Декларація Каптєлова і нерухомість у Москві

Народний депутат Роман Каптєлов у своїй декларації за 2025 рік не зазначив інформацію про нерухоме майно його родини у Москві.

Водночас раніше журналісти повідомляли, що родина депутата володіє часткою квартири у столиці Росії ще з 2015 року. За оцінками, йдеться про третину житла площею понад 100 квадратних метрів.

Родина в РФ і робота дружини

За даними розслідувань, родина Каптєлова залишила Україну ще до початку повномасштабного вторгнення Росії.

З грудня 2023 року дружина депутата Євгенія Каптєлова отримує заробітну плату від установи «Об’єднання культурних центрів південно-західного адміністративного округу» у Москві.

Однак у декларації депутат не вказав точне місце розташування цієї організації, обмежившись формулюванням «юридична особа, зареєстрована за кордоном».

Відсутність даних про доходи і майно

У декларації також відсутня інформація про заробітну плату дружини. Замість цього зазначено, що член сім’ї не надав відповідних даних.

При цьому Каптєлов задекларував грошові активи дружини — понад 1,25 млн рублів готівкою.

Водночас жодної інформації про нерухомість чи місце проживання дружини в Росії у документі немає.

Пояснення депутата

У коментарях журналістам Каптєлов заявив, що його дружина не володіє нерухомістю у Москві.

Щодо відсутності інформації про її місце проживання, він зазначив, що вона не надала йому таких даних.

Також депутат пояснював, що його дружина не перебуває в Україні з моменту введення воєнного стану через «правові та фактичні обставини».

Дані реєстрів і суперечності

Водночас, згідно з державними реєстрами, Каптєлов продовжує значитися батьком своїх дітей і перебуває у шлюбі з Євгенією Каптєловою.

Журналісти також зазначають, що родина депутата продовжує володіти часткою нерухомості у Москві.

Поїздки за кордон

За інформацією журналістів, під час повномасштабної війни Каптєлов кілька разів виїжджав за кордон.

Дати цих поїздок збігалися з переміщеннями його дружини між Росією та Туреччиною.

Сам депутат пояснював ці поїздки службовими та особистими обставинами, однак не надав підтверджуючих документів.

Питання безпеки

На запитання щодо можливих ризиків для державної безпеки через проживання його родини в Росії, Каптєлов відповів, що його особисте життя не впливає на виконання депутатських обов’язків.

Він також наголосив, що діє в межах закону та в інтересах держави.

Висновок

Ситуація з декларацією Романа Каптєлова піднімає питання прозорості, повноти звітності та потенційних ризиків, пов’язаних із зв’язками посадовців із країною-агресором.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Роман Каптєлов і російська нерухомість: декларація депутата викликала нові питання появились сначала на Антикорупційна правда.

Відповідне повідомлення з’явилося наприкінці 2025 року. Згідно з декларацією, право власності на автомобіль депутат отримав 24 грудня 2025 року. Вартість транспортного засобу склала 1 мільйон 711 тисяч гривень.

Електрокар Mercedes-Benz EQS 450+ належить до преміального сегмента. За технічними характеристиками він здатний долати понад 700 кілометрів на одному заряді. Продавцем автомобіля виступила американська компанія Mega Auto Care & Wholesale, зареєстрована у Детройті.

Продаж попереднього автомобіля

Перед купівлею нового електрокара Олександр Ковальчук продав попередній автомобіль. У жовтні 2025 року депутат задекларував продаж транспортного засобу за 960 тисяч гривень.

Згідно з декларацією за 2024 рік, у власності парламентаря перебував автомобіль Audi Q7 2015 року випуску.

Політична кар’єра депутата

Олександр Ковальчук був обраний народним депутатом у 2019 році від партії «Слуга народу». У парламенті він працює заступником голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Під час своєї роботи депутат ініціював законопроєкти щодо змін до Податкового та Митного кодексів. Також він виступав із пропозиціями щодо відтермінування впровадження екологічного стандарту Євро-6 для автомобілів в Україні.

У липні 2025 року Ковальчук підтримав законопроєкт №12414, який передбачав підпорядкування діяльності НАБУ та САП Генеральному прокурору. Цей документ викликав критику з боку антикорупційних організацій, які заявляли про ризик послаблення незалежності антикорупційних інституцій.

1 грудня 2025 року Ковальчука обрали одним із заступників голови парламентської фракції «Слуга народу».

Нерухомість і майно депутата

Станом на декларацію за 2024 рік Олександр Ковальчук володів кількома об’єктами житлової нерухомості у Рівному. Йдеться про три квартири площею 65, 76 та 271 квадратний метр.

Найбільшу квартиру депутат придбав у 2021 році. Того ж року він зареєстрував право власності на машиномісце площею 28 квадратних метрів та земельну ділянку площею 0,06 гектара.

Крім цього, у Рівному Ковальчук орендував офісне приміщення площею близько 16 квадратних метрів.

У спільній власності з Лілією Пастух, Інною Болюх та Галиною Ковальчук депутат також володів квартирою площею 60 квадратних метрів у місті Звягель Житомирської області.

Майно та доходи родини

Цивільна дружина депутата Лідія Рижа має частку квартири у місті Вараш Рівненської області. Ця нерухомість також оформлена на Аллу та Світлану Рижих. Загальна площа квартири становить 68 квадратних метрів.

Серед іншого майна Ковальчук задекларував два люксові годинники брендів Breitling та Rolex. Також у його власності є мисливська рушниця Merkel Suhl 96K.

Окремим пунктом у декларації вказано бронеплиту з автографами керівників держави та силових структур. Її депутат задекларував як артоб’єкт вартістю 100 тисяч гривень.

Бізнес та доходи

Ковальчук також зазначив у декларації п’ять торговельних марок: «Біома», «Гармонія», «Південний сучасний житловий масив», AB Amber BIJOUX та CCI Creative Capital Investments.

Серед доходів за 2024 рік депутат вказав лише заробітну плату у Верховній Раді — 747 тисяч гривень.

Його цивільна дружина Лідія Рижа отримала близько 133 тисяч гривень зарплати від компанії «Агро-Класік», 25 тисяч гривень виплат як внутрішньо переміщена особа та 705 гривень кешбеку від «Сенс банку».

Заощадження

Згідно з декларацією, Олександр Ковальчук зберігає 105 200 доларів, 33 тисячі євро та 326 500 гривень.

Лідія Рижа має заощадження у розмірі 15 тисяч доларів та 122 700 гривень.

Крім політичної діяльності, Ковальчук також є співзасновником благодійного фонду «Україна для Героїв» та членом громадської організації «Паноплоїра».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Олександр Ковальчук задекларував Mercedes EQS 450+: нардеп від «Слуги народу» придбав електрокар за 1,7 млн грн появились сначала на Антикорупційна правда.

Формально Кузьміних позиціонує себе як діяч у сфері реабілітації та благодійності — його структури надають послуги, зокрема ветеранам. Однак паралельно з цим він фактично залишається впливовим гравцем у медичній і фармацевтичній сфері, де ухвалюються рішення з мільярдними оборотами.

Хабар, зафіксований НАБУ

У січні 2022 року Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття народного депутата Сергія Кузьміних на хабарі. За версією слідства, він пообіцяв приватній компанії забезпечити перемогу в тендері на постачання медичного обладнання для однієї з лікарень Житомирської області.

Ціна «послуги» становила 30% від суми контракту — 558 тисяч гривень. Ба більше, Кузьміних гарантував подальше «сприяння» у виграші державних тендерів на поставки медичного обладнання та послуг. НАБУ оприлюднило відео, на якому депутат обговорює механізм отримання відкатів.

Попри те, що слідство триває вже четвертий рік, це жодним чином не завадило Кузьміних залишитися в медичній тематиці й обіймати впливові посади.

Комісія із санкціями та фармлобізм

Одна з посад нардепа передбачає участь у спеціальній комісії, яка моніторить діяльність іноземних виробників лікарських засобів і фактично виконує функції, близькі до повноважень РНБО — зокрема щодо санкцій проти компаній, які працюють у РФ.

Водночас учасники фармринку стверджують, що ця комісія може використовуватися як інструмент вибіркового тиску та лобіювання інтересів окремих українських фармацевтичних гравців.

Закон «під себе»

У 2024–2025 роках Сергій Кузьміних став одним із публічних облич аптечної реформи. Йдеться і про ідею продажу ліків на АЗС, і про його законопроєкт №13684 «Про аптечну діяльність», який радикально змінює правила роботи аптечного ринку.

Документ передбачає:

• жорсткі вимоги до професійної кваліфікації фармацевтів;

• обмеження кількості аптек в одних руках;

• запровадження граничних націнок на ліки.

Сам депутат подає це як «європейський підхід». Але є нюанс: Кузьміних сам може бути пов’язаний з аптечним бізнесом, що створює очевидний конфлікт інтересів.

Аптечна мережа на водія

У деклараціях Кузьміних відсутня будь-яка інформація про фармацевтичний бізнес. Задекларовані лише дві квартири в Житомирі, земельна ділянка, орендовані авто та мопед дружини.

Втім, автомобілем Mercedes разом із депутатом користується Максим Токовий — його водій. Саме Токовий з 2019 року є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Максимум ЕФ», яке управляє мережею аптек у Житомирській області.

За даними соцмереж, активний розвиток мережі розпочався після 2022 року — аптеки з’явилися в Бердичеві, Коростені, Андрушівці, Черняхівці та інших населених пунктах.

Політичні родинні зв’язки

До вересня 2024 року управління аптечним бізнесом здійснювала Ірина Караван — дружина депутата Любарської селищної ради Руслана Каравана, який балотувався від «Слуги народу». Сам Кузьміних також пройшов до парламенту від цієї ж партії.

Подружжя Караванів володіє значними земельними активами, вантажним автопарком та навіть автобусом. А в рідному селі Кузьміних — Любарі — у 2022 році відкрилася ще одна аптека «Максимум ЕФ».

Наркотики без рецептів

На тлі публічних заяв Кузьміних про «етичні стандарти» аптек судовий реєстр містить справу, яка виглядає особливо цинічно. У січні 2023 року в аптеці «Максимум ЕФ» у Коростені провізорка продавала препарати з кодеїном без рецептів.

Такі дії передбачають кримінальну відповідальність — від штрафу до позбавлення волі строком до трьох років. Проте працівницю взяли на поруки колеги, і вона фактично уникла покарання.

Більше того, в матеріалах справи зазначено, що провізорка має неповну вищу освіту, що прямо суперечить вимогам, які сам Кузьміних пропонує закріпити в законі.

Фонди, фірми і одні й ті самі люди

Підписантом ТОВ «Максимум ЕФ» є Ігор Салко — людина, яка також представляє низку благодійних та реабілітаційних організацій, формально пов’язаних із Кузьміних.

Той самий Салко є підписантом ТОВ «Івенс», яке фігурує у справі про хабар, на якому викрили нардепа. Компанія активно освоювала бюджетні кошти на ремонтах медичних закладів Житомирщини — саме там, де Кузьміних обіцяв «вплив».

Київський слід

Окрім Житомирщини, Кузьміних закріпився й у Києві. Його помічник Олег Гончаренко очолює столичну філію фонду братів Кузьміних і пов’язаний із медичним центром «Дрімс степ».

Формально довести, що центр належить депутату, складно. Але інший бізнес Гончаренка — торгівля автомобілями — не має жодного стосунку до медицини.

Конфлікт інтересів як система

Фактично Сергій Кузьміних одночасно:

• просуває реформу аптечного ринку;

• має ознаки прихованої участі у фармбізнесі;

• фігурує у кримінальній справі про хабар;

• контролює мережу лояльних структур.

Це прямий конфлікт інтересів, який у разі належної перевірки має стати предметом розгляду НАЗК і правоохоронних органів. Переписування бізнесу на водія чи помічника не повинно стати індульгенцією від відповідальності.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Хабарник у фармі: як нардеп Сергій Кузьміних, викритий на півмільйонному хабарі, просуває аптечну реформу, маючи тіньову мережу аптек появились сначала на Антикорупційна правда.

У межах кримінального провадження підозри вручили п’ятьом депутатам від провладної партії «Слуга народу». Судові засідання щодо обрання запобіжних заходів проходили в закритому режимі.

Суд визначив застави у безпрецедентних розмірах:
Юрію Кісєлю — 40 мільйонів гривень,
Ігорю Негулевському — 30 мільйонів,
Євгену Пивовару та Михайлу Лабі — по 20 мільйонів,
Ользі Савченко — 16,6 мільйона гривень.

Як випливає з матеріалів справи, НАБУ зареєструвало це кримінальне провадження ще у грудні 2021 року. За версією обвинувачення, злочинна група сформувалася не пізніше кінця того ж року, а очолювала її невстановлена особа з керівництва фракції «Слуг народу».

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну тимчасово поставило діяльність схеми на паузу. Однак уже в серпні 2022 року, за даними слідства, роздача неправомірної вигоди парламентарям була відновлена.

Загалом у схемі, за версією НАБУ, брали участь п’ятеро підозрюваних депутатів та щонайменше ще 30 народних обранців. Усередині групи діяв чіткий поділ на підгрупи. Одну з них, як вважають слідчі, координував саме Юрій Кісєль.

Для контролю «дисципліни» в месенджері WhatsApp було створено закриту групу. Кісєль разом із довіреною особою надсилав туди таблиці з переліком законопроєктів і «завданнями» для депутатів. У графі «Пропозиція» біля кожного питання стояли позначки: «підтримати» — зеленим кольором або «відхилити» — червоним. Депутати могли вносити правки, якщо вважали дані некоректними.

За інформацією НАБУ, розмір щомісячної неправомірної вигоди коливався від 2 до 20 тисяч доларів США. З вересня по листопад 2022 року «тариф» складав 2 тисячі доларів, а з серпня 2025 року зріс до 5 тисяч.

Детективи задокументували факти передачі та розподілу коштів 5 листопада і 4 грудня 2025 року. Зокрема, 23 жовтня 2025 року організатор схеми передав 85 тисяч доларів для забезпечення «потрібного» голосування на пленарному засіданні парламенту.

5 листопада Кісєль, за версією слідства, зустрівся з іншим депутатом від «Слуги народу» і передав йому щонайменше 20 тисяч доларів — для подальшого розподілу між парламентарями.

У грудні 2025 року схема продовжила працювати за відпрацьованим алгоритмом. Кісєль отримав близько 60 тисяч доларів від організатора через посередника, після чого передав 45 тисяч іншому депутату. Частина коштів включала «компенсацію» за попередні місяці — один із фігурантів отримав одразу 10 тисяч доларів, з урахуванням боргу за серпень.

Загалом, за підрахунками НАБУ, Юрій Кісєль міг отримати щонайменше 145 тисяч доларів неправомірної вигоди.

Підозра ґрунтується на протоколах аудіо- та відеоконтролю. На записах, зокрема, зафіксовані обговорення нарахування «винагород» депутатам у разі прогулів без поважних причин, а також виплати за відвідування засідань Верховної Ради.

Окремі розмови стосуються необхідності знищення інформації в телефонах та побоювань щодо можливого прослуховування в депутатських кабінетах.

У матеріалах справи також міститься протокол допиту свідка від 30 грудня 2025 року. За його словами, систематичний підкуп народних депутатів тривав ще з листопада 2019 року, а з квітня 2024-го саме Кісєль виконував роль основного «розпорядника» коштів і координатора голосувань через WhatsApp.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупційний конвеєр «Слуг народу»: понад 30 нардепів у справі про системний підкуп за голосування появились сначала на Антикорупційна правда.

Формально Кузьміних позиціонує себе як «соціального» політика: реабілітаційні центри, благодійні фонди, допомога ветеранам. Однак за фасадом благодійності виявляється комерційна мережа аптек, оформлена на його водія, де, як встановив суд, продавали наркотичні препарати без рецептів.

Хабар, зафіксований на відео

У січні 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про викриття Сергія Кузьміних на хабарі. За версією слідства, депутат вимагав 30% “відкату” за забезпечення перемоги приватної компанії в тендері на постачання медичного обладнання для лікарні в Житомирській області. Сума хабара становила 558 тисяч гривень.

Ба більше, Кузьміних обіцяв системно «супроводжувати» потрібні фірми у майбутніх державних закупівлях. НАБУ оприлюднило оперативне відео, на якому депутат детально обговорює корупційну схему.

Попри це, розслідування триває вже кілька років, а сам Кузьміних не лише не зник із публічної політики, а й продовжує курирувати медичну та фармацевтичну сфери.

Комісії, санкції та вплив на ринок ліків

Сьогодні Кузьміних обіймає посади, які дозволяють йому впливати на ринок медичних препаратів. Зокрема, він бере участь у комісії, що контролює діяльність іноземних виробників ліків. Фактично цей орган виконує функції санкційного фільтра, аналогічні рішенням РНБО.

Учасники фармацевтичного ринку стверджують, що така комісія може використовуватись для маніпуляцій: одних виробників усувають під приводом зв’язків із РФ, а іншим — наближеним до українських фармгігантів — відкривають шлях на ринок.

Закон «під себе»: аптечна реформа від нардепа

З 2025 року Сергій Кузьміних активно просуває законопроєкт №13684 «Про аптечну діяльність», який кардинально змінює правила гри на ринку. Документ передбачає:

• жорсткі вимоги до професійної кваліфікації фармацевтів;

• обмеження кількості аптек в одних руках;

• регулювання торговельних націнок;

• посилення відповідальності за «неетичну поведінку».

Сам депутат називає це «наближенням до європейських стандартів». Однак є нюанс: Кузьміних, імовірно, сам має стосунок до аптечного бізнесу.

Аптечна мережа, оформлена на водія

У деклараціях нардепа немає жодної згадки про аптеки. Задекларовані лише дві невеликі квартири, земельна ділянка, орендовані автомобілі та мопед дружини. Водночас один із автомобілів — Mercedes — використовується не лише самим депутатом, а й його водієм Максимом Токовим.

Саме Токовий із 2019 року є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Максимум ЕФ», яке управляє мережею аптек у Житомирській області. Активне розширення мережі розпочалося саме після 2022 року — аптеки відкривалися у Бердичеві, Коростені, Андрушівці, Черняхові та інших населених пунктах.

Політичні та родинні зв’язки

До осені 2024 року аптечним бізнесом спільно керувала Ірина Караван — дружина депутата Любарської селищної ради від «Слуги народу». Її родина володіє значними земельними активами, вантажним автопарком та транспортною інфраструктурою.

Показово, що аптека «Максимум ЕФ» з’явилася і в рідному селі Сергія Кузьміних — Любарі.

Наркотики без рецептів і «етика» на папері

Поки Кузьміних публічно закликає до посилення відповідальності аптекарів, судовий реєстр містить справу, згідно з якою у січні 2023 року в аптеці «Максимум ЕФ» у Коростені продавалися препарати з кодеїном без рецептів.

Працівниці аптеки інкримінували кримінальну статтю, яка передбачає реальне позбавлення волі. Однак відповідальності вона уникла — трудовий колектив узяв її «на поруки».

Більше того, у матеріалах справи зазначено, що провізорка мала неповну вищу освіту, що повністю суперечить ініціативам самого Кузьміних, який пропонує зобов’язати всіх працівників аптек мати профільну освіту.

Спільні підписи, фонди та стара корупційна схема

Підписантом ТОВ «Максимум ЕФ» є Ігор Салко — особа, яка фігурує одразу в низці структур, що належать Сергію Кузьміних: благодійні фонди, реабілітаційні центри, громадські організації.

Той самий Салко є підписантом ТОВ «Івенс» — компанії, яка фігурує у справі про хабар, на якому Кузьміних було викрито. Саме через такі фірми, за версією слідства, депутат контролював ремонти та постачання до медичних закладів Житомирської області.

Столичний слід і помічники

Паралельно Кузьміних закріплюється і в Києві. Його помічник Олег Гончаренко очолює столичний підрозділ фонду братів Кузьміних і пов’язаний із реабілітаційним центром «Дрімс степ». Водночас основний бізнес Гончаренка — торгівля автомобілями, що ставить під сумнів його реальну роль у медичних проєктах.

Конфлікт інтересів як система

Просуваючи аптечну реформу й водночас маючи прямий або опосередкований стосунок до фармацевтичного бізнесу, Сергій Кузьміних демонструє класичний конфлікт інтересів. Переписування активів на водіїв і помічників не змінює суті.

У разі підтвердження фактів лобіювання НАЗК зобов’язане скласти протокол, а правоохоронні органи — дати правову оцінку діям народного депутата. Адже йдеться не просто про корупцію, а про переписування правил ринку під особистий бізнес.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Депутат під слідством і фармлобізм: як нардеп Сергій Кузьміних, спійманий на хабарі, переписує аптечний ринок під себе появились сначала на Антикорупційна правда.

Подвійні фірми «Качура Лоєрс»

Перед виборами Качура був засновником адвокатського бюро «Качура Лоєрс» і навіть фінансував партію Зеленського. Його фірма чомусь не лише надавала юридичні послуги, а й вела бухгалтерію партії та безкоштовно надавала приміщення штабу.

А от одразу після виборів стара компанія раптом подає документи на ліквідацію — і майже відразу з’являється нова з такою ж назвою, але іншим кодом ЄДРПОУ. У співзасновниках — адвокат Руслан Сушко та бізнесмен Сергій Черванчук, пов’язаний із дружиною нардепа.

Сушко прославився тим, що захищав бойовиків батальйону «Торнадо», а згодом був позбавлений адвокатської ліцензії. Проте продовжив брати участь у сумнівних «проєктах».

Курси, «академії» та фейкові кар’єри

Разом із дружиною Качури Катериною та Черванчуками вони створюють бізнеси — курси адвокатів, школу помічників нардепів, «академії політики».
За відгуками, це — класичні схеми по виманюванню грошей: людям обіцяють роботу в Раді за кілька днів навчання.

Паралельно родина партнерів Качури має кілька маєтків у Кончі-Заспі та дев’ять земельних ділянок. Декларації показують — розкіш, яка разюче контрастує з українською реальністю часів війни.

Тісні зв’язки з проросійськими структурами

Найнебезпечніша частина історії — сліди Медведчука:

• Качура позував у куртці з символікою «Українського вибору»

• офіційно керував підрозділом цієї організації у Києві

• товаришував із людьми зі структури Шарія

• використовував бренд «Українська позиція», схожий на політичний проект

Тобто людина, яка працювала на проросійський табір, сьогодні формує українську політику у владі.

Елітне життя — на фоні «оренд»

У деклараціях Качура вказує лише орендовані квартири й будинки. Офіційно — навіть житло в Німеччині. Але фактично родина пов’язана з елітною нерухомістю, зареєстрованою на партнерів і родичів.

Офіс на Банковій — поруч з ОП

Частина компаній зареєстрована на вулиці Банковій, 1/10 — за кілька хвилин ходьби від офісу президента. Там — штаб «академій», ГО та адвокатських контор, пов’язаних із Качурою та його оточенням.

Медведчук у тіні

Численні зв’язки з людьми зі структур державних зрадників — не випадковість. Це системні контакти.

Час правоохоронним органам подивитися уважніше

Поки НАБУ і САП викривають корупційні скандали у владі, історія Качури нагадує: проросійські хвости досі у парламенті. І люди, які вчили молодь «як стати помічниками депутатів», самі можуть стати героями зовсім інших — кримінальних — кейсів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Посіпака Медведчука: «слуга народу» Олександр Качура засвітив схеми з фірмами-двійниками та маєтками в Кончі-Заспі появились сначала на Антикорупційна правда.

Замість підтримки виробництва — податкові блокування, фальшиві документи, чорні нотаріуси, судові махінації та спроби фізичного захоплення родовища. Халімон з найближчим соратником Олександром Прозуром намагаються забрати контроль над соляними надрами, діючи відкрито й нахабно, наче вони приватні власники державного ресурсу.

«Катіон Інвест» підняли з нуля — від порожнього поля та однієї ліцензії до реальної шахти, що влітку 2023 року видобула першу українську сіль у Закарпатті за десятки років. У підприємства з’явилася реальна перспектива давати до 30 тисяч тонн солі на рік і зменшити імпорт. Але саме в цей момент на горизонті з’явився новий «співвласник» — Павло Халімон.

Спочатку — ультиматум: частку директора Сергія Кондратьєва треба «передати нардепу», бо «без його частки тут ніхто не працюватиме». Коли підприємство відмовилося — атака набула повного темпу.

Податкова без підстав оголосила всі компанії, які фінансували видобуток, «ризиковими», заморозивши роботу. Паралельно запускалися судові позови, фіктивні борги, спроби банкрутства. Потім — кульмінація: сторонні особи через чорного нотаріуса реєструють «нового директора», і рахунки підприємства блокуються. А вже вночі була спроба силового проникнення на об’єкт.

Роль Прозура очевидна — тіньова «операційна рука» Халімона. Сам нардеп діє так, щоб не залишати власного підпису, але приїздить на шахту, дає вказівки працівникам, представляє Прозура як керівника та поводиться як «хазяїн» родовища.

За Халімоном давно тягнеться шлейф корупційних історій — схема з хабарями в аграрному секторі, скандальна нерухомість на Печерську, провадження САП і НАЗК. Але жодної реальної відповідальності він не поніс. Соляне родовище — просто новий «актив», який намагаються відібрати силою.

Сьогодні шахта зупинена, підприємство паралізоване, держава знову імпортує сіль, а український ресурс лежить під політичним пресингом. Хоча «Катіон Інвест» міг би стати прикладом того, як український бізнес відроджує виробництво під час війни, натомість ми бачимо інше — державні інституції використовуються як інструменти приватного переділу.

Це розслідування показує гірку правду: у владі досі є люди, які вважають державні надра особистою здобиччю. І серед них — «слуга народу» Павло Халімон.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Слуга народу» Павло Халімон розгорнув рейдерську атаку проти єдиного виробника солі в Україні появились сначала на Антикорупційна правда.

Законопроєкт № 11533: що хоче приховати Фріс?

Нещодавно Верховна Рада відклала голосування за законопроєкт про обмеження доступу до реєстрів. Депутати пообіцяли доопрацювати документ і повернутися до нього пізніше. Але журналісти Bihus.Info вирішили перевірити, хто стоїть за цією ініціативою та які мотиви можуть бути у її авторів. “Пам’ятаєте законопроєкт, який мав “прикрити” доступ до реєстрів нерухомості, землі, бізнесу? Ми вирішили глянути, хто ж так хотів це протягнути”, — зазначили у розслідуванні.

Виявилося, що Ігор Фріс, один із головних лобістів проєкту, має родину з вражаючим майновим портфелем. Саме ці активи й відображені в тих самих реєстрах, які нардеп хоче зробити менш доступними для громадськості. Чи це збіг, чи спроба приховати інформацію про бізнес-імперію своєї сім’ї?

Бізнес-імперія родини Фріса в Карпатах

Ігор Фріс — не лише нардеп, а й людина з багатим минулим. Раніше він був відомим нотаріусом з Івано-Франківська, готельєром і близьким другом засновника курорту Буковель Олександра Шевченка. Журналісти з’ясували, що його родина активно інвестує в туристичний бізнес Карпат.

Старша донька нардепа, Регіна Фріс, обіймає посаду генеральної менеджерки низки ресторанів і готелів у Буковелі — одному з найпопулярніших курортів України. Молодша донька, Еліна Фріс, є власницею ТОВ, на яке записано три земельні ділянки в цьому ж регіоні. Мати Фріса також не стоїть осторонь: на неї зареєстровано понад 20 об’єктів нерухомості, з яких майже половина — апартаменти в одному з готелів Буковелю. Така концентрація активів у туристичній перлині Карпат викликає запитання: чому ці дані потрібно приховувати від суспільства?

Виноробня без реєстрації: ще один секрет Фріса

Цікавою деталлю розслідування стала виноробня, про яку Ігор Фріс часто згадує у своїх соцмережах. Нардеп із гордістю розповідає про цей проєкт, але в офіційних реєстрах жодних згадок про виноробню немає. За даними Bihus.Info, вона формально належить його товаришу Олександру Шевченку, хоча Фріс активно асоціює себе з цим бізнесом. Чи не є це спробою приховати ще один актив від декларування та громадського контролю?

Зв’язок із законопроєктом: захист інтересів чи турбота про безпеку?

Законопроєкт № 11533, який просуває Фріс, може суттєво ускладнити доступ до інформації про нерухомість і бізнес. Це зручно для тих, хто хоче уникнути розслідувань чи публічного інтересу до своїх статків. Журналісти припускають, що ініціатива нардепа може бути пов’язана з бажанням захистити бізнес-інтереси своєї родини. Наприклад, готелі, ресторани та земля в Карпатах — це активи, які можуть привернути увагу як ЗМІ, так і правоохоронних органів.

Читайте також: “Суддя Верховного суду Жуков живе в маєтку під Києвом за $1 млн з виноградниками та озерами: все записане на давніх знайомих” — ще одне розслідування про приховане майно посадовців.

Висновок: що ховається за ініціативою Фріса?

Розслідування Bihus.Info кидає тінь на репутацію Ігоря Фріса як народного обранця. Його родина володіє готелями, ресторанами, землею та, можливо, виноробнею в Карпатах, а сам нардеп просуває закон, який може приховати ці активи від громадськості. Чи справді законопроєкт № 11533 потрібен для “безпеки країни”, чи це лише ширма для захисту особистих інтересів? Поки документ доопрацьовують, суспільство має право знати, хто і чому хоче закрити доступ до реєстрів.

Цей кейс — ще один приклад того, як високопосадовці можуть використовувати своє становище для власної вигоди. Чи вдасться Фрісу реалізувати свій план, залежить від позиції інших депутатів і громадського тиску. Але одне вже зрозуміло: бізнес-імперія його родини в Карпатах залишиться під пильним наглядом ЗМІ та активістів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Що приховує родина “слуги народу” Ігоря Фріса, який просуває обмеження реєстрів? появились сначала на Антикорупційна правда.

Хто допоміг Кирилові Нестеренку стати народним депутатом

32-річний Кирило Нестеренко – уродженець міста Суми. 2004 року він переїхав жити до Харкова, де почав займатися бадмінтоном: був чемпіоном України та бронзовим призером Чемпіонату Європи серед юніорів. Закінчив ХПІ за спеціальністю «Спортивний менеджмент» у 2014 році, а також у 2017 році – ХНУВС за спеціальністю «Право». У 2015 став головою комісії зі спорту Молодіжної ради міста Харкова, а з 2017 по 2019 роки був директором ТОВ «Агентство нерухомості «Сафарі» — фірми Олександра Попова, на той момент — заступника мера Харкова Геннадія Кернеса.

У 2018 році Нестеренко створив SMM-агентство «ibrand.pro», яке займалося розвитком понад 10 брендів Дніпра, у 2019 році працював директором з розвитку ЗАТ «Дніпрокомунтранс», яке займається вивозом сміття в Дніпрі і яке пов’язують з екс-главою Дніпровської обласної ради Святославом Олійником — тим самим, хто в 2023 році потрапив у скандал зі своєю заявою про те, що українцям потрібно примиритися з окупантами та йти з росією на компроміс, враховуючи інтереси «всіх сторін цього конфлікту».

Олійник із 2014 року працював заступником голови Дніпропетровської облдержадміністрації, він — близький соратник екс-губернатора та олігарха Ігоря Коломойського. З ним же ЗМІ пов’язували й Кирила Нестеренка — нібито він потрапив до «Слуги народу» саме у складі так званої групи Коломойського. Нестеренко балотувався у 2019 році до Верховної Ради за 26 мажоритарним округом у Дніпропетровській області. Перемогти йому допомагав заступник голови обласної адміністрації Святослав Олійник — фігурант багатьох корупційних скандалів навколо ремонту доріг, а також скандалу навколо приватизації «Аульської станції» — стратегічної хлорпереливної станції, яку Олійник продав Коломойському за ціною квартири.

Близький зв’язок Олійника і Нестеренка підтверджує той факт, що якийсь час Кирило Нестеренко користувався автомобілем Mercedes-Benz GLE 43 з держномером АА2442НН, яким він керував 22 серпня 2023 року в стані алкогольного сп’яніння, коли о 23:50 був зупинений поліцією. Цей автомобіль вартістю близько 90 тисяч доларів США був зареєстрований на Герасименка Івана Миколайовича, адвоката, директора адвокатського об’єднання «Ісу Лоєрс» та ТОВ «Інвестментс сервіс Юкрейн».

За даними ЗМІ, власником АТ «Ісу Лоерс» є Святослав Олійник, він же кінцевий беніфіціар «Інвестмент сервіс Юкрейн». Крім того, Герасименко був помічником Олійника, коли той був народним депутатом.

На початку своєї кар’єри депутата Верховної Ради Кирило Нестеренко був досить продуктивним: став одним з найактивніших «мажоритарників» з Дніпра за кількістю поданих законопроектів, активно піарив ідею податкової амністії, встиг разом зі Святославом Олійником потрапити у скандал з неякісним ремонтом доріг у Дніпрі та закупкою Дніпровською облрадою воланчиків для бадмінтону для неіснуючої спортивної школи. А ось з початком повномасштабної війни росії проти України Кирило Нестеренко підозріло затих і заліг на дно — жодної особливої ​​активності з його боку всі три роки війни не спостерігається.

Куди депутат Кирило Нестеренко їздить відпочивати під час війни

Враховуючи, що всі три роки війни Нестеренко постійно катається за кордон відпочивати, працювати в парламенті ніколи. За даними BlackBox OSINT, за цей час народний депутат здійснив 14 виїздів за межі України, більшість із них — у відпустку. У квітні 2022 року – Іспанія, червень 2022 року – Монако, французька Ніцца, липень 2022 року – Будапешт, серпень 2022 року – Німеччина, Франція, Іспанія та Італія, де Нестеренко відвідав музей BMW у Мюнхені та монастир Монсеррат у Барселоні.

У вересні та жовтні 2022 року депутат знову відвідував Будапешт, у листопаді — Польщу, у грудні поїхав до Словаччини та Угорщини. У червні 2023 року Нестеренко перебував у Нідерландах, а у грудні 2023 року – в Естонії та Австрії.

16 січня 2025 року депутат Кирило Нестеренко зробив покупки у магазині гірськолижного спорядження EXTREMSTYLE та 21 січня через Львів поїхав до Варшави, а звідти, очевидно, далі на зимовий відпочинок на гірськолижному курорті.

Але й у Києві молодий народний обранець проводить час, не вдома граючи у шахи, а відпочиваючи у готелі Fairmont, де він може за раз залишити то 17 тисяч гривень, то 22 тисячі гривень, чи в ресторані Gosti, де він може повечеряти на 12 тисяч гривень. Також, за нашими даними, Нестеренко любить відвідувати дорогі київські ресторани Bassano, Virgin Izakaya, Under Wonder та Catch, та заміські комплекси Verholy Relax Park та Shelest.

Наскільки витрати Кирила Нестеренка перевищують його офіційні прибутки

На все це явно не вистачить зарплати у 55 тисяч гривень на місяць. А крім неї Кирило Нестеренко більше ніяких офіційних доходів немає. Згідно з деклараціями Кирила Нестеренка, за 2022 рік депутат заробив 426 тисяч 737 гривень, тобто 35 тисяч 500 грн на місяць. У 2023 році його зарплата народного депутата зросла до 664 тисяч 576 грн за рік, плюс 510 тисяч гривень він виручив від продажу автомобіля Volkswagen Multivan 2009 рік випуску, який він купив у січні 2021 року всього за 194 тисячі 932 гривні, що вже цікавило само по собі — за два роки машина дивом подорожчала у 2,5 рази.

Але хай так буде. Дохід Кирила Нестеренка за 2023 рік становив у сумі 1 млн 174 тисячі 576 грн. Але цікавий момент: судячи з його декларації за 2023 рік, за цей рік він зміг з цих грошей відкласти в заощадження 2/3 цієї суми — його активи зросли з 10 тисяч доларів у 2022 році до 22 тисяч доларів у 2023-му, з 5 тисяч євро до 10 тисяч євро, та з 56 тисяч гривень до 150 тисяч гривень готівкою та на банківському рахунку. Усього – 789 тисяч гривень. Тобто Кирилу Нестеренко 2023 рік вдалося якось прожити на 385 тисяч гривень, тобто за 32 тисячі гривень на місяць. Нагадаємо, що такі самі метаморфози ми спостерігали і у народного депутата від партії «Європейська солідарність» Вікторії Сюмар, яка теж якимось дивом примудрялася з однієї зарплати депутата і жити, і маєтки будувати, і ще відкладати мільйони гривень.

Зважаючи на те, що Нестеренко лише за один вечір у ресторані залишає від 12 до 22 тисяч гривень, і регулярно подорожує закордон, повірити в те, що він живе на місяць на 32 тисячі гривень, м’яко кажучи, дуже складно. Тому що, власне, він живе на зовсім інші гроші. За даними BlackBox OSINT, за останні три роки лише підтверджені витрати Нестеренка вдвічі перевищили його підтверджений дохід за цей же час і становили 4,6 млн грн. Що мало б викликати питання у відповідних органів, в тому числі у Держфінмоніторингу.

Крім зарплати народного депутата Кирило Нестеренко отримує дохід від держави у вигляді компенсації за оренду житла у Києві та компенсації витрат на виконання депутатських повноважень, а також регулярно отримує фінансову допомогу від свого брата Єгора Нестеренка. Крім того, сам депутат може за один раз використати суму у дві свої місячні зарплати з грошей невідомого походження.

Гроші, які Нестеренко отримує від держави як компенсацію за оренду житла в Києві, а це — близько 20 тисяч гривень на місяць, депутат поки що жодного разу не витратив за цільовим призначенням. Тобто, за оренду квартири в столиці він платить якимись окремими грошима. А орендує він зовсім не скромну квартиру площею 106 квадратних метрів у Печерському районі Києва на вулиці Панаса Мирного, 17, ціна оренди якої сьогодні явно більша за 20 тисяч гривень.

До речі, власником цієї квартири є колишній суддя Одеського окружного адміністративного суду, який був звільнений зі скандалом через визнання його таким, хто не відповідає займаній посаді через недостовірне декларування та неможливість пояснити походження своїх грошей для численних подорожей.

Як, власне, і орендар його квартири — народний депутат від партії «Слуга народу» Кирило Нестеренко, котрий оперує грошима невідомого походження на свої численні витрати, що в рази перевищують його офіційні доходи.

Звідки гроші у нардепа Нестеренка на розкішний спосіб життя?

Звідси назріває закономірне питання: звідки ж тоді ці гроші? Можливо, депутата Кирила Нестеренка забезпечують його батьки? Батько нардепа Олександр Нестеренко все життя працював банківським службовцем, розпочинав свою кар’єру в сумському департаменті Нацбанку України у 1993 році, а з 1997 року по сьогодні працює в структурі Укрсиббанку на посаді голови центру підтримки IT-інфраструктури.

Інга Нестеренко, мати Кирила Нестеренка, з листопада 2019 року є власницею коворкінгу та кафе Yard Space у селі Софіївська Борщагівка на проспекті Героїв Небесної Сотні 30/2 у ЖК «Львівський Маєток». Однак, судячи зі сторінки коворкінгу в Instagram, особливо успішним проект назвати складно — сьогодні він не працює, а Інга Нестеренко дає оголошення про здачу цього приміщення в оренду.

Крім цього, мати Кирила Нестеренка, також працює ріелтором з 2014 року — її номер телефону вказано на оголошеннях про здачу в оренду квартир. Разом з цим, по фото з її соціальних мереж можна зробити висновок про те, що вона працювала у відділі продажів ЖК «Львівський Маєток» з 2016 року.

Є у Кирила Нестеренка також рідний брат — 26-річний Єгор Нестеренко, студент КНУ імені Шевченка, який працював з 2020 по 2023 рік керівником маркетингової групи в ДП «Коніка Мінолта Україна», а на сьогоднішній день є ФОП у сфері консультування з питань комерційної діяльності. Єгор разом із матір’ю займався її коворкінгом, а також виходячи з того, як підписано його мобільний номер телефону у додатку GetContact (Єгор ЖК Наш Будинок Квартира, Квартира ЖК Фемелі Єгор, Yehor Nesterenko Львівський Маєток), він, як і вона, працює ріелтором, і теж пов’язаний із ЖК «Львівський маєток».

Малоймовірно, що звичайний банківський службовець або рієлтор здатні забезпечити і своє життя, і дорогий спосіб життя сина-депутата. Проте цікава зачіпка з відповіддю на запитання — звідки гроші у Кирила Нестеренка — тягнеться якраз від житлового комплексу «Львівський Маєток» під Києвом, у відділі продажу якого працювала чи працює досі мама нардепа, в якому вона має приміщення для коворкінгу і з яким асоційований його брат.

Як батько та брат нардепа Нестеренка скуповують нерухомість під Києвом на сотні тисяч доларів

У самого Кирила Нестеренка немає у власності будь-якої нерухомості. Немає її й у  його матері. Натомість цікава ситуація складається з нерухомістю його батька Олександра Нестеренка. У ЖК «Львівський маєток» (він же — «Львівський затишок») на вулиці Соборній 103/21 у селі Софіївська Борщагівка під Києвом батько народного депутата Нестеренка, згідно з даними українських реєстрів, за договорами поступки прав та обов’язків за договором купівлі-продажу майнових прав від забудовника ТОВ «МДС-Буд» отримав у власність дві квартири:

— квартиру №48 площею 62,2 квадратних метрів вартістю 1 млн 279 тисяч 260 гривень (близько 47 400 доларів США) за договором від 10 серпня 2021 року, яку він згодом продав 1 грудня 2023 року за 3 млн 223 тисяч 200 грн;

— квартиру №128 площею 60,9 квадратних метрів за ціною 1 млн 254 тисячі 540 гривень (46 460 доларів США) за договором від 29 листопада 2021 року, яку він продав 7 лютого 2024 року за 3 млн 34 тисячі гривень (79 тисяч доларів США).

Тобто Олександр Нестеренко через два роки після купівлі у забудовника двох квартир за 2,5 млн грн продав їх за майже 6,3 млн грн, тобто за ціною більш ніж вдвічі вищою.

Ще одну квартиру площею 41,2 квадратних метрів у тій же Софіївській Борщагівці, у тому ж ЖК «Львівський затишок», але за адресою вулиця Відпочинку 1, кв. 84 Олександр Нестеренко купив 27 серпня 2024 року за ціною 1 млн 353 тисяч гривень. Там же за місяць він купив нежитлове приміщення 4,2 квадратних метри за 83 тисячі 160 гривень. Вони поки що не продані.

Ще одне нежитлове приміщення №148 площею 65,3 квадратних метрів за адресою Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні, 36 батько нардепа Нестеренка купив у 2020 році за договором купівлі-продажу у Ганни Дубчак за 326 тисяч 300 гривень, після чого в 2023 році продав його за 550 тисяч гривень. У цьому ж будинку у Нестеренка ще два машиномісця 11 та 20 квадратних метрів, куплені у неї ж 6 грудня 2021 року за 89 000 грн та 152 900 грн.

Та й це ще не все. За кількома договорами отець Кирила Нестеренка 22 грудня 2022 року купив у Віктора М’ялика у Софіївській Борщагівці 4 нежитлові приміщення за адресою проспект Героїв Небесної Сотні, 30/1. У сусідньому будинку №34 у червні 2023 року він також придбав гараж площею 18,1 квадратний метр за 130 тисяч грн.

А його останніми покупками у того ж Віктора Мяліка 1 березня 2024 року стали одразу 9 нежитлових приміщень у будинку №30 на проспекті Героїв Небесної Сотні 30 — кожне площею від 1,2 до 7,2 квадратних метрів і вартістю від 13 до 30 тисяч гривень.

Тобто, за останні чотири роки співробітник «Укрсиббанку» Олександр Нестеренко купив квартир та нежитлових приміщень у житлових комплексах Софіївської Борщагівки на загальну суму близько 162 тисяч доларів США. При цьому частину цієї нерухомості він уже перепродав за цінами вдвічі вищими.

Такою ж активною покупкою нерухомості, що характерно, у тих же продавців, зайнявся і брат народного депутата Єгор. У 2019 році він купив лише за 300 тисяч гривень квартиру площею 72,1 квадратний метр у ЖК «Львівський маєток» у будинку на проспекті Героїв Небесної Сотні 30/2 у того ж Віктора Мяліка. У сусідньому будинку №30/1 у нього ж Єгор Нестеренко купив нежитлове приміщення площею 1,8 квадратних метрів за 16 242 грн, а в будинку №28/2 — ще одне приміщення 76,7 квадрата за 421 600 грн, яке через 7 місяців продав за 674 960 грн.

Також брат Нестеренко у грудні 2022 року придбав у Віктора Мяліка два машиномісця по 13,7 квадратних метрів кожен — один за ціною 48 тисяч грн, другий — за 58 тисяч грн. Ще одне приміщення під комерцію площею 48,6 квадратних метрів Єгор Нестеренко купив у М’ялика за 184 600 грн у вересні 2023 року. Продовжив він скуповування нерухомості в новобудовах Софіївської Борщагівки у Віктора Мяліка і в 2024 році: це були 4 невеликі нежитлові приміщення загальною площею 7,4 квадратних метрів на суму 46 800 грн.

Ще одне нежитлове приміщення площею 64,7 квадратних метрів Нестеренко купив  у Валерія Омельяненка у жовтні 2010 року за ціною 388 тисяч 976 гривень. І безпосередньо у забудовника ТОВ «МДС-Буд» брат нардепа купив квартиру №168 у будинку на вулиці Соборній 103/20 у Софіївській Борщагівці за 906 тисяч 240 гривень.

У переведених у долари грошах Єгор Нестеренко за останні п’ять років придбав нерухомості на суму близько 84 тисяч доларів. Цікаво, чи не так? Батько і рідний брат народного депутата після того, як той, власне, обрався до Верховної Ради, зайнялися активною скупкою квартир, нежитлових приміщень, машино-місць і гаражів у ряді новобудов у селищі Софіївська Борщагівка під Києвом на загальну суму понад 200 тисяч доларів при тому, що Олександр Нестеренко, нагадаємо, — звичайний банківський службовець, а Єгор Нестеренко — студент, який займається рієлторською діяльністю.

Як сім’я Кирила Нестеренка допомагає нардепу Віктору М’ялику ухилятися від податків

Але найцікавіше навіть не це, а те, хто ці люди, які виступили продавцями всієї цієї нерухомості близьким родичам народного депутата.

За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ «МДС-Буд», зареєстроване у 2013 році, є замовником будівництва житлового комплексу «Львівський затишок» (який раніше називався «Львівський маєток»). Засновником, бенефіціаром і водночас директором цієї компанії зі статутним капіталом всього в 9 тисяч гривень, є Ганна Дубчак, яка продала батькові Кирила Нестеренка нежитлове приміщення та два паркомісця в одному з будинків ЖК «Львівський затишок».

Віктор М’ялик — народний депутат України, який входить до групи «За майбутнє» Ігоря Коломойського, був також засновником та фінансовим директором МДС-Буд на момент свого обрання нардепом. Роман Янковський, помічник Віктора Мяліка, також виступав засновником та директором цієї компанії з липня 2016 року до листопада 2020 року. А Валерій Омельяненко працює у ТОВ «МДС-Буд» інженером технічного нагляду.

І ось що цікаво. У вересні 2021 року Віктору М’ялику висунули звинувачення у несплаті понад 118 млн грн податків під час продажу нерухомості в новобудовах Софіївської та Петропалівської Борщагівки. За даними слідства, протягом 2012-2019 років він продавав квартири та нежитлові приміщення у житлових комплексах, збудованих його компанією, як своє власне майно без реєстрації ФОП чи юрособи, аби з реалізації нерухомості платити не 18% податку, а лише 5%. Однак, як це часто буває в нашій країні і як це часто буває з Печерським районним судом Києва, у грудні 2023 року він виправдав народного депутата М’ялика та позбавив його від відповідальності за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Станом на 2020 рік М’ялик володів 158 квартирами загальною площею 11 530 квадратних метрів, а загалом — 1300 об’єктами нерухомості, серед яких нежитлові приміщення, паркомісця та земельні ділянки. Після того, як йому вручили підозру в несплаті податків, у декларації за 2022 рік він вказав всього лиш більше 300 об’єктів нерухомості, серед яких було тільки 33 квартири.

Очевидно, що частина з об’єктів нерухомості, що «пішли» з власності М’ялика, якраз опинилися в руках батька і брата Кирила Нестеренка — колеги Віктора М’яліка по парламенту. Фактично, за допомогою родичів Нестеренка М’ялик здійснив приховування своїх активів, перебуваючи під слідством у кримінальному провадженні. І, по суті, передав їм свій нелегальний бізнес з продажу нерухомості в обхід оподаткування, враховуючи, що частина отриманих від М’ялика, Дубчак і безпосередньо від ТОВ «МДС-Буд» квартир і нежитлових приміщень Олександр і Єгор Нестеренко вже перепродали за цінами в 2 рази вищими за покупку і також без оформлення ФОП чи юрособи — задля ухилення від сплати 13% податків.

І, відповідно, мабуть звідти нардеп Нестеренко і отримує свої «ліві» прибутки на закордонні подорожі та відпочинок у найдорожчих ресторанах столиці. Цікаво, чи звернуть на родину Нестеренків свою увагу правоохоронці так само, як звернули  її колись на Віктора М’ялика. Адже виходить дуже негарно — народний депутат країни, що щосили борониться від наступу ворога, живе розкішне життя на податки, які б мали бути в бюджеті цієї країни.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як депутат від «Слуги народу» Кирило Нестеренко на схемах із нерухомістю заробив на закордонні відпустки під час війни появились сначала на Антикорупційна правда.

Для одних війна в Україні – це зруйновані домівки, сльози, постійні донати, а для інших – можливість купувати елітні маєтки. І ці інші мають конкретні прізвища та імена. Один з них – Павло Халімон. Розслідування наших колег з “Української правди” показало, що експредставник голови парламентської фракції “Слуга народу” Павло Халімон під час повномасштабної війни придбав дорогий будинок та оформив його на третю особу.

Відбулася купівля-продаж об’єкту, що розміщений на Печерських пагорбах Києва, у червні 2022 року. Як пише “Українська правда“, будинок разом із земельною ділянкою площею 10 соток був оцінений у 10 мільйонів 300 тисяч гривень: 6,5 мільйона — за будинок, та 3,8 мільйона – за ділянку. Водночас на сайтах з продажу нерухомості бачимо, що будинки аналогічної площі біля Ботанічного саду фактично оцінюються в 50–60 тисяч євро. А от продав його так дешево архиєрей Православної церкви України Олександр Драбинко.

То хто ж ця третя особа? Так от власницею маєтку стала така собі Котеленець Анастасія Миколаївна, яка і є співмешканкою Халімона.

Хоча фактично тут і проживає Павло Халімон, про що повідомляє телеграм-канал Викривач.

Якщо раніше аккаунт в Instagram пані Анастасії був просто закритий, то сьогодні сторінка уже взагалі недоступна або навіть видалена.

Трішки інформації про Анастасію Котеленець надає Gorod.cn.ua – Чернігівский міський портал. Тут зазначають, щоів інших соцмережах дівчина з аналогічною зовнішністю вказана як 30-річна Анастасія Котеленець (12.11.1992 р.н.), жителька м. Прилуки. На сторінці у Facebook зазначено, що вона працює в компанії з продажу спідньої білизни, а в інстаграмі – що вона “просто хороший человек”.

45 земельних ділянок у продавця білизни

Анастасія Котеленець крім того, що є власницею великої кількості землі у Прилуках, ще й закінчила навчання у Міжрегіональній академії управління персоналом (МАУП).

Ще до купівлі елітного будинку у 2021 році Анастасія Котеленець придбала 45 земельних ділянок у Чернігівській області загальною площею близько 80 гектарів. Від імені кількох продавців землі виступав Зорій Андрій Васильович, який є співзасновником компанії “Агро-Хаус”, директором якої раніше був Павло Халімон.

Як повідомляє у своєму дописі масмедіа “Право порада”, Андрій Зорій також був партнером колишньої дружини нардепа Оксани Халімон у компанії “Прометей-Газ”. З часом, після переходу Халімона до Верховної Ради, Зорій став власником компанії “Прометей-Газ 1”.

Зорій свого часу був головою окружкому на 209 окрузі – саме там, де Халімон був довіреною особою на президентських виборах.

Анастасію Котеленець у цих угодах представляла Ропчан Наталія Володимирівна, яка працювала помічницею Павла Халімона та отримувала зарплату з бюджету. Ще у 2012 році Халімон і Ропчан спільно працювали в Головному територіальному управлінні юстиції Чернігівської області в місті Прилуки.

Та й Андрія Зорія пані Наталія добре знає, адже була співвласницею фермерського господарства “Добродій Агро” не лише з ним, а, ймовірно, з цілою його родиною.

Вартість купівлі землі була значною: наприклад, за одну ділянку площею 2 гектари Анастасія Котеленець заплатила 29,8 тисячі гривень, за іншу — 30 тисяч гривень. Тільки от де взялись у Котеленець кошти для цих покупок, залишається таким же невідомим, як і походження грошей для отримання будинку.

Коли спосіб життя прямо суперечить декларації

Ще до війни у лютому 2022 року за результатами проведеного моніторингу способу життя посадовців НАЗК розпочало перевірку декларацій 5 осіб, серед яких був народний депутат України Халімон Павло Віталійович. Це повідомлення і досі є на сайті НАЗК.

І таки НАЗК виявило ознаки корупційного діяння, про що говориться у звіті, який оприлюднило “Суспільне”.

Проте ця справа, мабуть, так і не дійшла до суду. Адже про це судові реєстри мовчать.

Декларація за 2022 рік, яку Павло Халімон опублікував у 2024-му, говорить, що експосадовець особисто володіє 475 100 кв.м землі у селі Піддубівка Прилуцького району та 1 488 кв.м у селі Заїзд Прилуцького району. І три з цих ділянок за цікавим збігом обставин він прикупив, починаючи з 2019 року, коли обійняв посаду заступника голови Комітету аграрної політики і земельних відносин у Верховній Раді України (серпень 2019 року).

Також має у власності квартиру на 95,80 кв.м у Прилуках. Щодо транспортних засобів, то Павло Халімон є власником мотоцикла BMW R1250GS Adventure 2020 року випуску та автомобіля Lexus GX460 2011 року, придбаного після початку повномасштабного вторгнення росії. Також він користується автомобілями Audi Q7 2020 року, Toyota Highlander 2014 року та Toyota Camry 2017 року, які передаються в його оренду або іншу форму використання.

А от Анастасія Котеленець, яка проживає разом з Павлом Халімоном, але офіційно не перебуває з ним у шлюбі, володіє аж 888 700 м² землі в селі Піддубівка та 1 002 м² землі в Києві, придбаних за 3 800 000 гривень. Крім того, їй належить житловий будинок площею 545,2 м² вартістю 6 500 000 гривень. Вона також має в суборенді частину нежитлового приміщення під магазин у Києві, а в місті Прилуки володіє квартирою площею 31 м².

Донька Халімона Софія є власницею квартири в Києві площею 79,10 м², а також користується квартирою в США, яка належить Волтеру Цедіелу.

Павло Халімон задекларував заробітну плату народного депутата України як основне джерело доходу. Вона за рік склала 474 316 гривень. Як доцент кафедри агроекономіки та менеджменту Київського аграрного університету НААН отримав 22 076 гривень. Крім того, він заробив 1 100 000 гривень від продажу рухомого майна депутата Чернігівської облради Дмитра Пахомова, 7 000 гривень за оренду від компанії “Агрофірма Лосинівська”, 332 079 гривень за оренду майна від Андрія Зорія та близько 5 000 гривень відсотків на банківських рахунках.

Анастасія Котеленець повідомила про дохід у розмірі 206 990 гривень від підприємницької діяльності, 385 697 гривень за оренду майна компанії “МХП-АГРО-С”, 8 510 гривень зарплатні в Чернігівському інституті інформації, бізнесу і права, 195 000 гривень від продажу рухомого майна Ніні Ярмак, 2 589 гривень доходу від “Універсал Банку” та 518 220 гривень від продажу нерухомості Артему Лободі.

На своїх банківських рахунках Павло Халімон зберігає понад 207 тисяч гривень і надав Андрію Зорію позику розміром 116 800 доларів США. Анастасія Котеленець має понад 18 тисяч гривень на банківських рахунках і 1 000 доларів США готівкою.

А от уже в декларації за 2023 рік вся ця інформація відсутня. А з рухомого майна у власності один лише мотоцикл.

Яким же виявився результат усіх розслідувань

Після розголосу у масмедіа про збагачення Павла Халімона під час війни його засудив колега по парламенту Ярослав Юрчишин. У своєму фейсбуці він також написав, що Давид Арахамія обіцяв звільнити Халімона.

І дійсно, 23 січня голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк прийняла відставку народного депутата Павла Халімона з посади голови Чернігівської обласної організації партії “Слуга народу”.

Відповідно Генпрокурор Андрій Костін погодив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом можливого незаконного збагачення народного депутата від партії “Слуга народу” Павла Халімона. Про це повідомив у коментарі Укрінформу заступник керівника САП Андрій Синюк. Він також зазначив, що слідство за фактом можливого незаконного збагачення депутата ВР розпочалося 26 січня.

Проте, незважаючи на скандали і розслідування, Халімон придбав нове дороге авто, що відобразив у декларації про зміни в майновому стані.

Тож аналітики СтопКору звернулися із запитами до НАБУ, САП та до партії “Слуга народу”, а також написали особисто до Павла Халімона, щоб прояснити ситуацію.

Так от, секретар політичної партії “Слуга народу” Андрій Павлюк відписався редакції, що політичні партії не є суб’єктами владних повноважень та розпорядниками публічної інформації, а запитувана інформація не є публічною та не стосується партії “Слуга народу”.

На звернення СтопКору відреагували і у НАБУ і повідомили, що причиною відмови у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно Павла Халімона, на думку Генерального прокурора, стала відсутність достатніх відомостей, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення. А от інша запитувана інформація взагалі не може розголошуватися, адже на це немає письмового дозволу слідчого або прокурора.

Сообщение Колишній “слуга народу” Павло Халімон переписав на кохану маєток на Печерську і 45 ділянок появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение “Слуга народу” Олександр Куницький втік з України появились сначала на Антикорупційна правда.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слугу народа” Андрія Клочка судитимуть за незаконне збагачення на 11 млн появились сначала на Антикорупційна правда.

Чинний народний депутат, який підозрюється у корупції, ймовірно, втік за кордон. Його підозрюють у спробі дати хабар топ-чиновнику Державного агентства відновлення. Про це повідомляє НАБУ.

Сообщение Підозрюваний у корупції нардеп Андрій Одарченко втік з України появились сначала на Антикорупційна правда.

Мова піде про справу, яку намагалися заховати. Матір нардепа Світлану Куницьку 18 листопада 2020 року затримали при проходження митного контролю на відліт у терміналі D аеропорту «Бориспіль». Жінка відлітала до міста Франкфурт у Німеччині авіарейсом Luftgansa.  Куницька пройшла через «зелений коридор». Митники вирішили опитати її. Жінка повідомила, що взяла із собою 30 тис. доларів. Гроші знаходилися у валізі. З її слів всі кошти належали особисто їй.

На Світлану Куницьку склали протокол про порушення митних правил. Вона намагалася перевезти більше встановленого ліміту у 10 тис. євро без письмового декларування.

Постановою Солом’янського районного суду Києва від 21 травня 2021 року Світлану Куницьку визнали винною у порушенні митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 471 Митного Кодексу. Однак на неї наклали лише штраф у 1,7 тис. гривень. Їй повернули вилучені 18,2 тис. доларів.

Не погоджуючись з постановою представник Київської митниці подав апеляційну скаргу, де просив конфіскувати кошти.  Митниця зазначала, що законодавством не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього обов`язкового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів за порушення митних правил.

Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Нібито таке покарання призведе до накладення на жінку індивідуального та надмірного тягаря та буде непропорційною до вчиненого правопорушення. За думкою суду, готівка переміщувалась без ознак приховування.

Враховуючи характер правопорушення, особу правопорушника (матір нардепа), а також те, що її дії не заподіюють матеріальної шкоди державі, апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для конфіскації 18,2 тис. доларів.

Цікаво, чому суд раптово став на бік громадянки? Чи не стало тут на користь той факт, що її син є членом комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності? Сам Куницький про цю історію не розповідав. При цьому ми знаємо багато фактів, як представники влади використовують родичів для нелегального перевезення коштовностей та грошей за кордон.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Матір “слуги народу” Олександра Куницького перевозила через кордон незадекларовані кошти появились сначала на Антикорупційна правда.

23 серпня для того, щоб запобігти можливим протиправним діям, а простіше кажучи – втечі Дмитрука, за інформацією співрозмовників УП у правоохоронних колах, Державне бюро розслідувань встановило зовнішнє спостереження за ним.

Авто депутата перебувало на парковці готелю «Fairmont». Сам він, за інформацією джерел УП у правоохоронних органах, отримав сигнал, що злочин, в якому його от-от «запідозрять», легший, ніж той, який він скоїть у разі, якщо незаконно перетне кордон. Але на той момент у Дмитрука, схоже, вже був готовий не надто складний, але, як виявилось, напрочуд ефективний план.

За інформацією правоохоронців, Дмитрук через додаток викликає таксі та просить водія очікувати впритул до виїзду з підземного паркінгу готелю. При цьому телефон депутата залишається в готелі.  З таксі він пересів у інше авто. За кермом Camry, яка вивозила Дмитрука з Києва, перебував громадянин Крохмаль Володимир Миколайович – помічник на громадських засадах народного депутата від ОПЗЖ Суто Мамояна.

Далі за допомогою камер спостереження правоохоронці відстежили шлях Крохмаля з пасажиром Дмитруком, які подорожували разом майже 5 годин в напрямку Одеси з 12:40 до 16:40. При цьому весь цей час Дмитрук начебто перебував без засобів зв’язку і просив у водія телефон, щоб подивитись новини.

Українська правда звернулася до народного депутата Суто Мамояна по коментар, в якому депутат повідомив:  «Він в мене просто як колега попросив машину, щоб відвезти його в Одесу. Бо він турбувався за своє життя. І не хотів їхати на своїй».

Також депутат Мамоян підтвердив, що правоохоронці досі не звертались до нього з питаннями щодо допомоги Дмитруку з утечею та відносно нього і досі не проведено жодних слідчих дій.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп Суто Мамоян допоміг Артему Дмитруку втікти за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

Квітень 2024 року. На одній з АЗС в місті Вінниця голова Вінницької обласної  військової адміністрації Сергій Борзов, за деякими данними, в нетверезому стані, вступив в перепалку з чотирьма хлопцями. Вочевидь, аби провчити їх, використовуючи своє владне положення, Борзов викликав на місце представників ТЦК, які почали вручати опонентам очільника області повістки.

Відео з камер спостереження, що зафіксували інцидент, розлетілось по соціальних мережах, користувачі яких обурились поведінкою Борзова, назвавши його «місцевим царьком». На записі зафіксовано, як вінницький «губернатор» разом зі своїм товаришем, заступником голови Тульчинської РДА Михайлом Мургою (що в лютому 2024 року затримувався слідчими ДБР по підозрі у вимаганні та отриманні хабара в 4 тисячі доларів), під’іхали на заправку. Перепалки з її відвідувачами на відео не видно, але видно, як Борзов кудись телефонує, після чого на місце приїжджають декілька військовослужбовців, яким очільник Вінничини пальцем показує на когось, кому треба вручити повістку.

«Того вечора чотири хлопці отримають повістки лише тому, що зустріли на своєму шляху злого і п’яного Сергія Борзова», — засвідчили коментатори. 25 червня президент України Володимир Зеленський звільнив Сергія Борзова з посади голови Вінницької ОВА.

Хто такий Сергій Борзов?

Сергій Борзов, як і президент України Володимир Зеленський, — колишній гравець «Клубу веселих та кмітливих». Першим його офіційним місцем роботи була ТОВ «Компанія «Гейм ЛТД», де в липні-серпні 1997 року він був діджеєм. Потім перебрався до Криму, де в Судаку протягом трьох років працював адміністратором компанії росіянина Олександра Маслякова «АМІК-Україна». З 2006 по 2011 роки керував командою КВК «Вінницькі перці», а пізніше — «Збірною України».

Шлях Борзова в політику не був таким швидким та успішним, як в чинного українського президента. У 2006 році він пробував стати депутатом міської ради Вінниці від партії «Ліберальна Україна», але не пройшов. Через пʼять років був кандидатом у депутати обласної ради від «Фронту змін» Арсенія Яценюка. Але також не набрав необхідної кількості голосів.

Але на початку червня 2014 року гуморист та історик за освітою Сергій Борзов, директор команд КВК «Вінницькі перці» та «Збірна Україна», який працював у російському творчому об’єднанні «Олександр Масляков і Компанія», все ж таки розпочав свою політичну кар’єру, коли президент Петро Порошенко, що спонсорував команду «Вінницькі перці», призначив його заступником керівника Державного управління справами. Через рік Сергій Борзов став тимчасово виконуючим обов’язків керівника ДУС, де одразу, як личить типовому українському держслужбовцю, почав збагачуватись за рахунок своєї посади.

Як Сергій Борзов привласнив державну квартиру в центрі Києва

Буквально через декілька місяців після призначення Борзова керівником ДУС, підвідомче Державному управлінню справами державне підприємство «Укржитлосервіс» видало свідоцтво на право власності Сергію Борзову на елітну 187-метрову квартиру в багатоповерхівці на бульварі Лесі Українки в центрі Києва.

Як вбачали слідчі ДБР, квартира була незаконно виведена з числа службових. Так фактично керівник ДУС безкоштовно отримав у власність державну квартиру вартістю в 10 млн грн, куди одразу прописав окрім себе ще свою дружину та чотирьох інших близьких родичів.

Як тільки про це стало відомо в 2016 році, президент Порошенко звільнив Борзова з ДУС, а слідчі слідчі ДБР по цьому факту відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України «Зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки».

Однак, до логічного завершення, як це дуже часто буває в Україні, справа не дійшла: остання згадка в Єдиному судовому реєстрі по вказаному кримінальному провадженню міститься в ухвалі від 16 грудня 2019 року про надання доступу детективам НАБУ до даних щодо телекомунікаційних послуг родичів Борзова, які нібито проживали з ним на момент приватизації квартири. З того часу слідство як наче завмерло: жодних даних щодо судового розгляду провадження більше не зафіксовано. При цьому майже 190-метрова київська квартира до сьогоднішнього дня міститься в деклараціях Борзова — ніхто її в нього не відняв.

Натомість, в ЗМІ міститься інформація про намагання прибрати з інформаційного простору негативні згадки про Борзова в контексті даної кримінальної справи. Ймовірно, готувався грунт для його нового призначення, адже саме в 2019 році, після своєї перемоги на президентських виборах Володимир Зеленський повернув Сергія Борзова на посаду керівника Державного управління справами.

Не дивлячись на корупційний скандал, Борзов впевнено влився в команду нового президента: у 2020 році він балотувався в мери Вінниці від його партії «Слуга народу», але знову вінничани не виявили до нього довіри, віддавши колишньому КВКшнику лише 6% голосів. З таким рейтингом послужним списком президент

Зеленський 19 червня 2020 року призначив Сергія Борзова головою Вінницької обласної державної адміністрації, не дивлячись на петиції щодо корупційного  минулого Борзова.

Наум Баруля. Як російський паспорт не завадив бути близьким до президента України

Логічним стане питання: що або хто впевнив президента Зеленського взяти в свою команду людину, яка підставила вже раз колишнього президента (і в результаті встигла зробити те саме і з чинним)? Мали б бути дуже вагомі причини, аби людині, що стала головою держави на іміджі супротивника корупції та старих облич, забруднитись об особистість Сергія Борзова.

Ну так, вони ж обидва вийшли з КВК, скажете ви. І будете частково праві. Бо, судячи з усього, провідником Борзова в політиці є його тесть Наум Баруля —український продюсер і давній партнер Володимира Зеленського по «95-му кварталу». Саме разом з Барулею Зеленський в свій час заснував телешоу «Ліга Сміху» та спродюсував низку відомих українських телевізійних серіалів. Тож, не дивно, що зять Барулі з легкістю опинився в команді «Слуги народу».

І не тільки зять, але і, власне донька. Ірина Борзова, дружина вже колишнього очільника Вінницької області, в 2019 році стала народною депутаткою України від президентської партії, очолює підкомітет Верховної Ради з питань державної молодіжної політики.

Однак, чи можна здивувати ще когось в Україні кумівством? Навряд чи. Але факт того, що протеже подружжя українських політиків Борзових має по сьогодні російський паспорт, мабуть, все ж таки викличе певні емоції.

63-річний Наум Баруля отримав паспорт громадянина рф 28 квітня 2009 року № 53 09 828555 та ідентифікаційний податковий номер 561210429784, при перевірці якого на офіційному сайті федеральної податкової служби можна впевнитись, що статус російського паспорта Барулі є дійсним по сьогодні. Окрім того, Баруля має житло в анексованому Криму: адресою його реєстрації за російським паспортом є місто Судак, вул. Октябрська, 4, кв. 4.

Як Борзови і Барулі заробляють в Криму і сплачують мільйони до російського бюджету

Компанію «Профіль-Н» в свій час заснувала донька Барулі Ірина Борзова, коли після закінчення університету вирішила зайнятись підприємницькою діяльністю тоді в ще вільному від росіян Криму. «Профіль-Н» належить мережа кафе «Смачний Їжак» та готель в Судаці. Після анексії Криму Борзова, не дивлячись на те, що стала депутатом Вінницької міськради від партії Володимира Гройсмана, продовжила вести бізнес в Судаці, переоформивши його за російськими законами. Тож всі ці роки кафе та готель в Судаці не тільки приносять прибуток родині Барулі-Борзових у російських рублях, але і поповнюють російський бюджет, з якого ведеться війна проти України.

Так, в 2016 році Ірина Борзова, вже будучи депутатом Вінницької міської ради від партії Володимира Гройсмана, отримала прибуток від цієї компанії у близько 600 тисяч рублів, а у 2017 році вона сплатила податків і внесків країні-агресору на суму 275 400 рублів, чим як український політик, фактично не тільки визнавала російську окупаційну владу, але і фінансувала її.

Вийшла з цього бізнесу Борзова лише в 2019 році, коли пішла в Верховну Раду (не гарно ж українському парламентарю сплачувати податки ворогу своєї країни), але його продовжив її батько Наум Баруля, який став 100% власников підприємства. Згідно даних російських реєстрів, кримський бізнес Барулі-Борзових лише процвітає: дохід ТОВ «Профіль-Н» за 2023 рік зріс на 37% і становив 3,5 млн російських рублів.

Сьогодні компанія «Профіль-Н» представляє собою заклад харчування на центральній набережній Судака під назвою «Прохлада». Стилістичне оформлення закладу пронизане «ностальгією за СРСР». Дизайн рясніє відповідними плакатами, портретами героїв радянських фільмів, а логотип кафе оздоблює червона зірка.

За даними російського реєстру «Спарк», дохід кафе за останні 5 років становив понад 15 млн руб, з яких у 2022 році – 2,5 млн руб. З 2019 до 2022 року компанія акумулювала для російського бюджету у вигляді податків більше мільйона рублів, з яких на пів мільйона казна окупантів поповнилася після повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Окрім того, протягом 5-ти років після окупації Криму, аж до 2019 року, Наум Баруля співволодів великим готелем-рестораном «Парус» на центральній набережній Судака. У його партнерах по цьому бізнесу весь цей час були прокремлівські політики. Зокрема, Анатолій Синюк, екс-депутат Верховної ради Криму від Партії регіонів, який підтримав анексію півострова у 2014 році і згодом отримав підозру у державній зраді. У 2018 році, коли Баруля та Синюк спільно володіли рестораном в Судаку, в Україні проти останнього ввели санкції. Після повномасштабного вторгнення Синюк підтримав дії путіна.

Інший партнер продюсера «Ліги Сміху» Борис Дейч — колишній нардеп від Партії регіонів, який також підтримав захоплення українського півострова та закликав на псевдореферендумі голосувати за приєднання Криму до росії. Ще у 2012 році Борис Дейч та Наум Баруля разом з гравцями КВК виступали у Судаку під прапорами Партії регіонів.

Наразі ТОВ «Парус» є прибутковою компанією, нею володіють Синюк Анатолій Сергійович, Дейч Сергій Борисович (син Бориса Дейча), Брауде Олена Абрамівна, Космаров Ігор Олексійович (всі засновники мають ІПН росії), керівник Демітаєва Ольга Іванівна.

За відкритими даними Наум Баруля до недавнього часу також був власником ще низки компаній з кримською пропискою, в одній з цих компаній — ТОВ «Атракціон», що володіє парком атракціонів в Судаці — частку у 5% в цьому підприємстві мала і його дружина Баруля Жанна Володимирівна.

Борзови використовують ФОП своєї доньки Анни Борзової для легалізації неофіційних доходів?

В контексті цього випливають також цікаві факти з декларацій Сергія Борзова за останні роки. Згідно них, в 2020 році Анна Борзова, 22-річна донька Ірини та Сергія, відкрила ФОП, яке займається діяльністю ресторанів та наданням послуг мобільного харчування. І одразу ж цей ФОП став приносити на той момент дівчині, яка тільки-но досягла повноліття, мільйонні прибутки: 1 млн 311 тисяч грн у 2021 році, 1 млн 112 тисяч грн — у 2022-ому, а в 2023-ому — 1 млн 83 тисячі грн.

При цьому аналіз інформації у відкритому доступі ніяк не підтверджує того, що Анна Борзова дійсно займається якимось ресторанним бізнесом. Зате виявлено, що, закінчивши Вінницький державний педагогічний університет, наразі вона працює асистентом по акторам разом зі своїм дідусем, громадянином рф Наумом Барулею: вони разом працювали над створенням українського комедійного серіалу «Якщо чесно» від студії «Квартал-95».

Тобто з усього цього складається враження, що студентку Анну Борзову її батьки просто використовують для легалізації своїх неофіційних доходів — вірогідно, з їхнього бізнесу в Криму. До цієї думки наводить і задекларований в 2021 році Сергієм Борзовим подарунок Наума Барулі своїй онуці Анні Борзовій у вигляді 2,5 млн грн. Так само, наприклад, в якості подарунку від своєї матери — громадянки рф, що живе в Криму, легалізовував свої доходи поблажливий до росіян одеський суддя Дмитро Тішко.

Як Ірина Борзова привласнила міську землю на березі річки у Вінниці для будівництва ресторану

Пам’ятаєте інцидент на АЗС за участю Борзова? Тоді він одним дзвінком викликав цілу групу співробітників ТЦК пізнім вечором. Тісні зв’язки колишнього голови Вінницької ОДА з ТЦК просліжувались не тільки в цій ганебній історії, а й в іншій, не менш огидній. У 2023 році голова Вінницького ТЦК Роман Потерлевич, за даними ДБР, привласнив собі одну з восьми квартир, наданих місцевим забудовником Володимиром Хоменко для родин військовослужбовців ЗСУ.

В результаті в семи квартирах дійсно заселились родини військових, а в одну з них — батько голови ТЦК. В серпні 2023 року ДБР через суд наклало арешт на  цю квартиру, а забудовник Хоменко заявив, що Потерлевич заволодів квартирою за наказом голови ОДА Сергія Борзова — мовляв, це був його хабар начальнику ТЦК.

Але не тільки житло, що «погано лежить», не давало спокою родині Борзових. В 2015 році їх друг та партнер Віктор Іщенко був директором державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру», коли Вінницька міська рада, депутатом якої була Ірина Борзова, відвела йому в оренду земельну ділянку у 800 квадратних метрів у мальовничому місці на березі Південного бугу у Вінниці — на вулиці Успенського біля дамби. Через деякий час ця земельна ділянка і ще дві поруч з нею — площею 523 квадрати і 3600 квадратних метрів, вже опинились у власності ТОВ «Сайбор», засновником якого на той час була сама Ірина Борзова, а наразі — її донька Анна Борзова з часткою у 55%.

У 2016 році, за даними ЗМІ, на цих ділянках розпочалось будівництво елітного ресторану. Згідно паспорту будівництва, замовником проекту виступав Іщенко Віктор Валентинович. В декларації за 2016 рік депутатки Ірини Борзової вказано, що витрачала свої кошти на будівництво об’єкту площею 686 квадратних метрів, що належить Віктору Іщенко. Тобто, тандем Ірини Борзової з керівником Центру державного земельного кадастру дозволив їм провернути схему з виведенням міської землі в престижному місці і збудувати на ній ресторан. Яким чином земля, що перебувала у власності громади і була передана в оренду Віктору Іщенко,  потім опинилась у власності вже депутатки Ірини Борзової — велике питання, яке точно має зацікавити правоохоронні органи.

Як і те, що, як тільки Сергій Борзов став головою Вінницької ОДА, ТОВ-фірма «Алекс-2», що належить на 50% його батьку Миколі Проданчуку, і де колись у 2002 році працював сам Сергій Борзов, почала активно вигравати у державних тендерах у Вінниці, загалом отримавши близько 3 млн грн доходу з бюджету Вінниці.

Дорогі автомобілі та навчання у Європі. Витрати Борзових в рази перевищують їх офіційні доходи

Вже типовим для українських депутатів та державних службовців є той факт, що аналіз їхніх декларацій демонструє неспівпадіння їх офіційних доходів їхньому образу життя. Вони на свої зарплати чиновників примудряються купувати дорогі автомобілі, земельні ділянки і навчати своїх дітей закордоном. Родина Борзових — не виняток.

Наприклад, згідно декларації за 2016 рік, Ірина Борзова придбала автомобіль BMW 520 2016 року випуску вартістю близько 40 тисяч доларів США при тому, що спільний дохід Сергія Борзова і його дружини в тому році склав всього 23 тисячі 170 доларів.

В 2021 році Борзов вже був більш обачним і не допустив того, аби арифметика його доходів і витрат демонструвала негативні значення. Для цього ж можна просто занижати в декларації реальну вартість майна, аби не виникало питань «звідки ж гроші?». В тому році голова Вінницької ОДА придбав земельну ділянку площею 1000 квадратних метрів поруч зі своїм будинком в селищі Селище Тиврівського району за рівно 100 тисяч грн  (3 675 дол США). Його доходи дозволяли таку покупку, але річ у тім, що ця ділянка розташована в мальовничому та популярному місці на березі Південного Буга, поруч — ліс, а відстань до Вінниці — всього 7 км. Тому середня ринкова вартість схожої ділянки біля річки становить 1000 доларів США за сотку, тобто його ділянка мала коштувати в районі 10 тисяч доларів США, а не в 3 рази менше.

В 2022 році Борзови купили авто Mersedes-Benz Vito 114 2016 року випуску і вказали в декларації, що його ціна була 15 тисяч доларів. Але знайти такий автомобіль по такій ціні неможливо: його середня ціна на ринку варіюється від 25 до 29 тисяч доларів США.

Тим часом, згідно інформації з Linkedin, молодша донька Борзових, 18-річна Єлизавета Борзова, з вересня 2023 року отримує ступінь бакалавра з міжнародної комунікації в Університеті прикладних наук Hanze University of Applied Sciences в Гронінгені, Нідерданди. Іноземним студентам бакалаврська програма навчання в цьому університеті в середньому коштує від 7,4 тисяч доларів на рік. Також до цієї суми потрібно включити вартість проживання у Нідерландах, що в середньому складає 1000 – 1600 доларів на місяць, тобто 12 – 19,2 тисяч доларів на рік. Тож, разом це буде від 19,4 до 26,6 тисяч доларів на рік витрат для родини держслужбовців, що офіційно заробляє за рік всього 1,18 млн грн (близько 30 тисяч доларів). За що ж живуть тоді після таких витрат? Невже на «ліві» доходи від бізнесу в Криму, оподатковані російською державою?

До речі, цікаво, що Єлизавета Борзова також, як і її сестра Анна, як тільки досягла повноліття, одразу ж зареєструвала ФОП (види діяльності: інші види освіти, діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування). Зрозуміло, що 18-річна студентка голандського університету навряд чи займається торгівлею продуктами харчування і ресторанним бізнесом в Україні — скоріш за все, її ФОП також використовується для легалізації прибутків Борзових і Наума Барулі.

Враховуючи, що близький контакт Наума Барулі з президентом Зеленським, судячи з усього, нікуди не зник, не виключено, що Сергій Борзов після скандального звільнення з посади голови Вінницької ОВА, знову десь «випливе». Його тесть продовжить заробляти в окупованому Криму і сплачувати податки країні-агресору, а дружина при цьому — приймати закони у Верховній Раді. Як би це не вкладалось у голові на третій рік повномасштабної війни росії проти України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як очільник Вінничини Сергій Борзов та депутатка Ірина Борзова сплачуюють податки в рф появились сначала на Антикорупційна правда.

Нардеп Горенюк отримав авто у користування від батька Олександра Горенюка. Також він отримав у користування авто своєї дружини (з якою начебто вони оформлюють розлучення) Тетяни Кандзюби. Мова йде про Volvo S90 (2018) вартістю у 770 тис. гривень.

Родина нардепа наразі перебуває у Німеччині в місті Берлін, де вони отримали право користування на квартиру невідомої площі. Тетяна Канзюба задекларувала 421 тис. гривень заробітної плати від TBD Media Deutschland GmbH (невідома кінокомпанія). Також вона отримала 326 тис. гривень виплат з Федеральної агенції зайнятості. Наразі Кандзюба також є комерційним директором в морській логістичній компанії Daib Trade Group.

Доходи родини у 2023 році також складали: 604,6 тис. гривень зарплати народного депутата та 728 тис. гривень від підприємницької діяльності Тетяни Кандзюби. Готівкою нардеп зберігав 10 тисяч гривень та 10 тисяч доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слуга народу” Олександр Горенюк під час війни отримав від батька авто за 2 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

В мережі НАЗК наявні лише дві декларації пана бізнесмена: за 2020 та 2022 роки. Інші він вирішив не надавати, що вже є порушенням.

Розпочнемо з сімейного стану пана Пилипенка. У декларації за 2020 рік він вказував, що родина складається з нього та двох доньок. Але цивільну дружину, з якою в нього був пов’язаний побут він не вказував. Але вона була вже тоді. Мова йде про Ольгу Делікатну, на яку було оформлено декілька аграрних компаній, з яких родина отримувала прибутки. Пара офіційно одружилася 27 листопада 2022 року, а вже влітку 2024 року їх розлучили через суд.

Пилипенко офіційно не декларує власного майна. Нібито він користується лише будинком матері у Березівці, хоча сам мешкає в Одесі (правоохоронцям не складно це перевірити). Також він не вказував ні автівки (їх декілька штук), ні вантажний автотранспорт власних фірм, ні заробіток у своїх компаніях. Але на фото Пилипенко оперує великою кількістю американських доларів, що свідчить інше.

В декларації за 2023 рік Пилипенко вже вказав свою дружину та невеликий дохід від компаній. Його заробітня плата склала приблизно 200 тис. гривень за 2022 рік, а дружина заробила значно більше, але недостатньо, щоб родина мала кошти на елітні автівки та інше майно.

У депутата Пилипенка за декларацією немає жодних активів, але він має дорогий автопарк з «блатними» держномерами. Наприклад, новенький Range Rover (ВН0003МН). Це не єдина машина Пилипенка фото якої є у розпорядженні редакції. За даним редакції, він набирає автомобілі на підставних осіб у лізинг та шукає, хто б йому заплатив черговий лізинговий платіж на них.

Пилипенко наразі оформив бізнес («Югтранспорт лдт») на сина Сергія, щоб ухилитися від його декларування.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слуга народу” з Одещини Олександр Пилипенко приховав елітне майно та гроші з декларації появились сначала на Антикорупційна правда.

Брагар купив авто 3 травня 2022 року. Нардеп обрав собі Lexus CT 200h (2012). Заплатив за неї Брагар 280 тис. гривень.

Брагар заявив, що відмовився давати хабар патрульним поліцейським після того, як його автомобіль зупинили правоохоронці. Також він повідомив, що його зупинили нібито через те, що він перебував у стані наркотичного сп’яніння. Депутат це спростував.

Згодом, поліцейським, які зупинили авто Брагара, оголосили догану, а їх начальника понизили на посаді.

У лютому 2020 року депутат Брагар порадив пенсіонерці з Кіровоградської області продати собаку, щоб сплатити борги з комунальних платежів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп Євгеній Брагар, котрий радив пенсіонерці продати собаку, щоб оплатить комуналку, під час війни придбав собі Lexus появились сначала на Антикорупційна правда.

Під час перевірки зʼясовано що депутат облради зберігає 45 кг золота у злитках, але підтверджуючі документи має лише на 25,9 кг. На 19,1 кг золота документи нібито втрачені. Віктор Суботін не задекларував банківський рахунок дружини у закордонному банку. За даними перевірки Олена Суботіна має на рахунках 4,2 млн доларів та 27,51 млн гривень.

15 травня 2024 року Фонд гарантування вкладів повідомив що Віктор Суботін не виконує кредитні зобов’язання за кредитами, виданими групі його компаній визнаним неплатоспроможним «Мегабанком», в якому він був основним акціонером. Віктор Суботін є однопартійцем голови Харківської обласної ради Тетяни Єгорової-Луценко, родина якої під час війни придбала ресторан во Франції та корпоративні права підприємства в Польщі. Довідка НАЗК № 112/24 про результати повної перевірки декларації депутата Харківської обласної ради Віктора Суботіна.

“Антикорупційна правда”

Сообщение НАЗК знайшло у харківського депутата від “Слуги народу” Віктора Суботіна таємну партію золотих злитків появились сначала на Антикорупційна правда.

Родина Захарченко володіє у рівних частинах квартирою у Кривому Розі площею 46,9 кв. м. Ще одна квартира у 53,1 кв. м у власності дружини, у нардепа в оренді також є офіс у 45 кв. м, можемо припустити, що це його громадська приймальня.

Стасевський безкоштовно надав квартиру у 51 кв. м депутатові. Колишній голова Нацкомісії з регулювання ринків фінансових послуг, котрого раніше помітили за нетверезим водінням у Харкові. Він є засновником благодійного фонду «БФ «Людське майбутнє», який займається наданням соціальної допомоги без забезпечення проживання. Офіційної роботи в нього немає.

Також Захарченко з 2023 року користується Mazda CX-9 (2019), яким володіє Володимир Васильович Захарченко.

“Антикорупційна правда”

Сообщение «Слуга народу» Володимир Захарченко безкоштовно користується квартирою скандального ексголови Нацкомфінпослуг появились сначала на Антикорупційна правда.

Чинному народному депутату України Андрію Клочку повідомлено про підозру у незаконному збагаченні на понад 11 млн гривень. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Згідно з даними джерела РБК-Україна, мова йде про народного депутата від “Слуги народу” Андрія Клочка.

Що сталось

В межах досудового розслідування встановлено, що у 2020-2021 роках народний депутат набув у власність активи вартістю 25 млн гривень. Мова йде про:

• 5 квартир у Києві;
• 3 земельні ділянки у Київській області;
• 2 нежитлові приміщення;
• автомобілі Tesla та Mersedes-Benz.

“Переважну частину набутого майна депутат оформив на близьких родичів, зберігши за собою право розпоряджатися ним у повному обсязі”, – пише САП.

Також з’ясувалось, що офіційного доходу, заощаджень дружини народного депутата, чи доходів його родичів не було достатньо для придбання цього майна. Різниця між вартістю майна та коштами нардепа становила 11 млн гривень.

Зазначається, що розслідування було розпочато після оприлюднення журналістських розслідувань, зокрема команди Bihus.Info.

Що відомо про Клочка

Клочко народився 16 березня 1981 року у Києві. Закінчив факультет електроніки НТУУ “Київський Політехнічний Інститут”, а також економічний факультет Української академії менеджменту і бізнесу.

Сообщение “Слугу народу” Андрія Клочка підозрюють у незаконному збагаченні на 11 млн гривень появились сначала на Антикорупційна правда.

“Щонайменше 54 депутати Верховної Ради IX скликання отримали підозри у кримінальних злочинах. Такими є дані лише від НАБУ. Фактично це кожен восьмий обранець. Водночас ДБР розслідує справи щодо 19 нардепів, яким було повідомлено про підозру. І це не враховуючи проваджень СБУ, Офісу генпрокурора та інших правоохоронних органів”, – ідеться в повідомленні.

Повідомляється, що точна кількість і прізвища нардепів, яких підозрювали у вчиненні кримінальних правопорушень,  невідомі, оскільки ім’я особи, підозрюваної у скоєнні злочину, не може бути оприлюднене до вироку суду.

Рух ЧЕСНО зібрав із відкритих джерел інформацію про 42 нардепів, щодо яких є підозри у кримінальних правопорушеннях від початку роботи Верховної Ради IX скликання. Серед них представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім Голосу. Найбільше підозр отримали депутати від Слуги народу та нині забороненої ОПЗЖ, – йдеться далі в повідомленні.

За даними, зібраними рухом Чесно, 12 нардепів IX скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки. Найбільше серед них представників забороненої проросійської партії ОПЗЖ, але є двоє і від Слуги народу, а також самовисуванець Андрій Деркач.

Зазначається, що всі 12 перелічених депутатів мають підозри в держзраді, а дехто одночасно підозрюється у посяганні на територіальну цілісність України, колабораціонізмі та намірах повалення влади.

Вісім імовірних зрадників уже втратили депутатські мандати, а п’ятеро ще й позбавлені українського громадянства. Але Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов та Олександр Дубінський залишаються чинними нардепами, незважаючи на підозру й перебування в СІЗО.

Повідомляється також, що п’ятий президент і лідер партії ЄС Петро Порошенко отримав підозру в державній зраді і сприянні діяльності терористичної організації у справі щодо постачання вугілля з окупованого Донбасу.

“До слова, у 2021-му суд зобов’язав ДБР відкрити справу про можливу держзраду чинного президента Володимира Зеленського через “справу вагнерівців”. Однак у цьому матеріалі йдеться лише про нардепів Верховної Ради України”, – зазначено в повідомленні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Не менше 54 нардепів отримали підозри у скоєнні злочинів появились сначала на Антикорупційна правда.

В столиці Об’єднаних Арабських Еміратів проходила аграрна виставка Gulfood, де помітили продукцію ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод». До повномасштабного вторгнення компанія виробляла рослинну олію та продукти їхнього перероблення під українським прапором, а зараз, схоже, цей бізнес працює на тимчасово окупованих територіях й перереєстрований відповідно до російського законодавства.

ТОВ «Мелітопольський олійноекстракційний завод» зараз володіє Людмила та Сергій Желєви. Людмила – чинна депутатка Запорізької обласної ради, а її чоловік був депутатом від ОПЗЖ в Запорізькій обласній раді минулого скликання. Сергій відмовився від мандату, щоб стати почесним консулом Болгарії в Україні.

Подружжя, схоже, зараз живе на тимчасово окупованих територіях. Людмила не відвідує сесії облради від початку широкомасштабного вторгнення, а болгарські медіа писали з посиланням на ексміського голову Мелітополя Івана Федорова, що Сергія Желеєва викрадали росіяни.

Сергій та Людмила у 2023 році заснували в Мелітополі декілька бізнесів відповідно до російського законодавства. Серед цих бізнесів є й олійний завод, який помітили на виставці в Дубаї. У офіційному російському реєстрі юридичних осіб вказано, що чоловік та жінка мають російське громадянство та податковий номер.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Слуга народу” з Запоріжжя Людмила Желєва зареєструвала бізнес у росії появились сначала на Антикорупційна правда.

Причина в тому, що «куратори» Датій мають дуже сильний вплив на все, що відбувається зараз у Податковій. Це колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець і їхній компаньйон із забороненої «Опозиційної платформи – За життя» Ігор Абрамович, пише problematic.

Прізвища Вязмікіна та Абрамовича на слуху через розслідування «Батальйон Монако», адже цю парочку помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти з’ясували, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі.

Через це розслідування ДБР навіть відкрило справу щодо законності перетину кордону всіх учасників «батальйону Монако». Проте за рік жодних новин із цього приводу так і не чутно.

А от розмови про те, за рахунок чого Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, якраз були. Одразу після затримання та обшуків у любительки елітки з Київської податкової, у Верховній Раді відбулось засідання Тимчасової слідчої комісії щодо корупції в ДПС.

На ньому окремо заслухали журналіста Юрія Бутусова, який мовою цифр пояснив, на яких незаконних схемах найбільше наживаються податківці. За його словами, основа – це блокування податкових накладних, що повністю унеможливлює роботу підприємств. Розблокувати їх можна тільки за рахунок хабара.

Причому блокування відбувається мало не для половини всіх зареєстрованих компаній, які проходять перевірку.

Інша тема крутиться у департаменті акцизів, який за останній час розправив свої крила як Атлант. Саме в цьому контексті Бутусов і називає прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній оскандалився ще у часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували і незаконне збагачення, і причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, і постійне доїння бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції – це щось на кшталт скандального «відділу К» в СБУ.

По суті обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, а насправді можна тільки пригадати, як СБУшник Демчин записував свої квартири, машини та статки, зароблені за рахунок «роботи з бізнесом», на громадянську дружину.

Купранець працював в структурах МВС з кінця 90-х і вважається «ідейним засновником Департаменту захисту економіки», як пафосно повідомляє його сторінка у Вікіпедії. Однак, пропрацювавши в міністерстві до 2019 року він запам’ятався хіба що незадекларованими автівками, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини у Чорнобильській зоні.

За даними ЗМІ, Купранець за часи роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, у якого був начальником. У «Департаменті кошмарення бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «кормитися». Водночас, з 2019 року до їхнього угрупування приєднався ще один член – вже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він же був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев.

Приблизно в цей час тріо переключилось на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Про те, що відбувається з нелегальним алкоголем, годі й говорити. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов’язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна Оксана походить із заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ «Перша українська аграрна компанія», на яку записаний Mercedes, яким колишній поліцейський пересувається по Монако. А от її батько керує «Бердичівською солодовою компанією», яка є великим виробником солоду.

Чи потрібно говорити про те, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем із Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство говориться в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випадати з податкової теми після скандального звільнення згаданої напочатку Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є й інші свої люди в системі. Зокрема, судячи з декларації, що була подана в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. До цього вона обіймала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва.

У Абрамовича теж є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС жінка працює давно, і встигла навіть потрудитись на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював сумнозвісний Олександр Клименко. Документальний зв’язок Абрамовича та Якушко відслідкувати не вдалось, але ця інформація активно обговорюється в дотичних до податкової тематики Телеграм-каналах.

Колишній народний депутат Ігор Мосійчук ще минулого року писав про те, що за схемами в Податковій стоять Вязмікін, Купранець та Абрамович. І покриває її нібито голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Після того, як Абрамович склав мандат депутата українського парламенту Гетманцев навіть подякував тому за роботу, не дивлячись на його приналежність до забороненої «Опозиційної платформи – За життя».

З дружбою із ворогами у Гетманцева прослідковується певна тенденція. Річ у тому, що він три скликання поспіль був помічником «регіонала» Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО росії ніколаєм патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що подібній особі міг радити нинішній «Слуга народу» Данило Гетманцев, навіть важко уявити.

Згадує прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам й інший член Податкового комітету, депутат від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький. Зокрема, ще в грудні 2022 року він розповідав:

«На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон «Монако»… Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету».

Всі ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах, шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця і їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича не можуть не мати під собою підґрунтя. Усі нібито щось і знають, але якось із великою обережністю говорять про сірі схеми в Податковій. І чим далі правоохоронці спускатимуть на гальмах справу любительки писати листи бажання Оксани Датій, і тим паче розслідування по «батальйону Монако» – тим більше ці обговорення стануть сприйматися несерйозно. І що найгірше в цій ситуації, що це продовжить збагачення людей, які можуть мати зв’язок із країною-агресоркою.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Вязьмікін, Ігор Абрамович, Ігор Купранець мутять податкові схеми з Лазурового узбережжя появились сначала на Антикорупційна правда.