Згідно з поданим документом, родина володіє значними активами як в Україні, так і за кордоном — зокрема у Греції та США. Це може викликати суспільний інтерес до джерел походження таких статків.

У власності подружжя — кілька об’єктів нерухомості. Зокрема, у Києві їм належить квартира площею 97,5 м², придбана у 2009 році за 620,5 тис. грн. Частки розподілені між Ярославом Матузкою (33,33%), його дружиною Оксаною Євтушок (33,34%) та сином Кирилом.

У селі Требухів Київської області дружина володіє земельною ділянкою площею 1200 м², вартість якої в декларації не зазначена.

За кордоном родина має нерухомість у Греції: будинок площею 50,23 м², куплений у 2019 році за 1,57 млн грн, та квартиру на 157 м², придбану у 2021 році за 6,72 млн грн. Обидва об’єкти оформлені на дружину, проте сам Матузка та донька Кіра мають право користування.

Також у власності родини — два машиномісця в Києві (14,6 м² та 13,9 м²), куплені у 2018 та 2019 роках за 198 тис. грн. Вони також належать дружині. Донька Кіра з 2024 року має право користування кімнатою у США, що належить Admiral Farragut Academy (Флорида).

Автопарк родини включає три авто:

• Suzuki New SX4 (2016) — належить дружині, користується Ярослав Матузка (вартість — 533,5 тис. грн);

• Mercedes-Benz ML350 (2015) — у власності Матузки, вартістю близько 1 млн грн;

• Mercedes-Benz A 180 D (2019) — придбаний у 2022 році, зареєстрований на дружину (вартість не вказана).

Основним джерелом доходу Ярослава Матузки у 2024 році була зарплата в НБУ — 5,56 млн грн, а також пенсійні внески на суму 168 тис. грн.

На банківських рахунках у Матузки — 1,11 млн грн, 33,1 тис. доларів США та 961 євро. Його дружина зберігає 13,3 тис. євро в банках Греції та має 5 тис. євро готівкою.

Також вона володіє 53 акціями британської компанії TIGERSTEP FITNESS LIMITED на суму 2332 грн (номінальна вартість однієї акції — 44 грн). Сам Матузка має частку в ТОВ «Сортнасіння» (0,036% на суму 60,5 грн), яку передав в управління.

У власності родини — ювелірні прикраси брендів Chopard та U-BOAT, а також годинники Longines. Їхня вартість у декларації не зазначена.

Окрім цього, дружина має непогашену позику в розмірі 900 тис. грн, яку отримала в 2021 році від Геннадія Линського — директора департаменту регіональної дистрибуції «Укргазбанку».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник голови НБУ Ярослав Матузка задекларував нерухомість у Греції, оформлену на дружину появились сначала на Антикорупційна правда.

Слідчі встановили, що організатор пропонував чоловікам кілька способів безперешкодно залишити Україну. Один із варіантів передбачав пошук жінки-одиначки, яка погоджувалась оформити чоловіка батьком своєї дитини. Якщо чоловік уже мав двох дітей, після запису третьої він отримував право на відстрочку від мобілізації та міг законно виїжджати за кордон. Послуга коштувала 12 тисяч доларів США.

Ще один варіант передбачав оформлення документів про догляд за тяжкохворим родичем. Саме цим шляхом пішов підозрюваний 28-річний киянин. Він через приватні клініки отримав фальшиві довідки про те, що його дружина потребує постійного догляду через важку хворобу.

Організатора схеми затримали після того, як він отримав 7,5 тисяч доларів США за допомогу у внесенні до державних реєстрів через службовців одного з київських ДРАЦСів неправдивої інформації про наявність у військовозобов’язаного третьої дитини.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 12 тисяч доларів за фальшиве батьківство: викрито схему переправлення чоловіків за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки (БЕБ) встановили нові факти масштабного розкрадання бюджетних коштів на будівництві Подільського мосту через річку Дніпро.

За результатами розслідування, з бюджету міста Київ було привласнено щонайменше 153 млн гривень.

До організації схеми були причетні колишні та діючи керівники одного з комунальних підприємств Київської міської державної адміністрації (КМДА).

Встановлено, що ще до початку повномасштабної війни вони штучно завищили вартість будматеріалів, що призначалися для зведення мосту. Сума “переплати” була поділена між учасниками схеми.

Згідно з матеріалами справи, у 2018-2019 роках фігуранти майже в шість разів завищили вартість гуртових партій сіток для укріплення опор мосту.

Вони уклали угоду з афілійованою будівельною компанією, яка придбала на Близькому Сході 8 800 технологічних сіток за ціною, значно вищою за ринкову.

Середня вартість сітки на ринку становила 110 доларів США, тоді як фігуранти закупили її по 610 доларів за одиницю.

Під час слідчих дій були вилучені комп’ютери, мобільні телефони та документи, що підтверджують злочин.

Діючому та колишньому керівникам підприємства, а також ексдиректору підрядної компанії, повідомлено про підозру в організації схеми, що включала привласнення державних коштів у великих розмірах.

Зловмисникам загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

«Антикорупційна правда»

Сообщение На будівництві Подільського мосту розікрали понад 153 млн гривень. СБУ викрила чиновників появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Топ-посадовець столичної мерії Володимир Прокопів отримав підозру появились сначала на Антикорупційна правда.

Як стало відомо медіа, фонд відмовляється перераховувати гроші без юридичних гарантій, а всередині організації виник конфлікт через фінансові операції, зокрема високі гонорари адвокатів. Крім того, виявилося, що один із адвокатів фонду є обвинуваченим у кримінальній справі. Чому судові процеси не дали конкретного результату, і яка доля грошей?

Подробиці непростої ситуації – у відеоматеріалі СтопКору.

У липні 2024 року після ракетного удару по Києву значних пошкоджень зазнала Національна дитяча спеціалізована лікарня “Охматдит”. Руйнівні наслідки атаки змусили українців та міжнародних партнерів об’єднатися заради відновлення медзакладу. Внаслідок масштабного збору було зібрано близько 378 мільйонів гривень, значна частина яких надійшла на рахунки благодійного фонду “Охматдит – Здорове дитинство”.

Проте, попри значний обсяг зібраних коштів, повноцінне відновлення лікарні так і не розпочалося. Конфлікт між адміністрацією “Охматдиту” та фондом, що акумулював благодійні внески, призвів до затримки їхнього перерахування на офіційні рахунки лікарні.

Чому зібрані гроші не дійшли до лікарні?

У серпні 2024 року генеральний директор “Охматдиту” Володимир Жовнір повідомив, що фонд “Охматдит – Здорове дитинство” не погоджується передати зібрані кошти лікарні. Водночас керівництво фонду аргументувало свою позицію юридичними аспектами:

“Наш фонд діє виключно в межах закону. Для перерахування таких значних сум необхідні офіційні гарантії їхнього цільового використання”, – заявили у фонді.

Додаткові ускладнення виникли через внутрішній конфлікт у самій організації. Голова фонду Євген Вембер звинуватив адвокатку Оксану Соколовську у фінансових маніпуляціях.

Юридичні суперечки та підозрілі рахунки

За словами Вембера, Соколовська ініціювала укладення контракту з адвокатським бюро Андрія Киченка, згідно з яким фонд мав сплатити 50 тисяч гривень за 5 годин юридичних послуг, а згодом ще 134 тисячі за 21 годину роботи.

Згодом фонд отримав додатковий рахунок на 396 тисяч гривень, що викликало серйозні підозри. Як з’ясували члени організації, сам Киченко є обвинуваченим у кримінальному провадженні, яке розглядає Вищий антикорупційний суд. Його адвокаткою у цій справі виступає Оксана Соколовська, що викликало конфлікт інтересів.

“Коли нам виставили рахунок ще на 396 тисяч гривень, це викликало серйозні підозри. Ми з’ясували, що адвокат, якому виписали ці суми, сам перебуває під кримінальним переслідуванням”, – заявив Вембер.

Після цього фонд ухвалив рішення про виключення Соколовської. Однак проблеми на цьому не завершилися.

Судові розгляди та заморожені кошти

Адвокатське об’єднання “Авер Лєкс” подало позов до Господарського суду Києва з вимогою змусити фонд перерахувати благодійні кошти на рахунок “Охматдиту”. Однак поки судові процеси не дали конкретного результату.

Водночас адвокатське бюро Андрія Киченка подало ще один позов – на стягнення 692 400 гривень із фонду та накладення арешту на його рахунки. Суд відмовив у забезпеченні цього позову, але суперечка триває.

На тлі цих подій Міністерство охорони здоров’я України ухвалило рішення тимчасово відсторонити генерального директора “Охматдиту” Володимира Жовніра від виконання обов’язків на період перевірки.

Що далі?

Попри гостру потребу в реконструкції лікарні, значна частина коштів залишається заблокованою через суперечки між фондом, лікарнею та юридичними структурами.

Водночас уряд ухвалив рішення виділити 6,3 мільйона гривень із державного бюджету на консервацію пошкоджених корпусів лікарні, щоб запобігти подальшій руйнації.

Однак без доступу до зібраних благодійних коштів повноцінне відновлення “Охматдиту” залишається під питанням. Судові процеси тривають, а лікарня продовжує працювати в умовах, коли вона гостро потребує ремонту.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Майже 400 млн на відновлення “Охматдиту”: куди поділись кошти благодійників? появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Депутат-втікач Денис Комарницький знайшовся у Відні появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними пресслужби НАБУ, операція “Чисте місто”, розпочата 6 лютого 2025 року, була спрямована на викриття корупційних схем у земельній сфері Києва. У її межах повідомлено про підозру низці посадовців, зокрема ексдепутату Київської міськради Денису Комарницькому, заступнику голови КМДА Петру Оленичу та іншим.

Бізнес-зв’язки Вавриша та Буткевича

На початку жовтня 2024 року компанія BGV Group Management, заснована Геннадієм Буткевичем, уклала угоду про стратегічне партнерство з SAGA Development, девелоперською компанією під керівництвом Андрія Вавриша. Про це повідомила пресслужба BGV Буткевича. Їхнім першим спільним проєктом став житловий комплекс Boston Creative House, розташований на проспекті Степана Бандери в Києві, однак на момент укладання угоди будівництво цього житлового комплексу вже тривало. Передбачалося будівництво двох 25-поверхових будинків на 682 апартаменти та 22 000 кв. м комерційних площ. Введення в експлуатацію було заплановане на кінець 2025 року.

Проте на фоні кримінальних проваджень проти Вавриша та сумнівних ситуацій у сфері його забудов співпраця Буткевича з ним виглядає вкрай ризикованою. Важливо зазначити, що BGV Group Management, яка до цього спеціалізувалася на інвестуванні у видобувну та енергетичну галузі, вперше виходить на ринок житлового будівництва, обравши партнером саме компанію SAGA Development. Це викликає питання щодо мотивів такого рішення, особливо враховуючи репутацію Вавриша як забудовника, пов’язаного із багатьма конфліктними проєктами.

Проблемні забудови та порушені зобов’язання

Одним із найбільш скандальних проєктів Андрія Вавриша став житловий комплекс “Сан Франциско”. Інвестори цього ЖК роками чекали на свої квартири, але так і не отримали їх. За даними поінформованих джерел, є припущення, що забудовник ймовірно не виконав фінансові зобов’язання перед вкладниками, а численні обіцянки залишилися лише на папері.

Крім “Сан Франциско”, компанія SAGA Development має низку інших проблемних забудов, які перетворилися на довгобуди. Інвестори таких об’єктів, як O2 Residence, Rybalsky, Happy House, вклали в них сотні тисяч доларів, але ризикують залишитися без житла. Забудовник уникає чітких відповідей щодо термінів завершення будівництва та не пропонує реальних механізмів вирішення проблем вкладників. Розслідування медіа, таких як Антикор, підтверджують, що проєкти Вавриша часто супроводжуються порушеннями містобудівних норм та фінансовими махінаціями. Він неодноразово опинявся у скандалах через проблемні забудови, зокрема через невиконані зобов’язання перед інвесторами житлового комплексу “Сан Франциско”. Багато вкладників не отримали своїх квартир, а обіцянки забудовника залишилися лише на словах.

Також варто зазначити, що ТОВ “САГА ДЕВЕЛОПМЕНТ” має серед своїх засновників офшорну компанію – Панамську корпорацію “ТРЕВОР БІЗНЕС С.А.”. Це може свідчити про можливі ризики ухилення від оподаткування та виведення коштів за кордон.

Кримінальне провадження щодо незаконного будівництва

Андрій Вавриш також фігурує у кримінальному провадженні №12021105100003650, яке у 2022 році стосувалося незаконного будівництва житлового комплексу KYЇVPROEKT City Space у центрі Києва, за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

За рішенням суду (номер справи 757/67510/21-к), на земельну ділянку та об’єкти нерухомості було накладено арешт, а будь-які будівельні роботи заборонено. Однак Вавриш та його компанія намагалися оскаржити арешт, хоча суди неодноразово підтверджували незаконність забудови.

Геннадій Буткевич: бізнес-інтереси

Геннадій Буткевич – український бізнесмен, найбільш відомий як співвласник мережі супермаркетів АТБ, яка є лідером українського рітейлінгового ринку. Однак, окрім торгівлі, Буткевич останніми роками активно інвестує у видобувну промисловість, що викликає низку питань і підозр.

Як ми раніше писали, за даними правозахисної організації ГО “НОН-СТОП Україна”, компанія, пов’язана з Геннадієм Буткевичем, отримала доступ до стратегічних запасів берилію вартістю 100 мільярдів доларів. Важливо, що ця компанія має статутний капітал лише 25 тисяч гривень, що викликає обґрунтовані підозри щодо можливих корупційних схем.

Берилій – стратегічно важливий метал, який у 1,5 раза легший за алюміній, але при цьому міцніший за багато спеціальних сталей. Він активно використовується в авіабудуванні, космічній та оборонній промисловості. Тому контроль над його видобутком відкриває значні перспективи для бізнесу Буткевича, особливо в контексті можливого постачання для військових або промислових підприємств.

Крім берилію, компанія BGV Group Management, підконтрольна Буткевичу, розширює свою присутність у видобувному секторі. Зокрема, у Житомирській області запущено щебеневий завод, який є одним із найсучасніших в Україні. Його річна потужність перевищує 1,5 мільйона тонн з переробки гірничої маси. Щебінь є ключовим матеріалом у будівництві, особливо при реалізації великих інфраструктурних проєктів.

Оскільки Буткевич активно розвиває видобувний бізнес, його партнерство з девелопером Андрієм Вавришем може мати економічний сенс. Вавриш займається масштабними (і часто скандальними) забудовами, тоді як Буткевич має доступ до будівельних матеріалів, зокрема до щебеню.

Таким чином, їхнє партнерство може бути вигідним для обох сторін: Вавриш отримує стабільні поставки ресурсів, а Буткевич розширює ринки збуту своєї видобувної продукції. Утім, враховуючи скандальну репутацію забудов Вавриша, Буткевич ризикує потрапити у черговий репутаційний скандал, пов’язаний із незаконними схемами та проблемними ЖК.

Чи знав Буткевич про ризики?

Аби перевірити гіпотезу щодо зв’язків Буткевича з Вавришем, СтопКор направляє запити до Геннадія Буткевича з відповідними питаннями.

Укладена угода між BGV Group Management та SAGA Development виглядає все більш ризикованою на тлі кримінальних проваджень, які розслідують правоохоронні органи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандальна забудова Києва: що спільного між Андрієм Вавришем і Геннадієм Буткевичем? появились сначала на Антикорупційна правда.

Депутат Київради Олександр Плужник, що входить до депутатської групи “Платформа за життя та мир” (“тиха гавань” для вихідців з ОПЗЖ), потрапив у об’єктив розслідувачів. В його родини знайшли майна приблизно на 6 млн доларів: йдеться і про елітний маєток біля озера, і про 11 квартир у престижних районах Києва й Одеси, і про престижні автомобілі та близько тисячі квадратних метрів комерційної нерухомості. Втім, у декларації самого депутата порожньо: там вказані лише будинок і ділянка у Кременчуці, орендоване авто та мотоцикл.

Талановиті доньки й дружина-бізнеследі

Про майно чергового “бідолахи” з Київради йдеться у розслідуванні від hromadske.

Його журналісти з’ясували, що депутат Олександр Плужник мешкає в елітному котеджному містечку у Старих Безрадичах під Києвом. Цей маєток записаний на старшу доньку, Дарʼю Плужник. І так сталося, що це – єдине майно родичів, що відображено в декларації: доньки повнолітні, а дружина — вже “колишня”. Будинок фахівці оцінили у понад 1 млн доларів, причому Дар’я купила його ще у 2012-му, коли їй було трохи за 20 років.

Крім того, старша донька Плужника володіє трьома квартирами в престижних районах Києва, зокрема у елітних “Новопечерських Липках”, загальною площею понад 300 “квадратів”. Також на неї записані апартаменти в одеському ЖК “Коста Фонтана” та комерційне приміщення у столичному “Французькому кварталі”. Сама ж талановита донька отримувала освіту у Британії, працювала в лондонському ювелірному бутику, займалася акторством і має кваліфікацію інструктора з йоги.

Молодша донька, Анна Вітько, також має коштовне майно: три квартири у “Новопечерських Липках” (загалом на 395 кв.м), два комерційні приміщення в Києві, квартиру в Одесі та автомобіль BMW X7 2019 року вартістю 76 тисяч доларів. Вона виїхала за кордон, а до цього розвивала у Києві власний бренд одягу.

Значні активи записані й на Тетяну Плужник, колишню дружину депутата. Йдеться про три квартири, три комерційні приміщення, гараж у Києві й автомобілі преміумкласу — Porsche Macan та BMW. З 2022 року вона зареєструвала підприємницьку діяльність і розвиває власний бренд одягу люкс-сегменту.

Наконсультував: що каже сам Плужник про доходи

Сам депутат походить з міста Кременчук у Полтавській області. Там він з середини 90-х працював в УБОЗі. Але розквіт кар’єри припав на часи Віктора Януковича: за нього Плужник очолив Управління з боротьби з організованою злочинністю у Києві.

А вже звільнившись з правоохоронних органів, упродовж 2016-2019 років, обіймав посаду радника голови “Київміськбуду”. 2020 року став депутатом Київради від ОПЗЖ і зміг зберегти мандат, доєднавшись до групи “Платформа за життя та мир”.

Прикметно, що в декларації у Олександра Плужника не так вже й порожньо: протягом 2020-2023 років депутат Київради задекларував близько 20 млн грн доходу від підприємницької діяльності. Джерело цих надходжень він пояснив журналістам одним словом: “Консультування”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Київський депутат-мультимільйонер Олександр Плужник ховає мільйони: елітна нерухомість, бізнеси та дорогі авто переписані на доньок та ексдружину появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед підозрюваних також заступник голови КМДА Петро Оленич, голова комісії з земельних питань Михайло Терентьєв та член комісії Олена Марченко. Комарницького було оголошено у розшук, а Оленича відправлено під варту. Детективи провели низку обшуків, в тому числі і в офісах деяких забудовників. Однак серед них чомусь немає компаній «Столиця груп» Владислави Молчанової. Хоча її тривалий корупційний зв’язок із Комарницьким легко довести низкою документів.

Прізвище Комарницького, який був депутатом Київради від Блоку «космічного» мера Леоніда Черновецького, почало активно з’являтись на шпальтах преси з приходом до влади «Слуг народу». Спочатку його пов’язували із депутатом та ексресторатором Миколою Тищенком, а згодом Комарницький став так званим «рішалою» чи не для всіх великих забудовників столиці, використовуючи свій вплив на владу Києва.

Зараз слідство встановило, що учасники організації на чолі з Комарницьким начебто знаходили перспективні земельні ділянки та реєстрували на підконтрольних осіб право власності на споруди, які на цих ділянках не існували. Надалі подавали до Київської міськради заяви про надання права власності на ці ділянки для обслуговування будівель. Згодом депутати та посадовці КМДА забезпечували ухвалення «правильних» рішень, отримуючи за це гроші та об’єкти нерухомості.

«У результаті діяльності злочинної організації протягом 2023-2024 років із власності територіальної громади Києва незаконно виведено землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн, чим завдано збитків на цю суму. Водночас, завдяки своєчасним діям правоохоронних органів, вдалося запобігти заволодінню ще шістьма земельними ділянками у столиці загальною вартістю 83,7 млн грн… Також слідство зафіксувало спробу рейдерського захоплення бізнесу і передачу хабаря в розмірі 100 000 доларів депутатці Київради за сприяння злочинній організації», — ідеться в повідомленні САП.

У 2020 році в офісах Дениса Комарницького вже проводились обшуки і частина інформації, яку вилучили правоохоронці, потрапила спочатку до депутата Гео Лероса, а згодом і до журналістів. Тоді з’ясувалося, що через Комарницького вирішувались питання отримання земельних ділянок в тому числі і для забудовниці Владислави Молчанової.

Журналісти «АНТИКОРу» ще раз проаналізували список так званих «своїх» компаній, які були позначені у документі з ноутбуку Комарницького, і виявили, що його зв’язок із Молчановою триває по сьогодення.

Усього у списку зазначено 38 фірм з об’єктами, договорами та «нашими» і «не нашими» керівниками. Щонайменше п’ять з них ілюструють щільне співробітництво керівниці «Столиця груп» Владислави Молчанової та оголошеного нині в розшук Дениса Комарницького.

Скріншот частини документу, взятого з ноутбука Дениса Комарницького

Найбільш очевидною співпраця є через ТОВ «Інтерпроєкт», за яким у документі закріплений об’єкт «Варшавський квартал». Цей житловий комплекс є одним з найвідоміших проектів Владислави Молчанової, суди по якому тривають по сьогодні. Зокрема через привласнення земель державного підприємства агрокомбінату «Пуща-Водиця».

ТОВ «Інтерпроєкт» було створено ще у 2002 році. У 2012 році компанія, афільована з Владиславою Молчановою, вперше з’являється серед засновників. Мова йде про Nosimo holdings limited, зареєстровану на Кіпрі. За даними реєстрів, це попередня назва фірми, яка є кіпрським філіалом «Столиці груп».

У березні 2016 року в засновниках ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється інша кіпрська компанія – Elakol developments limited. Цією фірмою керує Єкатерина Торала, яка в той же час є директоркою S.G. Stolitsa group limited (Кіпр).

За декілька місяців серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт» з’являється Владислава Молчанова та її литовський бізнес-партнер Тумєнас Раймондас. А наприкінці 2016-го фірму переписують на кіпрську офшорку Sanulis industries LTD. Як нескладно здогадатися, це чергова фірма, пов’язана із Молчановою. Щоправда тут же її партнером виступає колишній керівник «Київміськбуду» Ігор Кушнір.

Секретарем Sanulis industries LTD зазначена фірма CSP Fiduciary service limited.

За даними кіпрських реєстрів, остання є серед керівництва фірми Koksi holding LTD, директоркою якої є дружина Кушніра Оксана. Саме на Koksi holding LTD була оформлена вілла Кушнірів на Лазуровому узбережжі.

У 2019 році серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт», яка фігурує у списку «своїх» компаній Комарницького, з’являється рідна сестра цивільного чоловіка Молчанової Яна Нестор і Валерій Мельник. За інформацією телеграм-каналу «Джокер», Мельник – це ймовірний водій Комарницького.

Станом на листопад 2024 року кіпрська фірма, пов’язана із Молчановою, Sanulis industries LTD залишається серед засновників ТОВ «Інтерпроєкт». При цьому українські реєстри почали афілювати компанію з групою Степана Черновецького, з яким, варто нагадати, тісно пов’язаний Комарницький.

Ще одним учасником товариства ТОВ «Інтерпроєкт» є Дмитро Бондар, який вивів на зв’язок з іншими фірмами, зазначеними у списку Комарницького.

Серед них ТОВ «УКРІН-БУД» та ТОВ «Голдсенд». Обидві зараз, за даними реєстрів, пов’язані з групою Черновецького, однак в одній із «понятійок», засвічених із ноутбука Комарницького, спочатку «Голдсенд» була напряму пов’язана із Владиславою Молчановою. Зокрема, ідеться про забудову підприємства «Коммаш» на вулиці Васильківській у Голосіївському районі Києва.

Скріншот з сюжету «Bihus.info»

Повертаючись до ймовірного водія Комарницького Валерія Мельника, зазначимо, що принаймні ще дві фірми можуть вказувати на зв’язок із Молчановою. Це ТОВ «Соффітрейд» і ТОВ «Активбудгруп». Об’єктом забудови для останнього записана територія за адресою Зарічна, 12/Центральна (див. фото1). Ця ділянка розташована поруч із житловим комплексом «Зарічний», який будувала компанія BUD development.

У 2023 році народний депутат Гео Лерос повідомляв, що BUD development має відношення до забудовників Вадима Столара, Владислави Молчанової та Юрія Горового. Тоді же згадані особи нібито переписали частку на колишнього бізнес-партнера голови Офісу президента Андрія Єрмака – Артема Колюбаєва. «Антикор» вже писав, що Колюбаєв пов’язаний зі Столаром зокрема і через компанію Enso, яка почала активно освоювати будівельний ринок Дубая.

За інформацію джерел, Комарницький зараз може бути одним зі спонсорів партії Юлії Тимошенко «Батьківщина». Її ж тривалий час фінансувала і Владислава Молчанова. Її батько Борис Романюк, за даними Національного агентства із запобігання корупції, особисто робив внески до виборчого фонду цієї політичної сили.

Як бачимо, співробітництво оголошеного в розшук Дениса Комарницького та забудовниці Владислави Молчанової триває щонайменше протягом дев’яти років. Станом на зараз з інформації, оприлюдненої НАБУ та САП стосовно земельної корупції в Києві, не зрозуміло, чи фігурують у провадженні фірми Молчанової. Хоча із «понятійок» і постійного переписування низки компаній то на Молчанову, то на осіб, пов’язаних зі Степаном Черновецьким та самим Денисом Комарницьким, стає очевидним, що всі вони можуть бути спільниками у викритому злочинному угрупованні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як пов’язані Денис Комарницький та Влада Молчанова та чи потрапить забудовниця під слідство? появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це повідомив засновник Офісу трансформації Максим Бахматов.

За його словами, організувала «схему» очільниця управління освіти Шевченківської РДА Євгенія Ярова. До оборудки посадовиця залучила будівельну компанію, яка «де-факто» Миколі Поворознику.

Відомо, що Ярова уклала договір на капітальний ремонт укриття на майже 4 млн гривень. Однак протягом року робіт 38% від цієї суми привласнили фігуранти «схеми».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заступник мера Києва Микола Поворозник причетний до розкрадання коштів на ремонт укриття появились сначала на Антикорупційна правда.

Українські правоохоронці припинили діяльність організованої злочинної групи, яка фабрикувала висновки військово-лікарських комісій (ВЛК) для незаконного переправлення військовозобов’язаних через державний кордон. Про це повідомляє Національна поліція України.

Сообщение У Києві викрили злочинну групу на чолі з експрацівником військкомату появились сначала на Антикорупційна правда.

Як повідомляє спецпрокуратура у сфері оборони Центрального регіону, чоловіка затримали на хабарі. Йому інкримінують одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди (ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369-2 КК ).

За даними слідства, підозрюваний вимагав та одержав від адвоката неправомірну вигоду за непритягнення її клієнта до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, а також за подальшу постановку його на військовий облік. Таким чином клієнт адвоката міг уникнути мобілізації.

Сума неправомірної вигоди становила 25 тис. гривень та 4 тис. доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві помічника голови районного ТЦК схопили за “волохату лапу” появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Києві у працівників ТЦК знайшли $1,2 млн появились сначала на Антикорупційна правда.

Дискусії щодо розважального парку на острові Оболонський у Києві не вщухають. Це «подарунок» на День міста, за який кияни заплатили у війну майже 200 млн. грн. з бюджету.

Роботи на острові Оболонський свідчать, що через систему Prozorro можна провести закупівлю самовільного будівництва. Запобіжників немає. І це далеко не єдина претензія

Парк збудували на території природно-заповідного фонду з численними порушеннями екологічного законодавства. За результатами екологічного аудиту, виконаного Київським еколого-культурним центром, виявлено знищення популяцій та біотопів різних рослин, кажанів та птахів, які занесені до Червоної книги та охороняються Бернською конвенцією.

На будівництво розважального парку не було жодних дозволів, Київрада навіть земельну ділянку під будівництво ніколи не передавала. Без цього єдині законні будівельні роботи на острові – це капітальний ремонт семи лав та одного «сміттєзбірника». Громадська ініціатива «Голка» вирішила розібратися, як під вивіскою «капремонт» з’явився новий розважальний парк.

Капремонт VS самовільне будівництво

Столичне комунальне підприємство «Плесо» здійснювало капремонт без документів на землю, містобудівних умов та обмежень та дозволів на будівництво. Все робилося під виглядом відновлення елементів благоустрою у раніше збудованому розважальному парку.

При цьому «Плесо» у своєму повідомленні наголосило на намірах збудувати «парк площею понад 1 га». Такого парку на острові не було, тож мова лише про нове будівництво.

І хоча в документах йдеться саме про розважальний парк, керівник департаменту захисту навколишнього середовища та адаптацію до зміни клімату Київської міської державної адміністрації Олександр Возний стверджує, що острів – це рекреаційна зона, а не розважальний парк:

«Ми намагалися створити комфортне місце, де наші захисники та їхні родини, кияни та гості міста могли б відновитися та перезавантажитися на природі у спокійній та затишній атмосфері. Судячи із відгуків, нам це вдалося. Щодо бюрократичних питань, то облаштування тут здійснювалось згідно із законом на підставі проведених досліджень, експертних висновків, відповідних розпорядчих документів КМДА. Облаштували острів частково коштом вітчизняних меценатів, а частково – за рахунок міського бюджету. На острові відсутні капітальні споруди, а виконанні ремонтних робіт особливу увагу приділялося збереженню природи острова. З кінця травня острів відвідало понад півмільйона гостей, про це свідчать камери спостереження», – розповів О.Возний.

На території острова були відсутні будівлі, споруди та інші об’єкти інфраструктури.

Тут офіційно значилися лише сім лав і один «сміттєзбірник».

Ось ці об’єкти, якщо вони були придумані для створення ілюзії існування «зони відпочинку» на острові, комунальне підприємство «Плесо» і мало право ремонтувати. А збудований розважальний парк – це самовільне нове будівництво. На нього пішли, бо «Плесо» не могло здобути право користування цією ділянкою.

Київрада могла передати ділянку під будівництво за наявності плану зонування або детального плану території (стаття 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»). Але таких планів нема. Розробити детальний план території можна без проблем. Для острова площею 14 га його вартість не перевищила б 100 тис. грн. На це знадобилося б десь чотири місяці.

Але була проблема – обов’язкове проведення громадських обговорень та стратегічної екологічної оцінки. А це означало неможливість приховати руйнівний вплив на екологію, яку при самовільному будівництві приховали шляхом фальшування змісту оцінки впливу на навколишнє середовище.

Тобто на порушення містобудівного законодавства пішли, щоби приховати порушення екологічних вимог.

Як порушили бюджетне законодавство?

Будівництво парку виправдовують рішенням Київради, яке передбачало створення рекреаційного маршруту з будівництвом мостових переходів між Оболонською набережною, островом Оболонська коса та півостровим Собачим гирлом (Програма соцекономрозвитку на 2018-2020 роки). Але це відповідає дійсності. Про якесь будівництво парку на острові Оболонський там не йшлося.

Київрада ухвалила рішення саме про створення рекреаційного маршруту, передбачивши витрати на капітальні вкладення (а не на капітальний ремонт) для розвитку житлово-комунального господарства (а не організації благоустрою) департаменту житлово-комунальної інфраструктури (а не екології) та комунальному підприємству «Київбудреконструкція» ( а не “Плесо”).

Розроблений на виконання такого рішення проект передбачав на острові лише прокладання пішохідних та велодоріжок для прогулянок.

І найважливіше: від реалізації такого будівництва Київрада відмовилася ще наприкінці 2020 року, не передбачивши його й у наступній Програмі на 2021-2023 роки. Щоправда, встигли витратити 1,9 млн грн з бюджету на розробку ескізного проекту, що потрапив у смітник. Основна закупівля КП «Київбудреконструкція» була у 2016 році на 1,2 млн грн та ще 700 тис. на додаткові роботи у 2019-му.

Однак КП «Плесо» у відповідь на запит ГО «Голка» надало пояснення, відмінне від документації на будівництво. Згідно з ним, у результаті наради щодо будівництва «мосту-хвилі» заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський наприкінці 2020 року доручив розробити ескізний проект благоустрою острова Оболонський.

А вже за два дні розпорядженням КМДА було змінено перелік об’єктів «капремонту елементів благоустрою зон відпочинку» та додано роботи на острові Оболонський із запланованим бюджетом у 120 млн грн.

Надалі будівництво нового розважального парку тривало під виглядом капремонту, і гроші виділялися спочатку розпорядженнями КМДА, а під час дії воєнного стану – наказами управління екології КМДА як головного розпорядника коштів.

Таким чином, сталося грубе порушення бюджетного законодавства. Київрада ніколи не виділяла грошей на капітальні вкладення для будівництва парку, її будували з нецільовим використанням коштів бюджету, виділених Київрадою на капітальні ремонти існуючих елементів благоустрою інших зон відпочинку.

Як порушили містобудівне законодавство?

У листопаді 2020 року комунальне підприємство «Плесо» оголосило закупівлю розробки ескізного проекту за спрощеною процедурою. Вже за місяць воно уклало договір із дніпровським ТОВ «Солід-Проект», яке запропонувало найвищу ціну. Істотно дешевші пропозиції інших учасників було відхилено.

Проектувальник уже на підготовчому етапі достовірно знав: йдеться про незаконне нове будівництво під виглядом капремонту неіснуючих елементів благоустрою, але погодився стати співучасником.

На початку 2021 року „Плесо” уклало договір на проведення експертизи ескізного проекту з ТОВ „Науково-виробниче підприємство „Міжрегіональна будівельна експертиза“. І вже через тиждень отримало від експертної компанії відповідь з численними зауваженнями, в яких, зокрема, йшлося про те, що це не капремонт, а нове будівництво, і що проведення експертизи згідно із законодавством неможливе через відсутність результатів оцінки впливу на навколишнє середовище.

Після доопрацювання проекту з окремої закупівлі та ж експертна організація влітку дає вже позитивний звіт. І є всі підстави стверджувати, що було надано свідомо недостовірний звіт. Громадське обговорення звіту з оцінкою впливу на довкілля розпочалося вже після експертизи, а висновок управлінням екології було надано 22 вересня 2021 року. Тому на момент надання експертного висновку порушення з видом будівництва нікуди не поділися, а процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище ще не було завершено, тому неможливо було провести обов’язкову перевірку обліку її результатів у проекті.

Важливо зазначити, що замовляли проект з орієнтовною кошторисною вартістю 120 млн грн, проте він був розроблений із кошторисом, на 17 млн ​​грн більше (+14%). Коли йдеться про бюджетні кошти, «Плесо» мало повернути проект на доопрацювання, а не приймати роботу.

Підтримку угоді забезпечив і департамент містобудування та архітектури КМДА, який у серпні 2021-го надав листа, що для проектування такого об’єкта не потрібні містобудівні умови та обмеження. Свою позицію він пояснив проведенням капітального ремонту будівель та споруд, хоча відповідно до своїх повноважень мав точно знати про відсутність забудови на острові.

У липні 2021 року КП «Плесо» оголосило торги на розробку робочого проекту, а наприкінці серпня уклало договір із їх переможцем ТОВ «Дніпровський проектно-вишукувальний інститут „ДПВІ“.

Це грубе порушення вимог щодо розробки проекту, адже ескізний проект є підставою для розробки робочого проекту виключно після його схвалення (пункт 13 Порядку розробки проектної документації), а він буде схвалений розпорядженням КМДА лише за кілька місяців.

У цьому випадку подібне порушення є принциповим – за бюджетні кошти замовляли розробку проекту із кошторисом, що суттєво перевищує заплановану суму фінансування.

Наприкінці 2021 року КП «Плесо» уклало на неконкурентних засадах договір на проведення експертизи з дніпровською філією ТОВ «Експертиза ЗО» і майже одразу отримало позитивний висновок. Знову є всі підстави прямо говорити про надання недостовірного висновку. Звіт про додаткову оцінку впливу на довкілля було оприлюднено перед повномасштабним вторгненням, тому теоретично неможливо було під час здійснення експертизи перевірити облік результатів такої оцінки, що є обов’язковим згідно із законодавством.

За результатами експертизи, вартість будівництва зросла ще на 45 млн. грн. – до 182 млн. Очевидно, зростання ціни на третину лише за п’ять місяців ніяк не може бути пов’язане з інфляцією, а є наслідком штучного роздування кошторису.

Через тиждень ескізний проект із «капітальним ремонтом» та ціною 137 млн ​​грн легалізував своїм розпорядженням про схвалення Віталій Кличко як голова КМДА. Нагадаємо, що згідно із законодавством лише після цього можна було замовляти розробку робочого проекту, про який сказано вище.

У передостанній день 2021 року КП «Плесо» оголосило закупівлю самого будівництва за 174 млн грн, виходячи з проекту кошторисною вартістю 182 млн. Хоча такі кошти з бюджету на той момент взагалі не було заплановано: КМДА погодила ескізний проект на 137 млн ​​грн, а в розпорядження про розподіл коштів на капремонти все ще було передбачено лише 120 млн.

Переможцем у лютому 2022 року було визначено ТОВ «Гідробуд Лімітед». Але договір вчасно не уклали через повномасштабне вторгнення.

Незаконне будівництво нового парку за бюджетний рахунок явно не на час у розпал війни, тому міська влада могла б скасувати результати торгів, посилаючись на зміну обставин. Однак договір на будівництво було укладено майже відразу після того, як з області витіснили окупантів – 15 квітня 2022 року. А ще через тиждень управління екології КМДА на основі сфальшованого звіту про оцінку впливу на довкілля визнало нормальним будівництво розважального парку на території природно-заповідного фонду.

Угоду з «капремонтом» та роздутими у півтора рази витратами у серпні легалізував та дав відмашку на початок незаконного будівництва своїм розпорядженням про затвердження проекту начальник Київської міської військової адміністрації Микола Жирнов.

Прикриваючись цим, 9 вересня начальник управління екології КМДА Олександр Возний затвердив змінений перелік об’єктів капремонту за рахунок бюджету, в якому збільшив заплановані витрати на острів Оболонський із 120 млн. грн. до 182 млн. грн.

Чергове порушення вимог законодавства зі зростанням ціни будівництва сталося наприкінці минулого року, коли КП «Плесо» уклало договір на додаткові роботи вартістю 13 млн. грн. з ТОВ «Гідробуд Лімітед».

Вказані роботи оформили як окремий капремонт, обґрунтований дефектними актами обстежень неіснуючих елементів благоустрою. Таким чином, не тільки були порушення як аналогічні до основних робіт, а й додалися нові. Подібні додаткові роботи нерозривно пов’язані з основним «капітальним ремонтом», тому все це мало оформлятися як коригування вже існуючої проектної документації. До нових порушень законодавства вдалися, щоб уникнути перествердження проекту розпорядженням начальника КМДА та не проводити нові оцінки впливу на навколишнє середовище.

Також важливо, що виділення цих додаткових 13 млн. грн. бюджетних коштів не було передбачено навіть відповідними наказами департаменту захисту навколишнього середовища КМДА, і загальну вартість запланованих робіт досі встановлено у розмірі 182 млн. грн. Проте кошти за ці роботи з бюджету міста було сплачено.

Як свідчить цей аналіз, через систему Prozorro відкрито та публічно можна провести закупівлю самовільного будівництва. І жоден запобіжний механізм із боку держави не спрацював. Це при тому, що київська міська влада під керівництвом Віталія Кличка перебуває у постійному протистоянні з офісом президента, і рівень контролю з боку держави за законністю її дій має бути підвищеним.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Схематоз по-Київськи: 200 мільйонів із столичного бюджету пішли на ремонт семи лавок появились сначала на Антикорупційна правда.

У серпні 2023 року прокурор здійснював нагляд у кримінальному провадженні щодо приватного підприємства ТОВ «Медінова». Під час обшуків у цій справі у комерсанта було вилучено гроші. Замість того, аби передати вилучені кошти на належне зберігання, прокурор забрав їх собі.

Після цього він припинив з’являтися на роботі. Водночас, станом на 13 червня,  прокурора було затримано, йому оголошено підозру у зловживанні службовим становищем при заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві прокурор Володимир Вінніков привласнив 100 тисяч євро, вилучені під час обшуку появились сначала на Антикорупційна правда.

Повідомляється, що посадовець КМДА в односторонньому порядку ініціював розірвання договору про здійснення пасажирських перевезень на одному з міських автобусних маршрутів, а коли керівник підприємства звернувся до міської адміністрації за розʼясненням причин припинення співпраці йому запропонували щотижня платити по 40 тис грн за право возити пасажирів на маршруті.

Посередником для передачі коштів був директор транспортного підприємства, наближеного до керівництва департаменту транспортної інфраструктури.

Задокументовано факти отримання неправомірної вигоди на загальну суму 280 тис. грн.

Вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів, а також перевіряється можлива причетність інших службових осіб КМДА до кримінального правопорушення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві чиновник вимагав “данину” з перевізника – по 40 тисяч грн щотижня появились сначала на Антикорупційна правда.

За зовнішнім виглядом підробка була високої якості і дуже нагадувала дипломатичні посвідчення встановленого зразка. Придбавши фальшивку, ухилянти використовували її, щоб ввести в оману представників військкоматів та уникнути призову.

Крім того, організатори «схеми» надавали своїм клієнтам поради щодо незаконного перетину кордону з використанням фейкових документів. Вартість усього «пакету послуг» становила 10 тис. американських доларів з одного військовозобов’язаного. За даними слідства, фігуранти виготовляли підробки у підпільній типографії, яку організували на базі виробничих потужностей своїх знайомих.

Затриманим повідомили про підозру за двома статтями КК: ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб); ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 (замах на незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві чоловікам продавали підробні «консульські» посвідчення для виїзду за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, посадовець вимагав 10 млн гривень від керівника столичної будівельної компанії. За ці кошти він обіцяв передати компанії у довгострокову оренду 6 га землі, яка перебуває на балансі держпідприємства. А також пришвидшити процедуру оформлення договорів в Укрзалізниці та Київській міській держадміністрації.

Правоохоронці затримали посадовця під час передачі йому першої частини неправомірної вигоди.

У квітні 2024 року посадовця було засуджено за порушення правил безпеки дорожнього руху зі смертельними наслідками. Цей злочин він скоїв під час іспитового строку. Йому повідомлено про підозру за  ч. 4 ст. 368 КК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві на хабарі в 10 млн гривень викрито посадовця «Укрзалізниці» появились сначала на Антикорупційна правда.

Повідомляється, що головний спеціаліст Управління благоустрою пообіцяв підприємниці “на певних умовах” посприяти у розміщенні торговельних майданчиків для реалізації алкогольних напоїв і цигарок без відповідних дозволів і погоджень.

“Посадовець повідомив жінці, що вона може самостійно визначити місця розташування об’єктів та здійснювати роздрібну торгівлю без дозвільних документів, однак за це вона має кожного місяця сплачувати йому 10 000 гривень за кожну локацію”, – йдеться в повідомленні.

Поліція затримала 48-річного чиновника під час отримання ним першого внеску у розмірі 10 000 гривень.

Затриманому повідомлено про підозру, вирішується питання щодо обрання запобіжного заходу.

Санкція відповідної статті передбачає до десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві на гарячому затримали посадовця-хабарника з Деснянської РДА появились сначала на Антикорупційна правда.

Шкіль виявився більш впливовою фігурою, і Мінасяна в той же день звільнили з Нацполу. Але подія потягла ниточки за бекграундлом кожного і раптом за кконим із них замаячила одіозна постать. Одна й та сама людина. Заступник голови ОПУ пан Татаров. ОПУ, наскільки я пригадую – це навіть не держслубовці! Це патронатна дорадча служба при президенті. А повноваження президента поширюються безпосередньо на МЗС і на МОУ. Все інше – парламентська республіка. То хто ж такий Татаров? Адже навіть в часи президенства Порошенка він відбився від цілої пачки звинувачень. В першу чергу корупційних. Французьке видання Le Courrier du Soir присвятило цьому персонажеві публікацію, і вона не на користь української влади.

От що видання пише про Татарова: «Символічно, що зараз він обіймає ту саму посаду, що й Андрій Портнов за часів режиму Януковича — «темний адвокат» режиму, якого Олег Татаров захищав у суді як адвокат. Незалежно від обставин, Зеленський і Єрмак продовжують утримувати цю людину при владі. Подейкують, що він має вплив майже на всю правоохоронну систему, включаючи Національну поліцію, СБУ, Державне бюро розслідувань та Національне антикорупційне бюро.» Але важливою тут згадка про інший зв’язок – «Татарова вважають наступником Портнова в контролі над судовими та силовими структурами в Україні. Більш того, саме Татаров сприяв виїзду самого Портнова і його сина з України.»

Але не лише Портнов є звязуючою постаттю Татарова із Януковичем, і його міністом МВС Захарченком, громадянином РФ. Там ще був перший зам Захарченка, і сусід Януковича ще з Єнакієво генерал Фаринник. Саме з ним після перемоги Революціі гідності продовжив співпрацю вже в юридичний фірмі Татаров. Фактично Татаров і Разумков перейшли у спадщину Зеленському як політичні бульдоги Партіі Регіонів, для того , адже Разумков фактично очолював молодіжку партіі, хоча формально лідером там був молодший Янукович. Звідси і спецзавдання для Татарова – в будь який спосіб засадити Порошенка, як симввол євроінтеграціі. Портнов у часи Порошенка переховувався у Москві, і лише з перемогою Зеленського повернувся мститися Порошенку. Дивним чином СБУ не помічала в цей час Портнова. І навіть під час великоі війни не цікавилася його намірами. Та ж справа і з полковником Червінським . І ще ціла пачка справ проти військових, котрі залишилися вірними присязі і народові. І що ццікаво – західні партнери неодноразово вказували Зеленському на необхідність позбутися цілого спискка із 35 осіб зі свого оточення, осіб, котрих партнери вважають довгою рукою Путіна.

Україна не може одночасно просити у Заходу гроші на війну і тримати цілу пачку російських штірліців у найближчому оточенні Зеленського. Татаров же – особливий подразник. В історії із судилищем над полковником Червінським роль Татарова стає особливо деструктивною. Питання вже зараз постає руба- або Зеленський позбавляється Татарова, і захищає військовослужбовця Червінського, або обурений народ виходить на вулиці вже проти самого Зеленського?

«Антикорупційна правда»

Сообщение Олег Татаров – монстр? появились сначала на Антикорупційна правда.

Денис Басс, ексзаступник мера Києва Леоніда Черновецького, займається будівництвом елітного житлового комплексу “Зорге 9” у Москві. Відео про це будівництво розміщено на ютуб-каналі – саме там видно, як генеральний директор “ST MICHAEL” Денис Басс перевіряє хід робіт на “Зорге 9”.

Водночас ексчиновник залишається власником будівель у Києві, а один з його столичних активів, “Київпроект”, навіть проходить масштабну реконструкцію. І у власність їх він набув уже під час проведення в Україні АТО та маючи російський паспорт. А ще відкриті джерела повідомляють про зв’язок Басса з підприємцями Шомонко и Тимошенко, які близькі до Дмитра Ісаєнка, секретаря Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та віцепрезидента Конфедерації будівельників України. Це лобістська структура, яка поєднує великих забудовників. А тому поки в державі йде війна, російський забудовник сміливо може просувати свій бізнес у столиці України. Проте більш детально про бізнес-зв’язки Басса журналісти СтопКору розкажуть у наступній публікації.

Професійні злети і падіння Басса

Денис Басс одразу ж після отримання університетської освіти влаштувався до АКБ “Правекс-Банк”, який був головною бізнес-структурою Леоніда Черновецького, на той час ще народного депутата України. Свою кар’єру в банку Басс починав як менеджер групи технічних секретарів, потім став начальником відділу маркетингу, а ще пізніше очолив два столичних відділення банку – Дорогожицьке та Пушкінське.

Далі його кар’єра стрімко зростає: віцепрезидент АКБ “Правекс-Банк”, старший віцепрезидент банку та заступник голови правління того ж банку.

Вже у 2005-2006 роках Басс був включений до п’ятірки найкращих українських банкірів за результатами річного фінансового рейтингу, проведеного газетою “Бізнес”. Кілька разів його колеги з інших вітчизняних банків обирали членом Ради директорів асоціації VISA Україна.

Коли Леонід Черновецький 2006 року був обраний мером Києва, то привів із собою цілу команду з “Правекс Банку”, і Басс отримав одну з найвищих посад у КМДА. Він керував головними відділами, такими як фінанси, економіка та інвестиції, транспорт, зв’язок та інформатизація, взаємодія з масмедіа та громадськістю, комунальна власність, промислова та інноваційна політика.

І вже за рік, у 2007-му, Басс отримує посаду першого заступника голови КМДА та виконує обов’язки начальника головного управління економіки та інвестицій. Проте у середині травня Черновецький призначив на цю посаду іншу особу, не пояснивши деталей такого рішення. Тоді мер лише зазначив, що “комбінувати дві посади – це дуже велика відповідальність та навантаження”.

Коли в березні 2010 року до влади прийшов Віктор Янукович, Черновецький провів реорганізацію структури управління КМДА. Тоді ж Басс був переведений на посаду заступника, а уже в червні 2010 року звільнився з посади в КМДА.

У 2012 році Денис Басс вирішив переїхати до Москви та очолив російську компанію “Інтурист”.

Повернення до Києва

Російська газета “Ведомости” у той час писала про зв’язки Басса з Володимиром Євтушенковим, який перебуває під санкціями в Україні. Відкриті джерела пишуть, що Басс намагається легалізувати гроші Євтушенкова в Україні, уникнувши санкцій. А тому й повернувся до Києва 2018 року і став девелопером. І тут варто пригадати, що з 2014 року в Україні проводилась АТО. Так от саме тоді, за інформацією, наданою LIGA.net, група інвесторів на чолі з Денисом Бассом стала власниками інституту “Київпроект”, який володіє офісною будівлею у центрі Києва. Вірніше сказати, у 2017 році Traylory Ventures придбала “Київпроект”, і Басс став партнером у цьому проєкті. Будівля “Київпроекту”, розташована на вулиці Богдана Хмельницького, має 16 поверхів і загальну площу близько 25 000 квадратних метрів.

“Ця будівля радянського типу, але завдяки вдалому розташуванню офіси можна здавати приблизно за $10 за кв. м на місяць“, – розповів директор київської оціночної компанії.

Експосадовець Басс не купив “Київпроект” напряму, а, ймовірно, скористався обхідними шляхами, адже на той момент уже був громадянином росії. Отож, згідно з інформацією від агентства SMIDA, до кінця 2016 року “Київпроектом” володіли три офшорні компанії: Хайтоп Лімітед, Джетрікс Лтд, Арваті Глобал Лтд – та фізична особа Олександр Попов у такому співвідношенні, як показано знизу.

Уже в 2017 році компанія власником стає “Traylory Ventures”, яка раніше володіла пакетом акцій банку Хрещатик на користь Василя Хмельницького. І саме тоді Басс став партнером у цьому проєкті, повідомила прессекретарка Хмельницького Олександра Погорєла. Вона також зазначила, що у березні того ж року Хмельницький продав свою частку у Traylory та повністю вийшов зі складу власників “Київпроекту”.

Проте Басс не обмежився придбанням “Київпроекту”. У відкритих джерелах повідомлялося, що він також інвестував кошти у будівництво ТРЦ “Апрєль” на Борщагівці. І от нібито експосадовець взявся за справу будівництва. Але Басс знову ж повернувся до росії. До речі, він має російський паспорт, якого отримав ще під час першої поїздки до Москви.

Що ж не так з будівництвом на місці “Київпроекту”

19 вересня 2019 року Держархбудінспекція України видала “Київпроекту” дозвіл на проведення будівельних робіт на об’єкті “Реконструкція майнового комплексу – будівлі “Київпроект” з метою перетворення його на багатофункціональний комплекс”.

Вихідні дані щодо цього дозволу нині недоступні в публічному доступі через введений воєнний стан, що призвело до недоступності всіх відповідних “будівельних реєстрів” для загального огляду громадськістю. Проте характеристики цього багатофункціонального комплексу були зафіксовані в експертному звіті, що стосується розгляду проєктної документації для реконструкції даного комплексу.

У цьому звіті зазначається, що площа будівлі “Київпроекту” після реконструкції збільшиться з 30,3 тисячі квадратних метрів до 79,7 тисячі квадратних метрів, а кількість поверхів зросте з 16 до 24 (також передбачається будівництво 8-поверхових секцій). Одночасно площу озеленення та благоустрою планується зменшити з 3,6 тисячі квадратних метрів до 580 квадратних метрів. Згідно зі звітом, в межах цього багатофункціонального комплексу передбачалося облаштування 272 однокімнатних квартир загальною площею 23,3 тисячі квадратних метрів, а також будівництво паркінгу на 210 машиномісць.

У лютому 2020 року громадська організація “Народ проти корупції” вирішила оскаржити законність запланованої забудови. Вони подали позов до Окружного адміністративного суду Києва з метою визнання протиправним і скасування дозволу на виконання будівельних робіт за адресою вул. Богдана Хмельницького, 16-22. Громадська організація пояснила свої претензії, зазначивши, що використання відповідної земельної ділянки під будівництво багатофункціонального комплексу, а також включення до його складу житлової функції не відповідають призначенню цієї землі.

Крім того, позивачі вказали на те, що забудовники, серед іншого, не врахували обмеження щодо кількості поверхів майбутнього БФК та особливості будівництва, обумовлені його розташуванням на території Центрального історичного ареалу Києва. Про що викладено у рішенні суду від 25 травня 2020 року у справі № 640/3954/20.

Проте суд не підтримав позиції громадської організації “Народ проти корупції” і відмовив у задоволені позову.

Далі справою “Київпроекту” зацікавилися правоохоронні органи та відкрили кримінальне провадження №12021105100003650 за фактами можливих порушень закону при будівництві на вул. Богдана Хмельницького, 16-22.

Під час проведення слідства Державне бюро розслідувань попередньо встановило, що, незважаючи на зазначене цільове призначення ділянки на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22, там відбувається будівництво багатоповерхового житлового комплексу “KYЇVPROEKT City Space” висотою понад 100 метрів (більше 24 поверхів) з 272 квартирами. За даними правоохоронних органів, ці роботи не були узгоджені з Міністерством культури, хоча ділянка розташована в межах Центрального історичного ареалу, що є зоною регулювання забудови першої категорії. Крім того, як встановило ДБР, виконання цих робіт може спричинити пошкодження пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення “Будинок прибутковий, 1883-1884 років” (вулиця Богдана Хмельницького, 12-14), що прилягає до згаданої ділянки.

20 грудня 2021 року Печерський районний суд Києва, на прохання Державного бюро розслідувань, ухвалив рішення про застосування арешту до земельної ділянки, розташованої на вулиці Богдана Хмельницького, 16-22, а також до групи приміщень будівлі “Київпроекту” з обсягом площі 26,7 тисячі квадратних метрів. Це постанова була обґрунтована “необхідністю забезпечення збереження майна в якості матеріального доказу у кримінальному провадженні”.

Але вже за кілька місяців, 16 лютого 2022 року Київський апеляційний суд за скаргою директора ПАТ “Київпроект” скасував цей арешт.

Отже, спостерігаючи за всіма цими подіями навколо забудови, хотілося б, щоб правоохоронні органи також глибше копнули інформацію про власників “Київпроекту”. І чи не виходить так, що під час повномасштабного вторгнення російська еліта спокійно веде будівництво в Україні?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Екс-заступник Черновецького і власник “Київпроекту” Денис Басс будує елітні ЖК у Москві появились сначала на Антикорупційна правда.

В Києві затримали працівника одного з відділів територіального центру комплектування (ТЦК) та служби підтримки (СП) під час отримання хабаря. Про це повідомляє Telegram-канал оперативного командування “Північ”.

Сообщение В Києві затримали працівника ТЦК, котрий обіцяв відстрочку за хабар появились сначала на Антикорупційна правда.

Як зазначається у повідомленні на сайті Київської міської прокуратури, слідством встановлено, що між КП “Київавтошляхміст” та приватним підприємством у 2022 році було укладено договір підряду на виконання аварійних, відновних робіт із заміни гідроізоляції на Північному та Південному мостах, а також на естакадах та транспортних розв’язках у Києві.

У подальшому, зауважили у прокуратурі, на той час виконувач обов’язків директора КП не перевірив відповідність проведених робіт кошторисній документації, відтак: під час виконання робіт підрядник використав матеріали, не передбачені договором та тендерною документацією, що призвело до подорожчання вартості проекту; до актів приймання виконаних будівельних робіт включили додаткові роботи, які не передбачені кошторисом та договором, що також призвело до додаткових витрат.

“При цьому посадовець підписав довідки про вартість будівельних робіт та платіжні доручення. В свою чергу головний інженер підписав акти приймання виконаних будівельних робіт, на підставі яких на рахунки приватної фірми перераховані бюджетні кошти. В результаті вказаних дій столичній громаді завдано збитків на понад 3,5 млн грн”, – йдеться у повідомленні.

Так, за процесуального керівництва Дарницької окружної прокуратури міста Києва колишньому в. о. директора (нині особа обіймає посаду директора) та головному інженеру “Київавтошляхмосту” було повідомлено про підозру за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України). Вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів.

Слідство триває. Правоохоронцями буде надана правова оцінка діям службових осіб підрядної організації.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Чиновники розтринькали гроші киян на ремонті мостів появились сначала на Антикорупційна правда.

Публічно було відомо про купівлю родиною будівлі збанкрутілого банку «Аркада», розташованого в самому центрі Києва.  Офіс продали 10 жовтня на «голландському» аукціоні (де ціна знижується від стартової). Стартова ціна була 971 млн грн. Аукціон виграло ТОВ «Системойлінженерінг» з пропозицією 351 млн грн, що відповідає 700 доларів за кв м. У цієї компанії були два конкуренти, що запропонували ще менші суми – ТОВ «Інтер Вей Капітал» (342 млн грн) та ТОВ «Фінансова компанія «Монблан фінанс» (302 млн грн). «Сістемойлінженерінг» належить кіпрській фірмі «Ділоретіо Холдінгз», яка, у свою чергу, належить іншим кіпрським конторам – «Сермінара Лімітед» і «Гласімо Лімітед» доньок відомого газодобувника Миколи Злочевського. Кінцевою бенефіціаркою першої компанії є Каріна Злочевська, а другої – Анна Злочевська.

На початку 2023 року Баранов продав нерухомість, де розмістився Food Market. Це будівля на 1,8 тисячі квадратних метрів та дві ділянки загалом на 0,27 гектарів. Земля належить державі, але вона йде «в комплекті» до нерухомості.

Усе це майно записали на ТОВ «Укемоті». Компанія, названа на честь японської богині їжі, на момент угоди була оформлена на, вочевидь, підставну киянку, яка не має жодного іншого бізнесу. Але вже навесні 2023 «Укемоті» офіційно стала власністю Анни й Каріни Злочевських. Ціна може стартувати від 2 тисяч доларів за квадратний метр. Це ринкова вартість. Скільки міг коштувати конкретний «Ринок їжі» – залежить від його прибутковості. Але якщо орієнтуватись на названі 2 тисячі, то весь Food Market мав обійтись новим власникам у суму від 3,6 мільйона доларів.

Також Злочевський придбав фіс Клюєвих на Різницький. Після зміни влади у 2014 «Укрпідшипник» збанкрутував. Його будівлю на Печерську виставили на аукціон. У жовтні 2023 офісний центр на 3 тисячі квадратних метрів із «начинкою» з офісного оснащення продали за 200 мільйонів гривень.

Це близько третини тих коштів, які Злочевський та його родина заплатили, щоб позбутись гучних і довгих судів за хабар. Позмагатись за майно боржника прийшли дві компанії. Переможець запропонував лише на одну копійку більше. Цей переможець –  фінансова компанія «Монблан фінанс» записана на 28-річну мешканку Кривого Рогу Владиславу Борздову. Борздова, судячи зі соцмереж і судового реєстру, виховує вдома двох маленьких дітей, їздить на седані ВАЗ і власноруч робить ремонт у простенькому приватному будинку.

«Монблан» називає себе колективом фахівців, що спеціалізується на кредитуванні та факторингових операціях, але зв’язатися з ним неможливо. Жінка фігурує зараз або значилась раніше як засновниця у ще кількох підприємствах. Одне з них має контактний номер менеджера Злочевських, в іншій – дочки ексміністра особисто замінили Борздову в структурі власності.

Ймовірно, її дані використовує компанія з управління активами «Бонум груп», залучена до бізнесу Злочевських. В управлінні «Бонум» – 12 фондів. Серед них – два, що офіційно належать Злочевським. Телефон керівника «Бонум груп» Олександра Кірімова, який є у реєстрах, не працює.

До купівлі офісу на Різницькій компанія «Монблан» брала участь лише в одному аукціоні – восени 2022, разом зі Злочевськими.

Саме тоді компанія ексміністра поклала око на будівлю банку «Аркада» на вулиці Інститутській. Злочевські придбала її за 351 мільйон гривень – лише 600 доларів за квадратний метр. Перебити цю пропозицію конкуренти не намагались. Після купівлі офісу на Різницькій у ньому на ту ж Борздову зареєстрували компанію, яка має займатись нерухомістю.

Злочевський через свої фірми отримав у власність і садибу на  на Сагайдачного, 25 Частину будівлі, розташовану на розі вулиці, ще в 2021 році виставив на торги Державний експортно-імпортний банк. Продали його не з першої спроби, але, скинувши ціну, таки знайшли покупця.

Ці 5,5 тисячі квадратних метрів історичної забудови Подолу пішли з-під молотка за 334,9 мільйона гривень. Серед власників інвестиційної компанії «Комфорт кепітал», яка наразі володіє нерухомістю, офіційно значаться сестри Злочевські, а також «Полтавська бурова компанія», що входить до групи «Бурізма». Тут зареєстрований інвестиційний фонд «Скайфол», яким управляє згадана вище «Бонум груп». Використовуючи цей фонд, у 2023 Злочевські продали один зі своїх активів – видобування річкового піску.

Цей бізнес був записаний на кілька ТОВок, у структурі власності та в контактах яких в 2023 з’явилась група «Ковальська» чи її представники. Сама «Ковальська» влітку офіційно заявила про придбання такого бізнесу, не називаючи другу сторону угоди. Співрозмовник УП на ринку підтвердив, що йдеться про купівлю активів Злочевських.

Також на Сагайдачного, 25 мають офіси компанії Андрія Кучкова, якого ЗМІ називають зятем Злочевського. Він веде бізнес, на якому колись і збудував свою імперію ексміністр – газовий.

Одна з прописаних тут компаній «Укргазтрейдинг» у 2023 різко злетіла на державних підрядах. Згідно з даними системи YouControl, лише з вересня по грудень вона перемогла в тендерах на 4,987 мільярда гривень. До цього – не отримувала жодного держзамовлення. Цей постачальник газу записаний на Віктора Денисовича. Він працює в компаніях Кучкова і має контакти, що ведуть до групи «Бурізма».

Газовий бізнес самого Злочевського за ці роки теж не пішов у небуття. У 2023, поки можновладець домовлявся про угоду з Антикорупційною прокуратурою, його імперія вкотре спіткнулась об кримінальну справу. Але лише переступила її і пішла далі.

На початку року у справі, що веде Бюро економічної безпеки і яка раніше стосувалась зовсім іншого бізнесу, тютюнового, раптом з’явились компанії Злочевського. Детективи запідозрили його «Газвидобування» у несплаті податків в особливо великих розмірах, а згадану вище «Бонум груп» – у причетності до легалізації «брудних коштів».

Навесні 2023 на рахунки «Газвидобування» наклали арешт. Впадає в око те, що сталось це 29 березня. А наступного дня, судячи із секретного вироку Злочевському, він зробив свій перший донат на Сили оборони.

Лише три згадані в цьому тексті купівлі – це щонайменше близько 680 мільйонів гривень. Ця сума не враховує витрати на реновацію будівель. Але й вона вже більша за донати родини Злочевських, які врятували їх від суворого вироку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Олігарх Микола Злочевський, засуджений за хабарництво, скуповує елітну столичну нерухомість появились сначала на Антикорупційна правда.

В лютому 2022 року суддя купила квартиру за 3,46 млн гривень. Її зарплата за рік війни склала понад 2,5 млн гривень.

Натомість вона також отримала 6 тис. гривень єПідтримки. А її чоловік 26 тис. гривень за цією ж програмою. Окрім того, батько судді виділив їй матеріальну грошову допомогу в сумі 440 тис. гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Суддя-мільйонер під час війни отримала гроші від батька та допомогу держави появились сначала на Антикорупційна правда.