Під кодовим ім’ям «Шмель» ховається Ігор Хмельов — людина, чию участь у Fire Point (розробнику «Фламінго») підтвердив співвласник компанії Денис Штілерман, відомий на записах як «Електронік». Ідентифікували його й політики, зокрема нардеп Ярослав Железняк.

Держреєстри показують, що Хмельов неодноразово засновував бізнеси разом із Тимуром Міндічем: «Атлет буд», «Грейт стайл», «Бест лук», «Глобал ріал істейт груп ЛТД», «Альпійська гірка» тощо. Аналітики YouControl вважають більшість цих компаній частиною групи «Приват».

Через «Альпійську гірку» вдалося вийти на словацьку TIM&TIM, s.r.o., зареєстровану в Братиславі у 2016 році. Її співзасновниками є Міндіч та Хмельов. Але ще цікавіше — хто керував компанією в 2016–2017 роках: троє росіян із Санкт-Петербурга та Москви — Вілена Щекалова, Ольга Каторайчик та Ілля Соколов.

Щекалова — людина з глибоким корінням у російських енергетичних корпораціях, нафто-газових холдингах та вугільному секторі. Згодом вона стала топменеджеркою UTG Group — найбільшого в РФ оператора аеропортового наземного сервісу.

Каторайчик і Соколов теж засвітились «доблесно». Вони втягнули канадського інвестора у схему на $2,5 млн, а гроші, замість інвестицій у «Компресорний комплекс», осіли на кіпрських фірмах Wellinom Holdings і Posparon Investments, де обоє були директорами. У 2018 році канадський інвестор програв суд.

Ім’я Соколова спливло й у 2024 році в історії купівлі «МТС Армения» через кіпрську Fedilco Group Limited. Таким чином, за словами пресрелізу, компанія фактично виходила з-під контролю російської МТС — але ролі росіян у схемі ніхто не приховував.

Отже, TIM&TIM була в руках росіян із не найкращою репутацією, паралельно працюючи з Міндічем та Хмельовим.

Важлива деталь: близькість Хмельова до Міндіча настільки велика, що він назвав свого сина Тимуром. Це — не вигадка, а дані з судового документа щодо боргів за комуналку.

Але нитки ведуть ще далі. Перед 2021 роком Хмельов володів майже 10% акцій банку «Айбокс» — того самого, який НБУ ліквідував у 2023-му через підозри у відмиванні грошей з нелегального грального бізнесу. А до цієї ліквідації «Айбокс» був єдиним банком, який надавав Monobank безкомісійне поповнення карток через свої термінали — ексклюзивний сервіс Олегу Гороховському.

Торгові марки iBox належали ТОВ «Пейбокс», засновницею якого до середини 2024 року була Людмила Стоянова — жінка з ідентичним ім’ям, яка раніше керувала «Естер-94», фірмою матері Тимура Міндіча, Стелли Матвіївни. Ба більше — одна реєстрація Стелли Міндіч веде на Дніпро, а інша — на Нью-Йорк.

Це ще раз підкреслює: Гороховський мав прямі ділові контакти як із Хмельовим, так і з Міндічем — мінімум до 2023 року.

Сам Гороховський понад два десятиліття пропрацював у «ПриватБанку» і навіть намагався через суд скасувати договір купівлі-продажу банку державою після націоналізації — але зрештою відкликав позов у 2022 році.

Всі персонажі — Міндіч, Хмельов, Гороховський — так чи інакше були пов’язані з групою «Приват» і регулярно перетинались у бізнесових ланцюжках.

У соцмережах навіть припускали, що Гороховський міг фігурувати на «плівках Міндіча». Прямих підтверджень цьому немає, але обсяг контактів між фігурантами вказує на те, що він міг бути в курсі частини схем, які зараз досліджують антикорупційні органи.

У березні 2025 року Monobank навіть влаштував промоакцію з ракетою «Фламінго», над якою працював Хмельов: за донат клієнтам пропонували ексклюзивний скін із пташкою на тлі Кремля.

У 2024 році Гороховський почав переводити частину бізнесу Monobank на Кіпр. Паралельно у 2025 році пішов у відставку директор з маркетингу Анатолій Рогальський, брат одного із співзасновників банку — рішення схвилювало ринок.

Чи міг Гороховський знати про афери Міндіча? Сукупність фактів вказує, що це більш ніж можливо. Так само ймовірно, що він був обізнаний про схеми «Айбоксу» щодо легалізації коштів від нелегальних казино. Окрім цього, документи Високого суду Лондона свідчать, що Гороховський підтримував контакт із Коломойським та Боголюбовим аж до 2019 року, тобто добре розумів ситуацію всередині «Привату».

Чи спливе його ім’я у справі «Мідас», стане зрозуміло лише після розшифровки тисячі годин аудіозаписів. Але одне очевидно: усі фігуранти — не чужі один одному, і їхні взаємини формували цілу тіньову екосистему.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Від «Привату» до «Мідаса»: як засновник Monobank Олег Гороховський може бути вплутаний у мільярдні схеми Міндіча та Хмельова під час війни появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, “Енергоатом” опинився під контролем організованої групи, яка вимагала у підрядників “відкати” — від 10 до 15% від суми контрактів. Брудні гроші відмивали через офіс у центрі Києва, що належав родині екснардепа Андрія Деркача — людини з давніми зв’язками у проросійських колах.

Після публічного розголосу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції — питання державної безпеки. Невдовзі Кабінет Міністрів на чолі з Юлією Свириденко розпустив наглядову раду НАЕК “Енергоатом”, а згодом було оголошено про відсторонення міністра енергетики Германа Галущенка.

Фігуранти скандалу

Серед осіб, яких слідство вважає причетними до схеми:

• бізнесмен і співзасновник “Кварталу-95” Тимур Міндіч (“Карлсон”);

• ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”);

• виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (“Тенор”);

• учасники “бек-офісу” легалізації коштів — Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Слідство вказує, що Міндіч і Цукерман створили злочинну організацію, яка системно вимагала “відкати” й відмивала кошти через фіктивні компанії.

Особливу роль, за даними прокурорів, відігравав міністр енергетики Герман Галущенко — під кодовим ім’ям “Сігізмунд”. Саме він, за даними детективів, допомагав координувати зв’язки між міністерством та “Енергоатомом”.

11 листопада НАБУ оприлюднило нові докази: офіс, через який відмивали кошти, відвідував колишній віце-прем’єр Олексій Чернишов (“Че Гевара”).

Ім’я Міндіча, відомого бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95”, уже давно фігурує у розслідуваннях щодо впливу великих грошей на державну енергетику. У медіа його неодноразово пов’язували з олігархом Ігорем Коломойським і представниками президентського оточення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційний ланцюг “Енергоатому”: хто стоїть за мільйонними “відкатами” появились сначала на Антикорупційна правда.

Михайло Бакуненко відомий тим, що тривалий час працював головою правління найбільшої приватної газовидобувної компанії «Укрнафтобуріння». Фірма була пов’язана з Ігорем Коломойським і колишнім народним депутатом Віталієм Хомутинніком.

У лютому 2023 року правоохоронні органи викрили колишніх посадовців, які отримували незаконні прибутки від видобутку газу з державних надр. Ідеться про наживу на Сахалінському нафтогазовому родовищі на Харківщині. Згодом суд заарештував корпоративні права чотирьох підприємств, а «Укрнафтобуріння» передали в управління АРМА (Агентство з розшуку та менеджменту активів). У липні 2023 року Михайла Бакуненка було відсторонено від посади голови правління компанії. Зараз він керує лондонською JKX Oil & Gas, яка має зв’язок з Ігорем Коломойським.

Новенький “роллс-ройс” Спектр, вартістю приблизно пів мільйона доларів, яким користується Бакуненко, був зареєстрований на ТОВ «Енергохаб» у березні 2024 року.

Скріншот з відео «Української правди»

Ця компанія безпосередньо пов’язана із бізнесменом через кінцевого бенефіціара Ярослава Вербовського. Зокрема, саме на Вербовського у 2022 році була переписана фірма «Ю.Комодітіз», якою до цього володів Бакуненко.

До того ж ТОВ «Енергохаб» прописане за тією ж адресою, де розташовані фірми дружини Бакуненка – Ліліан, – Київ, вулиця Сурікова, 3. За збігом обставин по сусідству розмістилося Національне антикорупційне бюро України.

Завдяки українським і лондонським реєстрам вдалося з’ясувати, що родина Бакуненків має декілька паспортів і резидентств інших країн. З виписки за 2017 рік по компанії JKX Oil & Gas, зареєстрованій у Великий Британії, стало відомо, що Михайло Бакуненко має паспорт США. У документі вказано, що за національністю він американець, хоча на постійній основі проживає в Україні.

Водночас український реєстр повідомляє, що принаймні у 2018 та 2019 роках Бакуненко ідентифікував себе як громадянина Ізраїлю з пропискою в Тель-Авіві, і це опосередковано вказує, що окрім українського та американського паспортів він також має ізраїльській. Інформація про це міститься у документах згаданої вище фірми «Ю.Комодітіз», де також вказане його ізраїльське прізвище Гольдфарб (див. фото 3). Додаткові докази цій тезі також є у судовому реєстрі України.

На дружину Михайла Бакуненка Ліліан в Україні зареєстровано близько 20 компаній. Більшість із них діючі і прописані за згаданою адресою поблизу НАБУ. Частково ці фірми пов’язані із підсанкційним російсько-українським бізнесменом Павлом Фуксом, і таке співробітництво призвело до кримінальної справи, в межах якої на майно компаній було накладено арешт.

По кримінальному провадженню від жовтня 2021 року слідчі з’ясували, що Павло Фукс, використовуючи «фінти» з деривативами, фактично став власником щонайменше 50% акцій основної компанії «Investohills partners LTD».

Далі варто процитувати матеріали кримінальної справи:

«Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_15 діючи за попередньою змовою з керівниками групи компаній «Investohills partners», на виконання вказівок російських кураторів… здійснює підбір підприємств, які мають стратегічне значення для обороноздатності та економічної безпеки України, що знаходяться на балансі неплатоспроможних банків. У подальшому, група компаній «Investohills partners» здійснює викуп таких підприємств за заниженою вартістю з використанням корупційних зв`язків у державних органах… Починаючи з липня 2018 року до теперішнього часу, ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста» та пов`язані з нею компанії взяли участь у понад 100 аукціонах з продажу майна неплатоспроможних банків, проведених ФГВФО. При цьому, за результатами проведених аукціонів, вказані компанії приблизно за 2 млрд грн придбали активи неплатоспроможних банків балансовою вартістю понад 100 млрд грн.»

З’ясувалося, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс веста», однією з бенефіціарок якого є Ліліан Бакуненко, фактично встановило контроль над фінансово-господарською діяльністю таких стратегічних підприємств, як ПрАТ «Автокраз», ПрАТ «Росава» та АТ «Укрзалізниця», а також низки інших, на балансі яких знаходяться високоліквідні активи, як то ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ», ПрАТ «Креатив», ПАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод», «ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» тощо.

З матеріалів справи можна дізнатися ще одну цікаву деталь: кінцева бенефіціарка ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» і низки інших, а саме Ліліан Бакуненко –  є громадянкою Росії з діючим тамтешнім внутрішнім і закордонним паспортами. Однак при реєстрації фірм в Україні, які діяли зокрема в інтересах Павла Фукса, вона використала ізраїльський паспорт. Через наявність російського громадянства дружини Бакуненка на рахунки її фірм було накладено арешт.

Загалом члени родини Бакуненків мають українські, російські, американські та ізраїльські паспорти. Але на цьому їхні пригоди з документами не закінчуються.

Оскаржуючи рішення про накладення арешту на рахунки фірм, адвокати Ліліан Бакуненко зауважили, що вона має довідку, видану у Консульстві Російської Федерації в Мілані про вихід із громадянства РФ. Документ датований 24 квітня 2023 року. Але заява про вихід із громадянства країни-агресорки на другому році повномасштабної війни не означає того, що вона одномоментно втратила російський паспорт. Власне, такої думки дійшло слідство, і рахунки фірм Бакуненко та Фукса продовжують бути арештованими.

Виникає питання: чому Ліліан Бакуненко подавала заяву про вихід із громадянства РФ саме у Мілані? Справа в тому, що до всіх перелічених паспортів подружжя має ще й резидентство Італії. Доказ цьому був знайдений у довідці по лондонській фірмі Михайла Бакуненка JKX Oil & Gas. У документі, датованому 1 серпня 2024 року, зазначено, що він змінив резидентство на італійське, тоді як до цього вказувалось, що він американець із постійним місцем проживання в Україні.

Цікаво також і те, що в довідках по компанії JKX Oil & Gas олігарх Ігор Коломоський зазначений як особа, що мала значний контроль над цією компанією у 2022 і 2023 роках. У документах записана його ізраїльська національність з постійним місцем проживання – Україна.

Окремої уваги потребує американська історія щасливого власника новенького Rolls-Royce Spectre Михайла Бакуненка. У США він переїхав ще підлітком і за офіційною біографією закінчував там старшу школу та університет. Далі залишився працювати у Штатах в компаніях Renaissance Capital і Goldman Sachs, тож, ймовірно, ще тоді він і отримав громадянство США.

Зараз Бакуненко продовжує ідентифікувати себе як американця, адже в листопаді 2024 року він був зареєстрований для голосування у виборах у штаті Флорида. Місцевий сайт для реєстрації у голосуванні повідомляє, що він афільований із Республіканською партією та прописаний на узбережжі сонячного штату. Пов’язані з ним особи – Ігор та Дарина Бакуненки, це його діти.

На Дарину Бакуненко в США зареєстровані три фірми, однією з яких вона керує разом із батьком. Реєстрація компаній збігається з домашньою адресою Бакуненка, вказаною для голосування на виборах.

Місцеві сайти з нерухомості привели журналістів до неймовірної знахідки. Маєток, де прописаний Бакуненко, розташований на береговій лінії поблизу Hollywood central beach. Оціночна ринкова вартість складає 3,3 млн доларів. Будинок налічує шість спалень і п’ять санвузлів і має площу трохи більше 450 кв метрів. На подвір’ї є приватний басейн і пристань для яхти.

У 2022 році журналісти помітили Михайла Бакуненка, який тоді ще очолював «Укрнафтобуріння», яке наживалося на державних надрах, на гірськолижному курорті Куршевель, Франція. Його підловили на місцевій АЗС під час заправки елітного “роллс-ройса”. У 2024 році він став власником ще одного, вже електричного авто цієї марки.

Будинок у Флориді, декілька громадянств, російський паспорт дружини та співробітництво із підсанкційним бізнесменом Павлом Фуксом… Увесь цей вінегрет стосується однієї особи, яка ще декілька років тому перебувала у списку Forbes «25 ТОПменеджерів України». Питань дуже багато, а от відповідей від українських правоохоронних органів – поки не дуже.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як втікач «Батальйону Куршевель» Михайло Бакуненко під час війни примудрився заробити на новий Rolls-Royce? появились сначала на Антикорупційна правда.

Марина Барсук раніше ухвалила рішення щодо низки справ, пов’язаних з Коломойським. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Барсук брала участь у винесенні вердиктів у двох справах, які стосуються Коломойського.

Перша справа стосувалася позову «Нікопольського заводу феросплавів» проти «ПриватБанку». У 2009 році «ПриватБанк» надав заводу, який пов’язують із Коломойським, кредит у розмірі 36,1 млн. доларів. Постановою Північного апеляційного господарського суду було анульовано 35 млн. доларів заборгованості.

Друга справа пов’язана з ПАТ «Укрнафта», що також асоціюється з Коломойським. Колегія суддів, до складу якої входила Барсук, підтвердила рішення суду про стягнення з державного бюджету 1,77 млн ​​грн на користь «Укрнафти» як компенсацію за матеріальні збитки.

Крім того, суддя Барсук розглядала справи щодо бізнесмена Павла Фукса, який перебуває під санкціями.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ігоря Коломойського помітили на весіллі судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук появились сначала на Антикорупційна правда.

Марина Барсук до 2021 року носила прізвище Дідиченко, й її можна назвати однією з найвідоміших суддів України. На рівні не меншому, ніж, скажімо, сумнозвісний голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк. Зіркою вона стала завдяки своїй згідливості та вмінню ухвалювати рішення на користь того, хто більше платить. Зараз жінка працює в Північному апеляційному господарському суді, хоча її кар‘єра могла і повинна була скінчитись ще у 2015 році.

У той час журналісти знайшли аудіозаписи, на яких народний депутат Сергій Алєксєєв обговорює зі своєю помічницею суми в тисячі доларів для судді Дідиченко за винесення правильного рішення у справі відносно «Укрсоцбанку». Рішення врешті-решт було ухвалено саме таке, яке було вигідне для нардепа, а суддя, попри скандал, не отримала жодного покарання.

Тандем судді Дідиченко та депутата Алєксєєва продовжився у 2016 році, коли останній хотів прибрати до рук будівлю «Хімнафтомашпроєкту» на бульварі Лесі Українки в Києві. Йшлося про приміщення загальною площею 6 049 кв. м, яке належало підприємству за іпотечним договором. Судовий спір розглядала колегія з рідного для Марини Дідиченко Північного апеляційного господарського суду.

За неймовірним збігом обставин у 2019-2020 роках батько Марини Дідиченко – Анатолій Яковенко, який тривалий час працював в Генеральній прокуратурі України, був помічником того самого народного депутата Сергія Алєксєєва – на платній основі.

Але не тільки роботою з нардепом Алексєєвим відома суддя Марина Дідиченко. Куди більшої слави їй приніс суд у справі щодо права власності на Полтавський ГЗК з боку корпорації олігарха Костянтина Жеваго. Тривалий час чотири офшорні компанії, які пов’язували з Ігорем Коломойським та Павлом Фуксом, намагались відсудити ГЗК у Жеваго, й у 2021 році суддя Дідиченко винесла рішення не на користь власника яхти із неприємною літерою Z на палубі.

Комізм ситуації полягає у тому, що в 2021 році Марина Дідиченко вийшла заміж за адвоката Віктора Барсука, який багато років працював в юридичній фірмі FCLEX, що обслуговувала Жеваго. Виходить, що дружина й чоловік начебто стояли по різні боки від олігарха. Принаймні напочатку подружнього життя.

Ще більшого драматизму ситуації додає те, що до Дідиченко Віктор Барсук був одружений з народною депутаткою від партії «Батьківщина» Анжелікою Лабунською. Вона понад 20 років співпрацює з власником корпорації Ferrexpo Костянтином Жеваго. Він же тривалий час був головним спонсором партії Юлії Тимошенко.

Чи посприяло розлучення Віктора Барсука та Анжеліки Лабунської його ненависті до Жеваго – сказати важко. Тим не менш нова дружина адвоката – суддя Марина Дідиченко, яка взяла його прізвище, займається розглядом справ, які точно не йдуть на користь олігарху. Зокрема, у 2021 році підсанкційний бізнесмен Павло Фукс через компанію ФК «Інвестохіллс Веста» став скуповувати борги різних підприємств. Одним з них виявився відомий виробник шин «Росава», чиї потужності розташовані в Білій Церкві Київської області. «Росава» належала Костянтину Жеваго, й саме суддя Марина тепер вже Барсук була в числі суддівської колегії, яка розглядала справу Фукса проти Жеваго.

За збігом обставин Павло Фукс у 2021 році був в числі гостей на весіллі судді Марини Барсук та адвоката Віктора Барсука. Як «алаверди» згодом подружжя було запрошене на ювілей Фукса в стилі венеційського карнавалу в Конча-Заспі.

Адвокат Віктор Барсук відомий не менше за свою дружину-суддю. В часи президентства Петра Порошенка він входив у юридичний пул, який обслуговував народного депутата Олександра Грановського. Нардеп навіть користувався автівками, які належали близьким до Барсука особам. Грановський тоді нажив слави «смотрящого» за прокуратурою, тож очевидно, що Віктор Барсук був вхожий до прокурорських кабінетів.

Депутат Олександр Грановський та адвокат Віктор Барсук

Нагадаємо, батько судді Марини на той час Дідиченко – Анатолій Яковенко – багато років працював в Генеральній прокуратурі. Остання його посада у 2019 році – заступник начальника Департаменту – начальник управління нагляду за додержанням законів у місцях попереднього ув’язнення. Ймовірно, що саме прокурорські коридори могли звести разом Марину Дідиченко і Віктора Барсука.

Анатолій Яковенко непогано «напрацювався» в Генпрокуратурі, адже за час роботи розжився двома будинками в елітному Обухівському районі та чотирма квартирами в Києві. Зараз він займається розведенням риби й орендує велике водосховище в Кіровоградській області. Його дружина і, відповідно, мати судді Марини Барсук – Антоніна Яковенко тривалий час володіла рибним магазином «Дон маре» на столичному Харківському масиві. Також вона керує компанією «Щедрий дачник» і водночас є директоркою приватного закладу освіти «Матусина школа» на Оболоні в Києві.

В декларації Марини Барсук, окрім квартир, гаражів та численних авторських прав на ім’я чоловіка Віктора Барсука, можна побачити новенький будинок, загальною площею 222 квадратних метри.

Цей будинок разом із земельною ділянкою був придбаний у листопаді 2023 року, на другий рік повномасштабного вторгнення Росії на територію України.

Котеджне містечко «Коник», де проживає суддя Марина Барсук

Марина Барсук має двох дітей від попередніх стосунків. Молодший з них – Вадим Дідиченко проживає у Лондоні.

У соцмережі LinkedIN син судді вказує, що отримував освіту в лондонському Albemarle Independent College.

Вартість навчання на рік в цьому коледжі становить 27 000 фунтів. Хлопець навчався за програмою А-level та обрав для себе три основні предмети – економіка, математика та географія.

У 2023 році син судді Марина Барсук Вадим Дідиченко нетривалий час працював менеджером у компанії Alpha Capital Education, а цього року встиг потрудитись в юридичні фірмі Equity, партнером у якій був чоловік судді, адвокат Віктор Барсук.

Не зайвим буде згадати, що саме у Лондоні зараз проживає підсанкційний російсько-український олігарх Павло Фукс, з яким водять дружбу Барсуки.

Судячи з декларації Марини Барсук, родина оплачує проживання сина в Лондоні не з останніх коштів. Адже тільки готівки у судді майже пів мільйона гривень та 45 тисяч доларів.

Адвокатська робота, судячи з вказаних сум, є напрочуд прибутковою. Особливо, якщо згадати, з якими клієнтами працює Віктор Барсук. За даними ЗМІ, щонайменше з 2021 року він працює в офісі бізнесмена Ігоря Коломойського.

Доповнив статки родини у 2023 році свекор судді Микола Барсук. Він подарував подружжю певну річ чи майно, вартістю 20 млн гривень.

У 2023 році інформаційне поле розірвала шокуюча новина про рекордний хабар, на якому зловили голову Верховного Суду Всеволода Князєва. За даними НАБУ і САП, Князєв разом із іншими суддями отримали 1,8 млн доларів від Костянтина Жеваго за ухвалення рішення на його користь. Йдеться якраз про ту справу по Полтавському ГЗК, яку свого часу розглядала суддя Марина тоді ще Дідиченко.

Історія зв’язків суддівсько-адвокатської родини Барсуків – це яскравий приклад того, якою судова система бути не повинна. Важко собі уявити, щоб десь, наприклад, у Лондоні суддя запрошувала на своє весілля бізнесмена, справи якого веде в суді. Також складно зрозуміти, як український адвокат та колишній чоловік народної депутатки міг заробити понад 1 млн доларів, не маючи жодного бізнесу, а виключно за рахунок адвокатської практики.

У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення рф в Україну, суддя Марина Барсук звернулась до Вищої ради правосуддя з заявою про тиск та втручання в її діяльність. Суддю обурили численні публікації про її зв’язки з олігархами та яскравий спосіб життя. Марина Барсук жалілась, що в матеріалах ЗМІ її називають «кишеньковою суддею» та «подружкою олігархів». На її думку, твердження «судді, пов’язані з олігархом» та «… у них (суддів) є певний зв’язок з певними особами, зацікавленими в результаті розгляду справи…» необґрунтовані та не містять посилання на докази, на підставі яких можна було б дійти таких висновків.

Доказів цьому насправді більш, ніж достатньо – присутність олігархів Павла Фукса та Ігоря Коломойського на суддівсько-адвокатському весіллі. Розгляд справ, в яких вони ж є зацікавленими особами. Зрештою, робота чоловіка на одного з цих олігархів. Чи можна з таким багажем розраховувати на те, що Марина Барсук як суддя не матиме конфлікту інтересів і ухвалюватиме рішення незаангажовано? З великою долею вірогідності – ні. Чи можна пов’язати зростання статків родини Барсуків з тими, з ким вони водять дружбу і в чиїх інтересах працюють? Ймовірно – так.

І ця ситуація має насторожити не тільки Вищу раду правосуддя, але й правоохоронні органи, які суддю Князева зловили на хабарі, але чомусь заплющують очі на багаторічну співпрацю родини Барсуків із бізнесменами та олігархами.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Барсук Марина Анатоліївна: скандальна суддя на мільйон доларів появились сначала на Антикорупційна правда.

Відомство не називає імені підозрюваного, але на оприлюдненому заблюреному фото можна впізнати Ігоря Коломойського. До того ж вказано, що бізнесмен зараз перебуває під вартою через підозру в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом.

За даними слідства, підозрюваний замовив вбивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства. При цьому він діяв з мотивів особистої помсти.

“Для реалізації злочинних намірів підозрюваний залучив членів банди, яка «спеціалізувалась» на вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, включаючи фізичну розправу з конкурентами. Члени банди здійснили напад на директора однієї з юридичних компаній, нанісши йому удари та ножові поранення в життєво важливі органи. Водночас, цей злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі членів банди”, – йдеться у повідомленні.

Таким чином бізнесмену повідомили про підозру у вчиненні ще одного злочину, пов’язаного з організацією замовного вбивства (ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.11, 12, ч.2 ст.115 КК України).

Наразі здійснються слідчі та процесуальні дії, спрямовані на викриття усіх осіб, причетних до скоєння злочину.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ігоря Коломойського підозрюють в організації вбивства появились сначала на Антикорупційна правда.

Шевченківський райсуд Києва подовжив запобіжний захід для олігарха Ігоря Коломойського. Його залишили в СІЗО ще на два місяці з альтернативою внесення застави.

Сообщение Ігорю Коломойському продовжили арешт появились сначала на Антикорупційна правда.

Справу Шульмана передали з поліції до НАБУ. 25 липня керівник САП вперше змінив підслідність у справі за Головним слідчим управління поліції. Втім 14 вересня заступник генерального прокурора повернув справу до НАБУ. Тоді Клименко виніс знову постанову про зміну підслідності за поліцією.

Наразі справу розслідують в поліції і слідство в ній зупинене. Захист намагався оскаржити постанову про зупинку слідства, проте суд залишив його зупиненим.

Нагадаємо, Шульману повідомили про підозру в легалізації коштів злочинної організації президента-втікача Віктора Януковича. За версією слідства, підозрюваний був задіяний у злочинній організації Януковича, до складу якої входили члени його родини та особи з його найближчого оточення. Діяльність організації поширювалася на територію Донецької та Луганської областей, а також на місто Київ. Внаслідок діяльності такої організації відбулося незаконне заволодіння чужим майном, а саме: ПАТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта» (на суму 2,19 млрд гривень), НАК «Нафтогаз України» (на суму 450 млн гривень), Національний банку (на суму 787,4 млн гривень), АТ «Брокбізнесбанк» (на суму 2,27 млрд гривень), АБ «Укргазбанк» (на суму майже 500 млн гривень), ПАТ «Аграрний фонд» (на суму 2,07 млрд гривень).

Як ідеться у повідомленні про підозру, Шульман в період з червня 2010 по жовтень 2012 років, діючи за попередньою змовою та спільно з учасниками злочинної організації, легалізував (відмив) кошти, одержані злочинним шляхом на загальну суму 99 млн доларів шляхом їх перерахування на власні рахунки маскуючи їх під виглядом оплати за легальну господарську діяльність.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Шульман Вадим Муратович: до поліції передали справу бізнес-партнера Коломойського появились сначала на Антикорупційна правда.

Українському олігарху Ігорю Коломойському сьогодні повідомили про нову підозру. Йдеться про справу в незаконному заволодінні 5,8 млрд гривень. Про це повідомляє прес-служба СБУ.

Сообщение Ігорю Коломойському оголосили нову підозру появились сначала на Антикорупційна правда.

У межах досудового розслідування встановлено, що Коломойський та ще п’ятеро осіб протягом січня – березня 2015 року один з власників «ПриватБанку» з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку розробив злочинний план заволодіння коштами банківської установи.

Для реалізації свого злочинного умислу олігарх залучив працівників банку, серед яких голова правління; заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з «ПриватБанком»; заступник голови правління – директор казначейства; начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та заступник керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу «ПриватБанку».

Схема злочину полягала у штучному створенні організованою групою зобов’язання банку виплатити одній з підконтрольних компаній понад 9,2 млрд гривень за нібито зворотній викуп власних облігацій за завищеною вартістю, шляхом підробки відповідних документів. Частина цих коштів, а саме понад 446 млн гривень, була легалізована шляхом перерахування під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів на особистий рахунок кінцевого бенефіціара «ПриватБанку» через ряд фінансових операцій з підконтрольними компаніями, та в подальшому внесені ним до статутного капіталу банку з метою виконання вимог програми фінансового оздоровлення «ПриватБанку».

Рештою ж коштів зловмисники розпорядились на власний розсуд. Дії усіх викритих осіб кваліфіковані за ознаками злочинів, передбачених ст. 191, 209, 366 КК, в залежності від ролі кожного учасника злочинної схеми. Досудове розслідування триває.

“Антикорупційна правда”

Сообщение НАБУ висунуло підозру Ігорю Коломойському у привласненні 9,2 млрд гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Під арешт потрапили:

• 45% акцій, що належать Deripon Commercial Ltd.;
• 22,5% акцій, що належать Ariana Business Limited;
• 22,5%, що належать Ares Systems Ltd.;
• 10% акцій, що належать JKX Ukraine B.V.

Арешт відбувся в межах розслідування справи про незаконне заволодіння надрами Сахалінського нафтогазоконденсатного родовища в Харківській області.

«Укрнафтобуріння» – одна з найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні. Основні напрямки діяльності – видобуток природного газу, газового конденсату та нафти. Компанія експлуатує 28 газоконденсатних та нафтогазових свердловин.

Слідство перевіряє версію про змову кількох газових компаній в період 2000-2023 років, внаслідок якої держава де-факто втратила контроль над Сахалінським родовищем, витративши перед цим на його розробку понад 1 млрд грн. Його поклади оцінюються щонайменше у 15 млрд кубометрів

“Антикорупційна правда”

Сообщение Активи «Укрнафтобуріння» Коломойського та Фукса передали до АРМА появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що Верховний суд скасував рішення судів нижчих інстанцій, якими було задоволено позов колишнього акціонера ПриватБанку Ігоря Коломойського та визнано недійсними ці договори та його особисте доручення за кредитами.

У НБУ нагадали, що протягом 2008-2015 років за договорами, що оспорюються, надали ПриватБанку кредити для підтримки ліквідності на загальну суму 18,3 млрд гривень.

У 2016 році Ігор Коломойський, який на той час був співвласником ПриватБанку, уклав з НБУ договори поруки, за якими він особисто гарантував повернення банком отриманих кредитів.

Але у травні 2019 року Коломойський подав позов до Господарського суду міста Києва про визнання недійсними цих кредитних договорів, а також договорів поруки. У червні 2020 року суд першої інстанції задовольнив позов колишнього акціонера. Це рішення підтвердив суд апеляційної інстанції. НБУ оскаржив його у Верховному суді, який підтримав правову позицію регулятора.

У квітні 2020 року державний ПриватБанк повністю повернув Національному банку отримані кредити.

“Антикорупційна правда”

Сообщение НБУ виграв суд у Коломойського на 18 млрд гривень появились сначала на Антикорупційна правда.