Правоохоронці офіційно не розкривають ім’я фігуранта, однак за інформацією з відкритих джерел, підозру отримав народний депутат Олександр Качний. Йому інкримінують статтю 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення.

За версією слідства, упродовж 2020–2021 років депутат набув у власність майно, яке суттєво перевищує його фінансові можливості. Йдеться про квартиру в центрі Києва площею понад 130 квадратних метрів, вартістю понад 5,6 млн гривень, а також дорогий ремонт і облаштування цього житла, що обійшлися ще приблизно в таку ж суму. Додатково фігурує котедж із земельною ділянкою в курортному Коблевому, вартістю майже 1,7 млн гривень.

Загальна сума цих активів, за оцінками слідства, перевищує задекларовані доходи депутата на 12,7 млн гривень.

Окрему увагу слідство приділяє способу оформлення майна. Формально всі активи були записані на іншу особу, однак фактично користувався ними сам депутат. Зокрема, встановлено, що з кінця 2021 року він проживав у київській квартирі, особисто контролював ремонтні роботи та розраховувався за них готівкою.

Таким чином, за версією правоохоронців, могла використовуватися схема з оформленням майна на підставних осіб з метою приховування реального власника.

Олександр Качний є народним депутатом України IX скликання. До парламенту він потрапив у 2019 році від партії «Опозиційна платформа — За життя». Після заборони цієї політичної сили у 2022 році увійшов до депутатської групи «Платформа за життя та мир». У Верховній Раді працює в комітеті з питань бюджету.

Раніше Качний обіймав посаду голови Київської обласної ради, а також був її першим заступником. Протягом політичної кар’єри представляв різні політичні сили, зокрема Соціалістичну партію, Партію регіонів та Опозиційний блок.

Справa може стати черговим тестом для антикорупційної системи, адже йдеться про діючого депутата і значні суми, походження яких викликає запитання.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 13 мільйонів «зайвих»: у чому підозрюють Олександра Качного появились сначала на Антикорупційна правда.

Вищий антикорупційний суд уже готується розглядати справу по суті: Дубневича обвинувачують у заволодінні газом на понад 2,1 млрд грн та легалізації цих коштів. Але ключова деталь — підозру йому вручили лише після того, як він залишив Україну. Відтоді він з’являється лише на екранах судових відеоконференцій, ретельно приховуючи будь-які ознаки свого місцеперебування.

Його втеча виглядає не просто вдалою — майже ідеальною. Офіційно невідомо, як саме він перетнув кордон: у жодному пункті пропуску його не зафіксували. Єдиний задокументований слід — показаний паспорт на румуно-угорському кордоні. Далі — лише цифрові «відбитки» у вигляді входів у «Дію» з різних європейських країн.

Формально Дубневич перебуває у міжнародному розшуку. Але без активного «червоного повідомлення» Інтерполу цей статус виглядає радше символічним: де-юре його шукають, де-факто — майже ні.

Тим часом його родина рухається зовсім іншим маршрутом — не ховається, а методично будує нове життя за кордоном. Центром цієї історії стає донька Роксолана Пиртко, яка фактично контролює значну частину бізнесу родини. Саме її сліди приводять до Латинської Америки.

Роксолана та її чоловік уже стали громадянами Аргентини. Вони оселилися у престижному районі Буенос-Айреса, а згодом туди почали підтягуватись і родичі — від матері до сватів. Виглядає так, ніби родина послідовно переносить центр свого життя на інший континент.

Ще до втечі Дубневича гроші почали активно виводити за кордон. Один із найбільш показових епізодів — понад 2,3 млн євро готівкою, які Роксолана вивезла з України на початку повномасштабного вторгнення. Походження цих коштів вона пояснювала по-різному — від продажу нерухомості до доходів від бізнесу. Але переконливої версії так і не надала. У підсумку рахунок у словацькому банку арештували.

Попри це, інвестиції продовжилися. Словаччина, ОАЕ, нерухомість, бізнес — родина системно розподіляє активи по різних юрисдикціях. У Дубаї — квартира за понад мільйон євро. У Європі — бізнес і житло. Але остаточним пунктом призначення, схоже, стала Аргентина — країна, де простіше отримати громадянство і складніше відстежити походження капіталів.

Паралельно простежуються й старі зв’язки. Через бізнес і партнерів історія виводить на колишніх топменеджерів «Укрзалізниці» та інші фігури, які стояли біля витоків фінансових схем родини. Саме ці зв’язки, за версією слідства, допомогли вибудувати систему, через яку державний газ перетворювався на мільярдні прибутки.

Схема виглядала простою: пільговий газ, який мав іти на тепло для населення, використовували для виробництва електроенергії з подальшим продажем. Різниця осідала у вигляді прибутків, які потім «прокачували» через офшори і повертали в Україну вже як інвестиції — у торгові центри, сонячну енергетику та інші активи.

І навіть після початку розслідування система не зупинилася — вона трансформувалася. Частина грошей залишилась за кордоном, частина — легалізована, а частина — досі циркулює через пов’язані компанії.

Останній штрих — репутаційна зачистка. В інформаційному полі почали масово з’являтися позитивні публікації про Роксолану Пиртко та її чоловіка — без жодних згадок про кримінальну справу. Паралельно — спроби через суди видалити негативні матеріали.

У підсумку маємо класичну історію: гроші виведені, активи диверсифіковані, родина інтегрується в іншу країну, а ключова фігура залишається недосяжною. І питання тут уже не лише в одному депутаті — а в системі, яка дозволяє зникати разом із мільярдами.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ярослав Дубневич у тіні: як мільярди «переїхали» до Аргентини появились сначала на Антикорупційна правда.

Від міністерського крісла до газової імперії

Микола Злочевський очолював Мінекології у 2010–2012 роках, а до цього керував Держкомітетом природних ресурсів — органами, що видають спецдозволи на користування надрами. Саме в цей період структури, пов’язані з його групою Burisma, отримали десятки ліцензій на видобуток газу.

Схема була простою: спочатку контроль над органом, що розподіляє надра, потім — концентрація дозволів у «своїх» компаній, а далі — виведення активів через кіпрські та інші офшорні структури. До початку 2010-х Burisma стала одним із найбільших приватних видобувачів газу в Україні.

Після втечі з країни у 2014 році на тлі кримінальних проваджень Злочевський оселився у Великій Британії та на Кіпрі. Але бізнес продовжив працювати в Україні — і приносити сотні мільйонів гривень щороку.

Родинна імперія: як надра переписали на дітей

Після провалу спроби «вирішити питання» з антикорупційними органами за 6 млн доларів Злочевський зробив класичний крок — переписав активи на доньок.

Через кіпрську Diloretio Holdings LTD Каріна та Анна Злочевські контролюють понад десяток українських газовидобувних підприємств: «Еско-Північ», «Куб-Газ», «Системойлінженерінг», «Надрагаз», «Геоюніт» та інші.

Флагман — «Еско-Північ»

• 13 ліцензій на видобуток.

• Понад 45 млрд грн обороту за 2020–2024 роки.

• Більше 7,3 млрд грн чистого прибутку.

• Видобуток у 2025 році зріс на 40% у порівнянні з попереднім роком.

І це — без гучної публічності та без особливих тендерних скандалів. Просто системне «тихе» викачування українського газу.

Розкіш без пояснень

Родина Злочевських демонструє рівень життя, який складно співвіднести з офіційними доходами.

• Особняки під Києвом.

• Елітні авто (Range Rover, Mercedes G 63 AMG).

• Апартаменти у W Residences Dubai – The Palm вартістю близько 11 млн доларів.

• Весілля в тосканському замку Castel Falfi з чартерними рейсами для гостей.

Зять Андрій Кучков очолює компанію «Укр Газ Ресурс», що за кілька років показала обороти понад 27 млрд грн. Інший родинний зв’язок — з родиною Фісталів, де фігурують кримінальні підозри щодо закупівель для онкохворих.

Математика проста: державні надра — приватні мільярди.

Найдорожчий хабар і найдешевший вирок

У 2020 році детективи задокументували спробу передачі 6 млн доларів керівництву НАБУ та САП за закриття справи щодо стабілізаційного кредиту НБУ для «Реал Банку». Йшлося про можливе розкрадання близько 787 млн грн.

Спочатку обвинувачення передбачало до 10 років ув’язнення. Але згодом статтю перекваліфікували з «дачі хабаря» на «зловживання впливом». Результат — угода зі слідством і вирок у вигляді штрафу 68 тисяч гривень.

Менше двох тисяч доларів штрафу — за спробу передати шість мільйонів.

Паралельно закрили і саму справу щодо стабкредиту — через «відсутність достатніх доказів». Розшук скасували. Коло замкнулося.

Бізнес під час війни

Попри війну, група продовжує розширюватися. У 2025 році структури доньок отримали контроль над новими родовищами, зокрема в Івано-Франківській області. Деякі ділянки розташовані на тимчасово окупованих територіях Луганщини.

Загальний оборот газового бізнесу родини за 2020–2024 роки перевищив 55 млрд грн, чистий прибуток — понад 9 млрд.

Підсумок

Микола Злочевський — приклад того, як в Україні можна:

• поєднувати державну службу з приватним інтересом,

• уникнути реального покарання за найбільший задокументований хабар,

• зберегти й примножити газову імперію,

• і спокійно жити за кордоном.

Поки країна воює, український газ продовжує годувати родину колишнього міністра уряду Януковича. Історія не про бізнес. І навіть не про корупцію. Вона про імунітет — газовий, судовий і політичний.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Микола Злочевський і Віктор Янукович: як ексміністр купив «газовий імунітет» і примножив мільярди на українських надрах появились сначала на Антикорупційна правда.

Ракул фігурує одразу у трьох кримінальних провадженнях, зокрема у справі №12021000000000510 за обвинуваченням за ч. 4 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі) та ч. 1 ст. 14, ч. 4 ст. 368 ККУ (закінчений замах на отримання хабара).

Ключова справа — хабар у $1 млн, у якій Ракула судять разом із колишнім детективом НАБУ Романом Ковтуном. За версією слідства, Ракул — уже на посаді начальника управління капітального будівництва — разом із Ковтуном вимагав гроші у компанії «Мазаль Інвест» за перемогу в конкурсі на будівництво житла для військовослужбовців в Одесі. Спроба оскаржити підозру в Приморському районному суді успіху не мала.

Ще одна кримінальна історія тягнеться з 2019 року, коли Ракул, працюючи начальником юридичного відділу держпідприємства «Укрспецконверсія», очолював ліквідаційну комісію Одеського заводу будівельних матеріалів, що перебував у підпорядкуванні Міноборони.

За даними слідства, в ролі ліквідатора Ракул організував отримання кредиту на 20 млн грн від ТОВ «СК “Інтехбуд”», зареєстрованого на мешканку тимчасово окупованої території так званої «ЛНР». Кредит було взято під заставу нерухомості державного заводу, хоча компанія-кредитор не мала права здійснювати кредитну діяльність через відсутність відповідного КВЕД.

Далі — класична схема. Без жодних конкурсів Ракул уклав договори на постачання щебеню, піску та цементу з фірмами «Вінтер Ленд» і «Ренус Трейд», засновниками яких також є мешканці непідконтрольних районів Луганщини. Матеріали на підприємство так і не надійшли, постачальники швидко пішли в процедуру банкрутства, а нерухомість заводу фактично опинилася під кредитною заставою.

Більше того, кошти кредиту, перераховані на рахунок держпідприємства, не були задекларовані, через що державний бюджет недоотримав 3,3 млн грн податків. Таким чином, Ракулу інкримінують ще й умисне ухилення від сплати податків.

У травні 2024 року справу про хабар у $1 млн передали до Вищого антикорупційного суду, який ухвалив рішення зупинити судове провадження.

Формальною підставою стала військова служба. Ракул заявив, що з березня 2022 року проходить службу за мобілізацією. З листопада 2023-го він нібито обіймає посаду командира евакуаційного взводу евакуаційної роти в одній із військових частин. Суд отримав листи від Командування Сухопутних військ ЗСУ та командира частини з підтвердженням, що підрозділ виконує бойові завдання, а сам Ракул «не має можливості» брати участь у засіданнях.

У результаті — суд зупинений, відповідальність відкладена, а обвинувачений у мільйонному хабарі чиновник продовжує значитися керівником державної установи Міноборони.

Фактично ми маємо ситуацію, коли мобілізація перетворюється на універсальний імунітет від правосуддя, а система капітального будівництва в оборонному відомстві залишається під контролем людини з важким корупційним бекграундом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хабар на мільйон доларів і «броня» від правосуддя: як Василь Ракул залишається керівником МОУ попри кримінальні справи появились сначала на Антикорупційна правда.

Офіційно підозрюваними стали п’ятеро депутатів від партії Слуга народу. Запобіжні заходи їм обирали за зачиненими дверима — без публічності та камер.

За рішенням суду:

• Юрію Кісєлю визначили заставу 40 млн грн,

• Ігорю Негулевському — 30 млн грн,

• Євгену Пивовару та Михайлу Лабі — по 20 млн грн,

• Ользі Савченко — 16,6 млн грн.

Про це повідомляє Судовий репортер.

З матеріалів справи випливає, що НАБУ зареєструвало кримінальне провадження ще у грудні 2021 року. За версією слідства, не пізніше кінця того ж року в парламенті сформувалася стійка злочинна група, яку очолила невстановлена особа з керівництва фракції «Слуг народу».

Повномасштабне вторгнення РФ у 2022 році тимчасово поставило схему «на паузу». Але вже в серпні 2022-го роздачу кешу депутатам, за даними слідства, було відновлено. Загалом учасниками схеми вважаються п’ятеро підозрюваних і ще щонайменше 30 народних депутатів.

Всередині групи існувала чітка ієрархія. Одну з підгруп, за версією НАБУ, координував Юрій Кісєль. Для цього у месенджері WhatsApp створили окрему групу, де Кісєль і його довірена особа розсилали таблиці з «планом голосувань». У графі «Пропозиція» навпроти законопроєктів стояли позначки: «підтримати» — зеленим, «відхилити» — червоним. Депутати могли навіть вносити правки, якщо вважали дані «некоректними».

За інформацією НАБУ, щомісячна винагорода за лояльність коливалася від 2 до 20 тисяч доларів США.

• з вересня по листопад 2022 року — $2 тис.,

• з серпня 2025 року — вже $5 тис..

Детективи зафіксували передачу й розподіл коштів 5 листопада та 4 грудня 2025 року. За даними слідства, 23 жовтня 2025 року організатор схеми передав $85 тис. за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів.

5 листопада 2025 року Кісєль, за матеріалами справи, передав іншому депутату не менше $20 тис. — для нього та «колег».
4 грудня 2025-го він отримав ще близько $60 тис., з яких $45 тис. було розподілено між депутатами. Один із них отримав $10 тис. — одразу за два місяці.

Загалом, за підрахунками НАБУ, Кісєль міг отримати $145 тис. неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами аудіо- та відеоконтролю. Зокрема, зафіксовані розмови про:

• «штрафи» за неявку на засідання без поважних причин,

• «компенсації» за відвідування парламенту,

• необхідність видаляти дані з телефонів і побоювання щодо наявності прослуховування в кабінетах.

Окремо в матеріалах справи міститься протокол допиту свідка від 30 грудня 2025 року, який заявив: системна передача грошей депутатам тривала ще з листопада 2019 року, а з квітня 2024-го саме Кісєль став ключовим «касиром» схеми.

Фактично йдеться про інституалізований підкуп парламенту, який роками працював як бізнес-модель — з графіками, тарифами та внутрішнім контролем.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційний конвеєр «Слуг народу»: понад 30 депутатів, кеш за голосування і WhatsApp-таблиці появились сначала на Антикорупційна правда.

Однак справа із «зеленим тарифом» — лише один із епізодів у значно масштабнішій картині. Журналістські розслідування виводять Ростислава Шурму на куди гучнішу історію — так званий «Міндічгейт», який став символом системного дерибану в українській енергетиці.

Міндічгейт: корупція на найвищому рівні

У листопаді 2025 року НАБУ оголосило про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював бізнесмен і колишній співвласник «Кварталу 95» Тимур Міндіч. Серед фігурантів справи — вже колишній міністр енергетики Герман Галущенко та низка високопосадовців.

Слідство вважає, що учасники схеми отримували неправомірну вигоду за рішення в інтересах контрагентів «Енергоатому», після чого легалізували кошти через підконтрольні фінансові установи.

У низці ключових епізодів цієї справи з’являється ім’я Ростислава Шурми — людини з найближчого оточення керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

716 мільйонів для «Юнайтед Енерджі» і роль банку «Альянс»

Одним із перших гучних епізодів стала справа про завдання 716 мільйонів гривень збитків НЕК «Укренерго». У березні 2022 року компанія ТОВ «Юнайтед Енерджі» закупила електроенергію на цю суму, але коштів так і не сплатила.

Попри прострочення платежів, «Укренерго» продовжувало постачання. Формальним гарантом виступав банк «Альянс».

Слідство встановило: електроенергія одразу перепродавалася, а кошти виводилися за кордон. Організатором схеми вважають бізнесмена Михайла Кіпермана, а серед підозрюваних — ексначальника департаменту «Укренерго» Дмитра Кондрашова та голову правління банку «Альянс» Юлію Фролову.

У листопаді 2025 року Держаудитслужба повідомила: загальний борг «Юнайтед Енерджі» перед «Укренерго» сягнув 1,624 млрд грн. Попри банківську гарантію, державний оператор її так і не реалізував, а «Альянс» погодився компенсувати лише 133 мільйони гривень.

Куми, міноритарії і «свій» банк

За даними реєстрів, власником банку «Альянс» є Олександр Сосіс. Водночас серед міноритарних акціонерів фігурує Павло Щербань — кум Ростислава Шурми. Саме його медіа називають неформальним куратором банку.

У межах цієї ж справи антикорупційні органи викрили адвоката юрфірми «Міллер» Олексія Носова, який пропонував 200 тисяч доларів хабаря за передачу справи від НАБУ до Нацполіції. Банк «Альянс» підтвердив наявність договору з юрфірмою, а після скандалу Носова звільнили.

Хартмут, Міндіч і лондонські зв’язки

Ще один ключовий персонаж — Якоб Хартмут, колишній віцепрезидент «Енергоатому» та керівник «Енергоатом-трейдингу». Він був звільнений у листопаді 2025 року після оприлюднення деталей справи «Мідас».

АРМА перевіряє рахунки Хартмута та його дружини Оксани. Вона, згідно з деклараціями, працювала в Апараті Верховної Ради та була помічницею нардепів від «Слуги народу».

Хартмут пов’язаний із Тимуром Міндічем через низку лондонських компаній, зокрема Delphi Ventures Limited та Harvest Investment Solutions Limited, які мають спільні адреси з бізнес-структурами Міндіча.

Ще 300 мільйонів на «Енергоатом-трейдингу»

У квітні 2024 року «Енергоатом-трейдинг» уклав контракт із приватною компанією «Світло Груп М», яка системно недоплачувала за електроенергію. Внаслідок цього «Енергоатом» втратив близько 300 мільйонів гривень, а фірмі навіть планували компенсувати 40 мільйонів ПДВ.

Лише після розголосу компанія почала судові процеси.

ОПЗ, ГТС і слід Шурми

У схемах на Одеському припортовому заводі знову з’являється знайоме коло осіб. У 2024 році держава втратила 345 мільйонів гривень через маніпуляції з постачанням газу. У цей період оператором ГТС керував Дмитро Липпа, який раніше працював у структурах Ріната Ахметова — так само, як і Ростислав Шурма.

Журналісти припускають, що саме через Липпу Шурма міг прикривати схеми на ОПЗ.

Втеча, Австрія, Кіпр і розкішні вілли

У 2024 році журналісти знайшли Шурму в Німеччині, а його брата Олега — в Австрії. Згодом з’ясувалося, що Олег Шурма має кіпрську реєстрацію, є бенефіціаром ТОВ «Мастер фінанс» і директором Elysium Investment Limited.

За даними реєстрів, місцем його реєстрації є елітна вілла на Кіпрі в районі Пафос — із басейном, садом і видом на море. Подібні об’єкти там продають за 1,5 мільйона доларів.

Фінал без фіналу

Після «Міндічгейту» Андрія Єрмака прибрали з Офісу президента. Деякі експерти вважають, що саме він фігурує на плівках НАБУ під псевдонімом «Алі-Баба».

Формально ні Єрмак, ні Шурма не є ключовими фігурантами справи «Мідас». І, схоже, не стануть. Максимум — Шурму «поштурмують» за «зелений тариф».

А от великий енергетичний дерибан під дахом ОП, схоже, так і залишиться без справжніх політичних наслідків.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Енергетичний дерибан під дахом ОП: як поплічник Єрмака Ростислав Шурма, банк «Альянс» і «Міндічгейт» стали частиною великого пограбування України появились сначала на Антикорупційна правда.

У межах кримінального провадження підозри вручили п’ятьом депутатам від провладної партії «Слуга народу». Судові засідання щодо обрання запобіжних заходів проходили в закритому режимі.

Суд визначив застави у безпрецедентних розмірах:
Юрію Кісєлю — 40 мільйонів гривень,
Ігорю Негулевському — 30 мільйонів,
Євгену Пивовару та Михайлу Лабі — по 20 мільйонів,
Ользі Савченко — 16,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, НАБУ зареєструвало це кримінальне провадження ще у грудні 2021 року. За версією обвинувачення, злочинна група сформувалася не пізніше кінця того ж року, а очолювала її невстановлена особа з керівництва фракції «Слуг народу».

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну тимчасово поставило діяльність схеми на паузу. Однак уже в серпні 2022 року, за даними слідства, роздача неправомірної вигоди парламентарям була відновлена.

Загалом у схемі, за версією НАБУ, брали участь п’ятеро підозрюваних депутатів та щонайменше ще 30 народних обранців. Усередині групи діяв чіткий поділ на підгрупи. Одну з них, як вважають слідчі, координував саме Юрій Кісєль.

Для контролю «дисципліни» в месенджері WhatsApp було створено закриту групу. Кісєль разом із довіреною особою надсилав туди таблиці з переліком законопроєктів і «завданнями» для депутатів. У графі «Пропозиція» біля кожного питання стояли позначки: «підтримати» — зеленим кольором або «відхилити» — червоним. Депутати могли вносити правки, якщо вважали дані некоректними.

За інформацією НАБУ, розмір щомісячної неправомірної вигоди коливався від 2 до 20 тисяч доларів США. З вересня по листопад 2022 року «тариф» складав 2 тисячі доларів, а з серпня 2025 року зріс до 5 тисяч.

Детективи задокументували факти передачі та розподілу коштів 5 листопада і 4 грудня 2025 року. Зокрема, 23 жовтня 2025 року організатор схеми передав 85 тисяч доларів для забезпечення «потрібного» голосування на пленарному засіданні парламенту.

5 листопада Кісєль, за версією слідства, зустрівся з іншим депутатом від «Слуги народу» і передав йому щонайменше 20 тисяч доларів — для подальшого розподілу між парламентарями.

У грудні 2025 року схема продовжила працювати за відпрацьованим алгоритмом. Кісєль отримав близько 60 тисяч доларів від організатора через посередника, після чого передав 45 тисяч іншому депутату. Частина коштів включала «компенсацію» за попередні місяці — один із фігурантів отримав одразу 10 тисяч доларів, з урахуванням боргу за серпень.

Загалом, за підрахунками НАБУ, Юрій Кісєль міг отримати щонайменше 145 тисяч доларів неправомірної вигоди.

Підозра ґрунтується на протоколах аудіо- та відеоконтролю. На записах, зокрема, зафіксовані обговорення нарахування «винагород» депутатам у разі прогулів без поважних причин, а також виплати за відвідування засідань Верховної Ради.

Окремі розмови стосуються необхідності знищення інформації в телефонах та побоювань щодо можливого прослуховування в депутатських кабінетах.

У матеріалах справи також міститься протокол допиту свідка від 30 грудня 2025 року. За його словами, систематичний підкуп народних депутатів тривав ще з листопада 2019 року, а з квітня 2024-го саме Кісєль виконував роль основного «розпорядника» коштів і координатора голосувань через WhatsApp.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційний конвеєр «Слуг народу»: понад 30 нардепів у справі про системний підкуп за голосування появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними джерел УП, йдеться про народну депутатку від партії “За майбутнє” Ганну Скороход. Наразі у неї проводяться обшуки.

За даними джерел УП, задокументовано, як парламентарка разом із спільниками вимагала з підприємця 250 тисяч доларів США.

У НАБУ та САП та СБУ підтвердили, що викрили злочинну групу, очолювану народною депутаткою України. “Тривають першочергові слідчі дії”, – говориться у повідомленні.

В антикорупційних органах пообіцяли надати деталі згодом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У народної депутатки Ганни Скороход проходять обшуки. Її підозрюють в отриманні крупного хабаря появились сначала на Антикорупційна правда.

Один із таких — Володимир Скоробагач, колишній заступник голови Харківської облради, якого НАБУ звинувачує у завданні “Укренерго” збитків на понад 58 мільйонів гривень. Поки держава воює, він відпочиває на Лазуровому узбережжі, насолоджується сімейними прогулянками й спортивними перегонами сина.

За версією слідства, у 2022 році Скоробагач через підконтрольні компанії — ТОВ “Паверсток”, ТОВ “Оптима-Прайс”, ТОВ “Наша енергетична компанія” та ТОВ “Мідбор” — провернув аферу з купівлею електроенергії. Кошти, які мала отримати держава, були “розчинені” через фіктивні фінансові структури і легалізовані через болгарські рахунки.

Ключова фігура у схемі — Ірина Хасьянова, бізнес-партнерка дружини Скоробагача Вікторії. Разом вони володіють компаніями “Сигма-ЛК”, “Містер Стейк” та “Харківський м’ясопереробний завод”. Саме через ці фірми проходили тіньові потоки.

Ще одна персона у справі — колишня модель і “Королева України-2018” Яна Лаурінайчуте, яка фігурує як засновниця “Оптима-Прайс”. Під час обшуків детективи вилучили печатки з її ім’ям і підписом “В. Скоробагач — директор”.

Лаурінайчуте нині мешкає у Дубаї, де володіє інвестиційною компанією, пов’язаною з ринком елітної нерухомості. Її онлайн-профілі підтверджують життя в ОАЕ, а в ЗМІ згадується, що вона купувала нерухомість у самого Скоробагача.

Серед документів, вилучених під час обшуків у Києві, слідчі знайшли печатку Frendisk Holdings Limited (BVI) — компанії, пов’язаної з депутатом Харківської облради від забороненої ОПЗЖ Володимиром Юрковим.

Дружина ексчиновника Вікторія Скоробагач також фігурує у справі про “конвертаційний центр”. Її компанія “Лалсат Інтернаціональ Україна” підозрюється в участі у схемах відмивання грошей через фіктивні фірми.

Попри всі звинувачення, родина Скоробагачів веде безтурботне життя. Їх бачать у Монако, Сен-Тропе, на трасах європейських картингових змагань.

Дочки ексчиновника також не пасуть задніх. Карина Дегтяр, дочка від першого шлюбу, мешкає у Франції, а Марія Скоробагач — у Лондоні. Марію навіть штрафували в Україні за нетверезе водіння під час комендантської години, коли вона “каталася нічним Харковом”.

Нині справа щодо організованої групи Скоробагача передана до суду. Питання лише одне — чи дістане українське правосуддя чергового “втікача з Лазурки”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Монако, спорткари і трюфелі під час війни: як родина харківського ексчиновника Володимира Скоробагача живе на широку ногу, поки НАБУ рахує мільйони збитків “Укренерго” появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, “Енергоатом” опинився під контролем організованої групи, яка вимагала у підрядників “відкати” — від 10 до 15% від суми контрактів. Брудні гроші відмивали через офіс у центрі Києва, що належав родині екснардепа Андрія Деркача — людини з давніми зв’язками у проросійських колах.

Після публічного розголосу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції — питання державної безпеки. Невдовзі Кабінет Міністрів на чолі з Юлією Свириденко розпустив наглядову раду НАЕК “Енергоатом”, а згодом було оголошено про відсторонення міністра енергетики Германа Галущенка.

Фігуранти скандалу

Серед осіб, яких слідство вважає причетними до схеми:

• бізнесмен і співзасновник “Кварталу-95” Тимур Міндіч (“Карлсон”);

• ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”);

• виконавчий директор з безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов (“Тенор”);

• учасники “бек-офісу” легалізації коштів — Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Слідство вказує, що Міндіч і Цукерман створили злочинну організацію, яка системно вимагала “відкати” й відмивала кошти через фіктивні компанії.

Особливу роль, за даними прокурорів, відігравав міністр енергетики Герман Галущенко — під кодовим ім’ям “Сігізмунд”. Саме він, за даними детективів, допомагав координувати зв’язки між міністерством та “Енергоатомом”.

11 листопада НАБУ оприлюднило нові докази: офіс, через який відмивали кошти, відвідував колишній віце-прем’єр Олексій Чернишов (“Че Гевара”).

Ім’я Міндіча, відомого бізнесмена та співвласника студії “Квартал 95”, уже давно фігурує у розслідуваннях щодо впливу великих грошей на державну енергетику. У медіа його неодноразово пов’язували з олігархом Ігорем Коломойським і представниками президентського оточення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційний ланцюг “Енергоатому”: хто стоїть за мільйонними “відкатами” появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед затриманих:

• Заступник Кличка Петро Оленич

• Голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв

• Членкиня земельної комісії Олена Марченко

• Заступник директора КП «Київблагоустрій» Олексій Мушта

• Перший заступник директора «Спецжитлофонду» Юрій Леонов

Уже 18 березня всі вони вийшли під заставу, а обіцянки про «посадки» розчинилися в повітрі.

Денис Комарницький

У березні журналісти знайшли Комарницького у Відні. Основний фігурант справи, який ще 10 лютого був у розшуку, залишив Україну на початку розслідування.

Джерела в правоохоронних органах повідомили, що для втечі Комарницького «організували супровід» із колишніх співробітників СБУ, поліції Закарпатської області та одного депутата. При цьому сама СБУ стверджує, що всі ці особи вже тиждень як не мали жодного стосунку до служби.

За словами приятеля Комарницького Юрія Довгаленка, який організував втечу, перед машиною ексдепутата рухався камуфльований автомобіль із табличкою «200», зазвичай призначеною для перевезення загиблих військових.

9 травня ВАКС ухвалив заочний арешт Комарницького. Адвокати намагалися оскаржити рішення, але Апеляційна палата залишила скаргу без задоволення. Після цього про подальшу долю розслідування інформація зникла.

Петро Оленич

Заступник Кличка вийшов під заставу 15 мільйонів гривень у кінці лютого. Сам Оленич заявляв про «необґрунтовану підозру» та «доброчесність», але вже 6 березня Кличко підписав його звільнення. Формально — «за угодою сторін», тому трудова книжка залишилася чистою, а компенсацію за невикористану відпустку виплатили.

За даними журналістів «В тіні каштана», Оленич отримував щомісяця від 60 до 400 тисяч гривень зарплати зі столичного бюджету.

14 жовтня НАБУ передало до суду справу про незаконну передачу 0,6 га парку «Нивки» під забудову. Хоч прізвище не повідомлялося, за посадою очевидно, що йдеться про Оленича. Посадовець ігнорував факт належності ділянки до природно-заповідного фонду і подав на розгляд Київради проєкт рішення для приватної компанії.

Михайло Терентьєв

Голова земельної комісії після виходу під заставу (19,98 млн грн) зіткнувся з публічною обіцянкою Кличка: «вичистити його з лав УДАРу». Обіцянка пролунала 13 березня, але повністю реалізована не була — лише 23 травня під час партійного з’їзду Терентьєва виключили.

Однак депутат подав до суду, і 10 червня рішення з’їзду призупинили. Формально Терентьєв досі залишається головою земельної комісії, хоча на засідання майже не ходить. Два рази намагався втрутитися в роботу комісії, але безуспішно — кворуму не зібрав.

Олена Марченко

Депутатка від «Батьківщини», яка вийшла під рекордну заставу 50 млн грн, теж зберегла мандат. Фракція її не відхрестилася, і на сайті Київради Марченко досі значиться як членкиня «Батьківщини».

30 вересня ВАКС зменшив заставу до 45 млн грн, частину коштів повернули компанії та фізичним особам. На майно Марченко та її чоловіка накладено арешт: три квартири, чотири земельні ділянки, садовий будинок, автомобіль Audi A3 2015 року випуску та рахунки в Приватбанку.

Звільнені «по-хорошому»

Частина інших фігурантів також залишила КМДА без плями в трудовій книжці:

• Валентина Святина

• Ігор Долинський

• Володимир Шарій

• Віктор Погребной

Опубліковані розпорядження говорять: Долинський звільнився за власним бажанням, Шарій — за угодою сторін, Погребний — через закінчення контракту. Навіть Михайло Терентьєв залишив КП «Інженерний центр» «по-хорошому».

Прізвищ Юрія Леонова, Олексія Мушти та Валентини Святиної на сайті КМДА не знайти. Проте на вебсторінках підприємств їхні імена зникли.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дев’ять місяців після «Чистого міста»: куди зникли фігуранти найгучнішого корупційного скандалу року появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение За втікачем Тимуром Міндічем розпочато полювання. Зеленський звернувся за допомогою до Буданова появились сначала на Антикорупційна правда.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) відправив народного депутата Олексія Кузнєцова під варту на 60 днів з можливістю внесення застави в розмірі 8 млн гривень. Його підозрюють у корупції під час закупівлі дронів та радіолокаційних систем. Про це повідомляє Telegram Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Сообщение Схеми на дронах і РЕБ: нардеп Олексій Кузнєцов отримав запобіжний захід появились сначала на Антикорупційна правда.

У центрі скандалу — відомий підприємець Герман Фісталь, власник низки приватних компаній, та депутат Дніпропетровської облради Андрій Шипко — колишній народний депутат від «Партії регіонів» і виконувач обов’язків директора Інституту у 2021–2022 роках.

За даними слідства, саме Фісталь організував злочинну групу, до якої увійшли його наближені бізнесмени та окремі службовці Інституту. Вони забезпечували перемоги у тендерах «своїм» структурам — без конкуренції, без контролю, з повною впевненістю у безкарності. Ціни на медичне обладнання навмисно завищували — іноді до 50%, щоб вивести гроші. У підсумку — держава втратила понад 231 мільйон гривень.

Ця злочинна схема працювала у 2021–2022 роках, а докази незаконного збагачення довелося збирати аж у 12 країнах світу.

Окрему увагу слідство приділило Андрію Шипку. Нещодавно Вищий антикорупційний суд визначив йому заставу у 30 мільйонів гривень (хоча прокурори САП просили 183 млн). Йому заборонено покидати Київ та область без дозволу, спілкуватися з іншими фігурантами справи, відвідувати Інститут раку, він має здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.

Розслідування триває. І це — ще одна історія про те, як хвороба українського суспільства — корупція — вражає навіть ті місця, де мали би рятувати життя.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Рак системи: викрито масштабну корупцію в Інституті раку. Фігуранти — екснардеп Андрій Шипко та бізнесмен Герман Фісталь появились сначала на Антикорупційна правда.

У центрі цього злочинного механізму — п’ятеро підозрюваних. Серед них: організатор схеми, представники “своїх” фірм, що вигравали тендери, ексзаступник філії Центру забезпечення виробництва УЗ та керівник відділу з постачання матеріалів. Усі вони — за попередньою змовою — діяли, зловживаючи владою та службовим становищем. Кримінальні статті звучать суворо, але навіть вони не передають ступінь зневаги цих людей до країни, що бореться за виживання.

За даними слідства, ще у 2022 році організатор схеми ретельно підібрав “правильні” компанії — переможці тендерів були визначені ще до їх початку. Якщо ж у торгах з’являвся хтось “не з системи” — тендер просто скасовували. Ціна на продукцію — фарбу та лінолеум — штучно завищувалася у рази, бо йшлося не про будівництво, а про банальне збагачення за рахунок держави.

Всього за кілька місяців — з вересня 2022-го по квітень 2023 року — злочинна група нанесла збитків на понад 15 мільйонів гривень. І ці кошти, які мали б іти на модернізацію, ремонт, безпеку пасажирів — просто осіли в чиїхось кишенях.

У країні, що тримається на кожній гривні, подібні злочини — це не просто економічне правопорушення. Це — удар у спину.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Грабунок на рейках: Укрзалізницю обікрали на 15 мільйонів гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Серед підозрюваних:

• Василь Володін — член правління НАК «Нафтогаз України», колишній держсекретар Мінрегіону;

• Максим Горбатюк — директор з комерційних питань АТ «Укргазвидобування», колишній радник Чернишова;

• Алла Сушон — ексдиректорка держпідприємства «Укркомунобслуговування»;

• забудовник Сергій Копистира та його довірена особа Олег Татаренко.

Схема була цинічною та простою: забудовник Копистира вирішив отримати ласу земельну ділянку у Києві під житлову забудову. Через зв’язки у Мінрегіоні землю передали держпідприємству, яке швидко уклало «потрібні» інвестиційні угоди з «потрібною» будівельною компанією.

За угодами частина квартир мала відійти державі. Але щоб максимально зменшити цю частку, землю та будівлі на ній оцінили майже вп’ятеро дешевше. Різниця між реальною та фіктивною оцінкою склала понад 1 млрд грн. Саме на цю суму держава могла недоотримати майна — якби не арешт ділянки.

За таку «допомогу» посадовці отримали елітні квартири за смішними цінами: від 1 до 8 тисяч гривень за квадратний метр, при ринковій вартості від 30 тисяч. Загальна сума неправомірної вигоди — 16,8 млн грн.

12–13 червня 2025 року НАБУ та САП вручили підозри п’ятьом фігурантам за:

• замах на зловживання службовим становищем,

• отримання і надання хабарів в особливо великих розмірах.

Цинізму додає те, що деякі з фігурантів уже є обвинуваченими в іншій справі НАБУ — також щодо квартир і підкупу чиновника Мінвідновлення.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Оточення Олексія Чернишова спіймали на будівельній корупції: підозру отримав член правління «Нафтогазу» появились сначала на Антикорупційна правда.

За версією слідства, його дії призвели до втрат державного бюджету на суму понад 641 млн грн. Затримання Білана може пролити світло на складну мережу ймовірних махінацій, що простяглися до вищих ешелонів влади. У справі можуть фігурувати не лише чиновники з ДФС, а й тодішнє керівництво державного «Ощадбанку», зокрема Андрій Пишний — колишній голова банку та чинний голова Національного банку України. За даними розслідувачів, у 2017 році «Ощадбанк» міг ухилитися від сплати податків на сотні мільйонів гривень, а подальше закриття справи стало можливим завдяки скоординованим діям високопосадовців. Якщо інформація, приведена у нашому розслідуванні підтвердиться, це може стати одним із найгучніших корупційних скандалів у банківській сфері України.

В чому звинувачують Сергія Білана і до чого тут «Ощадбанк»

25 лютого 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про вручення підозри колишньому заступнику голови Державної фіскальної служби Сергію Білану у зловживанні службовим становищем, що призвело до багатомільйонних збитків державі (ч. 2 ст. 364 КК України). Вищий антикорупційний суд обрав фігуранту запобіжний захід тримання під вартою із можливістю внесення застави 10 мільйонів гривень.

За даними слідства, Сергій Білан, який у період свого перебування на посаді в ДФС був відповідальним за розгляд податкових скарг, навмисно зволікав з підписанням рішення за скаргою одного з великих платників податків, що автоматично призвело до анулювання податкових нарахувань у розмірі 641 млн грн.

“Суб’єкт господарювання звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг та діючи в інтересах суб’єкта господарювання, навмисно не підписав готовий проект відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на суму понад 641 млн грн”, – коментує НАБУ.

“В червні 2017 року перший заступник Голови Державної фіскальної служби України, діючи в інтересах субʼєкта господарювання, умисно не підписав у встановлений строк проєкт рішення за результатами розгляду скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення територіальних органів ДФС України. Зважаючи на бездіяльність службовця, ця скарга відповідно до норм Податкового кодексу України була автоматично задоволена на користь згаданого платника податку.

При цьому службовець з метою прикриття своєї діяльності умисно створив видимість неможливості підписання такого рішення.

Зауважимо, що службовець був єдиною уповноваженою особою в ДФС України на підписання рішення за результатами розгляду скарг платників. Через зловживання службовими обов’язками вказаного працівника, держава в особі ДФС України втратила право вимоги щодо сплати податків та штрафних санкцій у Державний бюджет України на суму понад 641 млн гривень”, – коментує САП.

«Суб’єктом господарювання», який уник оподаткування завдяки Сергію Білану може бути державний «Ощадбанк», пише журналіст Олег Новіков. А інцидент міг відбутись в 2017 році. Головою правління «Ощадбанку» тоді був нинішній очільник НБУ Андрій Пишний (він керував держбанком з 2014 по 2020 роки).

“НАБУ і САП вручили підозру колишньому першому заступнику керівника ДФС Сергію Білану у зловживаннях. За версією слідства, у 2017 році він навмисно не розглянув скаргу Ощадбанку на рішення Офісу великих платників податків ДФС про нарахування фінансовій установі сумі грошового зобов’язання за платежем з податку на доходи нерезидентів. Це означало автоматичне задоволення скарги, через що держава недоотримала податків на понад 641 млн грн. Ощадбанк протягом 2013-2016 років застосував понижену ставку податку з доходів кіпрських офшорок – замість 15% було застосовано ставку від 0 до 2%. Наразі до Білана застосували запобіжний захід у вигляді застави в 10 млн грн та покладанням обов’язків”, – пише журналіст Новіков.

Затриманий НАБУ Сергій Білан працював у Державній фіскальній службі України (ДФС) з 2014 року, обіймав посаду першого заступника голови ДФС з травня 2015 року до грудня 2019 року. У грудні 2019-го Кабмін звільнив Білана з посади. В той період саме відбулась реорганізація фіскальної служби та звільнення низки керівників у зв’язку з реформуванням фіскальних органів. І саме тоді ім’я Сергія Білана почало фігурувати у розслідуваннях щодо податкових схем і зловживань службовим становищем. Про ці звинувачення сам Білан згадував у своїх соцмережах.

Схема на сотні мільйонів: як ДФС, прокуратура і прем’єр-міністр допомогли приховати вкрадені в «Ощадбанку» кошти

Затримання Сергія Білана може спровокувати масові кримінальні справи проти колишніх ТОП-посадовців, які могли брати участь в схемі на сотні мільйонів гривень.  Серед фігурантів цієї схеми можуть бути: голова Нацбанку України та колишній очільник державного «Ощадбанку» Андрій Пишний, колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, колишній керівник Державної фіскальної служби Мирослав Продан, колишній генпрокурор Юрій Луценко та затриманий НАБУ екс-заступник ДФС Сергій Білан, вважає медійник Владислав Сидоренко.

“Насправді, ця кримінальна доріжка веде до кращого банкіра Європи, володаря «Кроку» та голови Нацбанку України — Андрія Пишного. І його друзів… Що це означає? – це в’язниця для Андрія Пишного, Юрія Луценка, Володимира Гройсмана, Мирослава Продана, Сергія Білана. Бажаємо удачі НАБУ та САП. Чекаємо на ст. 191 КК для Андрія Пишного”, – пише журналіст Владислав Сидоренко.

Суть схеми та ролі ключових фігурантів

У 2017 році Державній фіскальній службі стало відомо, що державний «Ощадбанк» нібито ухилився від сплати податків на сотні мільйонів гривень. Як пише медійник Владислав Сидоренко, цю суму могли просто вкрасти з держбанку. Тож ДФС донарахувала ці податки держбанку. На це «Ощадбанк» (під керівництвом Пишного) подав скаргу.  В той же період часу Андрій Пишний міг звернутися до тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням «вирішити» питання з донарахуваннями ДФС. Чому до Гройсмана – тому що ДФС тоді очолював Мирослав Продан, якого вважають людиною, дотичною до Гройсмана.  А безпосередньо за виконання схеми мав відповідати заступник голови ДФС Сергій Білан, який врешті і попався українським антикорупційним органам.  Для того, щоб у Білана була можливість законно не продовжувати справу «Ощаду», долучили тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, який нібито наказав вилучити матеріали справи держбанку у Державної фіскальної служби.

Яку роль міг виконувати кожен із фігурантів справи:

Андрій Пишний — екс-голова державного «Ощадбанку» (2014-2020 роки), чинний голова НБУ (з жовтня 2022 року)  Роль у схемі: Ініціатор. У 2017 році Андрій Пишний очолював «Ощадбанк», і саме тоді банк нібито оскаржив донарахування 900 млн грн податків. За даними журналістських розслідувань, саме Пишний міг ініціювати вирішення податкового спору через власні політичні зв’язки. Пишний відомий своєю близькістю до Арсенія Яценюка (український політик, екс-прем’єр-міністр України з 2014 по 2016 роки) та Андрія Іванчука (український політик, соратник Яценюка, помер на 50-тому році життя в 2023 році за нез’ясованих обставин). Саме ці зв’язки в українському політикумі могли допомогти Пишному налагодити комунікацію з владою для владнання проблеми з донарахуванням.

Володимир Гройсман — колишній прем’єр-міністр України (2016 – 2019 роки) Роль у схемі: Політичний дах. За неофіційними даними, після звернення голови «Ощадбанку» Андрія Пишного, Гройсман міг дати сигнал тодішньому керівнику ДФС Мирославу Продану «розв’язати питання» з податковою. Хоча прямих доказів цьому поки що немає, цей епізод може стати важливим напрямком для дій слідства.

Мирослав Продан — в.о. голови  ДФС (2017—2018 роки). Роль у схемі: Виконавча ланка. Продан міг бути ключовою фігурою в схемі. Його називали «гаманцем» прем’єра Володимира Гройсмана. І саме Продан, ймовірно, міг координувати дії підлеглих для залагодження питання на користь «Ощадбанку».

Сергій Білан — екс-перший заступник голови ДФС (2015 – 2019 роки). Роль у схемі: Виконавча ланка. Саме Білан міг курувати комісію з оскарження податкових рішень і офіційно закрити справу «Ощадбанку». Білан був наближеною особою до тодішнього голови ДФС Мирослава Продана, який, у свою чергу, мав тісні зв’язки з прем’єром Володимиром Гройсманом.

Юрій Луценко — колишній Генпрокурор України (2016—2019 роки) Роль у схемі: Оперативне прикриття. За даними розслідувачів, прокуратура під керівництвом Луценка нібито втрутилася у справу, вилучивши матеріали ДФС щодо «Ощадбанку». Це позбавило податкову законної можливості продовжувати провадження, і за формальними підставами справу закрили.

“Потім було придумано наступну комбінацію: за дорученням Генпрокурора Луценка, до ДФС прийшли прокурори ГПУ і вилучили всі матеріали ДФС щодо «ухилення» на 900 млн ОЩАДБАНКом. Далі, за формальними ознаками – відсутність матеріалів (які були вилучені прокурорами за вказівкою Луценка), комісія ДФС закрила «справу» про крадіжку 900 млн грн Андрієм Пишним із державного (!) ОЩАДБАНКу”, – пише журналіст Владислав Сидоренко.

Якщо інформація про схему правдива, то усі ці зв’язки вказують на масштабну корупційну змову, яка могла завдати колосальних збитків державному бюджету. Якщо слідство підтвердить усі ці факти, ми станемо свідками одного з найрезонансніших судових процесів в історії України. Наразі слідчі дії тривають, а антикорупційні органи вивчають роль учасників потенційної схеми ухилення від сплати податків.

Інші скандали за участі Андрія Пишного

Андрій Пишний — український банкір та державний діяч, який очолював державний «Ощадбанк» з 2014 по 2020 рік, а з жовтня 2022 року обіймає посаду голови Національного банку України (НБУ). Його кар’єра супроводжувалася низкою скандалів та розслідувань, пов’язаних із діяльністю «Ощадбанку» під час його керівництва. Ми писали про темні справи Пишного часів Ощаду, а також головні репутаційні провали  уже на посаді голови НБУ. Ось декілька з найбільш відомих скандалів навколо Пишного, коли він очолював «Ощадбанк»:  Розтрата $21 млн через кіпрську компанію У грудні 2017 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало розслідування щодо можливих зловживань в «Ощадбанку». Слідство підозрювало, що посадовці банку, включно з Андрієм Пишним, могли бути причетні до розтрати $20,98 млн. Ці кошти перебували на рахунках кіпрської компанії Opalcore Ltd. в «Ощадбанку» і були списані та переведені на користь держави в межах спеціальної конфіскації. НАБУ підозрювало, що розтрата майна відбулася шляхом списання цих коштів та подальшого їх переведення на користь держави. Сумнівні операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) Під час керівництва Пишного «Ощадбанк» був залучений до операцій з ОВДП, які викликали підозри у зловживаннях. Зокрема, банк співпрацював з приватним «Банком 3/4» у схемах, пов’язаних з ОВДП, що призвело до значних фінансових втрат для державного банку. У цій історії фігурують великі оборудки, кримінал та зв’язки Пишного із посадовцями часів Януковича, завдяки яким і були реалізовані схеми на мільярди гривень. Корупційні дії директора казначейства «Ощадбанку» У червні 2018 року директора казначейства «Ощадбанку» було притягнуто до відповідальності за зловживання службовим становищем, що призвело до збитків у розмірі 16,7 млн грн. Хоча Пишний безпосередньо не фігурував у цій справі, інцидент відбувся під час його керівництва банком, що ставить під сумнів ефективність внутрішнього контролю та нагляду. Використання службового становища для особистих потреб У липні 2015 року спалахнув скандал, пов’язаний з використанням коштів «Ощадбанку» для особистих розваг керівництва. Зокрема, повідомлялося, що керівництво банку витратило значні суми на поїздки на футбольні матчі Ліги Європи. Це викликало обурення громадськості та поставило під сумнів етичність використання державних коштів. Політичні зв’язки та призначення на посаду голови НБУ У жовтні 2022 року Андрій Пишний був призначений головою НБУ. Його призначення викликало дискусії, оскільки він має тісні зв’язки з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. І деякі експерти та розслідувачі вказували на можливий вплив цих зв’язків на кар’єрне зростання Пишного. Незважаючи на ці скандали та численні розслідування, Андрій Пишний продовжує обіймати високі посади у фінансовому секторі України. Хоча ці інциденти кидають тінь на його репутацію та піднімають питання щодо прозорості та етичності управління державними фінансовими установами під його керівництвом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Білан та Андрій Пишний: що відомо про фінансовий скандал навколо ДФС і «Ощадбанку» появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение У Київраді знайшли понад $6 млн корупційних коштів появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение Очільника суду викрили на хабарі в $1 млн появились сначала на Антикорупційна правда.

Посадовця податкової Харківської області Тетяну Горбань, котру затримали за вимагання хабаря в 150 тис. доларів, засудили умовно.  Про це повідомляє САП.

Жінку викрили на підбурюванні до підкупу та проханні надати неправомірну вигоду. Упродовж січня – лютого 2024 року податківиця висловила прохання представнику ТОВ «Оушен Фудз» Сладченку О.В. надати їй хабаря за вчинення дій в інтересах низки товариств (ТОВ «Суші Продукт Плюс», ТОВ «Суші Продукт» та ТОВ «Йокатта Фудз»), зокрема під час проведення підпорядкованим їй відділом перевірки щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів.

Крім того, податківиця підбурила представника приватного товариства надати 55 тис. доларів керівнику головного управління ДПС у Харківській області Василю Гладченку, аби той ухвалив рішення про виключення товариства з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, а також про реєстрацію зупинених податкових накладних цього ТОВ. Під час передачі 55 тис. доларів посадовицю викрили «на гарячому» та згодом повідомили їй про підозру.

НАБУ і САП зібрали достатньо доказів причетності експосадовця до злочину та повідомили йому про підозру за ч. 4 ст. 368 КК.

Розслідування стосовно начальниці відділу завершилось обвинувальним вироком. У травні про підозру також повідомили: начальнику управління ГУ ДПС у Харківській області (ч. 4 ст. 368 КК), працівниці відділу і підприємцю (ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК).

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ексочільника Харківської податкової Василя Гладченка викрили у корупції появились сначала на Антикорупційна правда.

Чинному народному депутату України Андрію Клочку повідомлено про підозру у незаконному збагаченні на понад 11 млн гривень. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Згідно з даними джерела РБК-Україна, мова йде про народного депутата від “Слуги народу” Андрія Клочка.

Що сталось

В межах досудового розслідування встановлено, що у 2020-2021 роках народний депутат набув у власність активи вартістю 25 млн гривень. Мова йде про:

• 5 квартир у Києві;
• 3 земельні ділянки у Київській області;
• 2 нежитлові приміщення;
• автомобілі Tesla та Mersedes-Benz.

“Переважну частину набутого майна депутат оформив на близьких родичів, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі”, – пише САП.

Також з’ясувалось, що офіційного доходу, заощаджень дружини народного депутата, чи доходів його родичів не було достатньо для придбання цього майна. Різниця між вартістю майна та коштами нардепа становила 11 млн гривень.

Зазначається, що розслідування було розпочато після оприлюднення журналістських розслідувань, зокрема команди Bihus.Info.

Що відомо про Клочка

Клочко народився 16 березня 1981 року у Києві. Закінчив факультет електроніки НТУУ “Київський Політехнічний Інститут”, а також економічний факультет Української академії менеджменту і бізнесу.

Сообщение “Слугу народу” Андрія Клочка підозрюють у незаконному збагаченні на 11 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Учасниками злочинної організації було запроваджено низку схем ухилення від сплати митних платежів, реалізація яких завдала збитків на загальну суму майже 290 млн гривень у вигляді несплачених податків. Так, протягом 2017–2019 років через пункт пропуску на румунсько-українському кордоні вантажними автомобілями ввозились комерційні товари на підставі підроблених документів, що призводило до застосування нижчих ставок ввізного мита, зокрема нульових. У деяких випадках транспортні засоби з товарами при вʼїзді на митну територію України заявлялись як порожні. При цьому керівництвом митниці був забезпечений позачерговий пропуск таких автомобілів та безперешкодне митне оформлення задекларованих товарів «групи прикриття». Зауважимо, що ці схеми діяли тривалий час, а її учасники поводилися цинічно та зухвало.

Коли журналісти намагалися викрити діяльність злочинної організації, керівництво митниці організувало їхнє жорстоке побиття. Наразі викрито 11 членів злочинної організації, серед них три службовці Чернівецької митниці та вісім фізичних осіб. Їхні дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 345-1, ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК.

Одного співорганізатора та чотирьох учасників злочинної організації затримано в порядку ст. 208 КПК. Завдяки співпраці з компетентними органами Туреччини, Болгарії, Румунії, Чехії та Словаччини були здобуті основні докази у справі та встановлені завдані збитки.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Чернівецький митниці викрили масштабну контрабандну схему появились сначала на Антикорупційна правда.

З червня по грудень 2022 року лідер групи через підконтрольних службових осіб АТ «Укрзалізниця» забезпечив обрання наперед визначеної компанії постачальником силових трансформаторів за завищеною вартістю. Зокрема, він організував підготовку та направлення до УЗ листа «Щодо загроз державній безпеці», який став підставою для відхилення пропозицій інших учасників закупівлі зі значно вигіднішими ціновими умовами.

Важливо, що компанію-переможця контролює громадянин Республіки Білорусь, який має зв’язки з рф. Цей «переможець» через зареєстровану в Болгарії контрольовану фірму-прокладку закупив трансформатори у виробника в Узбекистані та перепродав залізничникам за ціною, штучно збільшеною майже вдвічі.

Унаслідок реалізації схеми впродовж 2022-2024 роки «Укрзалізниця» зазнала збитків на суму 94,7 млн гривень, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд. Завдяки діям детективів та прокурорів суд наклав арешт на 53 млн гривень на банківських рахунках компанії-постачальника. Наразі затримано лідера, співорганізатора та двох учасників організованої групи. Попередня кваліфікація: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК.

За даними слідства, групу очолював колишній радник Офісу президента, керівник головного управління контррозвідувального захисту об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ Артем Шило.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Посадовці «Укрзалізниці» привласнили 95 млн гривень на закупівлі трансформаторів появились сначала на Антикорупційна правда.

Це стало можливим завдяки спільній роботі детективів НАБУ, САП та співробітників Національного бюро розслідувань кримінальної поліції Фінляндської Республіки в межах механізму міжнародної правової допомоги у відповідному кримінальному провадженні.

Серед затриманих – представник приватної компанії, яка недопоставила Міноборони 50% від закуплених та повністю оплачених бронежилетів. Частину цих коштів затримані витратили на придбання елітних автівок та об’єкту нерухомості.

Зібрані докази будуть використані детективами НАБУ у власному кримінальному провадженні за фактом заволодіння коштами Міноборони при закупівлі бронежилетів. Вживаються заходи для забезпечення відшкодування заподіяних збитків.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Фінляндії затримали зловмисників, котрі відмивали кошти Міноборони появились сначала на Антикорупційна правда.

Як відомо, антикорупційний суд заочно заарештував Гладковського-молодшого. Проте Апеляційна палата ВАКС це рішення скасувала. Тому детектив НАБУ подав ще одне клопотання про заочний арешт підозрюваного.

Гладковського підозрюють за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209 КК. Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру Гладковському-молодшому і ексгендиректору «Укрспецекспорту» Павлу Букіну. Слідство встановило, що колишній керівник ДК «Укрспецекспорт», зловживаючи своїм службовим становищем, уклав договір із компанією, підконтрольною сину експершого заступника секретаря РНБО, про придбання бортового радіоелектронного обладнання (висотомірів) за цінами, умисно завищеними майже у 7 разів (близько 450 тисяч доларів).

Після сплати держкомпанією передбаченої договором суми, співучасники схеми розпорядились отриманими у результаті завищення цін коштами на власний розсуд, а частина з них в сумі орієнтовно 170 тис. доларів була передана безпосередньо Гладковському-молодшому.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сина Олега Гладковського заочно взяли під варту появились сначала на Антикорупційна правда.