Йдеться про херсонських бізнесменів, яких правоохоронці пов’язують із міжнародною мережею, що спеціалізувалася на фінансових операціях, включно з криптовалютами. За даними слідства, вони могли бути серед ключових фігур у структурі, яка обслуговувала злочинні угруповання з різних країн.

Операція YUZUK тривала близько року та проводилася за участі правоохоронців одразу кількох держав за координації Європолу. У її межах було проведено десятки обшуків, арештів і фінансових блокувань. Зокрема, лише на Кіпрі вилучили значні обсяги готівки, коштовностей, а також заморозили криптовалютні активи на десятки мільйонів євро.

Слідчі встановили, що мережа працювала за принципом «злочин як сервіс», пропонуючи клієнтам — від наркоторговців до контрабандистів — інструменти для переміщення та легалізації коштів. Основою схеми були так звані «грошові мули», які перевозили великі суми готівки між країнами Європи, користуючись спрощеними процедурами для біженців.

Саме цей фактор став одним із ключових: учасники мережі, за даними Європолу, зловживали статусом тимчасового захисту, що дозволяло переміщувати кошти без належного контролю. Частина клієнтів — зокрема українські біженці — могла навіть не підозрювати, що стає частиною ширшої схеми.

Після серії затримань логістика змінилася. Якщо спочатку гроші перевозили фізично, то згодом мережа перейшла на криптовалютні операції, що значно ускладнило відстеження фінансових потоків. Саме в цьому сегменті, за версією слідства, і діяли Гіріни.

За попередніми оцінками, лише за неповний рік через цю систему могло пройти щонайменше 75 млн євро. Частину активів уже арештовано: готівка, рахунки, нерухомість, автомобілі преміум-класу. Проте значна частина коштів, ймовірно, залишилася поза досяжністю правоохоронців.

Попри це, паралельно розгортається інша боротьба — за інформаційний простір. Замість відкритої комунікації фігуранти обирають стратегію витіснення негативу: через суди, медіа та репутаційні інструменти. У результаті створюється ілюзія відсутності проблем, тоді як сама справа продовжує розвиватися на міжнародному рівні.

У підсумку ця історія демонструє не лише масштаби фінансових схем, а й те, як паралельно працюють механізми приховування — від криптовалют до інформаційної зачистки.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 75 млн євро і зачистка інтернету: як брати Гіріни ховають сліди появились сначала на Антикорупційна правда.

Швидке зростання і розширення мережі

ТОВ «Преміум фінанс» створено у 2015 році. Основний вид діяльності — фінансові послуги, зокрема валютний обмін. Бенефіціарами компанії є киянин Віктор Кисільов та уродженка Донеччини Олена Бондар.

Фінансові показники демонструють стрімке зростання:

• у 2023 році дохід компанії збільшився на понад 514%;

• у 2024-му — ще на 290%;

• за перші три квартали 2025 року виторг сягнув майже 534 млн грн.

Якщо за даними НБУ у першому півріччі мережа налічувала 244 обмінники, то зараз на сайті компанії заявлено понад 450 пунктів.

Кримінальні провадження: крипта, готівка, податки

З грудня 2022 року щодо компанії ведеться кримінальне провадження за статтями про незаконні дії з платіжними інструментами, легалізацію коштів та ухилення від сплати податків. Розслідування здійснюється за участі Офіс Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки України.

Слідство вважає, що через низку підконтрольних юросіб, зокрема ТОВ «Преміум фінанс», організовано схему конвертації криптовалюти в готівку без відповідних дозволів НБУ та без відображення операцій у бухгалтерії. Для прийому заявок використовувалися Telegram-боти: клієнтам надсилали пароль, який вони повідомляли під час обміну.

У 2023–2025 роках правоохоронці неодноразово проводили обшуки в обмінниках компанії — у Києві та на Закарпатті. Вилучали готівку в різних валютах, техніку та документацію. Частину коштів суди арештовували, частину — згодом розблоковували.

700 тисяч доларів за закриття справ

Окреме провадження стосується ймовірної спроби “вирішити питання” із кримінальним переслідуванням за 700 тисяч доларів. За даними слідства, співробітник державного підприємства Міноборони «Агенція оборонних закупівель», який раніше працював у БЕБ, запропонував керівництву «Преміум фінанс» сприяння в закритті справ.

Під час зустрічі в липні 2024 року йому було передано перший транш — 100 тисяч доларів. Одразу після цього посадовця затримали співробітники Служба безпеки України.

50 тисяч за продовження ліцензії

Ще одна історія стосується 2019 року, коли компанії відмовили у продовженні валютної ліцензії через 81 суттєве порушення законодавства. Тоді, за версією слідства, власник компанії Віктор Кисільов намагався домовитися через знайомих у НБУ.

Менеджер одного з департаментів НБУ нібито погодився “посприяти” за 50 тисяч доларів. У жовтні 2019 року йому було передано 40 тисяч доларів. Того ж дня посадовця затримали. У 2025 році справу закрили через смерть обвинуваченого.

Регуляторні санкції

Компанія регулярно отримує зауваження від НБУ. У червні 2025 року її оштрафували на 200 тисяч грн за порушення правил торгівлі валютою під час воєнного стану — зокрема через відсутність систем відеоспостереження та неможливість надати записи перевіряючим.

Криптовалютний слід

У медіа також згадувалося ім’я криптопідприємця Ігоря Туника, затриманого в Польщі за підозрою в легалізації коштів. За даними журналістів, він міг співпрацювати з українськими обмінними структурами, зокрема з «Преміум фінанс». Йшлося про конвертацію криптовалюти в готівку не лише в Україні, а й у Польщі та ОАЕ.

Попри кримінальні справи, арешти готівки та затримання посередників, ТОВ «Преміум фінанс» продовжує працювати й нарощувати дохід. Питання залишається відкритим: яким чином компанія, що неодноразово потрапляла в поле зору правоохоронців, зберігає статус одного з лідерів ринку валютного обміну?

“Антикорупційна правда”

Сообщение 700 тисяч за “вирішення” справ і 50 тисяч за ліцензію: як обмінники «Преміум фінанс» опинилися в епіцентрі кримінальних проваджень появились сначала на Антикорупційна правда.

Формально — підприємець. Фактично — життя рівня олігарха.

І це не просто депутат. Це син Олександра Кізляра, депутата Хмельницької міської ради, у декларації якого НАЗК виявило порушення майже на 39 мільйонів гривень. І, схоже, фінансова «удача» в цій родині передається у спадок.

Rolex, діаманти і Birkin — «скромність» по-депутатськи

У власності родини Кізлярів — цілий музей люксу:

• 5 годинників преміум-класу: Rolex та Audemars Piguet, включно із золотими моделями та варіантами з діамантами

• Запонки й затискачі з білого золота з діамантами

• Діамантові прикраси для дружини

• Три сумки Hermes Birkin та Kelly, кожна з яких на вторинному ринку коштує десятки тисяч доларів

• Шуби з соболя та канадської рисі від Braschi

Це не гламур — це рівень закритих клубів для надбагатих.

Антикваріат XVIII століття — як у колекціонерів з Рив’єри

Серед задекларованого майна — ікона Святого Миколая та Біблія XVIII століття. Предмети, які зазвичай бачать не в квартирах ФОПів, а в приватних колекціях музейного рівня.

Автопарк без цінників, але з елітним смаком

У дворі — набір, гідний топ-менеджера міжнародної корпорації:

• Mercedes-Maybach S580

• BMW X7

• Toyota Land Cruiser

• Lexus RX

• Мотоцикл Honda CMX

Ціни скромно не вказані. Мабуть, щоб не лякати виборців.

Крипта — як у венчурного фонду

Найцікавіше — цифрові активи:

• 100 Bitcoin

• 1000 Ethereum

• 6,5 мільярда Pepe

• 1500 Solana

Це вже не інвестиції — це криптопортфель рівня міжнародного фонду, а не районного депутата з ФОПом.

Готівка, злитки й «скромні» доходи

У готівці — сотні тисяч доларів та євро. Плюс золото в злитках.
Офіційні доходи — кілька мільйонів гривень від підприємництва та продажу авто.
І навіть кредит у держбанку — ніби для «підтримки образу простого смертного».

А житло? «Безоплатно у тещі»

При всьому цьому — жодного власного палацу. Лише квартира 52 м² у Києві… у безоплатному користуванні в тещі. Класична схема, знайома кожному антикорупційному слідчому.

Питання просте:

як син депутата з мільйонними порушеннями в декларації формує статки, що вимірюються елітними авто, антикваріатом і криптовалютою на десятки мільйонів доларів?

І головне — чи захочуть це колись порахувати не журналісти, а правоохоронці?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Син депутата Кізляра — «золотий мажор» на мільйонах: Rolex, Birkin, Maybach і криптогаманці, важчі за бюджет громади появились сначала на Антикорупційна правда.

Мова йде про мережу онлайн-казино Wazamba, якими керували зареєстровані на Кюрасао компанії Rabidi N.V. та Araxio Development. Поштовхом до розслідування стали численні судові позови від гравців із країн ЄС, серед яких — громадянин Німеччини, який програв 400 тисяч євро. Справу порушили не через сам факт програшу, а через навмисне втягування у гру людини з психологічними проблемами.

У 2023 році німецький суд ухвалив рішення стягнути збитки з Rabidi N.V., виявивши, що компанія працювала без ліцензії. Схожий вердикт виніс суд Нідерландів щодо Araxio Development. Аналогічні претензії вже готують Іспанія, Італія та Греція.

Втім, постраждалі навряд чи отримають компенсацію: обидві компанії збанкрутували, а їхні рахунки порожні. Проте судові рішення відкрили шлях до кримінального переслідування організаторів схеми, сліди яких ведуть до Soft2bet та її власника. Полявич відкидає будь-який зв’язок із Wazamba, хоча у слідства є дані про його тісні контакти з власниками обох компаній.

Цікаві факти наводить сайт recruitika.com, де збереглася інформація про набір персоналу київського офісу Soft2bet. Там компанію називають «молдовською продуктовою», але чітко зазначають, що вона володіє брендами Wazamba, Nomini та Rabona. І хоча зараз активно ведеться кампанія з «зачистки» негативу про Soft2bet, ці згадки непрямо підтверджують матеріали німецьких і нідерландських судів.

Ще у 2020 році український офіс Soft2bet відвідувала поліція разом із СБУ. Попри відкриття кримінального провадження, Полявич уникнув серйозних наслідків — справу «поховали», але офіс довелося закрити. Згодом стало відомо ще кілька пов’язаних із компанією онлайн-казино.

Після початку війни Полявич остаточно переніс бізнес у безпечніші юрисдикції — на Мальту та Кіпр, де діють закони, що приховують реальних власників компаній. Однак це захист лише від цивільних позовів. Як поведе себе влада цих країн у разі кримінального переслідування, залишається відкритим питанням.

Головною вразливістю Полявича залишаються фінанси. За офіційними звітами, минулого року він заробив 57,8 млн євро, які інвестує у нерухомість і розширення автопарку. Але слідство стверджує, що значна частина його доходів — «брудні» гроші від діяльності Wazamba, Araxio і Rabidi, через які з 2017 до 2024 року працювало близько 550 азартних сайтів. За оцінками, йдеться про сотні мільйонів євро, які потребують відмивання.

Останнім часом стало відомо, що Полявич частково переміщує діяльність Soft2bet у Дубай — «гавань» для тіньових капіталів. Проте там у нього теж є слабке місце, пов’язане з його національністю, яка не користується популярністю в регіоні. Якщо ризики зростатимуть, Полявичу, ймовірно, доведеться переїхати до Ізраїлю, який не видає своїх громадян.

Чи призведуть ці розслідування до реального покарання — поки невідомо. Проте очевидно, що навколо власника Soft2bet з’явився серйозний тиск, і цього разу він не на його боці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Коли настане час відповідальності для афериста Урі Полявича з Soft2bet? появились сначала на Антикорупційна правда.

20 березня 2023 року був націоналізований один із найбільших в Україні торгово-розважальних центрів – столичний Ocean Plaza, що перебував під контролем близьких до Путіна російських олігархів Аркадія та Ігоря Ротенбергів. Це рішення Вищого антикорупційного суду стало історичною перемогою на економічному фронті російсько-української війни, прецедентом конфіскації одного з найцінніших активів росіян в Україні, власність на який була прихована за мережею офшорів.

Націоналізований ТРЦ продовжив працювати, у 2024 році принісши у дохід держави понад 1,2 млрд грн від оренди торгових площ. Наразі його готують до приватизації, яка вже кілька разів переносилась і, згідно останніх заяв чиновників, може відбутися наприкінці цього року. Кейс Ocean Plaza з усіх точок зору є стратегічно важливим для держави – юридично, економічно та символічно. З огляду на це, критичним є забезпечення прозорості управління активом. Проте щодо цього пункту виникають питання: згідно з даними відкритих реєстрів, з березня цього року директором ТОВ “Інвестиційний союз “Либідь”, яке володіє ТРЦ Ocean Plaza, є одіозний колишній чиновник КМДА Сергій Майзель, що був фігурантом низки гучних корупційних скандалів і членом проросійських політичних партій, а впродовж останніх чотирьох років повністю зник із публічного простору.

Квиток у владу – підробка

Сергій Майзель народився 1973 року у місті Заболотів на Івано-Франківщині. Свій шлях у великий бізнес і політику розпочав із … підробки диплому про вищу освіту. Як встановила у 2019 році Прокуратура Київської області, Майзель ніколи не закінчував Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Фейковий “диплом” про отримання кваліфікації “економіста”, датований 1996 роком, чоловік використав принаймні тричі: у 2009 році, при працевлаштуванні помічником на платній основі народного депутата Василя Кравчука; при вступі того ж року на заочну форму навчання до Національної академії державного управління при Президенті України; у 2011 році, при влаштуванні на роботу до Деснянської районної державної адміністрації (РДА) у Києві.

20 липня 2020 року Деснянський районний суд Києва звільнив Майзеля від відповідальності за використання підробленого диплому – нібито через “сплиття терміну давності”. Державі довелося з власної кишені покрити вартість слідчої експертизи – 5,3 тисячі грн.

На той момент вихідець із Прикарпаття вже зробив карколомну кар’єру у структурах столичної влади та збудував прибутковий бізнес у Києві. Переїхати до столиці Майзелю допомогло членство у “Партії регіонів”: у 2010 році він був обраний до Снятинської районної ради Івано-Франківської області від “біло-блакитної” партії, того ж року молодого та перспективного “регіонала” запримітили в Адміністрації президента Януковича. Майзель став співзасновником ГО “Організація роботи з Адміністрацією президента України”. Вже наступного, 2011 року, він очолив відділ транспорту та інформаційних технологій Деснянської РДА.

Посаду чиновника Сергій Майзель поєднував із бізнес-діяльністю: 2012 року він заснував ТОВ “Троя-І” і “Троя-ІІ”, що займалися здачею в оренду нерухомості, оптовим продажем продуктів харчування, напоїв, тютюнових виробів, фруктів і овочів. Того ж року став директором компанії Magellan GIS, що займається створенням цифрових карт і систем навігації. Пішов із посади у 2014 році, після обрання мером Києва Віталія Кличка. З цього моменту кар’єра Майзеля у столичній владі різко пішла вгору: підприємець спочатку був призначений заступником генерального директора КП “Київжитлоспецексплуатація”, а вже в серпні 2014-го – генеральним директором комунального гіганта “Київпастранс”.

На чолі “Київпастрансу”: офшори, забудова замість транспорту і конфлікт інтересів

За даними ЗМІ, Майзель на той час був особистою креатурою Кличка. Саме його призначення на посаду голови “Київпастрансу” стало скандальним: у соцмережах чоловік хизувався спортивною автівкою Ferrari, вартістю близько $400 тисяч, про що написали медіа.

Перебування Майзеля на чолі “Київпастрансу” з 2014 по 2016 роки було суцільним ланцюжком корупційних скандалів. Так, у 2015 році, як повідомили розслідувачі “Бігус.інфо”, голова КП “подарував” компанії “Інфотранском”, зареєстрованій на белізький офшор, будівлю лінійно-диспетчерської станції (ЛДС) біля станції метро Лівобережна у Києві разом із половиною гектару столичної землі. Надалі ЛДС була знесена, а на її місці – незаконно збудовані дві 25-поверхівки. Забудовником виступив “Київміськбуд”. Столичний бюджет від цієї оборудки не отримав ані копійки.

Вже у 2016 році Рахункова палата викрила “Київпастранс” у порушеннях при закупівлі трамваїв в одеського ТОВ “Татра-Юг”. Умови тендеру були заздалегідь прописані під переможця, при цьому самі трамваї виявилися не оснащені рампами для пасажирів у кріслі колісному.

Керівництво “Київпастрансу” у цей період фігурувало у низці кримінальних проваджень, жодне з яких не дійшло до суду. Зокрема, у жовтні 2015 року Служба безпеки України заявила про викриття чиновників КП у розкраданні 40 млн грн із бюджету на закупівлях запасних частин і пневматичних шин для транспорту у столичних комерсантів за завищеними цінами. Виведені гроші у подальшому переводились у готівку через фіктивні фірми. У той же час, столичні активісти звинувачували Сергія Майзеля у саботуванні “детінізації” київських парковок.

Незважаючи на корупційні скандали, у квітні 2016 року чиновник пішов на підвищення, очоливши Департамент транспортної інфраструктури КМДА. На той час Сергій Майзель вже був депутатом Київської міської ради від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”, увійшовши також до Постійної комісії Київради з питань транспорту, зв’язку та реклами. Згідно норм антикорупційного законодавства, таке суміщення посад створювало конфлікт інтересів, адже фактично чиновник (директор Департаменту КМДА) був підзвітний самому собі як депутату. Лише у лютому 2017 року на це відреагувало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке звернулося до мера Кличка із проханням втрутитися у ситуацію. Щоправда, лише в квітні 2017-го Майзель був звільнений з посади директора Департаменту, пробувши на посаді рівно рік.

Як голова транспортного Департаменту, в грудні 2016 року Сергій Майзель потрапив у “поліграфний” скандал. На засіданні Антикорупційної ради при Київському міському голові 23 грудня столичні підприємці звинуватили чиновника у причетності до корупційних схем і запропонували довести свою невинуватість, пройшовши тест на детекторі брехні. На цьому ж засіданні Майзель отримав догану від Кличка за “неналежне виконання обов’язків щодо викорінення корупції в сфері парковок”. Директор Департаменту погодився на перевірку та вже 28 грудня сам заявив про нібито “успішне” проходження поліграфа. Однак з’ясувалось, що в останній момент Майзель змінив організацію, яка проводила дослідження.

Це був не останній раз, коли чиновник демонстрував спритність, гідну Остапа Бендера. За підсумками деклараційної кампанії 2018 року Сергій Майзель став одним із найзаможніших українських чиновників-криптовалютників, задекларувавши біткоїни на суму 11,12 млн грн і криптовалюту Ефіріум на майже 3,9 млн грн. ЗМІ не без підстав запідозрили, що таким чином посадовець міг приховати неправомірну вигоду, з огляду на коливання у курсах криптовалют. Водночас, декларант зберігав готівкою $380 тис., мав 68 тис. грн на рахунках у “Приватбанку” і позичив 1 млн грн у борг ФОПу Овсій К.Ю. Майзелю також належать люксові швейцарські годинники Ulysse Nardin і Vacheron Constantin, вартість яких, залежно від моделі, може складати кілька десятків тисяч доларів.

Із Київради – у криптотінь

У грудні 2018 року Сергій Майзель став співзасновником ГО “Центр громадської взаємодії “Команда Кличка”. У 2019 році він втрапив у новий скандал, коли, за повідомленнями ЗМІ, змушував власників кіосків на Троєщині платити йому тіньовий податок, нібито за завданням керівника Офісу президента Андрія Богдана. Богдан тоді назвав Майзеля “чортом”, а той, у свою чергу, звинуватив Банкову у спробі знищити репутацію Київського міського голови.

Проте невдовзі після цього чорна кішка пробігла між самим Майзелем і Кличком. Вже у 2020 році екссоратник мера Києва пішов на місцеві вибори у команді прямого конкурента Кличка – громадянина РФ Андрія Пальчевського. “Перемога Пальчевського” стала другою проросійською політичною партією у біографії Сергія Майзеля, під прапором якої він намагався потрапити у владу. Та цього разу політичне чуття підвело бізнесмена та чиновника-транспортника: “Перемога Пальчевського” не отримала жодного мандату, тож і сам Майзель опинився за бортом Київради.

У той же час, колишній депутат повністю “випав” із публічного простору на понад 4 роки. З кінця 2020-го і до початку 2025 року про Майзеля – жодної згадки у ЗМІ. Згідно з декларацією кандидата на посаду гендиректора ТОВ “ІС “Либідь”, поданою в лютому 2025 року, місцем своєї роботи колишній депутат вказав “Індустріалбанк”, в якому він працював віце-президентом. Задекларована нерухомість: житловий будинок площею 78,5 квадратних метрів, придбаний у 2004 році, земельна ділянка площею 1,3 гектари, придбана у 2006 році, квартира площею 170 “квадратів”, придбана у 2021 році спільно з громадянкою Вікторією Селезньовою. Їздить новий директор Ocean Plaza на люксовому позашляховику Range Rover Velar, який орендує у тієї ж Селезньової. Криптовалютні активи та коштовні годинники Сергій Майзель зберіг, як і грошові заощадження: наразі у нього $150 тис. та 2,25 млн грн готівки, а також понад 615 тис. грн на банківських рахунках.

Забудовник – голова хокейної федерації: партнер нового очільника Ocean Plaza

Георгій Зубко

Водночас, у поданій декларації нічого не згадано про бізнес-діяльність колишнього депутата. Так, за наявною інформацією, Майзель має бізнес у сфері столичної нерухомості, де одним із його партнерів є Георгій Зубко – колишній президент Федерації хокею України (2019-2024) та заступник генерального директора з комерційної діяльності та стратегічного розвитку Міжнародного аеропорту “Бориспіль” (2016-2021).

Сергій Майзель і родина Зубків (батько Георгія Юрій Зубко – чинний депутат Київради, заступник голови земельної комісії, одночасно – керуючий справами ПАТ “ХК “Київміськбуд”; відомий лобіст інтересів забудовників у столичній владі) – давні партнери. Так, за повідомленнями ЗМІ, їхнім ставленником був перший заступник голови Деснянської РДА з 2017 по 2020 роки Сергій Снопков. Зокрема, за допомогою Снопкова Майзель і Зубко у 2019 році намагалися прибрати до рук КП “Ватутінськінвестбуд”: про спробу рейдерства заявляли працівники підприємства.

За Георгієм Зубком також тягнеться корупційний шлейф. З 2012 по 2015 роки він очолював департамент у “Київміськбуді”, до керівництва якого входив його батько. У 2015-му несподівано увійшов до команди голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі, очоливши управління транспорту та будучи куратором реконструкції траси Одеса-Рені (М-15). Вже наступного року був близький до того, щоб очолити Деснянський район Києва (його кандидатуру пропонував Кличко), проте натомість став заступником гендиректора аеропорту “Бориспіль” Євгенія Дихне. У березні 2023 року Дихне був визнаний винним Вищим антикорупційним судом і засуджений до 5-ти років позбавлення волі за незаконне здавання в оренду приміщень Міністерства інфраструктури, що завдало збитків державі на понад 15,7 млн грн. Йдеться про злочини, що мали місце з 2014 по 2019 роки, коли заступником Дихне із комерційної діяльності був Георгій Зубко. Тим не менш, чиновнику вдалося уникнути підозри від НАБУ.

Паралельно з посадою у “Борисполі”, Зубко з 2019 року очолював Федерацію хокею України (ФХУ), а також у 2020-2023 роках був радником одіозного заступника керівника Офісу президента та координатора “Великого будівництва” Кирила Тимошенка. У липні 2024-го Рада ФХУ відсторонила Зубка від посади “за нецільове використання коштів федерації та низьку ефективність роботи”. Це рішення підтримали 23 із 25 обласних підрозділів, 5 із 6 чоловічих та 5 жіночих клубів. Експрезидента також звинуватили у спробі рейдерського захоплення федерації через масове відсторонення членів Ради та ініціювання “кишенькового аудиту”.

Таким чином, призначення Сергія Майзеля на посаду директора націоналізованого Ocean Plaza не лише ставить під сумнів прозорість управління одним із найцінніших активів, повернутих державі, а й змушує поставити низку принципових запитань до керівництва Фонду держмайна. Хто саме погодив це кадрове рішення? Чи проводилась перевірка репутації кандидата та його бізнес-зв’язків? Чи враховувався бекграунд фігуранта корупційних скандалів, який тривалий час був пов’язаний із проросійськими політичними силами?

І головне: чи не є це призначення результатом внутрішнього “договорняка” або кулуарного впливу з боку угруповань, які роками контролювали розпорядження столичними активами?

У ситуації з Ocean Plaza надто багато ознак класичного повернення старих схем під новими вивісками. Один лише факт багаторічного бізнес-партнерства Сергія Майзеля з Георгієм Зубком – фігурою не менш суперечливою та пов’язаною з впливовими забудовними колами столиці, – викликає сумніви у доброчесності нової управлінської команди.

Це кадрове призначення є тестом на прозорість управління націоналізованими активами. Він продемонструє: або держава справді змінює правила гри, або старі “рєшали” повертаються до великих активів під новим брендом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Фейковий диплом, Ferrari, біткоїни: Ocean Plaza керує ексчиновник із корупційним шлейфом появились сначала на Антикорупційна правда.

Soft2Bet — не розвага і не технологічний стартап. Це легалізована схема фінансового грабунку, замаскована під геймінг. Кожен «бонус» — це пастка. Кожен спін — це постріл у голову.

Урі Полявич — не бізнесмен, а цифровий наркобарон

Він не просуває інновації — він продає залежність. Його компанії працюють не в «сірій зоні», а за чітко спланованими кримінальними схемами. Коли одну юрисдикцію закривають — він відкриває іншу, створює нові офшорні прокладки і запускає маховик заново.

VIP-менеджери — хижаки під маскою підтримки

Це не служба підтримки — це психологічні маніпулятори. Якщо гравець на межі — вони не пропонують допомогу, вони пропонують «пільговий» кредит. Кожен «ексклюзивний бонус» — це ще один крок до фінансового краху.

Привітальний бонус — це не подарунок, а наживка

Подвоєння депозиту — не щедрість, а перша доза. А далі:

• безкоштовні спіни (щоб підсадити),

• статус VIP (щоб закріпити залежність),

• «ви майже відігрались!» (щоб добити).

Спонсорство спорту — кривавий маркетинг

Кожен логотип Soft2Bet на футболці — це гроші від розбитих життів. Клуби чудово знають, що ці кошти отримані з кишень людей, яких довели до самогубства чи боргової ями. Це не партнерство — це злочин.

Twitch — вербування підлітків

Стрімери, які з посмішкою розповідають про «великі виграші», не кажуть правди. Вони мовчать про те, що 98% гравців програють. Що діти крадуть у батьків, щоб відігратися. Це не реклама — це полювання на неповнолітніх.

Чому це все ще існує?

Бо за Soft2Bet стоїть:

• Куплена політика (Мальта, Кіпр),

• Куплена журналістика, яка ігнорує злочини,

• Куплені «експерти», що звинувачують самих гравців.

А головне — сором жертв. Люди бояться сказати, що їх обдурили.

Фінансові схеми: крипта й офшори

Soft2Bet активно використовує криптовалюти, слаборегульовані платіжні шлюзи й підставні акаунти. Всі ці канали маскують походження грошей і роблять відстеження майже неможливим без втручання міжнародних регуляторів.

Це не продукт — це зброя проти психіки

Усі графіка, звуки й інтерфейс створені, щоб викликати залежність. Поведінкова психологія, змінні винагороди, ефект ілюзії контролю — це не випадковість, а система порабощення.

Наслідки: самогубства, розбиті сім’ї, знищене життя

Після Soft2Bet залишаються не витрати — а трагедії. Люди накладають на себе руки, родини розпадаються, діти втрачають усе. Це не просто гра — це повільне масове знищення під прикриттям технологій.

Вердикт:

Soft2Bet — не ігрова компанія, а цифровий наркокартель.
Поки Полявич катається на люксових авто — хтось втрачає останню надію.
Це не бізнес — це війна проти людей.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Soft2Bet та Урі Полявич — цифровий картель, що перемелює людські життя на гроші появились сначала на Антикорупційна правда.

Широкий резонанс в інфопросторі спричинило його розкішне весілля. Замість чергового доказу “успішності”, воно викликало хвилю критики: на святі помітили гостей з росії, а музичний супровід включав виступи артистів, які публічно підтримують країну-агресора. Це — лише невдалий піар-хід чи продумана частина більшої схеми впливу — як інформаційного, так і фінансового? Над цим питанням замислилися аналітики “СтопКору“.

У світі, де популярність у соцмережах може перетворитися на мільйонні прибутки, дедалі частіше з’являються фігури з неоднозначною репутацією. Одним із таких персонажів став Сергій Гуцу, більше відомий під ніком Seriozha001k, який наразі, ймовірно, мешкає у Франції.

Його діяльність викликає низку запитань: за наявною інформацією, він міг бути причетний до просування криптовалютних проєктів із ознаками фінансових пірамід, потенційного залучення коштів інвесторів під непрозорими умовами, а також декларував публічну підтримку ідеології, близької до наративів так званого “руского міра”.

“Сумнівні курси” та фейкові “проєкти”?

Гуцу розпочав із продажу онлайн-курсів на криптотематику за $600. Матеріал був поверховим і легко доступним безкоштовно. Згодом він зайнявся просуванням криптовалютних проєктів: Qmall, WeWay, TIME, Express Smart Game та “Токен Усика” ($RTF).

Так от ці ініціативи призвели до того, що десятки тисяч людей залишились без коштів, як пише Компромат1. А особливо обурює те, що останні “проєкти” Гуцу — такі як Express Smart Game — запускались уже після початку повномасштабної війни в Україні. І це в той час, коли мільйони українців втратили все. Проєкти рекламувалися як “прибуткові”, але посилання на них уже не працюють.

А ще зовсім недавно Сергія Гуцу у складі інших осіб звинуватили у крадіжці та відмиванні понад 2,7 мільярда доларів США, про що пише Four Dragons. І в Киргизстані за фактом крадіжки й відмивання понад 1 млн доларів викрадених активів порушено три кримінальні справи: №03-050-2024-000109, №03-050-2024-000505, №03-050-2024-000537 (за ст. 205 ч.4, 222 ч.3, 262 КК КР, розглядається питання про порушення справи за ст. 319 ч.4, 320 ч.2).

Також медіа зазначають, що Сергій Гуцу є одним із наближених до Єгора Буркіна – славнозвісного лідера російсько-українського ОЗУ “Хімпром” та власника “чорного” криптообмінного пункту 001k.exchange. До речі, щодо цього криптообмінника уже була кримінальна справа.

Але люди вірять, адже чому тут не повірити. Простий хлопець із молдавського села гарно розповідає та поширює фото з відпочинків в різних країнах. Та тільки є одне але… Живе він за кордоном і подорожує, ймовірно, на кошти саме обманутих інвесторів.

Коли весілля — не просто свято: Гуцу, “Миротворець” і “русский мир” на бенкеті

Але, мабуть, що найбільше має тривожити українців, то це ідеологічна позиція Сергія Гуцу. Його взаємодія з особами, пов’язаними з проросійськими структурами, викликає занепокоєння в умовах сьогоднішньої війни. Його дружина Єва Коршик навіть фігурує в базі “Миротворець”.

Їхнє весілля супроводжувалося скандалом через запрошення родичів із рф. І хоча багато українських знаменитостей відмовились від запрошення, все ж українці там були: співачка Анна Трінчер та українська модель та переможниця конкурсу “Міс Україна Всесвіт 2018” Карина Жосан, про що написав Telegram-канал Harley Quinn.

І як пише телеграм-канал МУЗВАР, “перший танець молодят танцювали під трек гурту “Мачете”, які проживають та активно гастролюють в росії (зрозуміло, що й підтримують так звану СВО)“.

То що ж у висновку? Сергій Гуцу — це яскравий приклад того, як можна будувати імперію впливу на довірі та напівправді. Його приклад має бути застереженням для тих, хто шукає легких грошей у криптоіндустрії та не перевіряє джерел інформації.

Щоб прояснити ситуацію, СтопКор звернувся із запитами до ДБР, НБУ та самого Сергія Гуцу. Тож наразі редакція чекає на відповіді.

На сьогодні отримали відповідь від Національного банку України, який повідомив, що: “Нормативно-правові акти Національного банку на виконання положень Закону про віртуальні активи, зокрема, у частині врегулювання прав та обов’язків учасників ринку віртуальних активів, порядку їх діяльності, здійснення операцій з віртуальними активами, ще не прийняті. Ураховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що питання регулювання обороту віртуальних активів на сьогодні в чинному законодавстві України не врегульовано, Національний банк не має правових підстав для здійснення наглядових дій, зокрема проведення перевірок суб’єктів, що здійснюють пов’язану з оборотом віртуальних активів діяльність, та інших заходів реагування стосовно діяльності таких суб’єктів.

Окремо варто зазначити, що ураховуючи триваюче створення законодавчого поля у сфері регулювання віртуальних активів, станом на сьогодні обіг віртуальних активів відбувається в Україні поза межами правового врегулювання, а тому ця діяльність здійснюється особами на власний ризик в умовах відсутності належного нагляду з боку державних інституцій”.

Водночас у відповіді НБУ зазначено, що: “…правовідносини, які виникають у зв’язку з оборотом віртуальних активів в Україні, права та обов’язки учасників ринку віртуальних активів, засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів врегульовано Законом України “Про віртуальні активи” (далі – Закон про віртуальні активи)”.

А от ДБР у наданні будь-якої інформації відмовило, аргументуючи це тим, що журналісти не є учасниками кримінального провадження, а тому доступу до матеріалів справи та отримання інформації не повинні мати.

Сообщение Сергій Гуцу: від сільського блогера до фігуранта криптоскандалів із російським слідом появились сначала на Антикорупційна правда.

1 березня 2023 року в Харкові було урочисто відкрито Почесне консульство Румунії. На заході були присутні заступник голови Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов, мер Харкова Ігор Терехов і посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула. Гості говорили про те, як важливо продовжувати плідну економічну співпрацю Румунії з Харківщиною і наскільки вагомим у цьому світлі є відкриття консульства.

Почесним консулом Румунії в Харкові було призначено Миколу Удянського, представленого як IT-підприємця. «Микола — відомий і дуже шанований представник IT-спільноти, і особливо IT-спільноти в Харкові. Він завжди підтримує тісний зв’язок з мешканцями цього регіону й постійно демонструє свою солідарність із Харковом», — заявив тоді посол Румунії в Україні Віктор Мікула.

Чи знав він тоді, що так розхвалює насправді громадянина росії та шахрая з багаторічним стажем і тісними зв’язками з бандитським світом, а зовсім не якогось там айтішника? Інше питання — куди дивилися в українському Міністерстві закордонних справ і МВС України, коли погоджували кандидатуру Удянського, по суті зробивши з бандита дипломата.

Хто такий Микола Удянський?

51-річний Микола Удянський народився в Харкові, де й зареєстрований до сьогодні за адресою провулок Зерновий, 5. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми», а також Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Право і кібербезпека». Відомо, що з 2003 по 2006 роки він працював комерційним директором торгового дому «Олівін», що займається торгівлею парфумерії та косметики, пізніше займався виробництвом і продажем торгових терміналів.

У 2013 році Удянський заснував IT-компанію «Prof-it», яка розробляє криптовалютні біржі, а також інші продукти на блокчейні. У 2014 році став засновником страхової компанії «Ассур». Далі, у 2016 році Микола Удянський разом зі своїм партнером Юрієм Полтавським заснував ТОВ «Єдінаркойн», яке запустило проєкт E-Dinar Coin — власну криптовалюту. Проте у 2020 році компанія збанкрутувала, а її криптовалюта знецінилася у 1000 разів.

У тому ж році Удянський разом із медіаменеджером Дмитром Колотом та IT-підприємцем Богданом Прилепою купили доменне ім’я parlament.ua, заснувавши медіахолдинг Parlament Media Group. Також Удянський відомий як засновник криптовалютних бірж CoinsBit і Qmall. У 2021 році український Forbes вніс його до списку найбагатших українців, у якому він зайняв 59 місце зі статками у 180 млн доларів США.

У 2015 році Микола Удянський намагався стати депутатом Харківської обласної та міської рад, балотувався від «Радикальної партії» Олега Ляшка, однак виборці не підтримали його кандидатуру. Судячи з наявності у соціальній мережі сторінки «Микола Удянський — Слуга народу» та останніх оновлень на ній у 2020 році, він готувався стати місцевим депутатом у Харкові на виборах у 2020 році, але вже від президентської партії «Слуга народу», однак і цього разу його план провалився. Зате, як уже згадувалося вище, у березні 2023 року його призначили почесним консулом Румунії в Харкові.

Проте вже на початку 2025 року Харківська обласна військова адміністрація почала відхрещуватись від Удянського, заявивши, що вони не мають жодного відношення до його призначення консулом. Що ж сталося? У листопаді 2024 року Микола Удянський був внесений до бази даних «Миротворець»: у його досьє йдеться про порушення ним законодавства України щодо громадянства, а також про причетність до відмивання грошей через блокчейн-платформи.

Більше того, у січні 2024 року громадська організація «Пробачте, що живі» подала заяву до СБУ з вимогою відкрити кримінальне провадження за фактом загроз національній безпеці з боку Миколи Удянського. У ній заявники вказували, що почесний консул Румунії в Харкові Микола Удянський мав і, цілком ймовірно, досі має російське громадянство, разом із судимими партнерами займається криптовалютним шахрайством, має зв’язки з харківським криміналітетом, а також з оточенням голови чеченської республіки рамзана кадирова.

«Ми вважаємо, що діяльність Миколи Удянського може куруватися співробітниками російських спецслужб і нести загрозу національній безпеці України», — йшлося у заяві.

Попри серйозні звинувачення, Служба безпеки України чомусь відмовлялася відкривати кримінальне провадження і розпочинати розслідування викладених фактів. У результаті в листопаді 2024 року Шевченківський районний суд Києва за заявою активістів все ж зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти Удянського за статтями 111 (Державна зрада), 111-1 (Колабораційна діяльність), 190 (Шахрайство), 209 (Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) і 368 (Неправомірна вигода) Кримінального кодексу України. Тим не менш, станом на сьогодні, за даними BlackBox OSINT, в Єдиному реєстрі судових рішень немає жодної інформації про відкриття цієї справи та ведення щодо неї слідства.

Наскільки тісно Микола Удянський пов’язаний з росією: дружба з оточенням кадирова та донька в рф

І поки СБУ з якихось причин береже Миколу Удянського від кримінального переслідування, ми вирішили детально перевірити, чи дійсно почесний консул Румунії в Харкові причетний до всього, що йому приписують. Почнемо з російського громадянства та зв’язків з рф.

У листопаді 2024 року журналіст і військовослужбовець ЗСУ Кирило Данильченко опублікував на своїй сторінці у Facebook фото російського закордонного паспорта Миколи Удянського. Судячи з нього, термін дії цього паспорта закінчився лише в липні 2023 року, тобто він був чинним ще кілька місяців після того, як Удянський став почесним консулом.

«На момент отримання посади консула Удянський був громадянином росії. І зараз може ним бути, тому що закінчення строку дії паспорта не означає автоматичної втрати громадянства… Я розумію, що за гроші у нас можна стати інвалідом, вийти за УДЗ, полюючи на людей, стати депутатом, будучи бандитом і ресторатором. Але, на мою думку, російський громадянин на посаді почесного консула в країні, через яку йде транзит зерна, яка постачає нам важке озброєння і техніку — це вже занадто», — наголосив журналіст.

За даними BlackBox OSINT, у росії досі проживають колишня цивільна дружина Миколи Удянського Анжеліка Саркісова та їхня спільна 17-річна донька Анжеліна Саркісова. Анжеліка Саркісова має російський паспорт № 4607296401, російський мобільний номер і станом на 2020 рік працювала на російському підприємстві ТОВ «Продторгплюс».

Цікаво, що про наявність доньки Удянського в росії стало відомо тоді, коли майбутній почесний консул через суд домагався відстрочки від мобілізації, де доводив наявність опіки над трьома неповнолітніми дітьми. Тоді й з’ясувалося, що всі останні роки Микола Удянський фінансово забезпечував свою доньку-росіянку, яка проживає на території держави-агресора.

Щонайменше у 2015–2016 роках, коли рф уже вела загарбницьку війну проти України, Удянський продовжував літати до москви. За даними BlackBox OSINT, для цього він спочатку виїжджав до бєлгорода, де й сідав на літак до російської столиці.

Як з’ясувалося в рамках розслідування, на цьому зв’язки почесного консула з росією не закінчуються. У 2020 році відкрито на своїй сторінці в соціальній мережі Instagram Удянський публікував спільні фото з чеченськими блогерами, наближеними до рамзана кадирова, а також з його другом — рустамом керімовим, бійцем клубу «Ахмат», що належить тому ж кадирову.

Очевидно, нині Удянський видалив спільні фотографії з кадирівцями. Але факт залишається фактом — консул перебуває буквально на відстані одного рукостискання від одного з головних ворогів України. Та й що, в принципі, може пов’язувати українця з чеченським бійцем з оточення кадирова, щоб не соромитися публікувати з ним фото на шостому році війни рф проти України?

Безглуздя це чи ні, але точно промовисто: у листопаді 2024 року в одному з наближених до кремля російських телеграм-каналів було опубліковано пост про те, що Удянський у США неофіційно зустрічається з командою Трампа задля налагодження відносин з українською владою. У повідомленні Миколу Удянського росіяни називають «прийнятним для російської сторони посередником на майбутніх американо-російсько-українських переговорах, оскільки він має контакти з російськими елітами й досі не відмовився від російського громадянства».

Якщо вважати кадирова російською елітою, то зв’язок безумовно є. Як і спільний бізнес з росіянами. У 2021 році компанія Удянського Prof-IT разом з міжнародною компанією Yoola, засновником якої є громадянин росії Фуад Фатуллаєв, розробили блокчейн-платформу WeWay, якою керувала англійська операційна компанія WEWAY GROUP LIMITED, засновниками якої виступили партнер Удянського Богдан Прилепа та безпосередньо росіянин Фатуллаєв.

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну Микола Удянський став публічно відхрещуватись від WeWay — ймовірно, саме через російського партнера Фатуллаєва, і почав запевняти, що вийшов із проєкту. Проте, за даними BlackBox OSINT, це не відповідає дійсності.

Як Микола Удянський створив фейкову криптовалюту E-DinarCoin та розвивав її в росії 

У Росії Микола Удянський працював і з іншими проектами. Як уже згадувалося, у 2016 році він запустив свою криптовалюту E-DinarCoin. По суті це була «фінансово-криптовалютна піраміда», яку «криптовізіонер» Удянський просував і реалізовував, починаючи з Індонезії, де жив тоді, а потім намагався підсадити на неї жителів афраканських Гани та Нігерії, а згодом представництва E-DinarCoin були відкриті в Україні, Китаї та, звичайно ж, росії. У Instagram досі «висить» сторінка Edinarcoin.rus, на якій, у тому числі, Удянський просував свій проект, не гидуючи обличчям колишнього президента росії дмитра медведєва.

Заманював наївних людей вкладатися в його криптовалюту Удянський як міг: презентації E-DinarCoin були наповнені оптимізмом і обіцянками багатого життя, у топових ЗМІ Індонезії, Нігерії та України виходили замовні публікації без позначки «реклама», а сам Удянський, проживаючи на Балі, розігрував по 10 тисяч доларів серед тих, хто вкладався у його схему. Інвесторів переконували, що купівля токенів E-DinarCoin застрахована компанією Assur, яка, як згадувалося вище, також була створена і управлялася Удянським. Чи не дивно, що страхові виплати в результаті ніколи і нікому не виплачувались.

Торги E-DinarCoin розпочалися у березні 2017 року, ціна на старті становила 0,25 долара, проте вже в липні вона впала нижче за $0,01. Незважаючи на проблеми з обміном та платежами, Удянський продовжував просувати проект, але у 2020 році він остаточно закрився. Усі вкладені гроші інвесторів перетворилися на пилюку, а саму компанію «Єдинаркоїн» було переписано на партнера Удянського зі страхової компанії Ассур Юрія Полтавського — засудженого на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна за розбій, незаконне поводження зі зброєю, поширення наркотиків та завдання тілесних ушкоджень.

Як Микола Удянський заробив на фінансовій піраміді Miya Holding

Історія з E-DinarCoin — ще найлайтовіша серед шахрайських схем, здійснених почесним консулом Румунії в Харкові. Чи то справа історія з крипто-біржею Coinsbit. У серпні 2020 року група невідомих осіб вирішила створити фінансову піраміду для шахрайського заволодіння грошей громадян під виглядом інвестицій у сертифікати компанії Miya.holding.

Miya.holding представлялася як проект, пов’язаний із бізнесом таксі та продажем побутової техніки. Шахраї пропонували вкластися у цей проект, обіцяючи високий пасивний прибуток, який залежав від суми вкладень та кількості залучених учасників. Тобто, типова схема з реферальною системою – приведи друга і отримай більше, а він – свого і таке інше. Гроші у наївних вкладників приймалися через платіжні системи зі спрощеною верифікацією і криптовалюту, що ускладнювало відстеження грошових потоків.

За умовами проекту його учасникам щодня нараховувалося 0,9% доходу від вартості сертифікату — нереально високий відсоток, що будь-яку хоч трохи розуміючу людину має відразу наштовхнути на підозру. Ось тільки це були не реальні гроші, а так званий «внутрішній актив» «Miya», який відображався у особистих кабінетах учасників. А їх назбиралося трохи чимало, а 55 тисяч людей.

На початку 2021 року, коли учасники піраміди почали намагатися виводити свої «внутрішні активи» у реальні гроші, у них це не вийшло, а організатори пояснили «технічними проблемами». Тоді для ще більшого введення вкладників в оману вони вирішили конвертувати їхні внутрішні активи «Miya» у криптовалюту «Eva» та оголосили, що ця крипта нібито торгується на криптобіржі Coinsbit, що належить Миколі Удянському.

Як з’ясували правоохоронці, які проводили розслідування кримінального провадження № 1202100000000365 від 4 березня 2021 року за фактом шахрайства, вчиненого групою осіб за попередньою змовою, організатори піраміди Miya.holding вступили в злочинну змову з біржею Удянського. = 1 USD, тоді як реальна вартість становила трохи більше 0,0005 USD.

Це штучне завищення відбулося за рахунок того, що Удянський дав згоду організаторам піраміди проводити валютні операції з криптовалютою «Eva»: ордери на продаж «Eva», які виставлялися на криптобіржі, з відома Миколи Удянського скуповувалися за завищеною вартістю самими організаторами Miya.holding для демонстрації. За ці шахрайські дії Удянський, за даними слідства, отримував певний відсоток від інвестованих грошей у фінансову піраміду.

Однак незабаром, коли, мабуть, інвестицій було зібрано достатньо, «Eva» знецінилася, більшість бірж відмовилася її приймати, і таким чином гроші інвесторів були втрачені. З 20 березня 2021 року криптовалютна біржа coinsbit заблокувала операції з виведенням Eva із особистих кабінетів учасників проекту на сайті https://miyaholding.com на свою біржу, чим фактично остаточно заблокувала можливість повернути учасникам інвестовані гроші. Гарно, правда? Негарно тільки, що Микола Удянський після цього сів не до в’язниці, а до дипломатичного крісла консула.

Як Удянський зі своїм партнером Богданом Прилепою «нагрілися» на дронах для ЗСУ

Однак, і це — ще не найогидніша історія. Крім криптобіржі Coinsbit, зареєстрованої в Республіці Сейшельські острови в 2020 році, Микола Удянський разом зі своїм другом і партнером Богданом Прилепою, з яким вони почали працювати разом ще з 2013 року, коли створили компанію Prof-it, заснували також ще криптобіржі «Tidex» (Кайманові острови) та «QMall», зареєстрована в Литві у 2021 році.

Наприкінці квітня 2024 року Національна поліція України спільно з київською міською прокуратурою відкрили кримінальне провадження №120241000000000540 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України (Шахрайство в особливо великих розмірах), скоєне групою осіб за попереднім.

У рамках провадження слідчі з’ясували, що організатори згаданих криптобірж — Удянський та Прилепа — шахрайським шляхом заволодівали грошима в особливо великих розмірах як громадян України, так і іноземців — громадян країн ЄС та США. І робили це, заручившись підтримкою представників кримінального світу — вихідців з Росії, які взялися забезпечувати вирішення всіх проблемних питань, які виникають під час здійснення протиправної діяльності на території ОАЕ та ЄС.

У ході проведення досудового розслідування кримінального провадження було встановлено щонайменше 10 громадян України, які втратили свої гроші на криптобіржі «QMall» внаслідок шахрайських дій її організаторів Удянського та Прилепи на загальну суму 51 911 USDT. Але огидніше інше.

За даними слідства, 13 грудня 2023 року Удянський з Прилепою привласнили 390 тисяч доларів США, які зберігалися на їхній криптовалютній біржі «QMall», призначених для фінансування виробництва FPV-дронів для Збройних Сил України. Слідчі провели допит свідка військовослужбовця ЗСУ, який повідомив, що під час збору грошей на військові потреби він домовився зі своїм знайомим Миколою Удянським про те, що на рахунок останнього на криптобіржі QMall буде зараховано 500 тисяч USDT від іноземних інвесторів, призначених для оплати виробництва дронів.

Однак після виведення 110 000 USDT у грудні 2023 року здійснення транзакцій за рахунком Удянського та зняття з нього грошей було заблоковано. Очевидно, що самим Удянським.

Що вирішив зробити вже на той час Почесний консул Румунії у Харкові? Скинути всю відповідальність на свого друга та партнера. Коли слідчі допитали консула Удянського, той заявив, що, мовляв, Богдан Прилепа усунув його від прийняття будь-яких рішень щодо роботи вищевказаних бірж, а також нібито дав вказівки громадянам України Сараненко Андрію Миколайовичу та Шидловському Павлу Юрійовичу, які безпосередньо відповідають за технічне обслуговування криптовалютних бірж. їм виводити гроші. Мовляв, і його рахунок із грошима на дрони заблокували за вказівкою Прилепи.

Примітно, що версію Удянського підтримали ще низка опитаних свідків — колишніх співробітників компанії Prof-it. Усі вони, мабуть, є людьми Удянського. Як мінімум свідок у справі Віхарєв Ярослав Володимирович, згідно з даними додатка GetContact, підписаний у телефонних книгах абонентів як «Ярослав Від Колі Удянського».

Ось тільки те, що Удянський з Прилепою «посварилися» лише після того, як на них було заведено кримінальне провадження, тобто вже в 2024 році, а не раніше, підтверджує той факт, що весь 2023 вони однаково і нарівні згадувалися в статтях на замовлення в ЗМІ, разом піарячись на допомоги для військових. А ось уже в 2024 році, коли криптобіржами Удянського та Прилепи зайнялися правоохоронці, у ЗМІ, зокрема, на продажному сайті Antikor, який займається здирством і вимагає по 12 тисяч доларів США з героїв своїх публікацій за видалення наклепів про них, стали одна за одною виходити статті про афери на біржах QMall, Tidex та Coinsbit, але в яких згадувався лише Богдан Прилепа, на якого й перекладалася вся відповідальність за шахрайські схеми.

Крім цього, сам Удянський став давати інтерв’ю, в яких прямо звинувачував Прилепу в тому, що саме він заблокував рахунки і взагалі став представляти себе жертвою обману свого друга та партнера. Ось тільки знову-таки «заговорив» Удянський чомусь не одразу, не у грудні 2023 року, коли на його біржі зникли мільйони гривень на дрони для ЗСУ, а чи не за рік, коли цією справою активно займалися правоохоронці. Все це схоже на те, що почесний консул Удянський таким чином вирішив зберегти свою репутацію, для чого «злив» свого друга та партнера.

Елітний автопарк та нерухомість за кордоном: розкішний спосіб життя консула Удянського

І, схоже, Удянському це вдалося. Він продовжує обіймати свою дипломатичну посаду, незважаючи на всі скандали, кримінальні провадження та дані про його тісні зв’язки з росією. Цікавий факт, але почесний консул Румунії у Харкові Микола Удянський у вересні 2023 року різко продав всю свою нерухомість в Україні. А це дві квартири в Харкові, а також квартира з паркомісцем у центрі Києві на вулиці Саксаганського 70-А. Невже збирався їхати з країни? А їхати, зважаючи на все, є куди. Відомо, що у 2019 році Микола Удянський видавав доручення на придбання квартири у столиці Таїланду – місті Пхукет за адресою 456/222 Moo6 Rawai Muang.

На сьогодні, за даними реєстрів, Удянський в Україні володіє лише автомобілем LEXUS LX 500D 2022 року випуску. При цьому в липні 2024 року він видавав доручення на представника для купівлі на собі автомобіля за кордоном. Дуже схоже на те, що через відкрите кримінальне провадження за фактом афер з криптобіржами Удянський всерйоз збирався втекти з України, проте, мабуть, йому все ж таки вдалося «вирішити» цей питання з правоохоронними органами, і поки що цей план відкладено. Але в будь-якому разі виглядає все так, що почесний консул явно не має намірів пов’язувати своє майбутнє з Україною.

Тим більше, судячи з кількості його виїздів за кордон, довго перебувати в Україні Удянському не подобається. Причому цікаво: офіційне фактичне підґрунтя для виїзду з України він отримав лише в травні 2023 року, коли суд усвідомив наявність у нього трьох дітей (попри те, що перша його донька живе в Росії), але при цьому весь 2022 рік Микола Удянський вільно їздив до Дубаї, Іспанії, Монако, Франції, Італії, Швейцарії. У 2023-2024 роках він відпочивав у Єгипті, Турції, знову-таки в Саудівській Аравії і їздив, очевидно, за своїми консульськими справами до Румунії.

Дружина Миколи Удянського теж не дуже любить сидіти в Україні під ракетним обстрілом, і на своїй сторінці в Instagram регулярно демонструє свою часті перебування то в Каннах, то в Монако, то в Дубаї, то в тайському Пхукеті.

Але при цьому 30-річна Яна Удянська поки що не продає своє майно в Україні. На неї продовжують бути оформлені 11 земельних ділянок у Харківській області, куплені у 2018 році, а також три автомобілі: два Volksvagen Transporter та Toyota Land Cruiser 2022 року випуску. Однак при цьому Яна Удянська часто пересувається на елітнішому Mercedes-Benz Maybach S580 2022 року з модними номерами АХ7777ТН.

Це авто належить ТОВ «Баумман», співзасновниками якого є Валерія Гульчук, дружина рідного брата Миколи Удянського Андрія Удянського (підписана у GetContact як «Головний Бухгалтер Удянського», «Квартира від Колі Удянського») та Заславський А.А. – Тесть Миколи Удянського. На цьому автомобілі, зокрема, у серпні 2023 року дружина почесного консула Румунії у Харкові пересувалася Монако. На цю ж фірму оформлено ще один автомобіль Mercedes-Benz G 63 AMG з номерним знаком КХ0001РР, яким користується подружжя  Удянських.

Такі витрати вимагають великих доходів. А з огляду на те, що більшість криптовалютних проектів Удянського за підсумком провалилися, висновок напрошується один: вся ця розкіш — результат афер та шахрайських схем, провернених почесним консулом Румунії в Харкові. Вищеперелічене майно — далеко не все, чим володіє Удянський. За деякими даними, він також має нерухомість в Об’єднаних Арабських Еміратах та Чорногорії. Принаймні, саме в будинку Удянського в Чорногорії в 2019 році знайшли лідера організованого злочинного угрупування «Залютинські» Леоніда Митрова, який переховувався від правоохоронних органів, після чого його було екстрадовано в Україну.

І це — ще одна цікава частина життя харківського дипломата. Але про тісні зв’язки Миколи Удянського з кримінальним світом у наступній частині нашого розслідування.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Шахрай із дипломатичним паспортом або Як Микола Удянський сколотив статки на аферах з криптовалютою появились сначала на Антикорупційна правда.

На той час Віталій Власюк обіймав посаду заступника голови Київського ОВА. Його звільнили у травні 2023 року на підставі власної заяви.  Власюк, брат-близнюк якого працює радником керівника Офісу Президента та секретарем у санкційний комісії Єрмака-Макфола.

Агенція при перевірці декларації посадовця за 2022 рік знайшла порушення у тому, що Влаюск не вказував вартість колекції картин та годинника, а той відповідав, що не може її встановити бо речі знаходяться в його власності дуже великий час.

Однак більш за все НАЗК зацікавила криптовалюта посадовця – 10,8 Bitcoin вартістю у 7 млн гривень, які він набув 31 грудня 2022 року.

Під час перевірки встановлено, що станом на цю дату на цьому криптогаманці криптовалюта відсутня, що підтверджується відомостями відкритих оглядачів ланцюгів криптотрансакцій. Зокрема, кількість зарахованої криптовалюти дорівнювала кількості криптовалюти, що була виведена з гаманця, а баланс дорівнював 0 ВТС.  Крім цього, встановлено, що остання трансакція здійснена 27 квітня 2021, тобто протягом 2022 року будь-які операції за цією адресою не здійснювались.

Власюк пояснив, що зазначена криптовалюта набувалась шляхом майнінгу та переміщувалась на холодний гаманець для безпечного зберігання, відзначивши, що посилання на таке місце зберігання криптовалюти (публічну адресу холодного криптогаманця, куди виводилась криптовалюта) надати технічно неможливо. Попри це, посадовець зазначив, що вказав достовірні відомості щодо адреси  холодного криптогаманця.

Пояснення Власюк не враховано, оскільки на 31 грудня 2022 року криптовалюта була відсутня, що підтверджується відомостями відкритих оглядачів ланцюгів криптотрансакцій. Крім цього, вказана ним інформація щодо холодного криптогаманця не є криптоадресою у технічному розумінні. Зазначена інформація є розширеним публічним ключем (YPUB-ключем) криптогаманця, що дозволяє генерувати декілька публічних адрес для отримання криптовалюти на одному гаманці.

Таким чином, у Власюка була можливість володіти кількома публічними адресами в рамках одного криптогаманця, але зазначений YPUB-ключ не є конкретною публічною адресою, яку необхідно використовувати в цілях декларування.

Посадовець також не зазначив відомостей про криптовалюту 0,76 ВТС на 459 тис. гривень; 0,65 ВТС  на 391 тис. гривень; 0,3009 ВТС на 181 тис. гривень; 0,08 ВТС на 48 тис. гривні. 0,2495 ВТС на 150 тис. гривень; 0,2 ВТС на 120 тис. гривень; 0,3 ВТС на 180 тис. гривень; 0,5 ВТС на 301 тис. гривень.

НАЗК встановило в діях Власюка ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК. Загальна кількість недостовірних доходів перевищила 9,26 млн гривень.

Нагадаємо, що 35-річний Віталій Власюк родом із Вінниці. Він кандидат юридичних наук та володіє чотирма іноземними мовами. З 2013 по 2015 роки, працював у відділі координації рішень Європейського суду з прав людини секретаріату урядового уповноваженого у справах ЄСПЛ Міністерства юстиції. У 2015 році був помічником-консультантом народного депутата Ігоря Діденко (“Об’єднання “Самопоміч”).

А у  2017 році  Власюк одержав статус адвоката та став керуючим партнером юридичної компанії “єПраво”, де також працює його дружина. Крім цього він має адвокатське об’єднання “Твін Лоєрс” (Twin Lawyers). Останнім у партнерстві керує разом зі своїм братом-близнюком Владиславом Власюком.

Також у 2017-2022 роки Власюк обіймав посаду замголови комітету з міжнародних зв’язків НААУ та головою комітету з міжнародного права НААУ. З 2017 року Віталій є головою Асоціації з відстеження та повернення активів і протягом двох років обіймав посаду заступника голови Громадської ради при Агентстві з питань повернення та управління активами.

Мав досвід роботи в Міністерстві юстиції та ВР, викладав міжнародне право в Інституті міжнародних відносин та Національній академії прокуратури.

В 2019-му очолював Комітет з міжнародного права та був заступником голови Комітету з міжнародних справ Української національної асоціації адвокатів, є членом Міжнародної фіскальної асоціації.

Багато у кого працював радником. Так, у 2020 році він був радником в.о. міністра енергетики та навколишнього середовища Ольги Буславець та Міністра КМУ Олега Немчінова. З 2021 по 2022 роки – радника міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.

У листопаді 2021 року Власюк також висував свою кандидатуру на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Претендував він і на посаду голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У січні 2023, ще перебуваючи на посаді заступника голови КОВА, номінувався на конкурс по пошуку керівника НАБУ.

«Антикорупційна правда»

Сообщение Заступник голови Хмельницької ОДА Віталій Власюк не зміг підтвердити походження своєї криптовалюти появились сначала на Антикорупційна правда.

Шахрай та його оточення, не маючи жодних ліцензій, сертифікатів, дипломів на підтвердження власної компетенції у сфері обігу крипто-валюти, шахрайським способом, залучають кошти крипто-інвесторів, під виглядом продажу «курсів», «крипто-інвестицій», після чого послуги надаються формально, що призводить до втрати вкладниками власних грошових коштів.

Залучення коштів шахрайським шляхом здійснюється за допомогою рахунків підконтрольних фізичних осіб-підприємців, крипто-валютних бірж, на крипто-гаманці фізичних осіб — учасників ОЗУ, що призводить до ухилення від сплати податків. Далі вони за допомогою крипто-обмінників здійснюють купівлю нерухомого майна, корпоративних прав, за зниженими цінами, у тому числі на території Польщі, Туреччини, ОАЕ, легалізуючи таким чином кошти.

Орловський також перебуває у злочинній змові з рядом крипто-валютних проектів, які є емітентами крипто-валют, внаслідок чого надають вказівки у «курсах» FFA клієнтам купувати ряд крипто-валют, через що останні втрачають кошти, водночас, шахрай та інші за такі дії отримують частину коштів у вигляді «відкату» від емітентів.

Орловський, перебуваючи у злочинній змові з керівництвом російської платформи VELES залучають клієнтів для FFA з території рф, сплачують кошти за рекламу та власного реферального посилання на території рф, а також виводить грошові кошти, отримані злочинним шляхом, за допомогою російських сервісів, що призводить до надходжень коштів до бюджету рф та свідчить про вчинення ряду кримінальних правопорушень проти Основ національної безпеки України. У заявах зазначається, що внаслідок таких дій шахрайським способом ошукали близько 15 тис. осіб на приблизну суму 4 млн доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Засновник крипто-школи FFA Олександр Орловський тісно співпрацює з росіянами появились сначала на Антикорупційна правда.

Як виявилось, ухилятись під час військового стану можна не тільки від військової служби в ЗСУ, але і від сплати податків, які так конче необхідні країні для того, аби тримати оборону. Як результат — за несплачені податки можна «купити» собі відстрочку від армії і жити своє «краще» життя. Подорожувати приватними літаками, міняти під настрій найдорожчі іномарки та купляти квартири в елітних житлових комплексах столиці.

26-річний харків’янин Владислав Мирошниченко: від працівника кальян-бару до доларового мільйонера

Ми вирішили поцікавитися, хто ці — нові мільйонери, які так хвацько проживають свої юні роки у воюючій країні, і виявили, що у поле зору правоохоронців поки що не потрапив ще один цікавий персонаж, який у свої юні 26 років  буквально за два роки повномасштабної війни «злетів» зі звичайного працівника кальян-бару до доларового мільйонера, що хизується своїм розкішним життям в соціальних мережах.

Мова йде про вихідця з Харкова Владислава Мирошниченко.

Образ життя Мирошніченка мало чим відрізняється від лайфстайлу його «колег по цеху»: такі ж самі розкішні подорожі закордон, такі ж самі ультрадорогі спорткари та інше. Єдине, що їх відрізняє — Влад приховує своє обличчя на всіх фотографіях, що викладає в мережу. Але нам вдалось віднайти його фото без заблюренного обличчя.

Ще якихось два-три роки тому Владислав Мирошніченко був найзвичайнішим молодим хлопцем з Харкова зі звичайної родини, що жила в звичайній квартирі панельного будинку на Мерефянському шосе — на околиці міста біля промзони. Його попередній особистий мобільний номер в додатку Getcontact підписаний телефонними абонентами таким чином: «Влад Бармен Метрополь», «Влад Chill Out», «Влад Охранное Агенство Маски», «Влад Летопарк Конкуренты», «Влад Инфинити Бар Стаж». Chill Out, Infinity та Літопарк — це назви харківських барів та кальянних, де працював на той момент 23-річний Владислав Мірошниченко. Поки не настала повномасштабна війна.

Як тільки почалась війна, за даними BlackBox OSINT, хлопець виїхав з Харкова і приблизно чотири місяці перебував на Закарпатті — до липня 2022 року. Пересидівши перші місяці в  «найтихішому» регіоні, Влад переїхав до Києва, де у нього розпочалось зовсім інше життя. Звичайна «панелька» змінилась на елітний житловий комплекс «Французький Квартал 2», а замість громадського транспорту в хлопця одна за одною стали з’являтись новенькі елітні авто. Спочатку BMW X6 2020 року випуску вартістю приблизно 85 тисяч доларів, потім — Porsche Cayenne 2023 року випуску за 140 тисяч доларів.

Далі, 26 січня 2024 року, Мирошниченко купив собі новенький BMW M3 2023 року випуску за 133 500 доларів, а потім ще Mercedes-Benz G 63 AMG 2024 року ще за 280 тисяч доларів. За два роки війни колишній бармен та кальянник здійснив покупок лише автомобілів загалом на майже 650 тисяч доларів США, що по сьогоднішньому курсу складає майже 27 млн гривень.

І це — тільки автомобілі. Поживши трохи на арендованій квартирі у «Французькому кварталі», Владислав в жовтні 2023 року придбав квартиру площею в 105 квадратних метрів в не менш елітному столичному ЖК «Triiinity» та, згідно даних з Реєстру прав на нерухоме майно, оформив її на свою матір Ольгу Мирошниченко. Вартість такої за розміром квартири в цьому житловому комплексі наразі складає в районі 350 тисяч доларів США.

Пізніше, в листопаді 2023 року, Мирошниченко купив та оформив вже на себе два машиномісця в цьому ж ЖК «Triiinity» по 18 квадратних метрів кожен вартістю приблизно 68 тисяч доларів. Машин же багато, то і паркувати їх десь треба. Таким чином, за короткий проміжок часу 26-річний Владислав Мирошниченко на купівлю нерухомості витратив приблизно 480 тисяч доларів.

Ще як мінімум 297 тисяч доларів він виклав на купівлю годинника Richard Mille та ще близько 30 тисяч доларів на годинник Rolex Cosmograph Daytona, якими він хизувався перед своїми підписниками в Instagram.

Не бідує і дівчина Владислава — 23-річна Поліна Полозенко, що також у своєму Instagram демонструє назагал розкішне життя, багато подорожує, вдягається у брендові речі та носить дорогоцінні прикраси від Tiffany, Cartier, Van Cleef та аксесуари від Gucci та Louis Vuitton. При цьому свій ФОП з видом діяльності комп’ютерне програмування вона зареєструвала лише 5 квітня 2024 року, і за ці 5 місяців воно їй не принесло поки жодних прибутків.

Тим не менш, 4 червня 2024 року Поліна стала власницею автомобілю Mercedes-Benz C 200 2021 року випуску. Середня вартість такої автівки становить 58 500 доларів США. Враховуючи, що дівчина ніде не працює, її новостворений ФОП не приносить прибутків, інших зрозумілих джерел доходів в неї немає, то, більш ніж вірогідно, дорога автівка, прикраси та брендові речі вона отримує від свого хлопця Владислава Мирошниченко.

Влад Мирошниченко — зі звичайної родини без особливих прибутків. Звідки ж тоді гроші в хлопця? 

Звідки ж такі гроші в хлопця, що тільки-но нещодавно заробляв на чайових в барі? Може, різко розбагатів хтось з родичів? Хіба ж. Мати хлопця 47-річна Ольга Мирошниченко лише в квітні цього року за місцем свого проживання у Харкові зареєструвала ФОП з видом діяльності роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах, та, згідно світлин з її сторінки у соціальній мережі Facebook, вона створює враження звичайної скромної жінки, що не може фінансово собі дозволити придбати квартиру за 350 тисяч доларів у центрі Києва.

Можливо, якогось успіху досяг брат Владислава — 22 річний Станіслав Мирошниченко? Але ж ні, Станіслав, як і колись нещодавно його брат, також працює кальянником в барах Харкова. Про це свідчать підписи його мобільного номеру в телефонних книгах абонентів: «Стас Кальяни, «Стас Кальянщик ХТЗ», «Стас Мирошниченко брат Вада», «Кальяни в Летопарк», «Брат Кропа (кальян)», «Кальянщик Летопарк». Ще й, виходить, у тому ж самому барі «Літопарк», де працював Владислав. Згідно даних Реєстру речових прав на нерухоме майно, брат Владислава Мирошниченко не має у власності нерухомості, як і автомобілів.

Тож, в чому секрет успіху хлопця зі звичайної родини, в якого тільки на придбання автівок, нерухомості та вартісних годинників різко з’явилось більше 1,5 млн доларів? Це не враховуючи відвідувань дорогих ресторанів та вартісних подорожей закордон на приватних літаках, якими він хизується в своєму Instagram.

Як Мирошниченко вільно перетинає кордон та насолоджується відпочинком в Європі та на Близькому Сході

А закордонних подорожей, за даними Blackbox OSINT, під час дії військового стану і обмежень для виїзду військовозобов’язаних, Владислав Мирошниченко здійснив аж вісім. Так, серед іншого, в лютому-березні 2023 року він перебував в Об’єднаних Арабських Еміратах. З 7 по 19 липня 2023 року — у Барселоні, Іспанія. З 9 по 16 грудня Владислав тиждень провів у Чехії та Австрії, потім новорічні канікули з 4 по 14 січня 2024 року — на території Швейцарії, де літав разом з дівчиною та друзями на приватному гелікоптері в Альпах.

Ще через місяць він полетів знову в ОАЕ, де відпочивав три тижні з 17 лютого по 7 березня. І ось з 22 квітня по 29 серпня 2024 року більше чотирьох місяців Владислав Мирошниченко їздив по Саудівській Аравії, Франції, Молдові, Кіпру, Італії, Іспанії, Австрії, Нідерландах, Польщі та Швейцарії. Законних підстав для його подорожей на відпочинок країнами Європи та Близького Сходу знайти не вдається. Ймовірно, як і багато хто з його друзів, Владислав зміг собі придбати довідку про непридатність до військової служби, завдяки якій і живе своє «краще життя».

Скільки Владислав Мирошниченко офіційно заробляє? 

Це все — про витрати. Подивимось тепер на офіційні доходи хлопця — звідки вони та чи співпадають з цими немислимими витратами.

Як відомо з даних відкритих реєстрів, після переїзду в Київ 13 вересня 2022 року Владислав зареєстрував ФОП з аж з 35-ма видами діяльності — від виробництва хліба, ресторанного бізнесу, діяльності спортивних клубів та рекламних агентств до комп’ютерного програмування, який обраний як основний вид діяльності. Чим саме з цього дійсно займається Мирошниченко? За нашими даними, весь цей час його ФОП вів співпрацю лише з іншими ФОП, основним видом діяльності яких в основному є сфера ресторанного бізнесу та мобільного харчування. Але в той же час ми не знайшли жодних доказів того, що 26-річний Мирошниченко дійсно займається ресторанним бізнесом, а тому робимо обгрунтований висновок, що всі операції і всі угоди, по яким через цей ФОП проходили гроші, є фіктивними.

І доводить це такий факт. Доходи ФОП Мирошниченко Владислав Юрійович у 2022 році склали 694 000 грн (18 980 доларів США), у 2023 році — 5 216 346 грн (138 900 доларів США), а у 2024-му станом на вересень — лише 4000 грн (100 доларів США). Сума отриманого прибутку в 2023 році майже акурат збігається з сумою, яку Мирошниченко витратив на купівлю двох паркомісць у ЖК «Triiinity» — 137 240 доларів США. Для купівлі автомобілів підтверджувати свої прибутки необхідності немає, а от аби пройти фінансовий моніторинг при оплаті за придбання нерухомості, треба якось підтвердити походження своїх грошей. Що, ймовірно, Мирошниченко і зробив, «прогнавши» ці гроші через свій ФОП, уклавши фіктивні угоди з іншими ФОП начебто за послуги ресторанів та мобільного харчування.

Та й, погодьтесь, якось дивно відносно «успішний» в 2023 році ФОП з прибутком у більше 5 млн грн у 2024-ому чомусь заробляє лише 100 доларів. Так само дивно, що за витратами Владислава 2024 рік більш, ніж плідний: він придбав собі дві супер-дорогі автівки і ще одну — своїй дівчині. А за прибутками він, виходить, вже 9 місяців живе на 100 доларів.

Невідповідність доходів і витрат колишнього бармена на сьогодні досягає як мінімум 1,4 млн доларів США. Іншими словами, Владислав Мирошниченко витрачає в 10 разів більше, ніж заробляє. Це, знову ж таки, не враховуючи його витрат на закордонні подорожі з приватними літаками та гелікоптерами, світлини з якими він викладає в своєму Instagram.

Як Владислав Мирошниченко створив фіктивну компанію Mirror Reflection

Тож, якщо ФОП створений лише для фіктивної легалізації грошей, то звідки ж вони? В описі акаунту nobodyknows.satoshi в Instagram, що належить Владиславу, зазначене посилання на іншу сторінку під назвою Mirror Reflection — проект, який займається продажем курсів з навчання криптовалютного трейдингу, тобто купівлі та продажу криптовалюти з метою отримання прибутку. Згідно відкритих даних, створив цю компанію Мирошниченко у березні 2023 року.

На сайті проекту можна обрати та купити один з декількох курсів: для новачків в світі криптотрейдингу курс Crypto from Zero за 399 доларів, курс 1х1 за 4999 доларів для тих, хто хоче мати свого особистого ментора, який буде супроводжувати весь період навчання роботі з криптовалютою, а також продається за 99 доларів в місяць підписка на Networks, де можна отримувати інформацію від досвідчених трейдерів про те, як краще себе вести на ринку криптовалют.

Тобто, іншими словами проект займається продажем освітніх послуг. В договорі публічної оферти сайту вказано, що наданням послуг, перелік яких розміщений на сайті, здійснюється ТОВ «Індастріал Рітейл». Директором та єдиним засновником цього ТОВ є  наш герой Мирошниченко Владислав Юрійович, а адресою реєстрації фірми є адреса тієї харківської квартири біля промзони, в якій зареєстровані Владислав, його мати та брат.

Але що цікаво. Це ТОВ, згідно даних OpendataBot, ще у січні 2024 року називалось ТОВ «Кохнівський кар’єр», основним видом діяльності компанії досі залишається оптова торгівля деревиною. В компанії, згідно звітності, працює 1 людина — тобто сам Владислав Мирошниченко, а прибуток фірми за 2023 рік склав цілих 0 гривень.

Але при цьому Владислав позиціонує Mirror Reflection як успішну компанію, що має як мінімум два офіси — у Печерському районі Києва та у Іспанії. Фото цих офісів він публікував в своєму Instagram.

Однак, як виявилось, все це — така ж фікція, як і ФОП Мирошниченка. Офіс Mirror Reflection на Печерську насправді виявися офісом Банку «Восток» на бульварі Лесі Українки 26, вивіску якого Мирошниченко просто змінив у Photoshop на логотип свого проекту.

А опубліковане фото начебто офісу Mirror Reflection у Іспанії насправді є фото магазину велосипедів Bike Center Astoria у Іспанії, вивіска якого також просто перемальована у фоторедакторі.

Тобто насправді ніяких офісів у Mirror Reflection немає, а Владислав Мирошниченко лише вводить в оману своїх підписників, створюючи образ легального та успішного бізнесмена. І якщо він і дійсно заробляє на продажі курсів по навчанню криптотрейдингу, то ці гроші точно якимось чином йдуть повз ТОВ «Індастріал Рітейл», в якому немає оформлених співробітників. А значить жодних податків Мирошниченко не сплачує.

Друзі Владислава Мирошниченка: спортсмен та домашній насильник, що різко стали бізнесменами

Існує ще одна компанія, де Владислав Мирошниченко є співзасновником разом з рядом інших людей. Це ТОВ «Ікігай Груп» з основним видом діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Разом з Мирошниченко співзаснованиками компанії є Євгений Трусов, Михайло Уваров, Олександр Горкушин, Віталій Духопелов та Максим Якупов. Компанія заснована нещодавно — 20 лютого 2024 року, статутний капітал на сьогодні складає 16 млн 530 тисяч грн.

Вірогідно, ця компанія теж є фіктивною, адже її фінансової звітності немає, інформація про прибутки — відсутня. Але цікавими є персонажі її співзасновників.

Наприклад, 30-річний харків’янин Трусов Євгеній В’ячеславович. З даних ЗМІ відомо, що він є майстром спорту міжнародного класу з регбі-лігу, гравцем національної збірної України, чемпіоном Європи та багаторазовим чемпіоном та володарем Кубка України з регбі-лігу.

В той же час, судячи з його сторінки в Instagram, до 2020 року він працював реабілітологом, займався лікуванням скаліозу та корекцією фігури. А підписи його мобільного номеру в телефонних книгах абонентів свідчать про те, що він також працював охоронцем у  харківському ресторані Альтбір, водієм, експедитором, тренером та реабілітологом в медичному центрі лікаря Бубновського у Харкові.

Однак, окрім інших, цікавими є такі теги його номеру в GetContact як «Женя Офіс Харк» та «Женя Офисы», бо зважаючи на те, що Євген з дитинства присвятив своє життя спортивній кар’єрі, працював охоронцем, водієм, реабілітологом та тренером, ці підписи здаються підозрілими, бо жодна з перелічених професій не передбачає роботу в офісах. Про те, що можуть означати теги «Офисы», розкажемо трохи пізніше. А тим часом звернімо увагу на те, чим займається Трусов після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну.

13 вересня 2022 року Євген Трусов зареєстрував свій ФОП з основним видом діяльності комп’ютерне програмування. Рівно в цей же день рівно з таким самим видом діяльності свій ФОП зареєстрував і Владислав Мирошниченко.

Далі, 18 жовтня 2023 року, Трусов заснував ТОВ «Більярдна», що за даними реєстрів, займається діяльністю ресторанів та наданням послуг мобільного харчування. Так займається, що досі немає оформлених працівників та, згідно фінансової звітності за 2023 рік, це ТОВ не принесло жодних доходів. 10 лютого 2023 року Трусов став засновником ще й благодійного фонду «Фонд 1654», 11 травня 2024 року — одним з засновників та бенефіціарів ТОВ «Еко Сапропель», що займається виробництвом добрив і азотних сполук. Але і це ще не все. З 7 червня 2024 року Євген Трусов заснував ще одне ТОВ «Комюніті Клауд Кіпер» з видом діяльності рекламні агенства.

Така кількість зареєстрованих спортсменом та охоронцем Трусовим фірм з таким «розлітом» видів їхньої діяльності та ще й благодійний фонд на додачу — все це скидається на те, що і це всі підприємства — фіктивні, та створені, скоріше за все, для подальшої легалізації неофіційних прибутків.

Рівно за три дні до того, як Владислав Мирошниченко та Євгеній Трусов синхронно зареєстрували свої ФОП, 10 вересня 2022 року це зробив ще один співзасновник ТОВ  «Ікігай Груп» Віталій Духопелов — також харків’янин, який з недавніх пір, згідно даних з Реєстру речових прав на нерухоме майно, є власником двох гаражів №114 та №115, в одному з найдорожчих ЖК «Бульвар Фонтанів» в Києві. Основний КВЕД його ФОП — діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Ймовірно, з його ФОП зокрема укладає угоди для прокачування грошей Владислав Мирошниченко.

Окрім того, 8 листопада 2023 року соратник Мирошниченка заснував ТОВ «Саксес Едс», основний вид діяльності якого — рекламні агентства. Згідно фінансової звітності компанії, вона є збитковою. Тим не менш, хлопець має автівку Audi SQ8 2021 року випуску, що коштує сьогодні від 80 до 100 тисяч доларів США, та яку, за даними BlackBox OSINT, в лютому 2023 року він давав Владиславу Мирошниченко для виїзду закордон.

Але найцікавішим серед оточення Мирошниченка є інший співзасновник ТОВ «Ікігай Груп» — 39-річний уродженець Мурманської області рф, житель Харкова Михайло Уваров за прізвиськом «Француз». Як і Мирошниченко, Трусов та Духопелов він 13 вересня 2022 року зареєстрував ФОП з основним видом діяльності — комп’ютерне програмування. Як і інші друзі, він теж не залишився без своєї фірми, зареєструвавши 5 червня 2024 року ТОВ «Імпакт Інновейшн» з таким самим видом діяльності.

Уваров має дуже насичений бекграунд. Наприкінці 2018 року Михайло, який на той момент ще мав прізвище Куріцин (яке змінив на Уваров в 2021 році), був оголошений поліцією у розшук за підозрою у скоєнні разом зі своїм подільником крадіжки, вчиненої у великих розмірах. У Дзержинському районному суді міста Харків у 2019 році розглядались кримінальні провадження №12018220480004858 та №12019220510000478 за звинуваченням Уварова та його напарника у здійсненні злочинів за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Судова справ тривала два роки, після чого Куріцин і змінив прізвище на Уваров.

Як писали деякі ЗМІ, тоді Уваров, що займався пограбуваннями автомобілів, у розмовах з друзями хизувався, що дав хабаря судді у розмірі 10 тисяч доларів. Судячи з того, що він так і не опинився у в’язниці, а став в результаті одним із співзасновників компанії Владислава Мирошниченка, це скидається на правду. В будь-якому разі реальної відповідальності за скоєні злочини він, судячи з усього, не поніс.

Крім того, Михайло Уваров також відомий в Харкові тим, що скоював відносно своєї дружини Катерини Уварової домашнє насилля. В грудні 2021 року на відео перехожих потрапив інцидент, коли BMW X5 Уварова зупинилось посеред дороги на площі Свободи у Харкові, і з відкритої двері його дружина кричала на всю вулицю «Відпусти!», намагаючись вирватись з рук чоловіка. Потім, в лютому 2022 року, Катерина Уварова записувала та розповсюджувала в мережі відеозвернення із закликом про допомогу в покаранні Михайла Уварова за насилля та погрози, які він чинить щодо неї.

«Хто може допомогти у боротьбі з сімейним насиллям? Я в цій ситуації вже 5 років, і не можу втекти, бо мене просто можуть за це вбити чи покалічити, як він обіцяє зробити всі ці роки», — говорила на камеру тоді Катерина Уварова. Поліція тоді відреагувала і затримала Уварова в дитячому садку, куди він приїхав за дітьми. Начебто в подальшому йому заборонили бачитись з дітьми, але на тому історія закінчилась. Тим не менш, Михайло Уваров є фігурантом безлічі адміністративних, цивільних та кримінальних справ, зокрема  про вчинення домашнього насильства, крадіжок та інші злочини.

Владислав Мирошниченко та його друзі займаються шахрайством за допомогою незаконних кол-центрів? 

В додатку GetContact мобільний номер Уварова абонентами підписаний серед іншого як «Миша Саня Крипта» та «Міша Офіс». Пам’ятаєте, ми вже згадували, що один зі співзасновників «Ікігай Груп» Євген Трусов також підписаний як «Женя Офіс Харк» та «Женя Офисы»? За  інсайдерською інформацією BlackBox OSINT, Михайло «Француз» займається незаконною діяльністю кол-центрів, що обзвонюють громадян та шахрайськими методами змушують їх переводити їм гроші.

А, як відомо, такі кол-центри шахраї поміж собою часто скорочено називають «офісами». Вірогідно, що Євген Трусов, що, як ми вже звертали увагу, все життя присвятив спортивній кар’єрі та не працював на офісній роботі, так підписаний абонентами також через зв’язок з незаконними кол-центрами. Більше того, номер самого Владислава Мирошниченко підписаний в деяких абонентів як «Владик Лимонадик Офіс», «Кент Духа Офіс», «Влад Офис 1».

За нашою інформацією, фінансовим супроводженням діяльності кол-центрів та формуванням для них баз номерів для продзвонів займається Олександр Шатун, один з друзів Владислава Мирошниченко. Олександр Шатун є співзасновником ТОВ «Фрагмент Едженсі», що позиціонує себе як рекламне агентство. Другим його співзасновником є Прохор Гузь, відомий в мережі як Cryptomannn, що є одним з найближчих друзів Владислава Мирошниченко.

Криптотрейдинг чи кол-центри: так чим же заробляють Владислав Мирошниченко та його друзі?  

Відповісти однозначно на це питання складно. Незаконні кол-центри — одна з версій, на чому колишній працівник кальянної Владислав Мирошниченко заробляє свої надприбутки у мільйони доларів, за рахунок яких купує спорткари та квартири. Друга версія — це доходи від криптопослуг проекту Mirror Reflection. Разом з Прохором Гузем Владислав Мирошниченко робив заявки на реєстрацію торгівельної марки ExBid — сервісу обміну криптовалюти, що працює в Харкові та Києві та «прив’язаний» до послуг проекту Мирошниченка Mirror Reflection, доходи від надання яких десь в криптовалюті і зникають, оминаючи оподаткування.

В будь-якому разі, враховуючи те, що зі всіх компаній, де Мирошниченко зареєстрований як засновник чи співзасновник, в жодній не прослідковується хоч якісь грошовий потік, а умовно прибутковим є лише його ФОП (хоч ті офіційні доходи, як ми вже зазначали, в кращому випадку в 10 разів менші, ніж витрати 26-річного криптоексперта), то виходить, що більшість грошей, де б їх не отримував хлопець, не оподатковуються.

Більше того, той факт, що колишні бармени, кальянники, водії, реабілітологи та крадії в один день зареєстрували собі однакові ФОП і різко стали програмістами, криптоекспертами та криптотрейдерами — викликає багато питань, на які точно мають дати відповіді правоохоронні органи.

Де та звідки молоді хлопці, які ще вчора були невідомо ким, сьогодні, у розпал повномасштабної війни, дістають мільйони доларів та демонструють назагал, як змінюють одну на іншу спортивні машини за сотні тисяч доларів, літають приватними літаками та гелікоптерами по світу, вдягають своїх дівчат у брендові коштовності тощо? Та чи не пора податковій та БЕБ в умовах, коли держава шукає, де б ще підняти податки, аби збалансувати дефіцитний бюджет воюючої країни, звернути увагу на молодих криптовалютників, що сіють гроші направо та наліво, вочевидь, не знаючи вже, де ще їх витратити?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Владислав Мирошниченко. Як звичайний кальянник з Харкова став доларовим мільйонером та «криптоекспертом», що не сплачує податки появились сначала на Антикорупційна правда.

Організували протиправну діяльність двоє мешканців Київської області, які залучили до неї ще сімох мешканців Києва, Житомирської, Вінницької та Рівненської областей. Більшість фігурантів була знайома між собою ще з дитинства.

Правоохоронці з’ясували, що підозрювані через телеграм-канали поширювали оголошення щодо заробітку на криптовалюті та в подальшому вели переписки з потенційними жертвами.

Для цього на території Київської області зловмисники облаштували діяльність двох call-центрів. Оператори переконували потерпілих перерахувати власні віртуальні активи на заздалегідь створені зловмисниками криптогаманці.

Щоб увійти в довіру до громадян та заохотити їх перераховувати більш значні суми, зловмисники спочатку повертали «інвестиції» з невеликим надлишком, однак у подальшому привласнювали заощадження та переставали виходити на зв’язок.

Поліцейські спільно з працівниками оперативної служби, за силової підтримки спецпідрозділу ППОП №1 ГУНП у м. Києві, ТОР провели 28 обшуків за адресами мешкання та в автомобілях фігурантів. Вилучено десятки мобільних телефонів, комп’ютерну техніку, 36 банківських карток, майже дві сотні сім-карток мобільних операторів, понад 54 тисячі доларів. А також два автомобілі, ринкова вартість кожного з яких може становити 20-25 тисяч доларів. Клопотання щодо арешту грошових коштів і транспортних засобів направлено на розгляд суду.

Дев’ятьох зловмисників слідчі затримали у порядку ст. 208 КПК.

Слідчі оголосили фігурантам про підозру за ч. 1, 2 ст. 255 (Створення, керівництво, участь у злочинній організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 (Шахрайство) КК. Щодо чотирьох із них обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, ще п’ятьох підозрюваних суд помістив під домашній арешт. Зловмисникам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Повне коло потерпілих людей та загальна сума завданих збитків наразі встановлюються.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві викрили криптовалютних аферистів появились сначала на Антикорупційна правда.

У 2020 році указаний депутат задекларував криптовалюту вартістю 24,6 млн гривень, яка начебто належала йому ще з 2019 року. Проте у межах досудового розслідування, яке було розпочато за матеріалами НАЗК, встановлено, що криптовалютний гаманець, який зазначив у себе в декларації депутат, насправді ніколи йому не належав – усі транзакції з придбання віртуальної валюти здійснювались громадянами іншої держави, які жодним чином не були пов’язані з депутатом.

Викриття та розслідування указаного злочину відбувалось за процесуального керівництва прокурорів САП детективами НАБУ за співпраці з компетентними органами США в межах міжнародної правової допомоги.

Дій народного депутата кваліфіковані за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слуга народу” Олександр Маріковський підозрюється в недостовірному декларуванні криптовалюти появились сначала на Антикорупційна правда.

Починаючи з 2018 року зловмисники зашифрували інформацію на понад 1000 серверів світових підприємств та спричинили збитки на 450 ВТС (біткоінів) — це понад три мільярди гривень.

Спільно з представниками ФБР США, Європолу та Євроюсту кіберполіцейські Нацполіції України провели 30 обшуків, в результаті яких вилучили речові докази, фігурантам оголошені підозри у злочині.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Україні затримали хакерів, які роками шантажували провідні компанії по всьому світу появились сначала на Антикорупційна правда.

Детектив НАБУ і прокурор САП просили узяти під варту Щиголя з альтернативою 50,23 млн гривень застави. Мотивуючи такий розмір застави прокурор САП Ткач повідомив, що дохід Щиголя за останні роки склав 4,5 млн гривень. До того ж, під час обшуку в ексголови Держспецзв’язку виявили 82 тисяч євро і 72 тис. доларів готівкових коштів, а на його телефоні знайшли криптогаманець. За словами прокурора, Щиголь має у своєму розпорядженні 1 201 285 одиниць криптовалюти Tether USDT еквівалентом 1 201 928 доларів і 6,9 біткойни – за курсом 275 тис. доларів. Загалом на суму 1,476 млн доларів.

Наразі суддя оголосив перерву в судовому засіданні.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру голові Держспецзв’язку Юрію Щиголю, його заступнику та іншим у заволодінні державними коштами у сумі понад 62 млн грн. За версією слідства, у 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу. З цими компаніями підпорядковане Держспецзв’язку держпідприємство уклало договори на постачання відповідного програмного забезпечення та послуг та перерахувало у 2021-2022 років кошти у сумі понад 285 млн грн.

Проте реальна вартість програмного забезпечення, яке компанії придбали в іноземного виробника, становила 223 млн грн, а різницею у понад 62 млн грн і заволоділи учасники злочину. Ці кошти вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ексголова Держспецзв’язку Юрій Щиголь мав 1,5 млн доларів у критовалюті появились сначала на Антикорупційна правда.

Встановлено, що нардеп, член комітету з питань антикорупційної політики, запропонував чиновнику хабар у криптовалюті Bitcoin, в еквіваленті 50 тисяч доларів.

“В обмін на гроші нардеп просив сприяння в отриманні коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ на ремонт підконтрольного йому об’єкта інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.

Після виділення коштів на криптогаманець топпосадовця надійшов “перший транш” в еквіваленті 10 тисяч доларів.

“Це перша в історії антикорупційних органів неправомірна вигода у криптовалюті, яку вдалося задокументувати”, – підкреслили у НАБУ.

Зараз тривають слідчі дії. Народному депутату вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого статтею про пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (ч.4 ст.369 КК України).

За даними джерел Української правди, мова йде про нардепа від фракції Слуга народу Андрія Одарченка.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слуга народу” Андрій Одарченко намагався підкупити криптовалютою Мустафу Найєма появились сначала на Антикорупційна правда.

Починаючи з 2019 року, шахраї створили понад 100 вебресурсів, на яких пропонували вкладникам отримання надприбутків від інвестування у криптовалюту та торгівлі цінними паперами на віртуальних фінансових ринках.

Для спілкування з потенційними вкладниками аферисти утворили call-центри на території України та Грузії. Там працювали кілька сотень осіб. Фігуранти підбирали операторів зі знанням іноземних мов та навчали їх використовувати методи соціальної інженерії при спілкуванні з «клієнтами». Аферисти переконували громадян робити значні інвестиції.

Також для здійснення фінансових операцій жертв переконували встановити спеціальне програмне забезпечення. Таким чином шахраї отримували віддалений доступ до комп’ютерів потерпілих та виводили їх заощадження на підконтрольні рахунки. Жертвами ставали переважно швейцарські та німецькі інвестори.

Оперативники департаменту кіберполіції спільно із колегами з Євроюсту та Європолу, із залученням правоохоронців Грузії, Німеччини та Швейцарії провели багаторівневу міжнародну операцію зі знешкодження транснаціонального злочинного угруповання.

У рамках сумісного розслідування із правоохоронними органами Швейцарської Конфедерації проведено масові обшуки на території України та Грузії. Вилучено комп’ютерну техніку, мобільні телефони, готівку та документацію. Одночасно з цим на території країн ЄС заморожено активи організаторів злочинного угруповання у понад 20 країнах.

Слідчі розслідують кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 КК (Шахрайство). Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі. Також швейцарські правоохоронці розслідують кримінальне провадження за ст. 147 (Шахрайство) та ст. 305 (відмивання грошей, одержаних злочинним шляхом) Кримінального кодексу Швейцарської Конфедерації.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Кіберполіція викрила криптовалютних аферистів, що працювали у 20 країнах появились сначала на Антикорупційна правда.

Згадані особи забезпечили роботу як підпільних пунктів обміну, так і онлайн-обмінників, через які проводили транзакції криптовалют, електронних грошей, російського рубля.

Обмінні операції проводилися без відображення в бухгалтерському та податковому обліках, з використанням підроблених документів на переказ, платіжних карток тощо.

Легалізація коштів здійснювалася в інтересах спецслужб країни-акриптовагресора, представників «хакерського середовища», а також клієнтів з високоризикового сегменту.

Правоохоронці провели обшуки за адресами проживання власників обмінних платформ у Києві, Харкові, Рівному та Сумах.

Співробітники БЕБ встановили та задокументували виведення російської валюти через згадані обмінні пункти.

За результатами 22 обшуків виявлено та вилучено кошти в доларах США, євро, польських злотих, фунтах стерлінгів, швейцарських франках тощо, що в загальному еквіваленті становить майже 60 млн грн.

Також вилучено технічні засоби, на яких фіксувалися операції по транзакціях та конвертації електронних грошей, криптовалюти і російського рубля.

Наразі одному з фігурантів повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення), а також стосовно ще двох осіб задокументовано докази причетності до згаданої протиправної діяльності, готується клопотання про оголошення їм про підозру.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві викрили тіньову схему грошових переказів через російські платіжні системи появились сначала на Антикорупційна правда.

На тлі повномасштабної війни у прифронтовому Харкові з’явилася нова дипломатична установа. Почесне консульство Румунії на початку березня 2023 року урочисто відкрили представники міської влади та дипломати. А очолив його харківський ІТ-бізнесмен Микола Удянський.

Удянський відомий як засновник житлового комплексу EVO Сountry Сlub, створеного у 2018 році в передмісті Харкова як “екосистема для комфортного проживання і роботи ІТ-фахівців”, меценат, який розвиває тенісну академію, власник житлової і комерційної нерухомості, а також криптовалютник.

У листопаді 2021 року IT-бізнесмени Микола Удянський та Богдан Прилепа представили нову українську криптовалютну біржу Qmall, яка повністю регулюється Мінцифрою та Нацбанком. А у 2022-му анонсували створення “метавсесвіту” на її базі.

Того ж 2021 року Удянський увійшов до топ-100 найбагатших українців ($180 млн, 59-е місце) за версією Форбс. Його також визнали одним з десяти провідних блокчейн-підприємців СНД.

Але яким був шлях харківського ІТ-шника – від випускника ПТУ до доларового мільйонера?

За даними офіційної біографії, майбутній “блокчейн-лідер” народився у Харкові, у 2001-2003 роках відслужив строкову службу в ЗСУ, у спецвійськах радіаційної, хімічної і біологічної розвідки (РХБ). Освіту здобув спочатку у Харківському ПТУ №9 , згодом закінчив ХНАДУ за фахом “Автомобільні дороги та аеродроми”, а у 2019 році – Харківський Національний університет внутрішніх справ за двома спеціальностями – право і кібербезпека. Захистив кандидатськку дисертацію на тему протидії корупції.

Кар’єру у бізнесі Удянський розпочав на початку “нульових”. Спершу він працював комерційним директором Торгового дому “Олівін”, потім займався виробництвом і дистрибуцією торгових терміналів. А у 2013 році заснував ІТ-компанію Prof-IT, що займається розробкою ІТ-продуктів на блокчейн, в першу чергу – криптовалютних бірж.

Як розповідав сам Удянський у численних інтерв’ю, свій перший мільйон він заробив 2014 року, продавши мережу платіжних терміналів. Після продажу бізнесу підприємець виїхав до Таїланду, приєднавшись до товариства розробників криптобірж. Згодом відкрив офіс у Дубаї. Частину грошей Удянський вклав у ринок нерухомості. Наразі в його активі – декілька десятків об’єктів у Таїланді, ОАЕ, Україні.

За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, Микола Удянський пов’язаний із низкою комерційних структур в Україні. Серед них – ТОВ “Єдинаркоїн”, ТОВ “НМТ”, “Тудей Ньюс”, ТОВ “ІА “Парламент”, ТОВ “Крона-Термінал”, ТОВ “ТП-Форте”, страхова компанія “Ассур” тощо.

Удянський також є основоположником криптобіржі Coinsbit, створеної у 2018 році.

Однак вже за рік після створення бізнесмен вийшов зі складу співзасновників біржі, місцем реєстрації якої в одних джерелах вказано Естонію, а в інших – Сейшельські острови.

І, за даними медіа, Удянський недарма намагається дистанціюватись від Coinsbit. Адже цій криптовалютній біржі закидають систематичне порушення строків виведення коштів, обнулення рахунків, використання фейкових ордерів та інші ймовірні шахрайські схеми. Про це свідчать численні відгуки обдурених клієнтів. А показник надійності Coinsbit, за оцінкою порталу Minfin, становить лише 6 з 10. Питання викликає й показник кібербезпеки біржі.

Ба більше, у статутних документах біржі відсутня ліцензія на проведення фінансових операцій, її статутний капітал становить усього 250 доларів, а саме організація і не несе жодної відповідальності за збитки учасників проєкту.

Як стверджують ЗМІ, у 2019 році Удянський переоформив юридичну особу “Єдинаркоїн” на Юрія Полтавського – особу, яка неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності. За інформацією інсайдерів, коли Полтавський був на волі, Удянський час від часу надавав йому кошти у розмірі кількох тисяч гривень. Також повідомляють, що у 2017-2018 роках Полтавський перетинав державний кордон України і займався шахрайством у європейських країнах. Йдеться про схеми, пов’язані саме з продажом криптовалюти “Єдинаркоїн”.

Ще одне дітище бізнесмена – страхова компанія ASSUR.

За даними реєстрів, страхову компанії було засновано 2014 року зі статутним капіталом у 20 млн грн. Але, за даними YouControl, свій останній фінансовий звіт вона подавала аж у 2018 році. У мережі також можна віднайти самотній пресреліз про фірму. Більше – нічого, крім фото Миколи Удянського на тлі її логотипу. Усе це вказує на ймовірні ознаки фіктивності структури.

Цікаво, що, як з’ясувало видання “Форіншурер”, засновником ТОВ “Ассур” виступила офшорна компанія Affari Limited з Белізу. А директоркою стала Ніна Мізернюк, яка паралельно очолювала ще одну страхову компанію – “Спейр”, зареєстровану за тією ж самою адресою.

У ЗМІ Удянського також називають одним із ключових технічних виконавців у піраміді Forex MMCIS Group.

За оцінками журналістів-розслідувачів проєкту Власті.Інфо і правоохоронних органів рф та України, засновники MMCIS обдурили вкладників на суму від 150 до 350 мільйонів доларів. Хто стояв за цією аферою, яка розкручувалась десь із 2012 року і впала в 2014-му? У в’язницю за неї сіла єдина людина – Павло Кримов, але його вважають відвертою “ширмою”. До речі, Кримов теж починав свій шлях зі встановлення платіжних терміналів – щоправда, не у Харкові, а в Запоріжжі.

Але прізвище Удянського напряму жодного разу не фігурувало у справі MMCIS. Утім, саме у 2013-2014 році він починає швидко цікавитися діяльністю криптобірж. Хто ймовірно “прикрив” його від інтересу правоохоронців кількох країн – адже MMCIS діяла не лише в Україні, росії та Казахстані, а й на території Європи? Питання поки що залишається відкритим.

То хто ж так активно сприяв діяльності Удянського?

Частина місцевих джерел називає прізвище покійного мера Харкова Геннадія Кернеса, який мав неабиякий авторитет у місті та за його межами. І справді, прикрити такий масштаб афер, який приписують Удянському, під силу саме людині, що мала такий вплив, як Кернес.

Утім, найближчою особою до Удянського, за даними ІА “Руспрес”, є ще один уродженець Харкова, лідер банди “Залютинські” – Леонід Митров. “Залютинські” з 2015 року входили до складу організованого злочинного угруповання під керівництвом Вадима Казарцева, більш відомого як “Князь”. Фактично Митров та члени ОЗУ “Залютинські” виконували силову підтримку у справах “Князя”. Припускають, що саме Митров став замовником та організатором замовного вбивства Олексія Муковоза, відомого в кримінальному середовищі як “Торт”.

З ким саме з “авторитетів” пов’язують Миколу Удянського?

Як зазначають журналісти інформагентства “Руспрес”, Митров підтримував зв’язок із Сергієм Лисенком (“Лера Сумський”) – одним із найвпливовіших “злодіїв у законі” в Україні. Наразі “Лера” проживає в Туреччині. Повідомляють, що до нього в гості приїжджав і Удянський. Цікаво, що Лисенка свого часу було виключено із санкційного списку РНБО – є версія, що пролобіював це виключення саме Микола Удянський.

Як повідомляло “Дзеркало тижня” з посиланням на Харківську обласну поліцію й прокуратуру, 14 квітня 2021 року у Харкові було затримано частину групи “Залютинських” за вимагання 700 тисяч доларів з аграріїв області. З цього моменту Митров переїхав до Чорногорії, оскільки його хотіли затримати як організатора цього злочину. За даними джерел, у цей час проживав із ним у Чорногорії Удянський, який час від часу виїжджав до ОАЕ та України.

Ще одна особа, яка, за даними журналістів, неодноразово відвідувала Об’єднані Арабські Емірати і є ймовірним фігурантом шахрайських схем Удянського, – Олександр Галкін (у кримінальному середовищі відомий як “Тюля”), член ОЗУ “Залютінських”. Неодноразово відбував покарання у місцях позбавлення волі. А у жовтні 2021 року з ножем напав на співробітника Управління стратегічних розслідувань у Харківській області. Подія сталася у нічному клубі “Болеро”.

Також, за словами інсайдерів видання, відвідував ОАЕ Олег Ширяєв (“Ширкін”) – засновник “Східного корпусу”, у якого кілька років тому стався конфлікт із Національним корпусом України. Після цього Ширяєв, імовірно, перейшов “працювати” до ОЗУ “Князя”. Займався рейдерством та злочинами, пов’язаними з фізичним насильством. У серпні 2020 року Ширяєв створив організацію “Патріоти за Життя”, яка має пряме відношення до партії ОПЗЖ. Відомо, що Ширяєв підтримує тісні стосунки з нардепом-зрадником Іллею Кивою. За оперативною інформацією, Ширяєв неодноразово скоїв замовні вбивства та злочини з корисливих мотивів на території України. Наразі щодо його діяльності та злочинів проводяться розслідування.

Як сам Микола Удянський коментує закиди на свою адресу?

Попри те, що наразі бізнесмен намагається публічно відхреститись від скандальних проєктів, таких як Coinsbit, раніше у своїх інтерв’ю він не заперечував своєї причетності до них. Утім, жодного шахрайства у їх роботі не вбачає – мовляв, просто “не підфартило”.

“Я стояв біля джерел створення Coinsbit, я зробив максимальний маркетинг і прив’язав 2,5 мільйона людей, чим і заробив собі добре ім’я у світі криптовалюти. Тому про яке шахрайство тут може йтися, ніхто так і не сказав. Ми випустили монету Coinsbit та просто її подарували. Те, що вона втратила ціну, – це нормально“, – стверджує Удянський.

А ось як ІТ-шник пояснює своє перебування за межами України та ведення бізнесу переважно в офшорних резиденціях.

“На превеликий жаль, поки наші офіси працюють в Майамі, на Пхукеті і в Гонконгу. В Україні не готовий відкривати офіс через те, що наша влада ще надто корумпована і є багато бажаючих отримати “ласий шматочок” від нашого успіху. Я мрію про те, що колись закрию всі офіси та відкрию один великий в Україні“, – заявив він.

Тож ким насправді є цей спритний ІТ-шник, мільйонер і новоявлений дипломат: генієм криптовалюти і меценатом – чи ставлеником кримінальних структур і організатором масштабної схеми кібершахрайства? І чи справді харків’янину Удянському, в бізнес-діяльності якого мається і “російський слід”, вдається під час війни відсидітись за кордоном і залишатись поза увагою компетентних органів?

Ми продовжимо уважно стежити за цією темою. Далі буде.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Засновнику харківської “Кремнієвої долини” Миколі Удянському закидають шахрайство і зв’язки з криміналом появились сначала на Антикорупційна правда.

Любов до куплених регалій, слави та красивого життя – то не гріх. Але ж, наш герой мав два судові процеси за шахрайство та неодноразово опинявся в центрі скандалів через неприємності з криптовалютними махінаціями. Сьогодні Миколі Олександровичу Удянському до вподоби виступати в ролі інфобізнесмена, давати прогнози по курсу біткоїна та рекомендувати всім переїжджати у Дубаї. Можливо, настав момент привідкрити завісу правди про Миколу Олександровича Удянського.

Навіть після початку повномасштабного вторгнення, коли тисячі захисників ціною власного життя другий рік поспіль захищають Україну та рідний Харків Миколи, він знаходить в собі сили демонструвати біцепси з розкішних курортів та перевдягатися в ковбоя під час подорожей південними штатами.

Судячи з фото, у пана Удянського багато спільного окрім імені та любові до Таїланду  зі скандально відомим депутатом від слуги народу Миколою Тищенко. Красиво жити не заборониш. Хоча Тищенку заборонили після скандального візиту в Таїланд.

Ще два роки тому він був включений в рейтинг українського Форбс як один зі ста найбагатших бізнесменів країни.  А сьогодні вже в списку бізнесменів «з проблемним бізнесом». Що ж сталося?

Криптобізнес Удянського – чому клієнти їм не довіряють?

Офіційна історія його карколомної кар’єри виглядає досить привабливо. Удянський був одним із перших криптовалютних інвесторів у СНД, а сьогодні є засновником холдингу Ehold, про який взагалі немає жодної інформації, української IT-компанії Prof-IT, головний офіс якої знаходиться в Об’єднаних Арабських Еміратах та криптовалюти Bitcoin Ultimatum.

Цікавість викликають Prof-IT та сама криптовалюта Bitcoin Ultimatum – про них інформації більше. У 2021 році Prof-IT та міжнародна компанія Yoola розробили блокчейн-платформу WeWay, “яка дозволить блогерам і фанатам ефективно взаємодіяти один з одним”. Засновником Yoola є Фуад Фатуллаєв, громадянин росії, який вже встиг розповісти як після вторгнення рф в Україну вивозив команду з росії в Дубай через санкції. Можливо саме тому зараз Удянський публічно відхрещується від WeWay і запевняє, що вийшов з нього. Проте токен WеWay, залишився на QMall, і становить 18% всього капіталу, за даними самої QMall.

А тепер перейдемо до криптовалюти Bitcoin Ultimatum. Сам проект працює вже досить давно. Зокрема, його домен було зареєстровано 17 червня 2019 року. За даними Веб Архіву 24 березня 2020 року проект вже працював. Тобто сайту майже 3 роки як мінімум, а можливо й більше. Але за цей час криптовалюта не тільки жодним чином не зарекомендувала себе, а навіть не спромоглася виправити елементарне – неіснуюча команда сайту, відсутність ліцензування та регулятора. Проект, звичайно, децентралізований і має бути незалежним, проте існує низка компаній, які проводять оцінку і регулюють діяльність подібних сайтів, щоб гарантувати інвесторам чесність. В компанії Удянського такого й близько немає. У результаті ми маємо компанію, яка зареєстрована в Китаї, діяльність якої ніяк не підтверджується, відсутність відгуків, доказів реальної роботи і взагалі хоча б чогось, що може підтвердити реальність пропозиції.

При цьому відгуки, які трапляються, а їх небагато, говорять про те, що проект ненадійний. Аналогічна історія й з іншим проектом, яким пишається Удянський – криптовалютна біржа Coinsbit.

Як пишуть користувачі – біржа є предметом серйозних скарг з боку тих, хто необачно вирішив довірити їй свої капітали. Повільний вивід і постійний «провал» ордерів, завжди чомусь на користь біржі, на думку авторів скарг говорить про те, що біржа працює без належного запасу ліквідності. У цьому випадку виплата відбувається за рахунок вкладень коштів інших учасників: так само, як у пірамідальній схемі ММСІС або МММ.

Та цікавіше в цій біржі інше: Створив він її разом зі своїм партнером Богданом Прилепою, як і багато інших «проєктів». Але вона вже була зареєстрована в естонському місті Таллінн як європейська компанія. Це за задумом партнерів мало підсилити довіру до фінансової піраміди. При цьому юридична адреса засновника була геть не в Європі: Global Gateway 8, Rue de la Perle Providence, Mahe, Seychelles. Ця адреса фігурує в декількох розслідування Panama Papers, в тому числі по українським фігурантам з оточення донецьких кримінальних авторитетів.

Криптобіржа Удянського «не для всіх» – як пов’язані кримінальні авторитети з ІТ-бізнесом Миколи?

То ж коли користувачі пишуть погані клієнтські відгуки про продукти Удянського, можливо вони просто не здогадуються, що ці проекти не для них.

Це підтверджується наступним: Микола Удянський придбав біржу LocalTrade у вересні 2020 року після продажу у листопаді 2019 року біржі Coinsbit. Є підозри, що сам продаж останньої був фіктивний, бо є інформація, де фігурує харківський менеджер в якості керуючого компанії Coinsbit станом на сьогодні, а сама компанія просто інвестувала всі свої гроші в іншу китайську кріптокомпанію.

Хоча спочатку планувалося перевести LocalTrade під юрисдикцію Чорногорії та перепрофілювати її під ф’ючерси та позабіржові угоди (OTC).

Погодьтеся, дивно, що бізнесмену такого рівня знадобилася юрисдикція Чорногорії. Та це тільки на перший погляд. Пам’ятаєте, вище ми згадували опосередкований зв’язок з кримінальними колами зі Сходу України. І ось тут він знову з’явився.

Справа в тому, що в Удянського є нерухомість в Чорногорії. І саме по собі це, звичайно не злочин. Та цікаво те, як саме стало відомо про цю нерухомість. А відбулося це в 2019 році. Якраз коли бізнесмен планував перевести свою криптобіржу в юрисдикцію Чорногорії. Справа в тому, що за декілька місяців до цього 16 січня 2019 року на начальника ДКР Східного регіону Логвиненка Олексія було скоєно напад із замахом на життя. Після цього через місяць Митрова Леоніда Валерійовича (представника кримінальних кіл Харкова) подали в міжнародний розшук. І в червні 2019 року його розшукали. Перебував він у Чорногорії, де проживав у нерухомості, що належить Удянському. Суд у Чорногорії обрав тоді Митрову запобіжний захід. І правоохоронні органи розпочали підготовку документів для екстрадиції Митрова до України. Орієнтовно у грудні 2019 року Митрова видали Україні. Саме в цей час Удянський, фактично проживаючи разом із Митровим у Чорногорії, намагався перевести біржу в юрисдикцію Чорногорії, аби мати там можливість виводити «легальні гроші». Та після екстрадиції Митрова така необхідність відпала. То ж біржа до кращих часів була «виведена з гри».

Спільні справи соціально відповідального бізнесмена та донецької мафії

Є й ще одна компанія, яка досі належить відкрито Удянському, і яка пов’язана з криптовалютою. Це компанія «Єдинаркоїн». Але ось керівником цього підприємства є досить неординарний СЕО-менеджер зі сфери ІТ – Полтавський Юрій Едуардович. З ним, судячи з адреси імейлу, Удянський знайомий ще з часів своєї першої роботи на початку 2000-х в торговому домі «Олівін».

У Полтавського, як зазначає один з харківських громадських активістів, багата кримінальна біографія, яка, можливо, і дає необхідні важелі впливу на нього. У нього вже було три судимості, з яких, зважаючи на все, 2 непогашені. За третю судимість (2011 року) Полтавський змушений був довгий час відзначатися у Холодногірському райвідділі поліції, в якому його чудово знають.

Також він додав, що у січні 2018 року стосовно Юрія Полтавського відкрили ще одне кримінальне провадження за ч. 2 ст. 125 КК України (“Умисне легке тілесне ушкодження”). Через неодноразову неявку Полтавського до суду його оголосили у розшук. Та потім з’ясувалося, що Полтавський має дуже давні тісні робочі стосунки не тільки з криптогуру Удянським, а ще й з вищезгаданим Леонідом Митровим, і ще з одним одіозним представником кримінального світу – Володимиром Манукяном.

Манукян відомий тим, що до 2014 року був правою рукою Армена Саркісяна – головного постачальника тітушок на Майдан в 2014 році, а також входив до кола Юрія Єнакієвського. Після 2014 Манукян переїхав до Харкова, аби розширити діяльність власної ОПГ там. Саркісян зараз перебуває у Франції та Монако, а ось Манукян «вирішує справи на місці».

І з огляду на це логічним виглядає той факт, що коли Удянський звернувся до Митрова з проханням «вирішити питання» з конкурентом у Франції, то люди Саркісяна швидко це організували і на конкурента «успішного бізнесмена» було скоєно напад, що відповідним чином зафіксовано французькою поліцією. Та поки що ніхто не поніс за це відповідальності, бо «білі гроші», які через криптобіржі Удянського заводять кримінальні дільці в Європу, допомагають вирішувати багато питань.

Як партнери Удянського формують громадську думку: медіа, спорт тощо

Про цих друзів бізнесмена окремо можна розповідати довго, та варто зазначити, що об’єднує їх не тільки «бізнес», а ще й любов до медіа та боксу. То ж на останок лише два маленьких приклади того, наскільки різносторонньо розвинутим є колишній фігурант Форбсу Микола Удянський.

Зі своїм незмінним другом Богданом Прилепою та ще одним партнером на ім’я Колот Дмитро Анатолійович вони створили медіаресурс «Парламент.юа». І в цьому тріо найцікавіше виглядає саме Колот, який одночасно продовжує бути бенефіціаром ще одного медіа – ТОВ “НОВИЙ РЕГІОН УКРАЇНА” разом з одіозним громадянином Росії Щетиніним Олександром. В цей же час вищезгаданий Володимир Манукян фінансує ряд громадських організацій, які працюють в його інтересах.

І вишенька на торті – любов до спорту. Манукян є головою Єнакієвського осередку федерації боксу України. Саме з таких клубів в 2014 відправляли боксерів в ролі тітушок на Майдан. Та захоплення боксом тепер набирає нових обертів. І мабуть саме тому, коли Удянський, будучи на той час Віце-президентом Федерації боксу, створив один зі своїх останніх проектів криптобіржу QMALL, то замість анонсованих необхідних для держави цифрових рішень було створено банальний спортивний тоталізатор. Звичайно, що офіційно це звучить гарніше: «Метою оновленої Ready to Fight є пошук та підтримка талановитих боксерів, надання їм можливості самим заробити на себе та розвиток власної кар’єри у аматорському та професійному спорті». Але по суті до криптоафер додаються ще й тоталізатори.

То ж з огляду на все це стає зрозуміло, що кримінальна криптопральня Удянського просто не мала шансів залишитися серед списків успішного бізнесу.

Враховуючи тему дисертаційної роботи пана Удянського «АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВЗАЄМОДІЇ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У СФЕРІ ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ» то знання права йому ще знадобляться.

Так от з життєпису Удянського можна написати цілу дисертацію, але справжню, на відміну від Миколиної. Попереду наступні випуски розслідування корупційних схем криптовалютчика Удянського, деталі отримання статусу почесного консула Румунії в м.Харків, як ширму для отримання румунського громадянства, зв’язки з країною-агресором росією та багато інших вражаючих історій.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Шахрайська криптопральня Миколи Удянського. Частина 1 появились сначала на Антикорупційна правда.

Депутати Дмитро та Микита Шенцеві є основними спонсорами та засновниками біржі, контролюючи понад 60% бізнесу. За інформацією організації, вони використовують компанію для особистого збагачення та виведення грошей із нелегальних бізнесів за кордон.

Справжні власники біржі Whitebit

У своєму розслідуванні правозахисники з’ясували, що реальним власником є зовсім не Володимир Носов, популярна медійна особа біржі, а Дмитро та Микита Шенцеви. Оскільки вони утримують основну частку компанії.

Дмитро Шенцев

Дмитро Шенцев, проросійський депутат, обирався у Верховну Раду від “партії регіонів” та пізніше “опозиційного блоку”. У нього довга політична історія та тісні зв’язки з Росією. 2018 року він проголосував проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей. Після вторгнення Росії в Україну пропустив усі засідання Верховної Ради та добровільно відмовився від депутатського мандату. Шенцев отримував російські нагороди за розвиток російської культури та мови за кордоном. За інформацією різних ЗМІ, він виїхав з України і виводить свої кошти, в тому числі через криптовалютну біржу Whitebit.

Микита Шенцев є другим співвласником криптовалютної біржі Whitebit. Син Дмитра Шенцева. Колишній харківський депутат від “опозиційної платформи – за життя”. 2022 року Микита Шенцев написав заяву про складання повноважень за власним бажанням. Раніше у ЗМІ з’явилася інформація про те, що має російський паспорт. 2023 року він був позбавлений громадянства за рішенням Президента України.

Згідно з повідомленням правозахисної організації ГО “НОН-СТОП”, біржа Whitebit була створена з метою ухилення від сплати податків та легалізації коштів із тіньового бізнесу, створеного колишніми проросійськими депутатами. Основними спонсорами та власниками біржі з часткою у 60% є Дмитро та Микита Шенцеви, які використовують компанію для особистого збагачення та виведення коштів за кордон. Популярна постать на блокчейн-ринку країни Володимир Носов є засновником Whitebit лише номінально. Колишні депутати та їхні колеги з опозиційного табору використовують біржу для виведення коштів, які потім витрачають на придбання нерухомості за кордоном, елітних автомобілів та розвитку бізнесу. І це відбувається під час війни.

Очікування/реальність біржі Whitebit

Володимир Носов, генеральний директор біржі Whitebit , активно формує проукраїнський імідж компанії. Біржа зайняла напрочуд активну громадянську позицію після 24 числа, перевівши свій сайт українською мовою, виступивши проти роботи біржі Binance у Росії, та співпрацюючи з відомими медіаперсонами України, просуваючи ідею, що тільки на Whitebit кошти українців перебувають у безпеці.

Однак опубліковане розслідування говорить про те, що це лише маскування під реалії, що сформувалися через російське вторгнення в Україну. Насправді біржа Whitebit сама замішана у відмиванні російських грошей. Компанія була створена депутатами, які багато років створювали ґрунт для проросійських настроїв та розхитування стабільності в країні.

Більше того, передові технології блокчейну, які, як зазначає Whitebit, мають полегшити життя українців, насправді є легалізацією тіньових фінансових операцій її справжніх власників.

Схеми відмивання коштів. Джерело.

Досудове розслідування біржі Whitebit

Правозахисники вже звернулися до відповідних контролюючих органів для отримання правової оцінки щодо Whitebit: Офіс Генерального прокурора, Міністерство фінансів України, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України та ін.

Група активістів просить органи розібратися у діяльності Whitebit:

• дослідити фінансові потоки через біржу справжніх власників
• з’ясувати причетність до відмивання коштів через біржу Whitebit інших осіб
• перевірити наявність зв’язків компанії із дивною-агресором
• з’ясувати ключових фізичних та юридичних осіб, які стали основними інвесторами Whitebit
• перевірити основних бенефіціарів, куди йдуть фінансові потоки

Розслідування контролюючих органів на запит правозахисників та досудове розслідування Вищого антикорупційного суду України свідчать про серйозність звинувачень на адресу біржі Whitebit. У рамках перевірки з’ясовуватиметься ступінь причетності біржі до відмивання коштів та використання коштів українців для задоволення інтересів ключових спонсорів. Також буде проведено перевірку наявності зв’язків компанії з країною-агресором, участь у міжнародних транснаціональних фінансових каналах, що може бути небезпечним для національної безпеки України. Всі ці заходи спрямовані на захист інтересів громадян та безпеку фінансових коштів, інвестованих на біржі Whitebit.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як відому криптобіржу Whitebit викрили у відмиванні російських грошей: подробиці гучного розслідування появились сначала на Антикорупційна правда.

Володимир Носов, Дмитро Шенцев та його син Микита вже давно мають зв’язки з російськими компаніями, отримуючи прибуток на шкоду українців завдяки криптовалютній біржі Whitebit.

Українська криптовалютна біржа Whitebit, яка регулярно проводить піар-кампанії в країні, насправді була створена для легалізації та відмивання коштів депутатами з проросійських партій, які наразі заборонені в Україні. Основні спонсори та співзасновники біржі Whitebit — депутати Дмитро та Микита Шенцеви. Разом вони утримують долю у 60% бізнесу та використовують компанію для власного збагачення та виведення коштів із нелегальних бізнесів за кордон.

Таку інформацію нещодавно оприлюднила правозахисна організація ГО “НОН-СТОП”.

Whitebit і відмивання грошей — причина розголосу

Правозахисна організація “НОН-СТОП”, яка часто займається розслідуванням незаконної діяльності депутатів та чиновників, опублікувала власне розслідування про біржу Whitebit. Експерти зазначають, що CEO біржі Володимир Носов — лише номінальна публічна фігура, а справжніми власниками біржі є проросійські депутати Дмитро Шенцев та його син Микита Шенцев. Вони виділили кошти на створення та агресивний піар біржі для задоволення власних бізнес інтересів, легалізації незаконно придбаних коштів та ухилення від сплати податків.

Розслідування схеми відмивання коштів через Whitebit. Джерело — ГО “НОН-СТОП”. 

Що відомо про заснування та спонсорів Whitebit

Дмитро Шенцев — був обраний народним депутатом України від “партії регіонів” та пізніше “опозиційного блоку”. Один із 36 депутатів, що у 2018 голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей. З 24 лютого по червень 2022 року пропустив всі засідання Верховної Ради. У вересні 2022 року  Верховна Рада підтримала його дострокове припинення повноважень як народного депутата України. Як вказано у вікіпедії, у 2013 році Дмитро Шенцев отримав медаль за указом президента російської федерації «за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і культури за кордоном».

Микита Шенцев — ключовий спонсор та фактичний власник біржі Whitebit за версією ГО “НОН-Стоп”. Позбавлений громадянства України по розпорядженню Президента у 2023 році. Склав депутатський мандат

Микита Шенцев — син Дмитра Шенцева, депутат Харківської обласної ради від “опозиційної платформи — за життя”. У 2022 році написав заяву про складання повноважень за власним бажанням. Був поданий у списках Президенту України на позбавлення громадянства. Раніше в ЗМІ з’явилась інформація про наявність у Микити російського паспорту. Позбавлений громадянства за рішенням Президента у 2023 році.

Як зазначає правозахисна організація, Дмитро та Микита Шенцеви побудували бізнес-імперію на території Київщини та Харківщини: освоєння бюджетних коштів, приватизація лісів, контроль регіональних фінансових потоків, будівництво, спорт, монополізація природних ресурсів в регіонах, а також — криптовалюта.

Саме Микита Шенцев став одним із головних засновників та спонсорів біржі Whitebit.

Володимир Носов, Микита Шенцев та рекламна кампанія

Володимир Носов — CEO біржі Whitebit

Володимир Носов — публічна фігура криптовалютної компанії Whitebit. Саме Володимир став головним хедлайнером проекту і усюди позиціонує себе як засновник біржі. В Українських виданнях за останній час особистість Володимира Носова стала надзвичайно популярна: інтерв’ю для Forbes, РБК та інших популярних видань країни.

Компанія Whitebit анонсувала співпрацю з “ДІЯ”, CEO проводить онлайн-конференції із ключовими медійними особистостями країни, дає інтерв’ю про перспективу розвитку криптовалюти в Україні. Біржа Whitebit навіть публічно виступила із засудженням роботи на території російської федерації її конкурента — біржі Binance. Отже у команди Whitebit достатньо фінансів на потужну рекламну кампанію в Україні. А з початком повномасштабного вторгнення російської федерації, Whitebit популяризується у медіапросторі з акцентом на громадянську позицію.

Проте опублікована у ЗМІ та у соц-мережах правозахисних організацій інформація йде у розріз з тим образом, що намагається створити Володимир Носов для криптобіржі: основними засновниками та спонсорами Whitebit є проросійські депутати, які довгий час співпрацювали із російською федерацією, а з початком вторгнення припинили депутатську діяльність та покинули країну.

За результатами розслідування “НОН-СТОП”, біржа Whitebit була створена Микитою Шенцевим із метою ухилення від сплати податків та легалізації коштів із нелегальної, тіньової бізнес-імперії, яку вони створили за роки діяльності у проросійських партіях. Дмитро та Микита Шенцеви стали основними спонсорами Володимира Носова та володіють більшістю корпоративних прав біржі із долею у 60%. Тобто, Володимир Носов, популярна фігура на блокчейн ринку країни, є засновником Whitebit лише номінально. Реальними ж власниками та організаторами криптопроекту є колишні проросійські депутати із російським громадянством.

Виведенні через біржу кошти, колишні депутати та їх колеги із опозиційного табору, використовують на придбання нерухомості за кордоном, елітних авто та розвитку бізнесів. Власна криптобіржа використовується як інструмент для забезпечення фінансових потоків з України за кордон. І це відбувається під час війни.

Попри активну рекламу Whitebit у медіа-просторі, регулярну появу позитивних оглядів та відгуків, власне шоу “Gagarin show”, що створене для піару команди та компанії, жодної офіційної реакції на звинувачення наразі не з’явилось.

Де піар, а де правда — що буде з Whitebit?

Правозахисники вже звернулись до відповідних контролюючих органів  для отримання правової оцінки щодо Whitebit:

• Служби безпеки України
• Бюро економічної безпеки України
• Офісу Генерального прокурора
• Міністерства фінансів України
• Кабінету Міністрів України
• Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Група активістів пропонує почати розслідування із дослідження фінансових потоків групи Шенцевих та їх причетності до відмивання коштів через біржу Whitebit. Пропонується також  з’ясувати ключових фізичних та юридичних осіб, що стали основними інвесторами Whitebit, орендували офіс в елітному центрі «Diamond City», а також перевірити основних бенефіціарів. Таке розслідування допоможе встановити причетність Whitebit до відмивання коштів та встановити чи використовувались кошти українців, що зареєструвались Whitebit, для задоволення власних тіньових інтересів ключових спонсорів.

Відносно Whitebit раніше вже з’являлись звинувачення на рахунок незахищеності коштів інвесторів. Проте завдяки медійній кампанії Whitebit вдалося припинити розголос. Зазначимо, що нещодавно в мережі з’явились нові матеріали, що звинувачують біржу Whitebit у непрозорості, блокуванні активів та незахищеності користувачів. Розслідування контролюючих органів дозволило б розібратись із статусом, походженням та безпекою біржі Whitebit для країни та громадян.

Отже, якщо звинувачення будуть підтверджені, вийде що біржа Whitebit, ховаючись за проукраїнським образом насправді є продуктом російського інтересу в Україні?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Носов Володимир, Шенцев Дмитро і біржа Whitebit відмивають російські мільярди, заробляючи на українцях появились сначала на Антикорупційна правда.

Інформацію про збори громадяни отримували з пропагандистських Telegram-каналів. Загалом фігуранти переказали близько 200 тис. гривень на криптогаманці, утворені росіянами. В ході оперативних заходів кіберполіція заблокувала вісім криптовалютних гаманців, які використовувалися у злочинних цілях.
Загальний баланс на рахунках становить близько двох мільйонів гривень.

За місцями проживання фігурантів у Києві, в Харківській та Кіровоградській областях правоохоронці провели обшуки. Вилучено ноутбуки, жорсткі диски, мобільні телефони, банківські картки, SIM-карти, «чорнові» записи. Відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 258-5 КК (Фінансування тероризму).

“Аньткорупційна правда”

Сообщение В Україні затримали діячів, котрі переводили криптовалюту окупантам появились сначала на Антикорупційна правда.