Заявники розповідають, що знайомство з Панченком відбувалося через ділові контакти. Він представлявся керівником дорожньо-будівельної компанії ДБУ‑208, наголошував на участі підприємства в державних тендерах і запевняв, що в разі труднощів здатен виконати фінансові зобов’язання власним коштом. У комунікації з клієнтами, за їхніми словами, активно брала участь довірена особа Валентина Журбенко, яка координувала платежі та пропонувала нові етапи співпраці.

За описами потерпілих, схема виглядала так: кошти переказувалися безготівково на компанії без ПДВ, після чого обіцялася видача готівки. Розмір комісії залежав від строку очікування. Перші операції, як стверджують підприємці, проходили без затримок, що створювало довіру та спонукало збільшувати суми.

Критичний момент настав улітку 2025 року. Наприкінці липня одному з учасників запропонували перерахувати понад 4,2 млн грн нібито для оплати митних зборів за будівельні матеріали. Після переказу коштів обіцяна виплата не відбулася, а згодом пролунало пояснення, що сам Панченко начебто став жертвою третіх осіб і не може виконати зобов’язання.

Надалі, за словами заявників, спілкування зводилося до обіцянок і визнання боргів без реального повернення грошей. Один із підприємців повідомив, що отримав розписку, але фактично повернув лише близько 856 доларів із понад 103 тисяч доларів, частково в криптовалюті, частково готівкою. Загальний борг у цьому випадку оцінюється в 4,5 млн грн. Інший заявник говорить про втрати майже 291 тис. грн.

За оцінками потерпілих, подібним чином могли постраждати й інші люди, а сумарні збитки можуть сягати близько 270 млн грн. Якщо ці дані підтвердяться, мова може йти вже не про приватні суперечки, а про можливі ознаки масштабного шахрайства.

Перекази коштів, за словами заявників, здійснювалися на рахунки низки компаній, серед яких:

• ТЕХБУДКОМ ЛТД

• ДБУ‑208

• АДВАНТІС БУД

• ЛЕГІОНПРОДЖЕКТ

• БУДЕКС КОМПАНІ

• БУДХАУС ЛТД

• ЮНІЛІНК

• СМАРТШОП КОМПАНІ

Окрему увагу заявники звертають на те, що бізнес, пов’язаний із Панченком, активно брав участь у державних закупівлях. За відкритими даними, компанія «ДБУ-208» у 2024–2025 роках регулярно вигравала тендери, а загальна вартість контрактів обчислювалася сотнями мільйонів гривень. Серед замовників — комунальні підприємства та структури, пов’язані з міською інфраструктурою, дорожнім господарством і теплопостачанням.

Саме участь у державних закупівлях, за словами потерпілих, формувала образ надійного партнера і зміцнювала довіру до бізнесмена.

На цьому тлі виникають запитання не лише до конкретних фінансових операцій, а й до системи контролю загалом: наскільки ретельно перевіряється репутація підрядників, які працюють із бюджетними коштами, і чи повинні правоохоронні органи давати оцінку подібним історіям, навіть якщо частина угод формально має ознаки приватних.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Держтендери як репутаційний щит: як власник «ДБУ-208» Олександр Панченко опинився в центрі історії про багатомільйонні борги появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, Попов діяв хитро й продумано. Він створив ілюзію масштабного будівельного проєкту — бізнес-центру «Кусто», який нібито мав бути проданий індійській корпорації за $70 мільйонів. Для переконливості використовував готельно-ресторанний комплекс «Верховина» як майданчик для переговорів і демонстрації своєї “ділової активності”.

Попов представлявся власником низки компаній, зокрема Cominia Limited (нерезидентна структура) і підконтрольного ТОВ «ГРК «Столиця», через які і пропонував укласти “інвестиційну угоду”. Його ціль — переконати інвестора, керівника Ridge Trade and Invest Limited, що $10 мільйонів — це не просто позика, а “вхідний квиток” у прибутковий проєкт із гарантованим поверненням і 12% річних.

23 червня 2008 року сторони підписали договір. Гроші пішли на рахунок Cominia Limited, звідти — на депозит «Столиці». І все. На цьому «бізнес» закінчився. Ні обіцянок, ні повернення, ні будівництва.

Минуло 17 років. Ані бізнес-центру, ані грошей. Зате з’явилася сума боргу — 1,2 мільярда гривень, що включає як тіло позики, так і нараховані відсотки.

Слідство встановило, що Попов діяв не сам. Його спільником став директор ТОВ «ГРК «Столиця», який підписував фіктивні документи від імені іноземної компанії. Дії обох кваліфіковані за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство в особливо великих розмірах. Потерпіла сторона подала цивільний позов на 1,2 млрд грн, і тепер суд має вирішити, чи сяде Попов за ґрати на 7 років, чи знову відкупиться, як це часто буває у великих грошових справах.

Бізнес-центр “Кусто” так і не став символом розвитку — лише нагадуванням, як легко у країні можна перетворити інвестицію на злочинну оборудку.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Афера десятиліття: як Андрій Попов провернув схему на $10 мільйонів, що перетворила бізнес-центр «Кусто» на пастку для інвесторів появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение У Києві викрили схему фіктивного бронювання появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що підозри отримали правоохоронець і адвокатка. Загальна вартість нерухомості, яку вони намагалися привласнити, становить понад 3,6 млн гривень.

“Після смерті одиноких власників квартир, які не мали спадкоємців, майно мало автоматично переходити у власність територіальної громади Запоріжжя. Проте фігуранти втручались у цей процес і привласнювали квартири”, – йдеться у повідомленні.

Так, правоохоронець, використовуючи службові зв’язки, отримував інформацію про смерть таких людей. А адвокатка забезпечувала “юридичне оформлення” оборудок у судах.

Як встановило слідство, після смерті власника квартири зловмисники вигадували фіктивні боргові зобов’язання померлої особи. Потім підробляли документи, що нібито підтверджували ці борги та зверталися до суду з вимогою стягнення цих боргів у вигляді передання квартири.

“Зловмисники оформлювали фіктивні договори купівлі-продажу через товарну біржу, яка юридично припинила своє існування ще у 2012 році. Вже після такої “легалізації” права власності вони виставляли нерухомість на продаж. Слідство встановило щонайменше п’ять подібних оборудок з квартирами, які мали перейти у власність запорізької громади”, – розповіли у ДБР.

Фігуранти отримали підозри у шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, та використанні підроблених документів (ч.4 ст.190, ч.2 ст.209, ч.2 ст.15, ч.3 ст.15, ч.4 ст.358 КК України). Їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Запоріжжі правоохоронець привласнював квартири померлих появились сначала на Антикорупційна правда.

ТОВ «007М» — компанія, оформлена на сусіда Пересоляка, Івана Мигальницького — взяла на себе зобов’язання поставити 40 дронів DJI Mavic 3 для Львівського комунального підприємства «Міський центр інформаційних технологій». Договір на 2,9 мільйона гривень підписано 19 липня 2024 року. За умовами, дрони мали надійти до 31 липня — але не надійшло ЖОДНОГО.

Контракт було зірвано. Виявилось, фірма не мала ні дронів, ні навіть реального постачальника. Все базувалось на примарному договорі з іноземною компанією iTech Trading FZ-LLC, яка й сама повідомила, що моделі вже не виробляють. І от — ЗСУ без дронів, держава — без коштів, а «007М» розводить руками.

Це був фіктивний тендер. Єдиний конкурент, ТОВ «Хабикс» з Одеси, був просто усунений. Суд встановив: «007М» уклала угоду, не маючи ЖОДНИХ реальних шансів виконати її. І це під час війни.

Компанія спробувала виправдати провал «форс-мажором», звинувачуючи Китай (Поставщик товаров из Китая), ЄС, постачальника, кого завгодно — тільки не себе. Але суд відкинув ці відмовки: сертифіката Торгово-промислової палати не було, як і доказів хоч якихось зусиль. А лист від постачальника взагалі з’явився вже після закінчення терміну виконання договору.

Суд визнав дії компанії безвідповідальними, а порушення — свідомими. Штраф — 359 тисяч гривень, включно з пенею. Інше порушення — ще одне: фірма зірвала поставки для Міністерства оборони, яке вже стягнуло з них 297 тисяч гривень.

Це не просто юридична справа. Це плевок у бік кожного, хто боронить країну. Коли кожен дрон рятує життя — хтось грає в ігри з державними тендерами. І фірма, пов’язана з фігурантом контрабандних схем, спокійно оскаржує штраф у суді, замість відповідати за шкоду, завдану Збройним силам.

Цей випадок — яскравий приклад, як недобросовісний бізнес під час війни стає загрозою для всієї країни. І правоохоронні органи зобов’язані дати відповідь: це халатність чи злочин?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ганьба на крові: фірма, пов’язана з контрабандистом Валерієм Пересоляком, зірвала поставку дронів для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це стало відомо з кримінального провадження за ч. 2 ст. 364 КК.

Організовані групи, діючи за попередньою змовою з посадовцями митної служби, налагодили схему ввезення транспортних засобів із заниженням їхньої вартості. Автомобілі імпортувалися за фактурною вартістю, значно нижчою за ринкову, що дозволяло ухилятися від сплати податків. Реалізація транспортних засобів на території України здійснювалася за цінами, близькими до задекларованої вартості, часто за готівку без відображення у фінансовій звітності.

Слідство встановило, що: фінансова звітність компаній-імпортерів не відповідає обсягам імпорту та реалізації, зафіксованим у Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про приховування доходів та несплату податку на прибуток. При цьому кредиторська заборгованість компаній-резидентів значно зростає, хоча кошти від реалізації автомобілів надходять. Розрахунки з нерезидентами-постачальниками або не проводяться, або здійснюються в мінімальних обсягах.

Зобов’язання за імпортними контрактами виконуються третіми особами, які не є сторонами зовнішньоекономічних договорів, що може вказувати на виведення коштів за кордон через підставні компанії. Після отримання доходів компанії перереєстровуються на соціально незахищених осіб без досвіду управління бізнесом, що дозволяє приховувати злочинну діяльність і припиняти діяльність товариств.
Легалізація доходів: Отримані кошти виводяться через безтоварні операції, зокрема шляхом купівлі транспортних послуг.

Ці дії, за даними Держфінмоніторингу, пов’язані з формуванням незаконного податкового кредиту, що забезпечує переведення безготівкових коштів у тіньовий обіг, минаючи систему оподаткування. Це призводить до ненадходження до державного бюджету податків в особливо великих розмірах.

Слідство ідентифікувало чотири товариства-імпортери, які ймовірно брали участь у схемі:

– ТОВ «Роял Делонікс» (ЄДРПОУ 45120778, Дубно): зареєстровано 1 березня 2023 року, статутний капітал – 50 тис. грн. У 2023 році імпортовано автомобілів на 369 млн грн, переважно від польських компаній Monopolystik та Trading Pride. Валютні розрахункові платежі здійснено на користь інших нерезидентів, зокрема Olvia Trade SRO (30,55 млн грн), Trading Pride (16,63 млн грн) та Sl-Trade (10,02 млн грн).

– ТОВ «Тайм Проф» (ЄДРПОУ 44359656, Луцьк): зареєстровано 10 серпня 2021 року, статутний капітал – 500 тис. грн. У 2023 році імпортовано автомобілів на 115,55 млн грн, але оплачено лише 26,03 млн грн.

– ТОВ «Макскар» (ЄДРПОУ 42964052, Рівне): зареєстровано 19 квітня 2019 року, статутний капітал – 2,5 млн грн.

– ТОВ «Крафт Холл» (ЄДРПОУ 43848752, Луцьк): зареєстровано 1 жовтня 2020 року, статутний капітал – 500 тис. грн.

Усі зазначені компанії пов’язані з ухиленням від сплати податків та формуванням фіктивного податкового кредиту. Їхні розрахункові рахунки арештовано за ухвалами суду.

Слідство встановило, що останні три фірми мають на балансі імпортовані автомобілі, які невстановлені особи намагаються продати за готівку через інтернет-оголошення та автомобільні майданчики. Це дозволяє уникати оподаткування та приховувати доходи від реалізації.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Україні викрита корупційна схема імпорту авто через західні регіони появились сначала на Антикорупційна правда.

1 березня 2023 року в Харкові було урочисто відкрито Почесне консульство Румунії. На заході були присутні заступник голови Харківської обласної військової адміністрації Євген Іванов, мер Харкова Ігор Терехов і посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула. Гості говорили про те, як важливо продовжувати плідну економічну співпрацю Румунії з Харківщиною і наскільки вагомим у цьому світлі є відкриття консульства.

Почесним консулом Румунії в Харкові було призначено Миколу Удянського, представленого як IT-підприємця. «Микола — відомий і дуже шанований представник IT-спільноти, і особливо IT-спільноти в Харкові. Він завжди підтримує тісний зв’язок з мешканцями цього регіону й постійно демонструє свою солідарність із Харковом», — заявив тоді посол Румунії в Україні Віктор Мікула.

Чи знав він тоді, що так розхвалює насправді громадянина росії та шахрая з багаторічним стажем і тісними зв’язками з бандитським світом, а зовсім не якогось там айтішника? Інше питання — куди дивилися в українському Міністерстві закордонних справ і МВС України, коли погоджували кандидатуру Удянського, по суті зробивши з бандита дипломата.

Хто такий Микола Удянський?

51-річний Микола Удянський народився в Харкові, де й зареєстрований до сьогодні за адресою провулок Зерновий, 5. Закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет за спеціальністю «Автомобільні дороги та аеродроми», а також Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Право і кібербезпека». Відомо, що з 2003 по 2006 роки він працював комерційним директором торгового дому «Олівін», що займається торгівлею парфумерії та косметики, пізніше займався виробництвом і продажем торгових терміналів.

У 2013 році Удянський заснував IT-компанію «Prof-it», яка розробляє криптовалютні біржі, а також інші продукти на блокчейні. У 2014 році став засновником страхової компанії «Ассур». Далі, у 2016 році Микола Удянський разом зі своїм партнером Юрієм Полтавським заснував ТОВ «Єдінаркойн», яке запустило проєкт E-Dinar Coin — власну криптовалюту. Проте у 2020 році компанія збанкрутувала, а її криптовалюта знецінилася у 1000 разів.

У тому ж році Удянський разом із медіаменеджером Дмитром Колотом та IT-підприємцем Богданом Прилепою купили доменне ім’я parlament.ua, заснувавши медіахолдинг Parlament Media Group. Також Удянський відомий як засновник криптовалютних бірж CoinsBit і Qmall. У 2021 році український Forbes вніс його до списку найбагатших українців, у якому він зайняв 59 місце зі статками у 180 млн доларів США.

У 2015 році Микола Удянський намагався стати депутатом Харківської обласної та міської рад, балотувався від «Радикальної партії» Олега Ляшка, однак виборці не підтримали його кандидатуру. Судячи з наявності у соціальній мережі сторінки «Микола Удянський — Слуга народу» та останніх оновлень на ній у 2020 році, він готувався стати місцевим депутатом у Харкові на виборах у 2020 році, але вже від президентської партії «Слуга народу», однак і цього разу його план провалився. Зате, як уже згадувалося вище, у березні 2023 року його призначили почесним консулом Румунії в Харкові.

Проте вже на початку 2025 року Харківська обласна військова адміністрація почала відхрещуватись від Удянського, заявивши, що вони не мають жодного відношення до його призначення консулом. Що ж сталося? У листопаді 2024 року Микола Удянський був внесений до бази даних «Миротворець»: у його досьє йдеться про порушення ним законодавства України щодо громадянства, а також про причетність до відмивання грошей через блокчейн-платформи.

Більше того, у січні 2024 року громадська організація «Пробачте, що живі» подала заяву до СБУ з вимогою відкрити кримінальне провадження за фактом загроз національній безпеці з боку Миколи Удянського. У ній заявники вказували, що почесний консул Румунії в Харкові Микола Удянський мав і, цілком ймовірно, досі має російське громадянство, разом із судимими партнерами займається криптовалютним шахрайством, має зв’язки з харківським криміналітетом, а також з оточенням голови чеченської республіки рамзана кадирова.

«Ми вважаємо, що діяльність Миколи Удянського може куруватися співробітниками російських спецслужб і нести загрозу національній безпеці України», — йшлося у заяві.

Попри серйозні звинувачення, Служба безпеки України чомусь відмовлялася відкривати кримінальне провадження і розпочинати розслідування викладених фактів. У результаті в листопаді 2024 року Шевченківський районний суд Києва за заявою активістів все ж зобов’язав СБУ відкрити кримінальне провадження проти Удянського за статтями 111 (Державна зрада), 111-1 (Колабораційна діяльність), 190 (Шахрайство), 209 (Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом) і 368 (Неправомірна вигода) Кримінального кодексу України. Тим не менш, станом на сьогодні, за даними BlackBox OSINT, в Єдиному реєстрі судових рішень немає жодної інформації про відкриття цієї справи та ведення щодо неї слідства.

Наскільки тісно Микола Удянський пов’язаний з росією: дружба з оточенням кадирова та донька в рф

І поки СБУ з якихось причин береже Миколу Удянського від кримінального переслідування, ми вирішили детально перевірити, чи дійсно почесний консул Румунії в Харкові причетний до всього, що йому приписують. Почнемо з російського громадянства та зв’язків з рф.

У листопаді 2024 року журналіст і військовослужбовець ЗСУ Кирило Данильченко опублікував на своїй сторінці у Facebook фото російського закордонного паспорта Миколи Удянського. Судячи з нього, термін дії цього паспорта закінчився лише в липні 2023 року, тобто він був чинним ще кілька місяців після того, як Удянський став почесним консулом.

«На момент отримання посади консула Удянський був громадянином росії. І зараз може ним бути, тому що закінчення строку дії паспорта не означає автоматичної втрати громадянства… Я розумію, що за гроші у нас можна стати інвалідом, вийти за УДЗ, полюючи на людей, стати депутатом, будучи бандитом і ресторатором. Але, на мою думку, російський громадянин на посаді почесного консула в країні, через яку йде транзит зерна, яка постачає нам важке озброєння і техніку — це вже занадто», — наголосив журналіст.

За даними BlackBox OSINT, у росії досі проживають колишня цивільна дружина Миколи Удянського Анжеліка Саркісова та їхня спільна 17-річна донька Анжеліна Саркісова. Анжеліка Саркісова має російський паспорт № 4607296401, російський мобільний номер і станом на 2020 рік працювала на російському підприємстві ТОВ «Продторгплюс».

Цікаво, що про наявність доньки Удянського в росії стало відомо тоді, коли майбутній почесний консул через суд домагався відстрочки від мобілізації, де доводив наявність опіки над трьома неповнолітніми дітьми. Тоді й з’ясувалося, що всі останні роки Микола Удянський фінансово забезпечував свою доньку-росіянку, яка проживає на території держави-агресора.

Щонайменше у 2015–2016 роках, коли рф уже вела загарбницьку війну проти України, Удянський продовжував літати до москви. За даними BlackBox OSINT, для цього він спочатку виїжджав до бєлгорода, де й сідав на літак до російської столиці.

Як з’ясувалося в рамках розслідування, на цьому зв’язки почесного консула з росією не закінчуються. У 2020 році відкрито на своїй сторінці в соціальній мережі Instagram Удянський публікував спільні фото з чеченськими блогерами, наближеними до рамзана кадирова, а також з його другом — рустамом керімовим, бійцем клубу «Ахмат», що належить тому ж кадирову.

Очевидно, нині Удянський видалив спільні фотографії з кадирівцями. Але факт залишається фактом — консул перебуває буквально на відстані одного рукостискання від одного з головних ворогів України. Та й що, в принципі, може пов’язувати українця з чеченським бійцем з оточення кадирова, щоб не соромитися публікувати з ним фото на шостому році війни рф проти України?

Безглуздя це чи ні, але точно промовисто: у листопаді 2024 року в одному з наближених до кремля російських телеграм-каналів було опубліковано пост про те, що Удянський у США неофіційно зустрічається з командою Трампа задля налагодження відносин з українською владою. У повідомленні Миколу Удянського росіяни називають «прийнятним для російської сторони посередником на майбутніх американо-російсько-українських переговорах, оскільки він має контакти з російськими елітами й досі не відмовився від російського громадянства».

Якщо вважати кадирова російською елітою, то зв’язок безумовно є. Як і спільний бізнес з росіянами. У 2021 році компанія Удянського Prof-IT разом з міжнародною компанією Yoola, засновником якої є громадянин росії Фуад Фатуллаєв, розробили блокчейн-платформу WeWay, якою керувала англійська операційна компанія WEWAY GROUP LIMITED, засновниками якої виступили партнер Удянського Богдан Прилепа та безпосередньо росіянин Фатуллаєв.

Після повномасштабного вторгнення рф в Україну Микола Удянський став публічно відхрещуватись від WeWay — ймовірно, саме через російського партнера Фатуллаєва, і почав запевняти, що вийшов із проєкту. Проте, за даними BlackBox OSINT, це не відповідає дійсності.

Як Микола Удянський створив фейкову криптовалюту E-DinarCoin та розвивав її в росії 

У Росії Микола Удянський працював і з іншими проектами. Як уже згадувалося, у 2016 році він запустив свою криптовалюту E-DinarCoin. По суті це була «фінансово-криптовалютна піраміда», яку «криптовізіонер» Удянський просував і реалізовував, починаючи з Індонезії, де жив тоді, а потім намагався підсадити на неї жителів афраканських Гани та Нігерії, а згодом представництва E-DinarCoin були відкриті в Україні, Китаї та, звичайно ж, росії. У Instagram досі «висить» сторінка Edinarcoin.rus, на якій, у тому числі, Удянський просував свій проект, не гидуючи обличчям колишнього президента росії дмитра медведєва.

Заманював наївних людей вкладатися в його криптовалюту Удянський як міг: презентації E-DinarCoin були наповнені оптимізмом і обіцянками багатого життя, у топових ЗМІ Індонезії, Нігерії та України виходили замовні публікації без позначки «реклама», а сам Удянський, проживаючи на Балі, розігрував по 10 тисяч доларів серед тих, хто вкладався у його схему. Інвесторів переконували, що купівля токенів E-DinarCoin застрахована компанією Assur, яка, як згадувалося вище, також була створена і управлялася Удянським. Чи не дивно, що страхові виплати в результаті ніколи і нікому не виплачувались.

Торги E-DinarCoin розпочалися у березні 2017 року, ціна на старті становила 0,25 долара, проте вже в липні вона впала нижче за $0,01. Незважаючи на проблеми з обміном та платежами, Удянський продовжував просувати проект, але у 2020 році він остаточно закрився. Усі вкладені гроші інвесторів перетворилися на пилюку, а саму компанію «Єдинаркоїн» було переписано на партнера Удянського зі страхової компанії Ассур Юрія Полтавського — засудженого на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна за розбій, незаконне поводження зі зброєю, поширення наркотиків та завдання тілесних ушкоджень.

Як Микола Удянський заробив на фінансовій піраміді Miya Holding

Історія з E-DinarCoin — ще найлайтовіша серед шахрайських схем, здійснених почесним консулом Румунії в Харкові. Чи то справа історія з крипто-біржею Coinsbit. У серпні 2020 року група невідомих осіб вирішила створити фінансову піраміду для шахрайського заволодіння грошей громадян під виглядом інвестицій у сертифікати компанії Miya.holding.

Miya.holding представлялася як проект, пов’язаний із бізнесом таксі та продажем побутової техніки. Шахраї пропонували вкластися у цей проект, обіцяючи високий пасивний прибуток, який залежав від суми вкладень та кількості залучених учасників. Тобто, типова схема з реферальною системою – приведи друга і отримай більше, а він – свого і таке інше. Гроші у наївних вкладників приймалися через платіжні системи зі спрощеною верифікацією і криптовалюту, що ускладнювало відстеження грошових потоків.

За умовами проекту його учасникам щодня нараховувалося 0,9% доходу від вартості сертифікату — нереально високий відсоток, що будь-яку хоч трохи розуміючу людину має відразу наштовхнути на підозру. Ось тільки це були не реальні гроші, а так званий «внутрішній актив» «Miya», який відображався у особистих кабінетах учасників. А їх назбиралося трохи чимало, а 55 тисяч людей.

На початку 2021 року, коли учасники піраміди почали намагатися виводити свої «внутрішні активи» у реальні гроші, у них це не вийшло, а організатори пояснили «технічними проблемами». Тоді для ще більшого введення вкладників в оману вони вирішили конвертувати їхні внутрішні активи «Miya» у криптовалюту «Eva» та оголосили, що ця крипта нібито торгується на криптобіржі Coinsbit, що належить Миколі Удянському.

Як з’ясували правоохоронці, які проводили розслідування кримінального провадження № 1202100000000365 від 4 березня 2021 року за фактом шахрайства, вчиненого групою осіб за попередньою змовою, організатори піраміди Miya.holding вступили в злочинну змову з біржею Удянського. = 1 USD, тоді як реальна вартість становила трохи більше 0,0005 USD.

Це штучне завищення відбулося за рахунок того, що Удянський дав згоду організаторам піраміди проводити валютні операції з криптовалютою «Eva»: ордери на продаж «Eva», які виставлялися на криптобіржі, з відома Миколи Удянського скуповувалися за завищеною вартістю самими організаторами Miya.holding для демонстрації. За ці шахрайські дії Удянський, за даними слідства, отримував певний відсоток від інвестованих грошей у фінансову піраміду.

Однак незабаром, коли, мабуть, інвестицій було зібрано достатньо, «Eva» знецінилася, більшість бірж відмовилася її приймати, і таким чином гроші інвесторів були втрачені. З 20 березня 2021 року криптовалютна біржа coinsbit заблокувала операції з виведенням Eva із особистих кабінетів учасників проекту на сайті https://miyaholding.com на свою біржу, чим фактично остаточно заблокувала можливість повернути учасникам інвестовані гроші. Гарно, правда? Негарно тільки, що Микола Удянський після цього сів не до в’язниці, а до дипломатичного крісла консула.

Як Удянський зі своїм партнером Богданом Прилепою «нагрілися» на дронах для ЗСУ

Однак, і це — ще не найогидніша історія. Крім криптобіржі Coinsbit, зареєстрованої в Республіці Сейшельські острови в 2020 році, Микола Удянський разом зі своїм другом і партнером Богданом Прилепою, з яким вони почали працювати разом ще з 2013 року, коли створили компанію Prof-it, заснували також ще криптобіржі «Tidex» (Кайманові острови) та «QMall», зареєстрована в Литві у 2021 році.

Наприкінці квітня 2024 року Національна поліція України спільно з київською міською прокуратурою відкрили кримінальне провадження №120241000000000540 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України (Шахрайство в особливо великих розмірах), скоєне групою осіб за попереднім.

У рамках провадження слідчі з’ясували, що організатори згаданих криптобірж — Удянський та Прилепа — шахрайським шляхом заволодівали грошима в особливо великих розмірах як громадян України, так і іноземців — громадян країн ЄС та США. І робили це, заручившись підтримкою представників кримінального світу — вихідців з Росії, які взялися забезпечувати вирішення всіх проблемних питань, які виникають під час здійснення протиправної діяльності на території ОАЕ та ЄС.

У ході проведення досудового розслідування кримінального провадження було встановлено щонайменше 10 громадян України, які втратили свої гроші на криптобіржі «QMall» внаслідок шахрайських дій її організаторів Удянського та Прилепи на загальну суму 51 911 USDT. Але огидніше інше.

За даними слідства, 13 грудня 2023 року Удянський з Прилепою привласнили 390 тисяч доларів США, які зберігалися на їхній криптовалютній біржі «QMall», призначених для фінансування виробництва FPV-дронів для Збройних Сил України. Слідчі провели допит свідка військовослужбовця ЗСУ, який повідомив, що під час збору грошей на військові потреби він домовився зі своїм знайомим Миколою Удянським про те, що на рахунок останнього на криптобіржі QMall буде зараховано 500 тисяч USDT від іноземних інвесторів, призначених для оплати виробництва дронів.

Однак після виведення 110 000 USDT у грудні 2023 року здійснення транзакцій за рахунком Удянського та зняття з нього грошей було заблоковано. Очевидно, що самим Удянським.

Що вирішив зробити вже на той час Почесний консул Румунії у Харкові? Скинути всю відповідальність на свого друга та партнера. Коли слідчі допитали консула Удянського, той заявив, що, мовляв, Богдан Прилепа усунув його від прийняття будь-яких рішень щодо роботи вищевказаних бірж, а також нібито дав вказівки громадянам України Сараненко Андрію Миколайовичу та Шидловському Павлу Юрійовичу, які безпосередньо відповідають за технічне обслуговування криптовалютних бірж. їм виводити гроші. Мовляв, і його рахунок із грошима на дрони заблокували за вказівкою Прилепи.

Примітно, що версію Удянського підтримали ще низка опитаних свідків — колишніх співробітників компанії Prof-it. Усі вони, мабуть, є людьми Удянського. Як мінімум свідок у справі Віхарєв Ярослав Володимирович, згідно з даними додатка GetContact, підписаний у телефонних книгах абонентів як «Ярослав Від Колі Удянського».

Ось тільки те, що Удянський з Прилепою «посварилися» лише після того, як на них було заведено кримінальне провадження, тобто вже в 2024 році, а не раніше, підтверджує той факт, що весь 2023 вони однаково і нарівні згадувалися в статтях на замовлення в ЗМІ, разом піарячись на допомоги для військових. А ось уже в 2024 році, коли криптобіржами Удянського та Прилепи зайнялися правоохоронці, у ЗМІ, зокрема, на продажному сайті Antikor, який займається здирством і вимагає по 12 тисяч доларів США з героїв своїх публікацій за видалення наклепів про них, стали одна за одною виходити статті про афери на біржах QMall, Tidex та Coinsbit, але в яких згадувався лише Богдан Прилепа, на якого й перекладалася вся відповідальність за шахрайські схеми.

Крім цього, сам Удянський став давати інтерв’ю, в яких прямо звинувачував Прилепу в тому, що саме він заблокував рахунки і взагалі став представляти себе жертвою обману свого друга та партнера. Ось тільки знову-таки «заговорив» Удянський чомусь не одразу, не у грудні 2023 року, коли на його біржі зникли мільйони гривень на дрони для ЗСУ, а чи не за рік, коли цією справою активно займалися правоохоронці. Все це схоже на те, що почесний консул Удянський таким чином вирішив зберегти свою репутацію, для чого «злив» свого друга та партнера.

Елітний автопарк та нерухомість за кордоном: розкішний спосіб життя консула Удянського

І, схоже, Удянському це вдалося. Він продовжує обіймати свою дипломатичну посаду, незважаючи на всі скандали, кримінальні провадження та дані про його тісні зв’язки з росією. Цікавий факт, але почесний консул Румунії у Харкові Микола Удянський у вересні 2023 року різко продав всю свою нерухомість в Україні. А це дві квартири в Харкові, а також квартира з паркомісцем у центрі Києві на вулиці Саксаганського 70-А. Невже збирався їхати з країни? А їхати, зважаючи на все, є куди. Відомо, що у 2019 році Микола Удянський видавав доручення на придбання квартири у столиці Таїланду – місті Пхукет за адресою 456/222 Moo6 Rawai Muang.

На сьогодні, за даними реєстрів, Удянський в Україні володіє лише автомобілем LEXUS LX 500D 2022 року випуску. При цьому в липні 2024 року він видавав доручення на представника для купівлі на собі автомобіля за кордоном. Дуже схоже на те, що через відкрите кримінальне провадження за фактом афер з криптобіржами Удянський всерйоз збирався втекти з України, проте, мабуть, йому все ж таки вдалося «вирішити» цей питання з правоохоронними органами, і поки що цей план відкладено. Але в будь-якому разі виглядає все так, що почесний консул явно не має намірів пов’язувати своє майбутнє з Україною.

Тим більше, судячи з кількості його виїздів за кордон, довго перебувати в Україні Удянському не подобається. Причому цікаво: офіційне фактичне підґрунтя для виїзду з України він отримав лише в травні 2023 року, коли суд усвідомив наявність у нього трьох дітей (попри те, що перша його донька живе в Росії), але при цьому весь 2022 рік Микола Удянський вільно їздив до Дубаї, Іспанії, Монако, Франції, Італії, Швейцарії. У 2023-2024 роках він відпочивав у Єгипті, Турції, знову-таки в Саудівській Аравії і їздив, очевидно, за своїми консульськими справами до Румунії.

Дружина Миколи Удянського теж не дуже любить сидіти в Україні під ракетним обстрілом, і на своїй сторінці в Instagram регулярно демонструє свою часті перебування то в Каннах, то в Монако, то в Дубаї, то в тайському Пхукеті.

Але при цьому 30-річна Яна Удянська поки що не продає своє майно в Україні. На неї продовжують бути оформлені 11 земельних ділянок у Харківській області, куплені у 2018 році, а також три автомобілі: два Volksvagen Transporter та Toyota Land Cruiser 2022 року випуску. Однак при цьому Яна Удянська часто пересувається на елітнішому Mercedes-Benz Maybach S580 2022 року з модними номерами АХ7777ТН.

Це авто належить ТОВ «Баумман», співзасновниками якого є Валерія Гульчук, дружина рідного брата Миколи Удянського Андрія Удянського (підписана у GetContact як «Головний Бухгалтер Удянського», «Квартира від Колі Удянського») та Заславський А.А. – Тесть Миколи Удянського. На цьому автомобілі, зокрема, у серпні 2023 року дружина почесного консула Румунії у Харкові пересувалася Монако. На цю ж фірму оформлено ще один автомобіль Mercedes-Benz G 63 AMG з номерним знаком КХ0001РР, яким користується подружжя  Удянських.

Такі витрати вимагають великих доходів. А з огляду на те, що більшість криптовалютних проектів Удянського за підсумком провалилися, висновок напрошується один: вся ця розкіш — результат афер та шахрайських схем, провернених почесним консулом Румунії в Харкові. Вищеперелічене майно — далеко не все, чим володіє Удянський. За деякими даними, він також має нерухомість в Об’єднаних Арабських Еміратах та Чорногорії. Принаймні, саме в будинку Удянського в Чорногорії в 2019 році знайшли лідера організованого злочинного угрупування «Залютинські» Леоніда Митрова, який переховувався від правоохоронних органів, після чого його було екстрадовано в Україну.

І це — ще одна цікава частина життя харківського дипломата. Але про тісні зв’язки Миколи Удянського з кримінальним світом у наступній частині нашого розслідування.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Шахрай із дипломатичним паспортом або Як Микола Удянський сколотив статки на аферах з криптовалютою появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение В Україні викрили міжнародну мережу шахраїв появились сначала на Антикорупційна правда.

За версією слідства, його дії призвели до втрат державного бюджету на суму понад 641 млн грн. Затримання Білана може пролити світло на складну мережу ймовірних махінацій, що простяглися до вищих ешелонів влади. У справі можуть фігурувати не лише чиновники з ДФС, а й тодішнє керівництво державного «Ощадбанку», зокрема Андрій Пишний — колишній голова банку та чинний голова Національного банку України. За даними розслідувачів, у 2017 році «Ощадбанк» міг ухилитися від сплати податків на сотні мільйонів гривень, а подальше закриття справи стало можливим завдяки скоординованим діям високопосадовців. Якщо інформація, приведена у нашому розслідуванні підтвердиться, це може стати одним із найгучніших корупційних скандалів у банківській сфері України.

В чому звинувачують Сергія Білана і до чого тут «Ощадбанк»

25 лютого 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оголосило про вручення підозри колишньому заступнику голови Державної фіскальної служби Сергію Білану у зловживанні службовим становищем, що призвело до багатомільйонних збитків державі (ч. 2 ст. 364 КК України). Вищий антикорупційний суд обрав фігуранту запобіжний захід тримання під вартою із можливістю внесення застави 10 мільйонів гривень.

За даними слідства, Сергій Білан, який у період свого перебування на посаді в ДФС був відповідальним за розгляд податкових скарг, навмисно зволікав з підписанням рішення за скаргою одного з великих платників податків, що автоматично призвело до анулювання податкових нарахувань у розмірі 641 млн грн.

“Суб’єкт господарювання звернувся до ДФС зі скаргою на рішення про стягнення податків. Підозрюваний, маючи виключне право підпису рішень за результатами розгляду скарг та діючи в інтересах суб’єкта господарювання, навмисно не підписав готовий проект відповідного рішення у встановлений термін. Внаслідок цього скарга була автоматично задоволена, а бюджет втратив можливість стягнути податки та штрафні санкції на суму понад 641 млн грн”, – коментує НАБУ.

“В червні 2017 року перший заступник Голови Державної фіскальної служби України, діючи в інтересах субʼєкта господарювання, умисно не підписав у встановлений строк проєкт рішення за результатами розгляду скарги платника податків на податкові повідомлення-рішення територіальних органів ДФС України. Зважаючи на бездіяльність службовця, ця скарга відповідно до норм Податкового кодексу України була автоматично задоволена на користь згаданого платника податку.

При цьому службовець з метою прикриття своєї діяльності умисно створив видимість неможливості підписання такого рішення.

Зауважимо, що службовець був єдиною уповноваженою особою в ДФС України на підписання рішення за результатами розгляду скарг платників. Через зловживання службовими обов’язками вказаного працівника, держава в особі ДФС України втратила право вимоги щодо сплати податків та штрафних санкцій у Державний бюджет України на суму понад 641 млн гривень”, – коментує САП.

«Суб’єктом господарювання», який уник оподаткування завдяки Сергію Білану може бути державний «Ощадбанк», пише журналіст Олег Новіков. А інцидент міг відбутись в 2017 році. Головою правління «Ощадбанку» тоді був нинішній очільник НБУ Андрій Пишний (він керував держбанком з 2014 по 2020 роки).

“НАБУ і САП вручили підозру колишньому першому заступнику керівника ДФС Сергію Білану у зловживаннях. За версією слідства, у 2017 році він навмисно не розглянув скаргу Ощадбанку на рішення Офісу великих платників податків ДФС про нарахування фінансовій установі сумі грошового зобов’язання за платежем з податку на доходи нерезидентів. Це означало автоматичне задоволення скарги, через що держава недоотримала податків на понад 641 млн грн. Ощадбанк протягом 2013-2016 років застосував понижену ставку податку з доходів кіпрських офшорок – замість 15% було застосовано ставку від 0 до 2%. Наразі до Білана застосували запобіжний захід у вигляді застави в 10 млн грн та покладанням обов’язків”, – пише журналіст Новіков.

Затриманий НАБУ Сергій Білан працював у Державній фіскальній службі України (ДФС) з 2014 року, обіймав посаду першого заступника голови ДФС з травня 2015 року до грудня 2019 року. У грудні 2019-го Кабмін звільнив Білана з посади. В той період саме відбулась реорганізація фіскальної служби та звільнення низки керівників у зв’язку з реформуванням фіскальних органів. І саме тоді ім’я Сергія Білана почало фігурувати у розслідуваннях щодо податкових схем і зловживань службовим становищем. Про ці звинувачення сам Білан згадував у своїх соцмережах.

Схема на сотні мільйонів: як ДФС, прокуратура і прем’єр-міністр допомогли приховати вкрадені в «Ощадбанку» кошти

Затримання Сергія Білана може спровокувати масові кримінальні справи проти колишніх ТОП-посадовців, які могли брати участь в схемі на сотні мільйонів гривень.  Серед фігурантів цієї схеми можуть бути: голова Нацбанку України та колишній очільник державного «Ощадбанку» Андрій Пишний, колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, колишній керівник Державної фіскальної служби Мирослав Продан, колишній генпрокурор Юрій Луценко та затриманий НАБУ екс-заступник ДФС Сергій Білан, вважає медійник Владислав Сидоренко.

“Насправді, ця кримінальна доріжка веде до кращого банкіра Європи, володаря «Кроку» та голови Нацбанку України — Андрія Пишного. І його друзів… Що це означає? – це в’язниця для Андрія Пишного, Юрія Луценка, Володимира Гройсмана, Мирослава Продана, Сергія Білана. Бажаємо удачі НАБУ та САП. Чекаємо на ст. 191 КК для Андрія Пишного”, – пише журналіст Владислав Сидоренко.

Суть схеми та ролі ключових фігурантів

У 2017 році Державній фіскальній службі стало відомо, що державний «Ощадбанк» нібито ухилився від сплати податків на сотні мільйонів гривень. Як пише медійник Владислав Сидоренко, цю суму могли просто вкрасти з держбанку. Тож ДФС донарахувала ці податки держбанку. На це «Ощадбанк» (під керівництвом Пишного) подав скаргу.  В той же період часу Андрій Пишний міг звернутися до тодішнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням «вирішити» питання з донарахуваннями ДФС. Чому до Гройсмана – тому що ДФС тоді очолював Мирослав Продан, якого вважають людиною, дотичною до Гройсмана.  А безпосередньо за виконання схеми мав відповідати заступник голови ДФС Сергій Білан, який врешті і попався українським антикорупційним органам.  Для того, щоб у Білана була можливість законно не продовжувати справу «Ощаду», долучили тодішнього генпрокурора Юрія Луценка, який нібито наказав вилучити матеріали справи держбанку у Державної фіскальної служби.

Яку роль міг виконувати кожен із фігурантів справи:

Андрій Пишний — екс-голова державного «Ощадбанку» (2014-2020 роки), чинний голова НБУ (з жовтня 2022 року)  Роль у схемі: Ініціатор. У 2017 році Андрій Пишний очолював «Ощадбанк», і саме тоді банк нібито оскаржив донарахування 900 млн грн податків. За даними журналістських розслідувань, саме Пишний міг ініціювати вирішення податкового спору через власні політичні зв’язки. Пишний відомий своєю близькістю до Арсенія Яценюка (український політик, екс-прем’єр-міністр України з 2014 по 2016 роки) та Андрія Іванчука (український політик, соратник Яценюка, помер на 50-тому році життя в 2023 році за нез’ясованих обставин). Саме ці зв’язки в українському політикумі могли допомогти Пишному налагодити комунікацію з владою для владнання проблеми з донарахуванням.

Володимир Гройсман — колишній прем’єр-міністр України (2016 – 2019 роки) Роль у схемі: Політичний дах. За неофіційними даними, після звернення голови «Ощадбанку» Андрія Пишного, Гройсман міг дати сигнал тодішньому керівнику ДФС Мирославу Продану «розв’язати питання» з податковою. Хоча прямих доказів цьому поки що немає, цей епізод може стати важливим напрямком для дій слідства.

Мирослав Продан — в.о. голови  ДФС (2017—2018 роки). Роль у схемі: Виконавча ланка. Продан міг бути ключовою фігурою в схемі. Його називали «гаманцем» прем’єра Володимира Гройсмана. І саме Продан, ймовірно, міг координувати дії підлеглих для залагодження питання на користь «Ощадбанку».

Сергій Білан — екс-перший заступник голови ДФС (2015 – 2019 роки). Роль у схемі: Виконавча ланка. Саме Білан міг курувати комісію з оскарження податкових рішень і офіційно закрити справу «Ощадбанку». Білан був наближеною особою до тодішнього голови ДФС Мирослава Продана, який, у свою чергу, мав тісні зв’язки з прем’єром Володимиром Гройсманом.

Юрій Луценко — колишній Генпрокурор України (2016—2019 роки) Роль у схемі: Оперативне прикриття. За даними розслідувачів, прокуратура під керівництвом Луценка нібито втрутилася у справу, вилучивши матеріали ДФС щодо «Ощадбанку». Це позбавило податкову законної можливості продовжувати провадження, і за формальними підставами справу закрили.

“Потім було придумано наступну комбінацію: за дорученням Генпрокурора Луценка, до ДФС прийшли прокурори ГПУ і вилучили всі матеріали ДФС щодо «ухилення» на 900 млн ОЩАДБАНКом. Далі, за формальними ознаками – відсутність матеріалів (які були вилучені прокурорами за вказівкою Луценка), комісія ДФС закрила «справу» про крадіжку 900 млн грн Андрієм Пишним із державного (!) ОЩАДБАНКу”, – пише журналіст Владислав Сидоренко.

Якщо інформація про схему правдива, то усі ці зв’язки вказують на масштабну корупційну змову, яка могла завдати колосальних збитків державному бюджету. Якщо слідство підтвердить усі ці факти, ми станемо свідками одного з найрезонансніших судових процесів в історії України. Наразі слідчі дії тривають, а антикорупційні органи вивчають роль учасників потенційної схеми ухилення від сплати податків.

Інші скандали за участі Андрія Пишного

Андрій Пишний — український банкір та державний діяч, який очолював державний «Ощадбанк» з 2014 по 2020 рік, а з жовтня 2022 року обіймає посаду голови Національного банку України (НБУ). Його кар’єра супроводжувалася низкою скандалів та розслідувань, пов’язаних із діяльністю «Ощадбанку» під час його керівництва. Ми писали про темні справи Пишного часів Ощаду, а також головні репутаційні провали  уже на посаді голови НБУ. Ось декілька з найбільш відомих скандалів навколо Пишного, коли він очолював «Ощадбанк»:  Розтрата $21 млн через кіпрську компанію У грудні 2017 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало розслідування щодо можливих зловживань в «Ощадбанку». Слідство підозрювало, що посадовці банку, включно з Андрієм Пишним, могли бути причетні до розтрати $20,98 млн. Ці кошти перебували на рахунках кіпрської компанії Opalcore Ltd. в «Ощадбанку» і були списані та переведені на користь держави в межах спеціальної конфіскації. НАБУ підозрювало, що розтрата майна відбулася шляхом списання цих коштів та подальшого їх переведення на користь держави. Сумнівні операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) Під час керівництва Пишного «Ощадбанк» був залучений до операцій з ОВДП, які викликали підозри у зловживаннях. Зокрема, банк співпрацював з приватним «Банком 3/4» у схемах, пов’язаних з ОВДП, що призвело до значних фінансових втрат для державного банку. У цій історії фігурують великі оборудки, кримінал та зв’язки Пишного із посадовцями часів Януковича, завдяки яким і були реалізовані схеми на мільярди гривень. Корупційні дії директора казначейства «Ощадбанку» У червні 2018 року директора казначейства «Ощадбанку» було притягнуто до відповідальності за зловживання службовим становищем, що призвело до збитків у розмірі 16,7 млн грн. Хоча Пишний безпосередньо не фігурував у цій справі, інцидент відбувся під час його керівництва банком, що ставить під сумнів ефективність внутрішнього контролю та нагляду. Використання службового становища для особистих потреб У липні 2015 року спалахнув скандал, пов’язаний з використанням коштів «Ощадбанку» для особистих розваг керівництва. Зокрема, повідомлялося, що керівництво банку витратило значні суми на поїздки на футбольні матчі Ліги Європи. Це викликало обурення громадськості та поставило під сумнів етичність використання державних коштів. Політичні зв’язки та призначення на посаду голови НБУ У жовтні 2022 року Андрій Пишний був призначений головою НБУ. Його призначення викликало дискусії, оскільки він має тісні зв’язки з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. І деякі експерти та розслідувачі вказували на можливий вплив цих зв’язків на кар’єрне зростання Пишного. Незважаючи на ці скандали та численні розслідування, Андрій Пишний продовжує обіймати високі посади у фінансовому секторі України. Хоча ці інциденти кидають тінь на його репутацію та піднімають питання щодо прозорості та етичності управління державними фінансовими установами під його керівництвом.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Білан та Андрій Пишний: що відомо про фінансовий скандал навколо ДФС і «Ощадбанку» появились сначала на Антикорупційна правда.

Так, його екс-дружина визнала, що це стало однією з головних причин їхніх конфліктів, під час спільної волонтерської діяльності та подружнього життя.

Екс-дружина Дениса Кошельника Анна Павловна, відкрито говорить про його зловживання. В одному з інтерв’ю вона згадала, що він використовувавпожертви не лише на казино, а й на дорогий алкоголь, техніку та інші особисті забаганки.

“Він отримував готівку нібито на закупівлю дронів чи амуніції, а насправді витрачав її на власні потреби. Ми постійно сварилися через це”, – розповідає Ганна Кошельник.

Кошельник використовував також схеми із«подарованими» товарами. Волонтери передавали йому речі для військових, а він оголошував нові збори на їхню закупівлю. Таким чином, він двічі наживався на допомозі армії.

Автор наводять приклади зборів, кошти щ яких псевдо волонтер використав на свої потреби. Так, Огляд анонсованих в ТГ-каналі зборів Кошельникавиявив численні махінації:
– 26.02.2024 – зібрано 268 тис. грн, частина коштівбезслідно зникла, а решта переведена у готівку.
– 12.11.2022 – «благодійний аукціон» зібрав 78 тис. грн, які швидко перекочували в інший збір, не маючи чіткої звітності.
– 09.09.2023 – зібрано 209 тис. грн на авто для військових. Всі гроші програні в казино.
– 28.10.2022 – оголошено збір 400 тис. грн на 4 авто для армії. Частина коштів пішла на азартні ігри, частина — в кишеню Кошельника.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Волонтер-шахрай Денис Кошельник наживався на допомозі ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

Керівник фонду, маючи довіру благодійників і тим, що вони не вимагали детальної звітності, незаконно використав пожертви для ЗСУ. У період з 25 березня до 27 грудня 2022 року фонд отримав понад 5,4 млн грн. З них 3,38 млн грн керівник переказав на свої особисті рахунки замість того, щоб спрямувати на благодійні потреби.

Через це його підозрюють у незаконному привласненні благодійних коштів під час воєнного стану. Йому офіційно вручили повідомлення про підозру. Але перед цим, ще 14 травня 2023 року він виїхав з України до Молдови під виглядом волонтера.  Наразі Кривенко переховується від слідства.

Через це 30 грудня 2024 року його оголосили в розшук, а 14 січня 2025 року – в міжнародний розшук за приписом СБУ.

З 1996 по 2004 рік Кривенко служив в органах внутрішніх справ, після чого кілька місяців працював в податковій міліції. Та цікаво не це, а як завжди — причина звільнення. За інформацією ЗМІ, Кривенка «витурили» з роботи в міліції за низку злочинів, у тому числі пов’язаних з шахрайством.

Окрім того, суд в Одеській області у 2006 році визнав винним Кривенка у скоєнні кримінальних правопорушень із використанням підробного посвідчення МВС.

Пізніше Сергій Кривенко працював начальником юридичного відділу кредитної спілки «України», яка займалася шахрайством у сфері кредитування  фізичних осіб. Що цікаво, з діяльністю вказаної спілки пов’язували колаборанта Валерія Каурова.

Крім того, Кривенко протягом двох років очолював компанію «Агро Південь-1», яка відома в Одеській області тим, що займалась захопленням земель Комінтернівського (Лиманського) району.

Та й це не найцікавіше в біографії нашого «патріота». Дані Сергія Кривенка є в базі даних сайту «Миротворець», де він зазначений як «сепаратист, прихильник проросійських політсил та активний член Партії регіонів».

Так от, у березні 2013 року Кривенко став учасником сутичок проти представників ВО Свобода у приміщенні Комінтернівської селищної ради. За інформацією ЗМІ, він діяв за вказівкою тодішнього голови РДА, також регіонала, Івана Марзака. Не дивно, що вже в липні того ж року він став заступником голови вказаної райдержадміністрації та пробув на посаді до 2015 року. Не завадила йому в цьому навіть судимість.

Та час йде і настрої в суспільства змінюються, а от що добре вміє робити Сергій Кривенко – так це перевзуватися. Тому влітку 2016 року він заснував Благодійний фонд «Аджалик», який став йому в нагоді після початку широкомасштабного вторгнення, щоб приховати свою справжню біографію».

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Одещині керівник благодійного фонду «Аджалик» Сергій Кривенко втік за кордон з 3,4 млн гривень пожертв появились сначала на Антикорупційна правда.

Мова йде про наступні благодійні фонди: «Авто Прима АП», «Авто донор для ЗСУ», «Авто турбота 4х4», «24 Легіон» та БО «Чумний доктор». Слідчими з’ясовано, що вищевказаною групою осіб з початку 2024 року в країну ввезено понад 500 транспортних засобів під виглядом гуманітарної допомоги, частина з яких реалізована та реалізовується в мережі Інтернет, зокрема, через платформу онлайн оголошень OLX, Telegram-канали, облікові записи у соціальних мережах Instagram та Facebook, а також іншими можливими способами.

В кінці жовтня задокументовано продажі Hyundai Santa FE за 3,5 тис. доларів та Volkswagen Touran за 2,2 тис. доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение На Львівщині ряд благодійних фондів підозрюють в незаконному продажу автівок для ЗСУ появились сначала на Антикорупційна правда.

У справі №12016100000000789 йдеться про зловживання службовим становищем, підробку документів, шахрайство та привласнення майна банку в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 358, ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 365-2, ч. 2 ст. 367, ч. 4 ст. 190, ст. 14 ч. 5 ст. 191 КК).

У 2016 році ПАТ «Укрінбанк» визнали неплатоспроможним. Відповідно до постанови НБУ  №934/БТ від 24 грудня 2015 року, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) запровадив у банку тимчасову адміністрацію. Фонд здійснив виплати вкладникам на загальну суму 1,76 млрд гривень, використавши для цього власні кошти та передавши банк у ліквідацію.

Однак замість спокійного завершення процедури ліквідації почали зникати активи банку. Основною схемою стало перереєстрування банку з порушенням законодавства: нова юридична особа, ПАТ «УКРІНКОМ», була створена через зміну статуту, назви та адреси без погодження з НБУ.

Втрата активів
13 липня 2016 року, за рішенням приватного нотаріуса, в реєстр було внесено зміни до даних ПАТ «Укрінбанк»: банк змінив назву на ПАТ «Укрінком» і новою юридичною адресою стала будівля в місті Сєвєродонецьк (Луганська область). Ці дії було здійснено без погодження з НБУ, що суперечить вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» та інших нормативних актів. До того ж сам Клименко має тісні зв’язки з посадовцями Луганщини, що дозволяє йому мати вплив на правоохоронну і судову систему в регіоні.

У той час, коли Фонд гарантування вкладів намагався управляти ліквідацією банку, доступ до його нерухомості у Києві (адреса: Вознесенський узвіз, 10-А) заблокувала приватна охорона. У цих приміщеннях, за даними слідства, можуть зберігатися документи фінансово-господарської діяльності банку, зокрема оригінали правовстановлюючих справ, печатки та штампи.

Крім того, колишні власники банку відмовилися передати документи суду, як того вимагала ухвала Господарського суду Києва від 21 жовтня 2016 у справі №910/18650/16. Через це унеможливлено проведення економічних і почеркознавчих експертиз.

Масштаби збитків
Верховний Суд  14 лютого 2018 року  складі Касаційного господарського суду  постановив, що правонаступництва між «Укрінбанк» та «Укрінком» не відбулося. Це означає, що усі дії з активами банку, здійснені під егідою нової юридичної особи, можуть бути визнані незаконними.

За даними слідства, колишні посадовці банку, використовуючи нову юридичну особу та співпрацюючи з іншими компаніями, перепродавали нерухомість банку третім особам, завдаючи збитків державі. За підрахунками ФГВФО, збитки становлять понад 1,76 мільярда гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение З рахунків «Укрінбанку» зникли мільярди гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це редакція 368.media   дізналася з провадження за ознаками ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК, яке розслідує Офіс генпрокурора.

За даними слідства, група осіб, шляхом підробки установчих документів, здійснили фіктивну зміну керівництвагаражних кооперативів та автостоянок, для їх приватизації, а також за підробленими документвами заволодими землями КП «Київпастранспарксервіс». Члени ОЗУ в період із 2021 по 2023 рік незаконно заволоділи понад 45-ма об’єктами нерухомості у Києві.

Виготовлялася підробна технічна документація. Реєстрація нерухомості здійснювалася за схемою вчинення реєстраційних дій щодо об’єктів які нібито побудовані до 1991 року. В багатьох випадках об`єктів нерухомості ніколи не існувало за адресами по яких реєструвалося право власності.

Після цього через підконтрольного землеупорядника  виготовлялася проект землеустрою на земельну ділянку та відповідні відомості вносилися до Державного земельного кадастру де зазначалося що користувачем є компанія, яка підконтрольна одному зі зловмисників.

Таким чином голова ОЗУ зібрав так званий «земельний банк», який планувалося відвести для отримання договору оренди через депутатів Київської міської ради. Він підшукував інвесторів та брав у них завдаток у розмірі, що нібито необхідно було для надання хабарів для лобіювання їхніх інтересів на земельній комісії.

Для реєстрації нерухомості він використав ряд підконтрольних компаній, засновниками, керівниками та бенефіціарами яких є також підконтрольні йому люди, які отримували за це кошти. Наприклад, ТОВ «Стейкхолдери прилеглих територій», чиїми власниками є Олександр Харченко, Арсен Романюк та Дмитро Крейнін. Останній – колишній депутат Київської обласної ради від фракції партії «УДАР Віталія Кличка» у 2010-2015 роках.Після цього він працював завідувачем сектору протидії корупції Київської ОДА. Після цього був заступником міністра Кабміну. ЗМІ називали Крейніна власником ринку «Лісовий» у Києві. Раніше Крейнін був одружений на доньці ексспікера ВР Володимира Литвина.

Також у схемі фігурують наступні агенти: ГО «Київська автомобільна спілка» (Олександр Денисюк, Олена Левицька), ГО «Київська міська спілка автомобілістів» (Дмитро Крейнін), ГО «Київська бізнес асоціація  Україна-Європа», ТОВ «Фірма «Діалог-П», ТОВ «Мастернет», ТОВ «ДЮСШ Спартак», ТОВ «Свіжі сільськогосподарські продукти», ОК «АГК «Вигурівщина-2», ОК «КА «Дніпровський», ТОВ «Продуктова крамниця Каштанчик», ТОВ «Київський міський центр безпечності харчових продуктів», ТОВ «Авангардбуд», ТОВ «Бомонд сінема інтернешнл», ТОВ «Гуд дей груп», ТОВ «Будстілл груп», ТОВ «Ностальжи», ТОВ «Метеор лтд», ТОВ «Зембудвест Трейдинг», ТОВ «Квітуча волошкова галявина», ГК «Комфорт-автосервіс», ПП «Юридична компанія «Юстиніан», ТОВ «Рембат», ТОВ «Верштатт вустервіц гмбх», ТОВ «Поліграф», ТОВ «Зіплайн Інк», ОК «ГКА «Дніпровський».

Підозру поки що нікому не оголосили.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ексдепутат Дмитро Крейнін нелегально сформував під забудову «земельний банк» з автостоянок та гаражних кооперативів Києва появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це стало відомо з судового реєстру.

«Академія» Орловського рекламується на всіх можливих майданчиках в ЗМІ. Але жодної юридичної особи з назвою Financial Freedom Academy не вдається виявити в жодному доступному реєстрі. Ані в Україні, ні в Польщі, ні в Дубаї, де нібито живе Олександр Орловський. Питання – хто продавець курсів? З кожним, хто погодився купити курс, укладається договір і йому називають рахунок, на який треба платити гроші. І одержувач цих грошей – ФОП Орловський Олександр Олександрович.

Це руйнує легенду Орловського про те, як він виріс у маленькому містечку, виїхав у 16 років до Польщі, де просадив перші сто доларів на крипту, потім вкрав у мами прикраси і теж їх просадив у крипту, потім йому допоміг якийсь невідомий місцевий «гуру» і юний Саша все повернув. І став жити у Варшаві, а потім переїхав (в інших версіях – переїжджає) до Дубая.  Хоча паспорт для виїзду за кордон Орловський отримав значно пізніше.

Продавець курсів – ФОП Олександр Орловський з ІПН 3589610358, а гроші чомусь отримує інший ФОП – Сергутіна Катерина Олегівна.

Ми знайшли судовий позов одного з українців, котрого обманув Орловський. У Києві на нього подав позов до Печерського суду Микола Терещко.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 5 серпня 2023 року за результатом телефонної розмови між позивачем та відповідачем було узгоджено умови договору продажу навчання про тестування в мережі Інтернет, в період якого буде проводитись «платне тестування ігор» (оплата за навчання FFA). Відповідачем було запропоновано перерахувати 3,75 тис. гривень, що складає мінімальну суму для навчання, оскільки ці кошти потрібні при навчанні для тестування введення та виведення коштів, покупки обладнання, яке використовується у грі та повернення коштів за повернуте обладнання.

Цього ж дня позивач зробив переказ. Однак, при спілкуванні позивача з іншою особою, яку за поясненнями позивача уповноважив відповідач, з метою надати код виду діяльності, останній повідомив про його відсутність, а тому позивач зазначив, що це не відповідає умовам договору та неодноразово просив повернути сплачені кошти, на що йому було відмовлено.

Як зазначив позивач в позовній заяві, в період навчання буде проводитися тестування ігор на платній основі, що дозволить додатково в період навчання заробляти приблизно 500 доларів в місяць, але з них буде утримувати їх Орловський приблизно 100 доларів в місяць. Відповідач запропонував перерахувати 3 750 гривень, що складає мінімальну суму для навчання, оскільки ці кошти потрібні при навчанні для тестування введення та виведення коштів, покупки обладнання яке використовується у грі та повернення коштів за повернуте обладнання.

Однак суд встав на користь Орловського, бо позивач уклав договір та перерахував кошти, не питаючи про обставини угоди. Відповідно до долучених роздруківок електронного листування за допомогою месенджера Viber відсутнє повідомлення, в якому позивач запитує про такий код, а відразу спілкування йде про повернення коштів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Криптошахрай Олександр Орловський отримує гроші за курси через мережу ФОПів появились сначала на Антикорупційна правда.

Шахрай та його оточення, не маючи жодних ліцензій, сертифікатів, дипломів на підтвердження власної компетенції у сфері обігу крипто-валюти, шахрайським способом, залучають кошти крипто-інвесторів, під виглядом продажу «курсів», «крипто-інвестицій», після чого послуги надаються формально, що призводить до втрати вкладниками власних грошових коштів.

Залучення коштів шахрайським шляхом здійснюється за допомогою рахунків підконтрольних фізичних осіб-підприємців, крипто-валютних бірж, на крипто-гаманці фізичних осіб — учасників ОЗУ, що призводить до ухилення від сплати податків. Далі вони за допомогою крипто-обмінників здійснюють купівлю нерухомого майна, корпоративних прав, за зниженими цінами, у тому числі на території Польщі, Туреччини, ОАЕ, легалізуючи таким чином кошти.

Орловський також перебуває у злочинній змові з рядом крипто-валютних проектів, які є емітентами крипто-валют, внаслідок чого надають вказівки у «курсах» FFA клієнтам купувати ряд крипто-валют, через що останні втрачають кошти, водночас, шахрай та інші за такі дії отримують частину коштів у вигляді «відкату» від емітентів.

Орловський, перебуваючи у злочинній змові з керівництвом російської платформи VELES залучають клієнтів для FFA з території рф, сплачують кошти за рекламу та власного реферального посилання на території рф, а також виводить грошові кошти, отримані злочинним шляхом, за допомогою російських сервісів, що призводить до надходжень коштів до бюджету рф та свідчить про вчинення ряду кримінальних правопорушень проти Основ національної безпеки України. У заявах зазначається, що внаслідок таких дій шахрайським способом ошукали близько 15 тис. осіб на приблизну суму 4 млн доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Засновник крипто-школи FFA Олександр Орловський тісно співпрацює з росіянами появились сначала на Антикорупційна правда.

Співзасновник мережі “Фокстрот” Геннадій Виходцев вважає, що не повинен сплачувати податок після ліквідації свого закордонного офшору вартістю майже 5 млрд. грн. Але правоохоронці мають іншу думку.

Влада шукає гроші на війну. За оцінками Мінфіну, потреба бюджету становить близько 12-15 млрд доларів (понад 500 млрд грн). Частину з них Україна очікує одержати від закордонних партнерів. Але навряд чи закордонні гроші покриють усі витрати з огляду на те, як розгортаються події на фронті. Крім того, поки що не ясно, що буде з американською допомогою після тамтешніх виборів.

Схоже, саме тому в Україні, з одного боку, готується підвищення податкового навантаження, а з іншого – активізувалася робота щодо “закручування гайок” стосовно великих неплатників та “податкових ухилистів”. Мова про юридичних та фізичних осіб, які дуже люблять не сплачувати податки, використовуючи будь-яку прогалину в українському законодавстві. Тож українські фіскали, а якщо їм не виходить, то правоохоронці намагаються дотиснути таких неплатників.

ЗМІ стало відомо, що Бюро економічної безпеки отримало дозвіл суду на доступ до фінансової документації та інформації про рух коштів на рахунках співвласника торговельної мережі “Фокстрот” Геннадія Виходцева. Доступ до детективів Бюро надано в рамках досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення. передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.

Зазначене випливає із відповідного рішення Святошинського районного суду м.Києва від 05.08.2024 у справі №759/15918/24.

Досудове розслідування стосується не лише Виходцева, а й інших фігурантів. Розслідується несплата податків на доходи фізичних осіб із чималої суми – 6,193 мільярда гривень, отриманої поряд осіб унаслідок ліквідації (припинення) іноземних компаній. За поточною ставкою податку на доходи фізичних осіб у 18% – це понад 1,1 млрд. грн. Найбільшу суму – 655,469 млн грн (включає розмір нарахованого податку та штраф) хочуть стягнути із співвласника мережі супермаркетів електроніки “Фокстрот” Геннадія Виходцева.

Суть справи полягає в наступному: у 2021 році Геннадій Виходцев одноосібним рішенням ліквідував свій закордонний офшор IrineVenturesLimited, де був власником 100%, а всі активи компанії (що складалися з вимог по кредитах, лише 126,1 млн доларів) переписав на себе як на фізичне обличчя. У 2022 році, подаючи податкову декларацію за попередній рік, він зазначив ці активи, але не включив до складу оподатковуваного доходу. Бізнесмен вважав, що має право на пільги, оскільки кошти були отримані внаслідок ліквідації іноземної компанії.

У Головного управління Державної податкової служби в Київській області щодо цього виявилася інша думка, і вона нарахувала йому 595,881 млн грн податкових зобов’язань та ще 59,588 млн грн штрафу.

Виходців оскаржив податкове повідомлення-рішення у суді, виграв адміністративну справу (№320/4281/23) у першій інстанції, а потім і всі етапи оскарження податкової цього рішення. 16 липня 2024 р. Верховний Суд остаточно відхилив касаційну скаргу податківців.

І ось тепер схоже, що після адміністративної справи проблеми Виходцева не закінчилися, і після раунду з податківцями на нього чекає серйозніше протистояння — з детективами Бюро економічної безпеки.

Те, що обидві справи (“кримінальна” — 759/15918/24, про доступ слідчих до інформації, та вже завершену “адміністративну” — №320/4281/23) стосуються саме Геннадія Виходецьва — досить просто встановити, проаналізувавши фабулу вищезгаданих судових рішень . У “кримінальному” рішенні – його прізвище приховано під безликим ОСОБА_18, в “адміністративному” – ОСОБА_1. Зокрема, у текстах судових рішень фігурують абсолютно ідентичні суми податкового боргу, той самий номер трастової декларації, той самий номер податкового повідомлення-рішення тощо. А прізвище фігуранта чітко видно з громадського переліку справ, призначених до розгляду.

Гіпотетично особливу увагу детективів БЕБ до Виходцева могло привернути те, що ліквідована ним офшорна фірма Irine Ventures Limited, дохід від припинення діяльності якої він і вирішив не оподатковувати, раніше згадувалася як учасник гучної справи “Дельта Банку”. У кримінальному розслідуванні №12014100000000703 разом з іншою пов’язаною з Виходцевим компанією (FG Financing Limited) фірма фігурувала у ланцюжку з виведення з банку коштів та легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. У 2018 році було навіть накладено арешт на рахунки цих компаній, хоча згодом Печерський суд це рішення скасував.

Ще один цікавий момент підсвічений у рішенні щодо надання детективам доступу до рахунків Виходцева. Це ім’я директора його ліквідованої офшорної компанії Ivor Omson.

Як писали ЗМІ , людина з таким же ім’ям і сейшельським громадянством (а саме там спочатку було прописано офшор Виходцева) раніше фігурував як співвласник та керівник низки компаній із групи підсанкційного Дмитра Фірташа. Крім того, Ivor Omson також якийсь час був записаний власником забороненого 112-го телеканалу.

Також за даними аналітичної системи YouControl, зараз Ivor Omson значиться як бенефіціар кіпрської компанії “Фокстрот Холдинг Оверсіз Лімітед”, власника українського ТОВ “Консалт Інформ Груп”, яке до 2016 року називалося ТОВ “Група компаній “Фокстрот”. Геннадій Виходцев раніше був засновником та підписантом цієї компанії.

Вищезгадані обставини – це лише те, що лежить на поверхні. Водночас у детективів БЕБ, схоже, є й інші резони тиснути Геннадія Виходцева, використовуючи інструментарій кримінальних звинувачень. І зовсім не факт, що бізнесмен, котрий свого часу переміг у суді податкову, так просто зможе відстояти своїх 655 млн грн у кримінальному звинуваченні. Адже, нагадаємо, державі дуже потрібні гроші на війну. І ті схеми уникнення виплати податків, на які заплющували очі раніше, можуть уже не спрацювати.

До речі, не лише власника “Фокстроту” Геннадія Виходцева можна дорікнути небажанню платити податковий борг державі — його компанія також регулярно потрапляє у серйозні податкові скандали.

Так, 2019 року фіскали нарахували торговельній мережі 645 мільйонів гривень додаткових податків. Як пояснила податкова, “Фокстрот” занижував базу оподаткування, включаючи у вартість товарів додаткові послуги, які не оподатковуються ПДВ, наприклад, страхування. Працювала схема по всій розгалуженій мережі рітейлера.

І навіть під час великої війни “Фокстрот” не гребує використовувати у своїй діяльності схему ухилення від податків. Одна з таких схем полягає у включенні в чеки при роздрібному продажі техніки аудіокниг або електронних книг, як би – у вигляді подарунка. Це дозволяє компанії Виходцева суттєво зменшувати податкову базу (адже ці товари не оподатковуються). Загалом на цій схемі великі торговельні мережі, серед яких і “Фокстрот”, лише торік “заощадили” (читай – вкрали державу) понад 1,3 млрд грн податків.

Втім, подібні схеми процвітають не лише у “Фокстроті”. Телеграф продовжить розслідування схем ухилення від сплати податків. Йдеться і про податкові скручування, і про завезення одних товарів під виглядом інших (дешевших), і так далі. Попереду ще багато цікавого. І держава з нашою допомогою може вбити одразу двох зайців — мінімізувати корупцію (хоча б локально) та знайти гроші для військового бюджету країни, що воює. Не перемикайтесь

Довідка: 

Геннадій Виходцев є співзасновником бренду “Фокстрот” разом із Валерієм Маковецьким. До війни він посідав 82 місце у списку найбагатших людей України.

За даними аналітичної системи YouControl, у 2022 році (тобто саме тоді, коли податкова вимагала з Виходцева податкового боргу як з фізичної особи) було ліквідовано у зв’язку з банкрутством ТОВ “Фокстрот” (ЄДРПОУ 25554745), де Виходців до 2021 року мав 25% .

За даними аналітичної системи YouControl, Геннадій Виходцев має частку 25% у ТОВ “Фокстрот-Плюс” (ЄДРПОУ 30081094), і є бенефіціаром ще близько 40 інших компаній.

Згідно з даними на сайті групи компаній “Фокстрот”, Геннадій Виходцев також є генеральним директором та головою ради засновників групи компаній “Фокстрот”. 2022 року Виходцев був нагороджений медаллю від головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного “За сприяння Збройним силам України”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Співвласник мережі магазинів “Фокстрот” Геннадій Виходцев “зажав” 655 мільйонів податків появились сначала на Антикорупційна правда.

У Києві спалахує черговий скандал навколо ЖК «Рибальський» через невиконання забудовником своїх зобов’язань, внаслідок чого сотні інвесторів фактично втратили свої гроші.

Найгірше в цій новині те, що вона далеко не новина – інвестори компанії Saga Development Андрія Вавриша страждають від свого забудовника вже давно. Перерахувати всі скандали, пов’язані із забудовником, просто неможливо через їхню кількість. Серед найгучніших – заява телеведучої Ольги Фреймут, що через дії Saga Development вона залишилася без квартири.

Це повідомлення Ольги Фреймут миттєво розтиражували ЗМІ через зірковість самого автора. Але ж ситуація тільки самою пані Фреймут не обмежується – гроші від дій Андрія Вавриша насправді втратили, як мінімум, сотні людей.

До редакції звернулася ініціативна група інвесторів, які вклали свої гроші в інвестиційне будівництво будинку №11 у ЖК «Рибальський». Як вони стверджують, будівництво будинку, в якому купили квартири, не триває понад два роки, а терміни здачі житла постійно відсуваються.

Як видно з листа, будівництво будинку почалося ще 2018 року, а сам будинок мав бути введений в експлуатацію ще 2020 року. Минуло чотири роки, терміни здачі постійно зрушувалися, і дуже схоже, що інвестори розділять долю Ольги Фреймут, яка залишилася без квартири, і без грошей. Можливо, вони так само, як і пані Фреймут, виграють суди у забудовника, але це буде слабкою втіхою, оскільки виконати рішення суду буде неможливо через відсутність грошей на рахунках девелопера.

Ініціативна група інвесторів ще намагається порозумітися з Андрієм Вавришем, проте треба визнати чесно – шансів у них вкрай мало. Про це свідчить як процес забудови Рибальського острова, так і біографія самого девелопера Андрія Вавриша, для якого такі методи заробляння грошей, схоже, є нормою.

Щодо ЖК «Рибальський», то з ним пов’язано ще кілька гучних скандалів. Наприкінці минулого року інвестори раптово виявили, що їм нараховують пеню та штрафи за прострочені платежі. Хоча цю пеню та ці штрафи девелопер Saga Development обіцяв не застосовувати – як публічно, так і в особистих повідомленнях від менеджерів.

Суть ситуації в наступному – у зв’язку з повномасштабними бойовими діями призупинилося як будівництво об’єктів Saga Development, так і виникли труднощі з внесенням чергових платежів за майбутні квартири в інвесторів. У зв’язку з чим девелопер пообіцяв не застосовувати штрафні санкції за прострочені платежі та «заморозити» ситуацію до кінця військового стану. Але минулого року раптово виявилося, що пеню нараховують, причому задньою кількістю – з червня 2022 року.

«Пеню, від розмірів якої волосся стає дибки. Це дуже схоже на пограбування», — написала на своїй сторінці у соціальній мережі Неллі Вернер, інвестор житла у ЖК «Рибальський».

Пеню нарахували, хоч будівництво будинків ніхто не відновив. Ні сам Андрій Вавриш, ні менеджмент компанії Saga Development ситуацію не прокоментували. Хоча продаж квартир тривав. Причому ціни високі навіть для Києва та так званого «елітного сегменту» житла, на який претендує ЖК «Рибальський». Станом зараз розцінки виглядають так:

У той же час на сайтах відгуків є маса коментарів, які розповідають про проблеми, що виникли з ЖК «Рибальський». Ці коментарі підтверджують все те, що виклала у своєму листі до редакції Ініціативна група інвесторів будинку №11 у ЖК «Рибальський»: зрив термінів, причому неодноразовий, та фактична зупинка будівництва. З перспективою залишитись і без квартир, і без грошей.

Причому ця перспектива цілком реальна – Андрій Вавриш ігнорує всі спроби не те, що порозумітися з інвесторами, а навіть елементарно зустрітися. Зневірені інвестори навіть провели пікет біля свого будинку, точніше – недобудови, яку їм продав Вавриш, але ситуація з місця не зрушила.

Як кажуть люди, обізнані зі справжнім станом справ, компанія Saga Development Андрія Вавриша – на межі банкрутства. А гроші з рахунків виведено, що підтверджується і результатами суду Ольги Фреймут: позов до забудовника вона виграла, але грошей на рахунках не має, і стягнути нічого. Правда це чи ні – покаже найближче майбутнє, проте перспективи в інвесторів далеко не райдужні: будівництво стоїть, терміни здачі відсуваються все далі й далі, а збудовані стіни тим часом потроху руйнуються. Гроші, внесені інвесторами як передплата за майбутні квадратні метри, зникли у невідомому напрямку.

Для розуміння перспектив треба трохи нагадати, хто такий власник Saga Development Андрій Вавриш. Це – колишній заступник начальника департаменту містобудування та архітектури КМДА, начальник служби містобудівного кадастру Києва, який став після виходу з держслужби власником девелоперської компанії Saga Development. Особливо «піднявся» Вавриш після зміни влади – Офіс нового президента затіяв війну з Віталієм Кличком, а Андрія Вавриша називали «дивлячимся від ОПУ» за будівельною сферою столиці. Видання TheBabel називало Вавриша другом Андрія Богдана, ворогом соратника чинного мера Києва – девелопера Вадима Столара та одним із кураторів київських мажоритарників від «Слуги народу».

Сукупність усіх цих факторів дала можливість Андрію Вавришу стати одним із найбільших гравців на ринку столичного девелопменту. Хоча після відходу Богдана з посади голови ОПУ у Вавриша почалися проблеми – з чуток, у Єрмака з ним напружені стосунки. За даними журналістів BIGUS Info, з подачі Єрмака «дивлячими по Києву», які осідлали фінансові потоки, стали екс-глава фракції «Блоку Леоніда Черновецького» у Київраді Денис Комарницький та депутати ВР IX скликання від «Слуги народу» Андрій Холодов та Микола Тищенко.

Чи далося взнаки все це на долі ЖК «Рибальський» Андрія Вавриша – сказати важко. Але факт провалу термінів будівництва та виведення грошей з рахунків девелопера має місце. Чи спробує втрутитися в ситуацію влада і хоча б пом’якшити майбутній крах Saga Development – ​​невідомо. Влада мовчить, боротися намагаються рядові інвестори, але всі вдають, що нічого не відбувається. Хоча йдеться не про сотні, а про тисячі людей, які вклали гроші в ЖК «Рибальський» від Saga Development, адже, зважаючи на все, лише будинком №11 ситуація не обмежується.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Скандальний забудовник Андрій Вавриш обдурив сотні людей: компанія Saga Development на межі банкрутства, а будівництво будинків ЖК «Рибальський» заморожено появились сначала на Антикорупційна правда.

Правоохоронці України та Молдови викрили велике злочинне угрупування. Шахраї наживалися на військових, їх сім’ях та волонтерах. Про це повідомляє прес-служба Офісу генпрокурора.

Учасниками угруповання були мешканці Одеської області – члени двох сімей, які після початку повномасштабного вторгнення переїхали до Молдови. Злочинне угруповання діяло на території Молдови та України упродовж 2023-2024 років.

Шахраї використовували українські номери телефонів, щоб розміщувати оголошення про продаж автомобілів та дронів із-за кордону для потреб ЗСУ. Оголошення публікували на OLX, Bon.Ua та Avto-Ria.

Потенційним покупцям вони пропонували внести передоплату на карту, а після цього не виходили на зв’язок. Зловмисники вкладали в елітні автомобілі та золоті прикраси.

Станом на теперішній час встановлено 67 епізодів шахрайства. Сума збитків становить близько 46 млн гривень.

Наразі встановлено щонайменше 27 учасників злочинного угруповання, більшість з них перебувають на території Молдови. Наразі у Молдові затримали дев’ятьох українців, їм оголосили підозри у шахрайстві. Вісьмом з них обрали запобіжні заходи у вигляді тривання під вартою без можливості внесення застави.

У Молдові проведено 23 обшуки, вилучили близько 61 тисячі доларів, 20 елітних автомобілів, близько п’яти кг золота, мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи.

На території України проведено 13 обшуків, у ході яких вилучено три автомобілі, мобільні телефони, банківські картки, чорнові записи.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Україні та Молдові викрили велику злочинну групу, яка наживалася на військових появились сначала на Антикорупційна правда.

Новий термінал

Новий термінал мав виникнути на намивних територіях площею 19,3 га. Для цього потрібно було провести гідротехнічні та днопоглиблювальні роботи, побудувати два причали загальною довжиною 650 м, створити 112,4 тис кв м складів, звести 900-метровий хвилелом.

Старт цієї схеми почався у 2010 році, коли Юрій Васьков був ще заступником директора порту. Саме він відповідав за реалізацію цього проєкту. Оператор контейнерного терміналу «ГПК-Україна» («Гамбург-порт-консалтинг») наступноно року повідомив про участь у намиві контейнерного терміналу, який збільшить його площу майже до 20 га. дочірнє підприємство HPC Hamburg Port Consulting GmbH, вже управляла контейнерним терміналом в Одесі потужністю 700 тис TEU.

Директор порту Микола Павлюк тоді казив, що порт уже вклав у проект Карантинного молу 600 млн гривень, розпочавши будівництво своєї частини. Згідно з меморандумом про паритетне інвестування будівництва, порт мав забезпечити будівництво причалу, а «ГПК-Україна» – заповнення цього причалу піском і зміцнення території.

Будівництво кілька років було піар-майданчиком для чиновників транспортної галузі та уряду. Її показували як парадну картинку – свідчення успішної взаємодії держструктур із іноземним інвестором.

Новий причал ось-ось мав прийняти перші судна з яскравими контейнерами. Однак у червні 2014 року стало відомо про аварію, яка відстрочила введення в експлуатацію нового терміналу на досить довгий термін.

Аварія та Васьков

З липня 2011 по червень 2013 Васьков був виконуючим обов’язки начальника порту, а потів вже став в,о. голови та 1-м заступнком ДП «АМПУ», котре продовжило будівництво.

Тобто фактично він був посадовою особою відповідальною за реалізацію проєкту. За весь цей час сума вкладень в будівництво становила  становила 2,4 млрд. грн. (300 млн доларів). На цей проект ДП «ОМТП» витрачав не тільки весь прибуток, але й брав кредити у валюті.

Проблеми виникли з одним із найважливіших елементів – новим хвилеломом, який частково поринув під воду. Без прикриття хвилолом суду ставити до причалу не можна. Проблема сталась у ківтні 2014 року. На той момент було готово 330 м хвилелому із 900 запланованих. Більше половини від збудованого обсягу – 180 м – опинилося під водою.

Одеський порт як замовник проекту мав два основних підрядники: ТОВ «Мебіус констракшн юкрейн» та українська компанія «Мастбуд». Проект будівництва розробляли у ДП «ЧорноморНДІпроект».

Флот компанії «Мебіус констракшн юкрейн» окрім інших робіт копав котлован для хвилелому об’ємом днопоглиблення 750 тис куб м, укладав георешітки, щебеневу та кам’яну подушку та намивав пісок.

Масиви-гіганти — великі залізобетонні конструкції вагою 2 тис. тонн — порт виготовляв самостійно на судноверфі «Україна», що входить до структури Одеського порту. Їх буксирували в морі та затоплювали у заданих точках, щоб сформувати тіло хвилелому. Нині залізобетонні конструкції просіли.

Доставкою, встановленням масивів та заповненням їх піском займалася компанія «Мастбуд», яка входить до групи маріупольця Михайла Беккера разом з «Містобудівним управлінням «Мостобуд» та «Гідромеханізацією».

На цьому проєкті вкрали багато грошей.  Вся дозвільна документація на будівництво та титули будов оформлені на ДП «Одеський МТП» і не були переоформлені на ДП «АМПУ» як правонаступника. ДП «АМПУ» (яке тривалий час очолював Васьков), як правонаступник, обслуговувало кредит згідно передавального балансу від ДП «Одеський морський торговельний порт» отриманий ще 14.10.2012 року в АТ «Укрексімбанк» в сумі 18 млн доларів під 12,5% річних термін погашення 15.10.2017  та продовжує обслуговувати кредит в ПрАТ «Дочірній банк «Сбербанку Росії» в сумі 62  млн доларів 12%-річних термін погашення 15.10.2017.

Юрій Васьков, зоча й звільнений з посади в Мінінфраструктури, але досі не притягнутий до кримінальної відповідальності.

Кримінальні справи щодо хвильолому

Є декілька кримінальних проваджень щодо робіт з «будівництва 1-ї черги контейнерного терміналу на Карантинному молі за рахунок штучно створеної території».

Саме перше провадження розпочали ще за президентства Віктора Януковича у тодішній подтаковій міліції та Генпрокуратури. Мова йде про №32013110110000570 від 20 грудня 2013 року за ч.2 ст.212 КК. Мова йшла про вчинення ДП «Одеський порт» та двох компаній дій, направлених у період 2012-2013 років на заниження податку на прибуток у сумі 638 тис. гривень та податок на додану вартість у сумі 1,12 млн гривень, щоб ухилитися від їх сплати.

У серпні 2014 року стосовно хвильолому розпочав справу Приморський відділ поліції №42014160490000030 за ч.2 ст.367 КК. Мова йшла про завищення робіт на 527 тис. гривень при проведенні робіт з будівництва хвильолому на 23,85 млн гривень.

Головної справу стало провадження № 22014160000000139, яке Генпрокуратура розпочала 21 липня 2014 року за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК. Мова йшла про реконструкція причалу №7 Одеського порту на 864,3 млн гривень. Підряд отримало ТОВ «Ремонтно-будівельний трест «ЧМП» з пропозицією в 945 млн гривень (з ПДВ). За даними слідства директор компанії за вказівкою начальника служби наземної інфраструктури АМПУ вніс недостовірні дані, щодо обсягів виконаних робіт та вартості товарно-матеріальних цінностей.

Головну справу розпочало у липні 2014 Генпрокуратура №22014160000000139 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК. Вказувалося, що посадовці АМПУ та Одеського порту разом з підрядниками привласники кошти під час реалізації проекту «Будівництва Контейнерного терміналу на Карантинному молу», шляхом завищення об`ємів закупівлі необхідних для виконання договор товарів та послуг.

Під час реалізації проектних рішень за рахунок штучно створеної території» 26 квітня 2014 року відбулось різке зростання деформацій масивів-гігантів у середній зоні по вісі хвилелому. Масиви-гіганти за № 6 — 9 (відлік від південного напрямку) зазнали осаду та опинилися нижче рівня водної поверхні, масиви-гіганти № 5, 10 вийшли з проектного висотного положення, зазнали подовжнього і поперечного крену. Одеська філія АМПУ вирішила, що причиною досліджуваної позаштатної ситуації під час будівництва хвилелому стали суттєві розрахунково-проектні недоліки. Адміністраця звернулся до підрядника з позовом щодо відшкодування збитків на 145,76 млн гривень, який зщадовільнила перша інстанція.

Ще одну справу відкрило головне слідче управління СБУ 14 травня 2016 року №22016000000000179 ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК.

Слідство встановило, що протягом 2012-2015 років невстановлені службові особи Міністерства інфраструктури, АМПУ, ДП «Одеський морський торгівельний порт», зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з власниками та службовими особами ТОВ «Підприємство «Маст Буд» та ТОВ «Мебіус Констракшн Юкрейн» заволоділи чужим майном — державними грошовими коштами, призначеними для виконання робіт по проекту «Будівництво 1-ї черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу Карантинного молу ДП «ОМТП» за рахунок штучно створеної території» у сумі понад 25 млн гривень, які в подальшому з використанням суб`єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності, перевели із безготівкової форми у готівкову чим вчинили їх легалізацію (відмивання) в особливо великому розмірі.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з числа громадян рф за завданням невстановлених осіб з числа керівництва органів державної влади рф, з метою отримання надприбутків, забезпечують участь російських днопоглиблювальних суден у проведенні днопоглиблювальних робіт у морських портах України та направлення частини отриманих коштів на фінансування діяльності терористичної організації «ДНР» та «ЛНР».

Зокрема, для фінансування терористичної діяльності вказані невстановлені особи використовують діяльність іноземних компаній «Екогідротехніка» (США), Jollanta Group Ltd. (Belize), Krayteks Group Holding Limited» (Cyprus), Rossolast Corporation Ltd (Cyprus), «Kleona Trade LLP» (United Kingdom), «Філікет», та їх банківські рахунки, на які перераховуються грошові кошти вітчизняними компаніями ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв», ПП «Інфлот-Данубіус Ейдженсі», ТОВ «Іріда» , ТОВ «Лігос УА» , ТОВ «Укрзв’язокгідробуд», ТОВ «Компанія «Нові Технології України», ДП «Адміністрація морських портів України», Бердянська філія ДП «Адміністрація морських портів України», Маріупольська філія ДП «Адміністрація морських портів України», які є учасниками ринку закупівлі робіт, що виконуються вищевказаними днопоглиблювальними морським судами.

На виконання злочинних намірів та враховуючи неможливість безпосередньої участі російського суб`єкта господарювання ТОВ «Гідрострой» (Калінінград, РФ) у конкурсних торгах, що проводяться АМПУ, невстановлені особи з числа громадян Російської Федерації налагодили контакт зі службовими особами ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв», ТОВ «Лігос УА», ТОВ «Компанія «Нові Технології України», ТОВ «Укрзв’язокгідробуд», досягши домовленості про участь вказаних підприємств у конкурсних торгах ДП «АМПУ» та залучення для проведення робіт російських днопоглиблювальних суден.

З метою приховування факту приналежності суден до російської компанії ТОВ «Гідрострой» (РФ), а також фактів фінансово-господарських відносин вітчизняних суб`єктів господарювання з цією компанією, службовими особами ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв» та ТОВ «Гідрострой» (РФ) створено (придбано) іноземні суб`єкти господарювання, які зареєстровані у офшорних юрисдикціях, а саме: «Rossolast Corporation LTD» (Кіпр), Krayteks Group Holding Limited (Кіпр), Kleona Trade LLP (Великобританія) та Jollanta Group LTD (Беліз).

У подальшому, грошові кошти, отримані ТОВ «Техморгідрострой-Миколаїв», ТОВ «Лігос УА» від ДП «АМПУ» та його філій за послуги днопоглиблення конвертувалися в іноземну валюту та перераховувалися за межі України на рахунки іноземних компаній для фінансування участі осіб у бойових діях на території Луганської і Донецької областей у складі терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР». З матеріалів кримінального провадження вбачається, що судно- днопоглиблювач (землечерпач) «SEVERODVINSKIY» (ІМО: 6521915), яке знаходяться у територіальних водах України, зареєстроване в Республіці Молдова та належить «Kleona Trade LLP» (Великобританія).

Це не всі схеми Васькова та інших посадових осіб з Одеським портом.  Додамо, що у квітні 2014 року слідче управління МВС розпочало справу № 12014160000000291 за ч.5 ст.191 КК. Мова йде про завершальні роботи з будівництва пускового комплексу №3А причалу №1-з для генеральних вантажів на Андросівському молу для генеральних вантажів. Було укладено договір на суму 87,82 млн гривень. Фактично роботи та послуги які були предметом вказаного договору до теперішнього часу не виконані, а державні кошти перераховані та не повернуті. Ще одну справу №42014050290000020  відкрили у березні того ж року за а ч.4,5 ст. 191, ч.2,3 ст. 212, ч.2 364 КК. У листопаді 2012 року ДП «Адміністрація морських портів України» найняла ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» завершити будівництво причалів для генеральних вантажів на Андросівському молу Одеського морпорту. Вартість договору склала 87,82 млн гривень.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Збитки на 2,4 млрд гривень при розширенні Одеського порту: шахрайська схема ексзаступника міністра Юрія Васькова появились сначала на Антикорупційна правда.

Повідомляється, що їм інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах, використання підроблених документів та службове підроблення, вчинене у складі організованої групи.

Організатор групи – начальник відділення банку. Разом із головним фахівцем і касиром він організував шахрайську схему. Користуючись довірою вкладників, працівники банку пропонували клієнтам відкрити депозитні рахунки із завищеною відсотковою ставкою.

“Використовуючи підроблені документи, підозрювані закривали банківські угоди від імені потерпілих і знімали готівку з їхніх рахунків. Коли клієнти цікавилися станом рахунків, працівники банку надавали їм фіктивні довідки з наявністю коштів на них. На даний час встановлена причетність підозрюваних до 114 епізодів шахрайства на загальну суму понад 60 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

Двох підозрюваних уже взяли під варту.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Дніпрі працівників банку підозрюють у привласненні 60 млн грн вкладників появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, депутат, будучи членом постійної комісії Одеської міськради з комунальної власності, розробив схему незаконного збагачення через реєстрацію права власності на об’єкти нерухомості, які прямо або опосередковано були власністю територіальних громад. До свого плану чиновник залучив знайомого адвоката та виконавців із кола довірених осіб.

Спільники підшукували комунальні приміщення першого та другого поверхів в центрі Одеси, орендували їх через підконтрольні громадські організації та підприємства, а потім викупали на неконкурентній основі.

Після чого, збільшували площу вже викуплених приміщень за рахунок горищ і підвалів та на підставі сфальсифікованої документації реєстрували право власності на підставних осіб.

Частину незаконно отриманих у власність нежитлових приміщень переобладнали у житлові квартири та реалізували добросовісним набувачам.

У такий спосіб учасники організованої групи заволоділи трьома об’єктами нерухомості в середмісті Одеси, спричинивши територіальні громаді понад 10 млн грн збитків.

Тривають слідчі дії щодо інших епізодів протиправної діяльності організованої групи.

Співорганізатору та двом виконавцям обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави. Стосовно депутата-організатора вирішується питання про оголошення у розшук та надання судом дозволу на затримання з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Одесі депутата міськради Олександра Матвеєва викрили на шахрайстві з комунальним майном появились сначала на Антикорупційна правда.

За зовнішнім виглядом підробка була високої якості і дуже нагадувала дипломатичні посвідчення встановленого зразка. Придбавши фальшивку, ухилянти використовували її, щоб ввести в оману представників військкоматів та уникнути призову.

Крім того, організатори «схеми» надавали своїм клієнтам поради щодо незаконного перетину кордону з використанням фейкових документів. Вартість усього «пакету послуг» становила 10 тис. американських доларів з одного військовозобов’язаного. За даними слідства, фігуранти виготовляли підробки у підпільній типографії, яку організували на базі виробничих потужностей своїх знайомих.

Затриманим повідомили про підозру за двома статтями КК: ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб); ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 (замах на незаконне переправлення осіб через державний кордон України).

“Антикорупційна правда”

Сообщение У Києві чоловікам продавали підробні «консульські» посвідчення для виїзду за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

Сьогодні у медіаполі з’явилося багато “фінансових експертів”, які знають, як потрібно “правильно” вкладати кошти. Та чомусь українці не так масово багатшають. Отже, щось не так робимо, чи може, щось не так з тими, що радять? Будемо разом розбиратися. Досить відомий як видатний фінансовий консультант у сфері будівництва та нерухомості, ім’я якого часто згадується у масмедіа, – Ігор Стаковиченко. Він активно коментує та надає рекомендації в інтернет-просторі щодо відродження України.

Та чи насправді він так старається для держави? Хто такий Ігор Стаковиченко і як він заробляє на безбідне життя?

Який же бізнес в Ігоря Стаковиченка?

Свою діяльність Ігор Стаковиченко розпочав у банку “Хрещатик”. Інформація з відкритих офіційних реєстрів свідчить, що Ігор Сергійович також володів і був бенефіціаром ТОВ “Сигма Інвест Груп”. Статутний капітал компанії становив лише 10 тисяч гривень. Та у квітні 2021 року в компанії сталася неочікувана зміна директора та власника, яким стала Марія Шведченко, а на сьогодні у компанії уже четвертий керівник – Артем Пахалюк.

Так от, на кінець 2020 року активи компанії оцінювалися у понад 65,6 мільйона гривень, при цьому її офіційні доходи складали лише 1200 гривень, а чистий прибуток – всього 200 гривень. Цікава ситуація під керівництвом Стаковиченка. Тож, виходить, дійсно експерт, що вміє працювати?

Проте і це ще не все. Ця компанія фігурує у трьох санкційних списках України, а також підпадає під санкції США, Великої Британії та Європейського Союзу.

Та й ФОП Стаковиченко Ігор Сергійович, діяльність якого у березні цього року припинена, також перебуває у тому самому санкційному списку. Очевидно, що така ситуація не є звичайною, інакше компанія не потрапила б під численні санкції.

Так от, у цього “великого фінансиста”, за даними ЗМІ, є навіть кримінальне прізвисько “Стакан”. І відкриті джерела його називають одним з найбільших конвертаторів в Україні. Щорічний обіг його конвертаційного центру нібито перевищує 40 мільярдів гривень. Працює Стаковиченко у столичному офісі IQ Business Center, а живе у розкішному котеджі у селищі Козин. Де ж взялися такі статки?

Що відомо про діяльність бізнесмена?

Розглядаючи персону Стаковиченка, знаходимо данні, що він не лише “великий фінансист”, а ще й адвокат. Адже 27 листопада 2003 року Ігор зареєстрований в Київській міській колегії адвокатів, свідоцтво №1823. Робочу адресу він вказує на Інститутській.

Згідно з інформацією з довідкової системи Advokatu.info, він займається адвокатською діяльністю в Києві на вулиці Хрещатик.

Проте, маючи 20 років стажу адвоката, як свідчить усе той же реєстр, державні реєстри України, що стосуються судових справ, не містять жодної інформації про офіційну участь Ігоря Стаковиченка в судових процесах як правника, що свідчить про те, що він, найімовірніше, фактично не займається діяльністю за фахом.

Як говорять ЗМІ, станом на січень 2020 року, Стаковиченко працював юристом у ТОВ “Ділова ініціатива 2004” (33151478), яке з 2019 року очолює його дружина Олена Стаковиченко.

Проте це справа не лише сімейна, а можна сказати, навіть родинна. Адже основний бенефіціар та директор компанії – Валентина Пономаренко, мати Олени Стаковиченко. У Єдиному державному реєстрі ця компанія зареєстрована як юридична особа, що надає юридичні адреси іншим суб’єктам господарювання на основі укладених договорів про співпрацю. Протягом свого існування компанія кілька разів змінювала свою основну діяльність: починаючи з 2004 року – здача в оренду нерухомості, з 2016 року – надання юридичних послуг, а з 2017 року – торгівля газом (після отримання відповідних ліцензій). Однак компанія не має значних активів і не займається активною господарською діяльністю, що підтверджується невеликою кількістю працівників (4 особи) та її фінансовими показниками.

Дуже цікаво, що при чималих статках Ігор Стаковиченко зареєстрований на Чоколівському бульварі – а це старий будинок, зведений ще у радянські часи. І саме те місце, де проживали батьки Ігоря Стаковиченка.

Чим же володіє бізнесмен, що роздає фінансові поради?

Ігор Стаковиченко є власником двох земельних ділянок в Обухівському районі Київської області в елітному районі селища міського типу Козин (урочище Конча-Заспа) загальною площею понад 0,5 га та елітного будинку площею понад 800 квадратних метрів.

Дослідження журналістів про діяльність та фінансове становище Ігоря Стаковиченка виявило, що він також є власником ресторану “Вілла Рів’єра” біля яхт-клубу в Осокорках на березі Дніпра.

Крім того, він має яхту Leopard 51 Powercat вартістю близько мільйона доларів.

Родинний бізнес Стаковиченків-Пономаренків

Отже, дружина Ігоря Стаковиченка Олена займається підприємницькою та благодійною діяльністю. Із 6 грудня 2011 року вона є однією із засновниць житлово-будівельного кооперативу “Городок” на Київщині.

Співзасновником цієї компанії також є батько Олени Стаковиченко – Василь Пономаренко. І за цією адресою зареєстровано ще 515 юридичних осіб.

Починаючи з 2019 року, Олена Стаковиченко стала керівником ТОВ “Бізнес Ініціатива 2004”. Це та компанія, де працював її чоловік. А уже з 13 липня 2021 року Олена зареєструвалась як фізична особа-підприємець. Основний вид її діяльності – “Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування”. Зареєстрована ФОП в місті Київ на вулиці Покотила Володимира. А це адреса офіційної реєстрації її батьків. Так от, з 2020 року (на посаду юриста приходить Стаковиченко) ця компанія показує збитки у своїй фінансовій звітності.

Згідно з графіком зв’язків, сформованим інформаційно-аналітичною системою YouControl, ТОВ “Ділова ініціатива 2004” може мати спільний контактний номер телефону з низкою інших компаній, що займаються фінансовою, зерновою діяльністю та нерухомістю, а ця сфера інтересів пов’язана з діяльністю Ігоря Стаковиченка.

За даними реєстрів, Олена Стаковиченко володіє значною кількістю нерухомості та земельних ділянок. Наприклад, вона особисто має три квартири в престижному житловому комплексі Delmar у Києві, розташованому в елітному Печерському районі. Крім того, вона є власницею трьох квартир в таунхаусах у селі Віта-Поштова Київської області, які будує житлово-будівельний кооператив “Городок”, співвласницею якого вона є. Олена також має дві земельні ділянки: одну – площею 0,12 га у Києві на лівому березі Дніпра в елітному урочищі Рів’єра та іншу – у селі Віта-Поштова Київської області, де забудову здійснює житлово-будівельний кооператив “Городок”.

То де ж непрозорість діяльності Стаковиченка?

А тепер щодо “непрозорості”. Дані з інформаційно-довідкової системи OpenDataBot свідчать, що протягом періоду з 17.02.2016 по 04.02.2020 Ігор Стаковиченко подавав звіти до податкової служби щодо діяльності ресторанів швидкого харчування “Пузата хата” та “Песто Кафе”, хоча він не має жодного стосунку до власності або оперативного управління юридичними особами, які володіють цими мережами ресторанів. Це, ймовірно, є ознакою того, що Ігор Стаковиченко міг надавати конкретні послуги вищезазначеним мережам – можна припустити, що з метою ухилення від сплати податків.

Пригадуємо, що протягом п’яти місяців Ігор Стаковиченко був офіційним засновником, бенефіціаром і директором лише однієї компанії в Україні – ТОВ “Сігма Інвест Груп” (44005154). А вже з грудня співвзасновником ТОВ “Сігма Інвест Груп” стає акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “ДК – Інвестмент” (36177661), котре було зареєстроване у 2008 році і мало статутнй капітал 250 мільйонів гривень.

зареєстрованого у 2008 році зі статутним капіталом 250 мільйонів гривень. Протягом 2021-2023 років, після того, як Ігор Стаковиченко покинув компанію, були тричі змінені бенефіціарні власники та керівники. Проте протягом усього цього часу “ДК-Інвестмент” залишався учасником ТОВ “Сігма Інвест Груп” з часткою 11%.

Бенефіціарний власник ТОВ “Сігма Інвест Груп” Артем Пахалюк, котрий також має адвокатське посвідчення,

Раніше звався Рашид Тошов, змінив своє прізвище. До речі, це не так важко встановити, при введенні ідентифікаційного коду в систему пошуку видає це прізвище та ім’я.

А от при встановленні зв’язків та виконавчих проваджень система уже вказує інше прізвище – Пахалюк Артем Балійович.

У Артема Пахалюка (Рашида Тошова) є брат Рустам Тошов, 1986 року народження. За інформацією рівненських ЗМІ, у 2021 році він був обвинувачений у вбивстві з використанням автоматичної вогнепальної зброї, але був визнаний Дубенським міжрайонним судом Рівненської області винним і засуджений до відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки. Крім того, Рустам Тошов ще перебуває під судовим слідством у зв’язку з іншими кримінальними справами, пов’язаними з хуліганством.

Ми не просто так вивчаємо цю інформацію. Адже Рустам Тошов – власник і директор охоронної компанії “Альфа (39921459), зареєстрованої у 2015 році в Києві, яка надає охоронні послуги (перевезення коштів) Ігорю Стаковиченку.

Так от, власні джерела в правоохоронних органах говорять, що батько Артема Пахалюка (Рашида Тошова) та Рустама Тошова, Тошов Балі Сафарович, відомий як “Балі” або “Узбек”, є досить відомим у кримінальному світі. Його “спеціалізація” полягає у контрабанді (валюта, наркотики, транспортні засоби і т. д.) та наркобізнесі.

Проте і це ще не всі цікаві моменти діяльності Ігоря Стаковиченка. Під час реєстрації “Сігма Інвест Груп” було вказано контактний номер +380993778949. Проте, незважаючи на те, що Ігор Стаковиченко вже не є керівником або засновником цієї компанії з 05.04.2001 року, адреса її реєстрації та контактний телефон залишаються незмінними. Тільки от, за даними системи Getcontact, номер телефону +380993778949 вказаний у адресних книгах інших користувачів як “Катерина Дк Інвестмент”.

Згідно з даними реєстрації фонду “ДК-Інвестмент”, керівництво цим фондом з 09.09.2019 року здійснює Катерина Олександрівна Свиридова. А номер телефону вказаний як офіційний контактний номер у реєстраційних документах фонду “ДК-Інвестмент” та на їхньому вебсайті. Юридична адреса компанії зареєстрована в місті Києві на вулиці Мельникова, де уже функціонує 2 278 компаній.

А тепер пригадаємо, що саме ця компанія є власником ТОВ “Сігма Інвест Груп”, де працював керівником Стаковиченко. У Свиридової Катерини Олександрівни, яка сама із Запоріжжя, є малоцінна нерухомість в окупованому росією Донецьку, Старобільську Луганської області, а також у Запоріжжі та Сумах.

У формах державної реєстрації Катерина Свиридова вказана директором або головним бухгалтером в компаніях, з якими пов’язана “ДК-Інвестмент”. Окрім цього, Катерина Свиридова очолює АТ “Деос”(44488076) із зареєстрованим статутним капіталом 20 мільйонів гривень, яке було зареєстровано 07.09.2021. Так от власником АТ “Деос” є Товариство з обмеженою відповід­альністю “Інтегрум кепітал партнерс”

та Олександр Кірімов. У свою чергу Олександр Кірімов є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ “Компанія з управління активами “Бонум Груп” (33889111), яка управляє фондом “ДК-Інвестмент” з 2020 року.

ТОВ “Компанія з управління активами “Бонум Груп” також управляє активами фонду DEOS. Також Катерина Свиридова мала відношення до ТОВ “Укргазімпекс” (41400947). Тут вона працювала секретарем керівника компанії в період з 2017 до 2020 року. У 2018 році Олександр Кірімов очолював ТОВ “Укргазімпекс”. Згідно з інформацією, опублікованою у ЗМІ у 2017 році, компанія “Укргазімпекс” під керівництвом Олександра Кірімова почала свою діяльність на ринку скрапленого газу. Цей період збігається з отриманням ліцензій на здійснення діяльності з реалізації скрапленого газу ТОВ “Ділова ініціатива 2004” – компанії, власницею та керівницею якої є мати дружини Ігоря Стаковіченка.

Звичайно, сам Ігор Стаковиченко, мабуть, не зміг би провертати будь-які схеми з коштами. А тому цікавить: хто ж ті впливові люди, що дали можливість так розвинути бізнес “Стакану”? У ЗМІ ходить версія, що саме перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Олексій Любченко покривав махінатора зі скрутками від правоохоронних органів. Оскільки посадовець уже пішов у відставку, то схеми згорнулись? Мабуть ні, адже усі компанії працюють і досі, а минулорічний скандал з недобудованим житлом в Одесі, де з рахунків чомусь зникли інвестиції на суму близько 68 млн гривень показують, що мабуть скрутки і далі працюють. Співвласницею фірми-забудовника “СПС Рієлт” є Анастасія Жалковська

за дивним збігом обставин є співвласницею благодійного фонду “Діти дітям”, де частку має Олена Стаковиченко.

Тож висновок щодо такої діяльності сім’ї Стаковиченків можна зробити самостійно.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як шахрай Ігор Стаковиченко на прізвисько “стакан” став столичним ресторатором і власником елітної нерухомості появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, підозрювані організували протиправну фінансову схему, направлену на шахрайське заволодіння коштами широкого кола громадян під приводом інвестування у розвиток підприємницької діяльності у сфері розробки програмного забезпечення, яку не мали намір здійснювати.

Вони пропонували своїм клієнтам стати інвесторами і переказати гроші на рахунок компанії, яка нібито, допомагає примножувати капіталовкладення. Також вони обіцяли «бонуси» за залучення до проєкту інших учасників.

Для посилення достовірності своєї діяльності, підозрювані створили вебсайт компанії та проводили публічні презентації і відеоконференції на яких розповсюджували неправдиву інформацію про свою підприємницьку діяльність.

За попередніми даними сума завданих громадянам збитків сягає понад 5 млн гривень. Наразі у кримінальному провадженні потерпілими визнано 25 громадян.

У ході проведення обшуків за місцем проживання фігурантів правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку, банківські карти, мобільні телефони, які були знаряддям вчинення злочинів, а також інші речові докази.

Підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.

“Антикорупційна правда”

Сообщение В Одесі кіберполіція викрила фінансову піраміду появились сначала на Антикорупційна правда.