рус   укр

Соцсети

Чому Олег Татаров в Офісі Президента — це державна зрада

Чому Олег Татаров в Офісі Президента - це державна зрада

Заступник голови Офісу Президента Олег Татаров відповідає за правоохоронну систему, зміг розставити своїх людей на ключові посади у силових відомствах, зокрема на митниці та в Бюро економічної безпеки. Як Татаров взяв під контроль БЕБ, Митницю, ДБР. Вони покривають контрабанду та корупцію. Чому Татаров на волі та ще й на високій посаді — це знущання над українцями і державна зрада.

Про це йдеться у статті видання Цензор.Нет, яка містить також інтерв»ю з народним депутатом Ярославом Железняком.

До  кінця року у Верховній Раді працює тимчасова слідча комісія, що розслідує кричущі факти корупції у силових відомствах, митниці та в Бюро економічної безпеки, що мало б займатись викриттям економічних злочинців.

БізнесЦензор поговорив з головою ТСК, депутатом партії «Голос» Ярославом Железняком про ріст корупції та контрабанди під час війни і яке до цього має відношення заступник голови Офісу президента Олег Татаров.

Татаров одна з ключових людей в українській правоохоронній системі. Він зміг розставити своїх людей на ключові посади у всіх силових відомствах (окрім НАБУ та САП): Нацполіції, СБУ, на митниці, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки.

Зокрема людиною Татарова вважають нещодавно призначеного заступником генпрокурора Антона Войтенка.

У керівництві Нацполіції працює кум Татарова – Максим Цуцкірідзе, він займає посаду заступника голови Нацполіції.

Близький до Татарова вважається голова ДБР Олексій Сухачов, а також заступник начальника головного слідчого управління ДБР Дмитро Мірковець.

Окрім того на Татарова орієнтується керівник економічної контррозвідки СБУ Артем Шило. За даними Bigus.Info, за десять років у спецслужбі, накопичив статків на $4 млн.

Керінік Бюро економічної безпеки Вадим Мельник також креатура Олега Татарова. Окрім нього у БЕБ були працевлаштовані колишні друзі та колеги Татарова за часів його роботи в МВС, зокрема кум Татарова, екс-прокурор Віталій Гагач, аналітик центрального апарату БЕБ Микола Чинчин, що колись був прямим начальником Олега Татарова, та Олександр Ткачук, що відповідає за роботу детективів.

Хто такий Олег Татаров

Олег Татаров – люстрований чиновник із керівних органів МВС часів Януковича, який під час Майдану розповідав іноземним ЗМІ, що майданівці самі в себе стріляли.

У 2005 році отримав диплом магістра в Національній академії внутрішніх справ. У 2010 році закінчив Національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Облік та аудит». Тоді ж закінчив Лондонський університет та отримав європейську ліцензію адвоката.

З 1999 по 2014 рік Татаров проходив службу в органах внутрішніх справ.

З 2011 року був заступником начальника Головного слідчого управління МВС. В цей період входив до складу різних робочих груп з питань удосконалення правового регулювання діяльності органів досудового розслідування, прокуратури та адвокатури.

У 2014 році після втечі президента Віктора Януковича Татарова звільнили з МВС. Проте суди трьох інстанцій потім визнали звільнення Татарова незаконним.

З 2014 року Татаров займався адвокатською практикою як керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Татаров Фаринник Головко».

В цій якості Татаров захищав у суді екс-заступника голови адміністрації Віктора Януковича – Андрія Портнова. У 2016 році був адвокатом нардепа від ОПЗЖ Вадима Новинського, захищав в суді екс-голову Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, якого підозрювали у держзраді. У 2014 році той закликав кримських суддів брати громадянство Росії та правити судочинство за російськими законами.

Татаров також був адвокатом Олесі Кузнецової – дружини загиблого Івана Кузнецова, який напав на активіста Сергія Стерненка. У травні 2019 року Татаров вимагав від слідчого СБУ оголосити Стерненку підозру в умисному вбивстві та закінченому замаху на вбивство двох осіб. Це передбачає покарання до довічного ув’язнення.

До 2017 року Татаров очолював юридичний департамент корпорації «Укрбуд». Підозрюється НАБУ та САП в пособництві у наданні хабаря у вигляді паркомісця в ЖК «Артемівський» від власника «Укрбуда» Максима Микитася заступнику директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Костянтину Дубоносу. Але після втручання у справу колишньої генпрокурорки України Ірини Венедіктової — у затвердженні підозри Татарову було відмовлено, прокурорів, що мали представляти обвинувачення в суді, таємно змінено на інших, а справу забрано у НАБУ та САП і передано її до СБУ, яка, як вважається, є більш лояльним до Татарова органом досудового розслідування через тісні зв’язки з керівництвом відомства.

Татарова також пов’язують з окремими членами комісії з обрання керівника САП, яка понад півтора року саботувала призначення очільника САП Олександра Клименка, колишнього детектива НАБУ, який відомий розслідуванням справи проти Татарова про розкрадання при будівництві «Укрбудом» житла для Нацгвардії.

5 серпня 2020 року Володимир Зеленський призначив Татарова на посаду заступника керівника Офісу Президента України. Це призначення очікувано викликало критику у суспільстві. Через кілька днів потому Зеленський пояснив призначення тим, що Татаров начебто є професіоналом і «несправедливо всіх людей, які очолювали ту чи іншу ланку влади під час «часів Януковича», вважати «старою владою».

В ОП Татаров відповідає за правоохоронну систему, зміг розставити своїх людей на ключові посади у силових відомствах, зокрема на митниці та в новостворене Бюро економічної безпеки.

Ярослав Железняк про те, чому Олег Татаров — ворог українців

— Як Олег Татаров, враховуючи його біографію, опинився в достатньо близькому оточенні до президента Зеленського?

— Хто його завів складно навіть уявити. В день коли призначили (Татарова заступником голови Офісу президента-БЦ) я був в колі багатьох «Слуг народу», деякі з них були на Майдані чи діти їх приймали участь, для них це був шок. Вони не очікували такого призначення і погано його оцінювали. Важко пояснити таке призначення. Якщо почитати біографію Татарова, одразу зрозумієш, що його призначення буде репутаційною проблемою.

— Чи можна припустити, що у Олега Татарова були сильні широкі зв’язки у правоохоронних органах і тому його вирішили призначити в ОП?

— Ви хоча б раз до призначення чули прізвище Татарова? Особисто я давно слідкую за цією сферою, я не чув. Його пам’ятали з Майдану. Татаров був адвокатом Портнова, Новінського, судді Чорнобука, допомогав Микитасю. Звичайно, він має там зв’язки, але я ніколи не чув про значний вплив цієї людини. Я думаю, його вплив почав зростати з посадою в Офісі Президента.

Ярослав Железняк

— В одному з інтерв’ю ви казали, що якщо звільнити Татарова, то для України це матиме значний економічний ефект. Називали суми збитків через його діяльність по БЕБу у 80 млрд грн, по митниці у 120 млрд грн. Можете розказати, як ви обраховували ці цифри?

— Наприклад, по митниці, на минулий рік був план, не дуже амбіційний, 528 млрд грн, що мали зібрати за «мирними» розрахунками. Потім почалась широкомасштабна війна, звичайно у нас обмежена логістика. З іншого боку, велика інфляція, девальвація. Але беремо податкову, теж податкові великі пільги, окупація, проте у них план виконаний на 99, 4%. А у митниці виконали лише 56, 9%, або 300 млрд грн.

Наш комітет, в якому більшість членів від партії влади, пів року тому проголосував одностайно, щоб визнати роботу митниці незадовільною. Люди не хочуть нести політичну відповідальність за те, що відбувається на митниці. Там корупційна анархія. Пан Демченко фактично нічим не керує окрім Волинської митниці, всім керує його заступник пан Руслан Черкаський, що за Януковича працював на Донецькій та Енергетичній митниці. Він керує митницею під наглядом Татарова.

Ми розслідуємо декілька епізодів по митниці, частину я можу розповісти. Окрім різних дріб’язкових схем типу фумігації в Одесі, коли беруть гроші, щоб типу в зерні не має черв’яків, або спеціально затримують вантаж, щоб отримати гроші, системних корупційних потоків не дуже багато.

Нам на ТСК неодноразово надсилали анонімки, що коли вони призначають керівника митниці, до нього доводять розмір неправомірної вигоди, яку він має генерувати і далі цей керівник самостійно вирішує, якими методами і зусиллями це забезпечити. Як офіційна особа я це поки підтвердити не можу, але така інформація нам надходить до ТСК з різних джерел. Наша ТСК буде її перевіряти. І в разі підтвердження передасть інформацію в НАБУ, тому що рівень заступників митниці підпадає під підзвітність цього антикорупційного органу.

— Чи могли б ви розказати про основні кейси на митниці, які зараз розглядає ваша ТСК?

— По-перше, це «чорне» зерно, яке або вкрали, або купили за чорний кеш, або нелегально виростили на державних підприємствах, і воно експортується фірмами через зерновий коридор. З вересня існує меморандум між податковою, митницею та БЕБом. Якщо ви хочете експортувати зерно, подаєте попередню митну декларацію. Митниця надає ці дані податковій, що перевіряє фірму. Якщо вона не має працівників, земель, складів, банківських рахунків, сплатила нуль податків, має всі ознаки фіктивності, податкова надсилає інформацію в митницю і БЕБ, яке має арештувати це зерно.

Таких підозрілих підприємств близько 600. Виявляється, що деякі з них спокійно експортують. Їх навіть ніхто не намагався зупинити. І за наявною інформацією у БЕБ та СБУ, що проводили обшуки в грудні, чи буде така фірма врешті експортувати чи ні, залежить від корупційної складової митникам.

Коли ми запитали митників, яка різниця між подібними компаніями, що одних пропускають без жодних митних форм контролю, а інших – ні, вони не змогли пояснити. Проста, тупа та достатньо примітивна схема. На Одеській митниці зараз пані Вікторія Дубовик, що є близькою людиною пана Черкаського.

— Який розмір неправомірної вигоди на зерні?

— В мене є різна інформація, у зливах документів справи про обшуки деяким журналістам вказується сума від 1% експортної ціни. Джерела, що ми опитували в рамках ТСК, говорять, що навіть більше. Озвучують різні цифри: 40 центів за фумігацію, 40 центів за неперешкоджання вивозу, ще від 1% експортної ціни. Чи відповідають ці цифри дійсності мають перевірити наші правоохоронні органи.

— Ви вже аналізували який відсоток від того обсягу зерна, що вивозився, так зване «чорне» зерно?

— З вибірки 3000 митних декларацій таких фірм встановили приблизно 600, з них на момент початку нашого розслідування було 118. Деякі просто в незрозумілому статусі. Фінальна цифра точно більша.

— Чи допомагають великі зернотрейдери — транснаціональні компанії вам у розслідуванні інформацією про нелегальне зерно?

— Вони дійсно зацікавлені, бо ці сірі фірми займають місця на кораблі. Сірі фірми, що не заплатили податків, не повернули валютну виручку. Проте всі, хто причетні до схем самі як павуки в банці, один на одного зливають інформацію. Інсайдери з різних правоохоронних органів допомагають значно більше.

— З приводу гуманітарки, що завозилась і потім продавалась в магазинах. Чи таке явище дійсно мало місце?

— В мене немає сумніву, що таке дійсно могло відбуватися напочатку повномасштабної війни. Немає сумніву, що гнали товари і «по зеленці», стежкою через ліс. Якимось дивом виявляється ситуація, що деяких відомих волонтерів кошмарять на митниці, ми всі їх знаємо, їх репутація не викликає сумнівів. А є фірми, про які ніколи не чули, і гонять величезні обсяги «гуманітарки». Мені розповідали з митниці про фонд, який навіть не соромляться в назві слово «Азов» використовувати. Він гонить величезні обсяги. І у митниці та правоохоронців не виникає запитань.

— Як пов’язані між собою ці корупційні схеми?

— Коли у вас є такі проблеми на митниці, завжди поруч з чорними фінансовими потоками виростає ціла екосистема. «Чорне» зерно і гральний бізнес, несплата зарплат в білу деякими великими мережами – одна і та ж фінансова система. У нас гральний бізнес не заплатив приблизно 9 млрд грн податків. Ви наприклад платите за гру, а гроші з картки знімаються як за рекламні послуги. Це може йти на рахунок фізособи, відповідно ми цього не бачимо, не оподатковуємо.

Потім ці гроші частково перетікають на картки співробітників торгівельних мереж, частково потім конвертуються в валюту, яку сплачують за «чорне» зерно. І заходить воно потім в країну. Я ніколи б не подумав, що зерно, гральний бізнес можуть бути пов’язані.

Те саме стосується контрабанди. Якщо ми завезли через Закарпатську митницю тисячу «айфонів», які треба продати без документів. Ви їх продати можете скоріш за все за готівку, і з цим кешем потім потрібно щось зробити. Починається велика схема по відмиванню грошей. Тому дірява митниця це проблема не лише митників. Її бездіяльність створює екосистеми, через які ми втрачаємо ще більше грошей.

Беремо БЕБ, що має боротись з економічними злочинами. Компенсовано державі 33 млн грн. Ми на них, як на держорган, в минулому році витратили десь 300 млн грн. Оцінка від втрат по гральному бізнесу за самим скромним підрахунком складає 10 млрд грн. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей передала на БЕБ 1698 заяв по нелегальним веб-сайтам, і 605 по гральним залам. Заведено БЕБом кримінальних проваджень аж 34. А обвинувачений акт, чи хоча б підозри – жодної.

Хоча у них є всі повноваження, це їх підзвітність. А результату нема. Проєкт БЕБ провалився, тому що була спочатку пряма вказівка Татарова призначити Мельника головою БЕБу. Мельник створив ще гірший орган, ніж була податкова міліція. Бо там хоча б було одне угрупування, а тут три угрупування між собою сваряться, один на одного зливають інформацію.

До мене, як до голови ТСК, одна група на іншу «стукає» і видає їхні схеми. Це значно спрощує нам роботу, ми опрацюємо всі матеріали. Спочатку було угруповання Гмиріна, вже резидента Дубаї, а тепер по тому звукозапису з ТСК, що Юрій Бутусов викладав, там сидить Татаров, що має повністю підконтрольний склад БЕБ: Гагач як заступник відповідає, Ткачук – по детективам, Чинчин – по аналітиці. Всі ці люди біографічно пов’язані з Татаровим. Набрали своїх. І поки весь рік БЕБ просто «обілєчіваєт» корупціонерів. Єдине, що можна зробити з БЕБ, його повністю перезавантажити, як це було колись з НАЗК та САП.

— Як можна повпливати на відсторонення Татарова?

— Моє відчуття показує дивну кореляцію, хоч і дуже приємну. Ті персони, по яким виступали наші громадські антикорупційні організації дуже швидко потрапляти в санкційний список США. Татаров зробив приблизно ті самі помилки, що і суддя ОАСК Павто Вовк. Їхні біографії схожі, мали справи від НАБУ, в судовому порядку її успішно уникали, перешкоджали прозорому обранню керівника САП, здійснювали незаконний вплив на правоохоронні органи, є обгрунтовані підозри, що цей вплив переростає у неправомірну грошову вигоду. Якщо подивитись на історію Андрія Портнова, Олександра Дубінського чи Вовка, певні співпадіння ви знайдете, і я думаю, що Татаров фулл-хаус собі вже майже зібрав з таких речей. Будь-яка влада проходить стадії відторгнення, прийняття, примирення. Мені здається, що Президент прийме кадрові рішення заздалегідь.

«Антикорупційна правда»