у листопаді 2015 року (якраз у той момент проти нього розпочали досудове розслідування у справі щодо фінансування тероризму). Однак, розуміючи, що справа пахне смаженим, Казьмін спробував приховати своє відношення до фінансової установи, незважаючи на те, що на той час він обіймав посаду голови наглядової ради «КІБ»
У квітні 2016 року Нацбанк визнав його власником істотної участі незалежно від формального володіння, що давало «зелене світло» на арешт фінансової установи. За 4 місяці, у серпні 2016 року, Казьміна затримали, але минуло всього 3 місяці, і раптом у банка з’являється новий власник — британець Степан Пол Пінтер. Відповідно до інформації НБУ, йому належать майже 95 % акцій банку.
Інформація про власників «КомІнБанку»
Дивним чином ситуація залишилася незмінною: банк продовжив відмивати кошти холдингу «КВВ», що реально контролюється Казьміним. Це відображається не лише у кримінальних провадженнях, а й у штрафних санкціях НБУ. Найсвіжіший приклад: у серпні 2022 року Регулятор наклав стягнення на «КІБ» у розмірі 7 млн гривень за «незабезпеченні банком належної організації внутрішньобанківської системи запобігання, протидії та проведення первинного фінансового моніторингу». У лютому 2022 року «КомІнБанк» був помічений в ідентичній ситуації, але тоді на фінансову установу наклали символічний штраф — всього 200 тисяч гривень.
Але нещодавно «КІБ» перевершив сам себе. Виявляється, що банк брав участь у схемі з розкрадання коштів державного «Укргазбанку». Слідство встановило, що у період з 2014 по 2019 рік 15 посадових осіб фінансової установи вивели 206 мільйонів гривень із банку. Ключовим підозрюваним є ексголова правління «Укргазбанку» (він же колишній керівник НБУ) Кирило Шевченко. Більшість фігурантів втекли з країни, однак є і ті, кого слідство затримало.
Картка розшуку колишнього керівництва «Укргазбанку»
Прізвища осіб, яких заарештували, не повідомляється, але і це не головне. У березні 2022 року одному з членів злочинної групи банкірів обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою — застава у розмірі 6 441 600 грн. У подальшому про перебіг справи офіційна влада не повідомляла, однак, як стало відомо з судового реєстру, фігурант провадження про привласнення коштів в особливо великому розмірі, вийшов із СІЗО. За нього вніс заставу «КомІнБанк».
На минулому тижні фінансова установа підконтрольна Казьміну вирішила, що ці кошти все ж таки треба повернути. Тому вони звернулися до суду з вимогою про повернення внесеної застави за підозрюваного у розкраданні коштів «Укргазбанку», але Вищий антикорупційний суд відмовив у задоволенні клопотання.
Витяг з рішення ВАКС про відмову у поверненні застави «КІБ»
У результаті виходить якась дивна ситуація. Казьмін, який визнаний винним у фінансуванні російських спецслужб, не лише спокійно залишається на свободі, а й через фіктивних осіб керує багатомільйонними бізнесами і звільняє чиновників-корупціонерів з-під варти.
Тим часом починається 19-й місяць війни…
