НАЗК встановило, що в 2017 році Князєв отримав подарунок у вигляді оренди квартири у Печерському районі Києва на Липках. Повідомляється, що щомісячна оренда квартири площею 133 кв. м коштувала Князеву лише тисячу гривень.

Оскільки за ч. 2 ст. 23 Закону України “Про запобігання корупції” суддям заборонено приймати подарунки, вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб (зараз це 2 684 гривень), щодо Князєва складено протокол. Документ відправили Князєву поштою й повідомили про це в Раду суддів України.

“Після отримання коментарів від посадовця протокол буде направлено до суду для розгляду”, – йдеться у повідомленні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Ексголова ВС Всеволод Князєв орендував квартиру в елітному районі Києва за 1000 грн появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що про підозру Жеваго повідомили у рамках міжнародної правової допомоги, оскільки він зараз перебуває у Франції.

За даними слідства, у 2002 році Костянтина Жеваго придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. Через 18 років колишні акціонери звернулися до суду, щоб визнати купівлю акцій недійсною. Але суд не задовольнив позов.

Вже 2022 року апеляційний суд скасував таке рішення і визнав недійсним договір купівлі-продажу акцій.

“Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року підозрюваний вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з суддями Верховного суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн дол. США (1,8 млн дол. США – суддям Верховного суду, решта – як “оплата” посередницьких послуг)”, – йдеться у повідомленні.

У НАБУ вважають, що саме після цього у квітні суд ухвалив рішення на користь Жеваго.А 15 травня голову ВС і адвоката було викрито “на гарячому” під час отримання другого траншу хабара – 450 тисяч доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Костянтину Жеваго оголосили підозру через хабар ексголові Верховного суду появились сначала на Антикорупційна правда.

За даними слідства, чинний голова ДСА ще 5 березня цього року отримав від представника комерційного підприємства 7,5 тис. доларів, з яких п’ять тисяч мали бути передані суддям за винесення рішення, а 2,5 тис. доларів — залишені собі за посередницькі послуги.

Надалі голова ДСА обіцяв посприяти у винесенні рішення суддями Верховного Суду, зокрема й через залучення до цього його колишнього голови. Однак, після викриття НАБУ і САП ексголови ВС на одержанні неправомірної вигоди, поведінка голови ДСА різко змінилася і він почав ухилятися від вирішення питання, проте й не маючи намір повертати отриману ним неправомірну вигоду. Наразі детективи проводять обшук за місцем роботи голови ДСА України. Попередня кваліфікація — ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369, ч. 2 ст. 190 КК.

Наказ про призначення Олексія Сальнікова головою ДСА підписав голова Верховного Суду Всеволод Князєв 20 квітня 2022 року. Князєва раніше також викрили на корупції.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Голову Державної судової адміністрації Олексія Сальнікова викрили у підбурюванні до надання хабарів появились сначала на Антикорупційна правда.

Що саме пов’язує Олексія Філатова зі скандально відомими верховними суддями Всеволодом Князєвим і Богданом Львовим? До чого тут юридична фірма “Аекво”? Та чому експосадовця Адміністрації президента і вихідця з так званої групи “кисілівців” вважають причетним до вирішення судових спорів за закритими дверима? Розбиралась журналістка “СтопКору” Діана Ловська.

За останній рік Україну сколихнули одразу декілька гучних скандалів, пов’язаних із суддями вищих інстанцій: у високопоставлених служителів Феміди виявили дорогі маєтки в різних частинах світу, елітні авто, коштовні годинники, а у декого – й громадянство країни-агресорки. Звідки такі статки, і як люди з подібним бекграундом зберегли мантії після судової реформи?

Аби розібратись, команда “СтопКору” проаналізувала постать одного з ідеологів цієї реформи – Олексія Філатова.

Як розповідає журналістка Діана Ловська, після Революції Гідності у 2014 році українське суспільство вимагало глибоких змін у правосудді, тому влада прийняла рішення про проведення судової реформи, спрямованої на покращення ефективності та насамперед довіри громадян до судової системи. А очолив весь цей процес Олексій Філатов.

Свій шлях у правовій системі Філатов розпочав ще у “нульових” коли займався приватною адвокатською практикою у сфері корпоративного та конкурентного права, надавав юридичні концультації підприємствам. А вже у 2003 році він приєднався до команди юридичної фірми “Василь Кисіль та Партнери”.

Партнерами у цій юрфірмі також стали Анна Бабич, яка наразі є цивільною дружиною Філатова, та Марія Ніжник – хороша знайома подружжя.

У липні 2014 року в кар’єрі Олексія Філатова стався стрімкий зліт: тодішній голова держави Петро Порошенко призначив його заступником Адміністрації Президента України.

Утім, представники юридичної спільноти стверджують: у той час Філатов не лише активно впроваджував судову реформу, а й безпосередньо впливав на суддів та їхні рішення.

“Це була багатомільйонна, а то й багатомільярдна система, чи ринок, можна сказати, купівлі – продажу суддівських рішень“, – розповідає голова правління фундації DEJURE Михайло Жернаков.

За словами керуючого партнера юридичної компанії “Капітал” Дмитра Лошакова, Олексій Філатов, який відповідав в АП за судову реформу, чинив тиск не тільки на Апеляційний суд Києва, а й на інші судові установи, включаючи Вищий адміністративний і Вищий господарський суди України.

“Мої клієнти неодноразово стикалися з фактами тиску Філатова на суди з метою отримання того чи іншого рішення на користь однієї зі сторін. Коли справа про позов латвійської компанії Reverta проти українського громадянина щодо прав власності на комерційну нерухомість розглядалася у Вищому господарському суді, до нас надходили сигнали про те, що Філатов особисто стежить за процесом і дає вказівки суддям, які рішення вони мають винести через голову ВГСУ Богдана Львова“, – згадує Лошаков.

Чим відомий колишній очільник ВГСУ Богдан Львов?

Богдан Львов – колишній український суддя. З 15 квітня 2014 до 2017 року він працював головою Вищого господарського суду України, а згодом став головою Касаційного господарського суду і заступником Голови Верховного Суду.

У сфері господарського правосуддя Богдан Львов працював ще за часів Ющенка, а потім – Януковича, і нововведена судова реформа Філатова його залишила при посаді. Хоча так званна “доброчесність та незалежність” Львова була предметом експертної критики та розслідування правоохоронних органів.

Як з’ясували журналісти “Радіо Свобода”, Богдан Львов має російське громадянство, яке отримав ще у 90-х роках та згодом продовжував поновлювати, піднімаючись карʼєрними сходами українського правосуддя. З 5 жовтня 2022 року повноваження судді Львова були офіційно припинені у зв’язку з набуттям ним громадянства рф.

А згодом фігурантом гучної справи став і голова ВСУ Всеволод Князєв.

Його упіймали на гарячому. Ідеться про величезний хабар від людей, які діяли в інтересах олігарха Костянтина Жеваго.

Національне антикорупційне бюро й Спеціалізована антикорупційна прокуратура задокументували отримання хабара у близько 3 мільйони доларів головою Верховного Суду. Князєва було затримано, йому повідомили про підозру. Наразі у справі тривають слідчі дії.

До чого тут Олексій Філатов та юрфірма “Аекво”? І що закидають експосадовцю?

Як свідчать відкриті дані, свого часу детективи Національного антикорупційного бюро проводили досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом можливого незаконного збагачення заступника голови Адміністрації Президента.

З’ясувалось, що Олексій Філатов просто забув вказати у декларації свою цивільну дружину та їхнього сина. Хоча сам Філатов публічно запевняв: “Я декларую все, що потрібно декларувати відповідно до законодавства“.

“За даними наших колег з Бігус.інфо, ймовірно, проблема в тому, що довелося би вказати місце роботи дружини – юридичну фірму “Аекво”, яка і в Антимонопольному комітеті успішна, і в контрактах по захисту “Нафтогазу“, – зазначає Діана Ловська.

Створенням юрфірми “Аекво” свого часу займались так звані вихідці з “кисілівців”. Після Майдану 2014 року адвокатська фірма “Василь Кисіль і партнери” розкололась: Олексій Філатов посів вакантну на той час посаду заступника Адміністрації Президента Бориса Ложкіна. А першою заступницею голови АМКУ тоді ж було призначено Марію Ніжник.

Примітно, що саме після скандалу з декларуванням Філатова, несподівано для всіх, НАЗК у 2018 році зробила висновок про необовʼязковість декларування для керівництва Адміністрації Президента. Тим самим ексчиновник зміг уникнути відповідальності.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Корупція у Верховному Суді: експосадовець АП Олексій Філатов “вирішував” справи через суддю-росіянина Львова? появились сначала на Антикорупційна правда.

ВАКС наклав арешт лише на ці 50 тис. дол, оскільки саме вони підпадають під ознаки речового доказу. Органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження та не відшукано всієї суми неправомірної вигоди у даному кримінальному провадженні.

Також 16 травня детективи НАБУ проводили обшуки у суддів Ірини Григор’євої і Сергія Стороженка. Останнього відправили у відставку після подачі ним заяви ще 8 червня. Наразі невідомо, що саме віднайшли і вилучили детективи під час цих обшуків, оскільки рішення ВАКС засекречене, а апеляційний розгляд ще не відбувся.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву та адвокату, який був його посередником. За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен Костянтин Жеваго придбав 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній (далі – колишні аукціонери). 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції Полтавського ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з суддями Верховного суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн дол. (1,8 млн дол. – суддям Верховного суду, решта – як «оплата» посередницьких послуг).

Врешті-решт, Верховний Суд у квітні 2023 року ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій, НАБУ і САП задокументували передачу і отримання двома траншами 2,6 млн доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У судді Верховного Суду Жанни Єленіної знайшли 50 тисяч доларів хабаря появились сначала на Антикорупційна правда.

«Лебединий» візит Князєва

Затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва за одержання мільйонного хабаря затьмарило його нещодавній офіційний візит до США, який відбувся наприкінці квітня і був широко розпіарений у ЗМІ. А дарма, бо цей візит є дуже символічним та яскраво демонструє лицемірство й безпринципність верховних носіїв державної влади в Україні.

Голова ВС Князєв з поміж інших зустрічей з високопосадовими особами США мав зустріч з координатором з питань глобальної боротьби з корупцією Державного департаменту США Річардом Неф’ю, на якій пафосно розповідав про нульову толерантність до корупції та безкомпромісну боротьбу з нею у судовій системі України.

Водночас головною метою цього візиту було ознайомлення очільника ВС з цінностями американської демократії, передусім, у сфері правосуддя.

Голова ВС Князєв на зустрічах у США – з «розумінням» сприймає настанови американських високопосадовців про небезпеку корупції у сфері правосуддя

Події, пов’язані із затриманням та арештом Князєва продемонстрували, що американцям не варто було витрачати свої кошти та зусилля на прийом голови ВС (візит був організований та профінансований Агентством США з міжнародного розвитку USAID). Ці події, за версією НАБУ, наочно продемонстрували, що Князєв ще до вказаної поїздки як найбільші американські цінності сприймав не свободи, демократію та верховенство права, а американські долари.

Вказана поїздка до США була не першим закордонним вояжом голови ВС Князєва – на початку лютого він здійснив подібний візит до Великої Британії. Тому НАБУ при обшуках варто було звернути увагу на пошук не лише американських доларів, але й англійських фунтів стерлінгів.

«Синдром Шевчука»

Не виключено, що на такі закордонні мандри «за досвідом у сфері правосуддя» Князєва надихнув приклад скандальновідомого екс-голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука.

Останній, після того як у лютому 2018 року «заліз» на посаду голови КС, моментально перетворився на VIP-туриста: за 2018 році він здійснив 10 (десять)! закордонних турне. Фактично кожен місяць свого перебування у статусі голови КС він відзначав закордонним відрядженням. Куди він тільки не літав ділитися досвідом та шукати «демократичні цінності» – до США, Франції, Чехії… навіть до екзотичного Королівства Марокко.

Далеко не завжди вояжі Шевчука були безпосередньо пов’язані з діяльністю КС, що ставило під сумнів не лише їхню доцільність, але й правомірність. Частина поїздок фінансувалася ОБСЄ, в якій Шевчук працював до призначення суддею КС. Але й вже на посаді голови КС він продовжував активно освоювати кошти ОБСЄ, які йшли на реалізацію проектів в Україні. Благо така можливість у нього залишилась, бо в ОБСЄ продовжили працювати його друзі, зокрема, Олександр Водянніков.

Найближчим із зарубіжного досвіду за духом Шевчуку, певно, був все таки африканський.

Голова КС України Станіслав Шевчук у Марокко … (брат Шевчука – Денис Шевчук, який після Революції Гідності чомусь (!?) змінив прізвище на Рулав Оддр, назвав цю фотографію брата символічно «Председатель и козлы…». «Козлы» – то, певно, судді, які обрали його братана головою КС. «Козлы, которые нам жить мешают!» — говорив нині біглий Янукович, з яким Рулав Оддр (тоді ще – Денис Шевчук) мав особливі стосунки

Повертаючись до України в крісло голови КС Станіслав Шевчук вдавався до грубого ігнорування Конституції та законів, цинічного проштовхування через КС незаконних рішень, неправомірного втручання у діяльність суддів, видання незаконних розпоряджень, маніпулювання розглядом справ… Саме за цю «самодіяльність» у травні 2019 року був з ганьбою вигнаний з КС.

Сучасні вояжери з КС

Любителі закордонних візитів за чужий рахунок не перевелись і в нинішньому складі КС. Безперечно, міжнародні контакти слід підтримувати. Але при цьому треба виходити з реальної потреби у таких поїздках не для візитерів, а для держави. Зрештою, наразі слід зважати на таку реальність як кровопролитна війна, яку Україна веде з московським агресором. Тому треба добре враховувати ще й етичний аспект: чи допустимо у такий час вояжувати по закордонах з відвідуванням фуршетів-банкетів, тим більше з метою, штучно прив’язаною до службової діяльності чи взагалі надуманою.

Через таку призму варто поглянути на нещодавню зарубіжну поїздку до Відня суддів КС Василя Лемака, Олега Первомайського та Оксани Грищук. Наприкінці квітня ці носії вишневої мантії відповідно до розпорядження в.о. голови КС Сергія Головатого відбули у відрядження до м. Відень (Республіка Австрія) «з метою участі в заходах відзначення річниці Конституції Речі Посполитої, ухваленої 3 травня 1791 року».

Мета такого закордонного відрядження суддів КС України вражає! Під час війни їхати спеціально до Австрії, щоб відзначити річницю Конституції Речі Посполитої! Суперактуально для України!!!

Організатори цього візиту вочевидь розуміли сумнівність безпосереднього зв’язку цієї річниці з діяльністю КС України, а тому вміло актуалізували цю подію під поїздку високих гостей з України. З повідомлення на сайті КС з’ясовуємо, що у Відні судді КС України Лемак, Первомайський та Грищук взяли участь у конференції на тему «Підтримка українського конституціоналізму з боку ОБСЄ: що можна використати зі спадщини Конституції 3 травня 1791 року?». На поставлене у темі конференції питання можна з ходу відповісти, що «спадщину Конституції 3 травня 1791 року» можна запросто використати для поїздки до Відня кількох суддів КС – тих же Лемака, Первомайського та Грищук. І цю спадщину у такому руслі можна й далі «розвивати» за кошти ОБСЄ, виділені на проекти в Україні.

Судді КС Василь Лемак, Оксана Грищук, Олег Первомайський
(зліва направо) у Відні

Невибагливий читач може заперечити: «Ну й що тут такого? З’їздили судді на конференцію до Відня. Отримали підтримку українському конституціоналізму. Тим більше не за бюджетні кошти, а за кошти зарубіжних партнерів».

Все воно начебто так, але є одне «але».

По-перше, навіщо ОБСЄ організовувати конференцію з «підтримки українського конституціоналізму» в Австрії усього для трьох суддів КС України, якщо її було можна організувати в Україні – у тому ж Львові чи на Закарпатті, вихідцем з якого є доктор Лемак. Було б і дешевше, і ефективніше – змогли б взяти участь усі судді КС, які за відсутності трьох своїх колег фактично «прогулювали» робочий час.

Можливо, представники ОБСЄ в Україні (наші громадяни, які працюють в українському представництві цієї організації) просто захотіли під «соусом» річниці Конституції Речі Посполитої погуляти по травневому Відню та звозити туди «своїх» суддів КС. Це усього-на-всього припущення, але яке базується на давніх і тісних стосунках, з одного боку, опального екс-голови КС Шевчука з Лемаком, Первомайським та Грищук, з іншого – друзів Шевчука, які працюють в ОБСЄ, з усіма цими суддями. Адже саме ці судді є частими гостями різних заходів, які проводяться на кошти ОБСЄ.

До речі, цікавим фактом є те, що у минулому році ряд суддів КС тривалий час жили в одному із готелів Закарпаття, оплаченому коштом ОБСЄ. Або це був якийсь тривалий «захід з підтримки українського конституціоналізму», або вони забезпечувались проживанням як біженці (деталі цього проживання, які відомі певному колу осіб, можуть становити суспільно-правовий інтерес).

По-друге, треба розуміти, що на поїздку суддів КС Лемака, Первомайського та Грищук до Відня були витрачені не лише кошти ОБСЄ. Так, у розпорядженні в. о. голови КС Головатого сказано, що всі витрати, які пов’язані з відрядженням вказаних суддів, «покриває Спеціальний представник головування ОБСЄ – Координатор проектів ОБСЄ в Україні». «Всі витрати» – це, зазвичай, витрати на проїзд та проживання.

Але ж судді КС Лемак, Первомайський та Грищук були «відряджені» до Відня з 30 квітня по 5 травня. Це означає, що на період відрядження за ними зберігалася зарплата (винагорода судді) – за тиждень відрядження приблизно по 70 – 80 тисяч грн у кожного. Плюс в.о. голови КС Головатий надав їм додатковий день відпочинку за відрядження у вихідний день (30 квітня) – а це ще по 12-14 тисяч з бюджету на кожного. Тому, вочевидь, ця поїздка обійшлась державному бюджету орієнтовно десь у 250 тисяч грн (плюс-мінус).

По-третє, «робочий візит» (так цю поїзду офіційно назвали на сайті КС) Лемака, Первомайського та Грищук паралізував основну роботу КС на цілий тиждень. Через відсутність кворуму (у зв’язку з їхнім відрядженням) КС упродовж 1 – 5 травня не міг проводити засідань Великої палати та сенатів. Тобто, через їхній закордонний візит конституційний орган тиждень повноцінно не функціонував – а кошти з бюджету на його діяльність витрачалися.

Тому постає просте питання: чи співмірна «ціна» цього закордонного «робочого візиту» з тим результатом, який ці поважні візитери привезли до України?

Водночас самі візитери не бачать жодної (навіть етичної) проблеми у своїй поїздці до Відня у такий час і з такою метою. Ось як захопливо про неї повідав суддя Лемак своїм фейсбучним друзям:

Як психологічно вміло розставлені акценти! Що не теза – то добре продуманий та цілеспрямований посил, розрахований на позитивне сприйняття та підтримку.

«Вперше був за кордоном після 24.02.22» – це, напевно, має викликати велику повагу за те, що під час війни понад рік з усіх сил суддя Лемак утримувався від закордонних поїздок.

«На запрошення трьох послів при міжнародних організаціях» – це, певно, символізує велику честь, надану персонально судді Лемаку. Відмовитись було неможливо!

«Дводенна програма…» – хоча за розпорядженням Головатого – шість (!) днів відрядження плюс ще один день на оплачуваний відпочинок (виходить – сім днів).

«Незабаром розповім про свій виступ на конференції в присутності десятків послів і представників!!» – це мав бути якийсь грандіозний виступ (варто дочекатися обіцяної розповіді).

«ОБСЄ — дякую!!!» – тут у щирості Василя Васильовича можна не сумніватися. Але йому варто було б конкретно назвати друзів з цієї організації, які не раз і не два надавали можливість подорожувати світом, милуватися українськими краєвидами, спілкуватися з різними цікавими людьми за гарно накритим столом… Адже разом із Шевчуком він давно та плідно освоює бюджет цієї організації.

«Коротко – вражений ставленням до України і нашої боротьби!!!!» – резюмує свій візит суддя Лемак. Вказаний візит делегації КС до Відня також вражає – правда, зовсім в іншому аспекті.

«Такий суперечливий суддя Лемак»

Треба сказати, що суддя КС Лемак любить популяризувати себе та свою діяльність – виключно позитивному ракурсі. Він дуже активний у публічній площинці – у соцмережах та на офіційних заходах подає себе відкритим суддею, який сповідує демократичні принципи і горою стоїть за конституційні цінності. Про це він, з високою імовірністю, говорив і у своєму віденському виступі у контексті «спадщини Конституції Речі Посполитої».

Однак у діяльності Лемака у статусі судді КС не все так ідеально збігається із декларованими ним принципами і цінностями. «ОРД» вже описувало випадок з фальсифікацію протоколу засідання Постійної комісії з питань регламенту та етики, очолюваної В. Лемаком (протокол складено за його підписом).

На практиці «демократичний та відкритий» суддя Лемак також виявляє схильність до приховування певних моментів своєї діяльності.

Як голова постійної комісії з питань регламенту та етики Лемак глибоко інтегрований до процесу реабілітації Шевчука (скасування рішення КС 2019 року про його звільнення за порушення присяги), який С. Головатий та інші прибічники одіозного екс-голови КС протиправно запустили у КС. При цьому одні службові документи комісії, які стосуються цього питання, якось дивно «пропадають» на довгий час, стосовно оформлення інших має місце незрозуміла тяганина…

Так, 25 квітня Лемак як голова комісії направив цікавий лист Шевчуку. І зміст цього листа упродовж місяця виявився недоступним навіть для суддів – ні у системі документообігу КС його не було, ні паперової копії ніде не могли знайти. Судячи з усього, Василь Васильович спеціально так «приставив ноги» цьому листу, щоб до певного часу про його зміст знали лише він та його друг Стас (Шевчук).

Потім почались якісь метаморфози з протоколом засідання комісії, на якій розглядалася заява Шевчука про його реабілітацію. Засідання Комісії відбулося 25 квітня, а протокол цього засідання за дорученням голови комісії Лемака роздали суддям лише майже через місяць – 17 травня. І роздали його під грифом «для службового користування», хоча раніше такі документи цього грифу не мали.

Затягування з оформленням та ознайомленням суддів з вказаним протоколом, вочевидь, не було випадковим. Протокол «побачив світ» лише після видання Головатим як в.о. голови КС розпорядження про засекречення (присвоєння грифу «ДСП») матеріалів комісії, які стосуються розгляду заяви Шевчука. Такий збіг подій у часі вказує на узгодженість дій Лемака та Головатого по втаємниченню звичайного робочого документу, який не містить жодних службових таємниць і ніколи у КС не підпадав під категорію документів з грифом «ДСП». Не виключено, що найближчим часом така ж доля спіткає документи про закордонні відрядження – навіщо суспільству знати про високопоставлених вояжерів під час війни.

Питання законності такого засекречення у перспективі виникне неодмінно, а наразі ясно, що у КС має місце намагання максимально приховати усі матеріали, які стосуються неправомірного розгляду заяви Шевчука. І не остання роль у цьому належить керівнику Секретаріату КС Віктору Бесчастному.

Ну і ще така дуже показова ремарка про ставлення судді Лемака до «нашої боротьби», що вразила «десятки послів та представників», які слухали його виступ у Відні. У перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну ряд суддів КС взяли до рук зброю і долучилися до виконання завдань територіальної оброни столиці. Звичайно, вони одягнули військовий однострій, у якому після несення чи перед несенням служби приходили на засідання КС. І це, як кажуть, надзвичайно дратувало Лемака, який після зникнення небезпеки захоплення рашистами Києва геройськи повернувся до столиці із «закарпатського котла». Лемак висловлював незадоволення вказаним суддям тим, що вони з’являються у КС у військовий формі. Виявляється, що це справляло негативний вплив на нього при розгляді справ. Тонкою та морально ранимою натурою є суддя КС Василь Лемак.

Закордонні вояжі на регулярній основі

У КС є свої постійні «ходаки», які регулярно їздять у закордонні відрядження. Наразі двоє з таких суддів перебувають «на низькому старті» – вчергове збираються відбути за межі України.

Водночас у плані закордонних вояжів усіх у КС «переплюнув» Сергій Головатий, який наразі як старший за віком суддя виконує обов’язки голови цього органу. У Головатого для цього є поважна причина – чотири рази на рік він «мусить» їздити на засідання Венеційської комісії, членство у якій випросив спочатку у Порошенка, а потім у Зеленського.

Поїздки Головатого на Венеційку мають одну суттєву особливість – туди, як власне, й за можливості на інші заходи він неодмінно «тягне» свого помічника Костю. Ось і у червні (з 5 по 13 червня) Головатий відбуває у відрядження до м. Венеція разом із Костею – звичайно, за рахунок коштів державного бюджету.

А перед цим – з 29 травня по 3 червня Головатий вирішив взяти участь у 30-му Конгресі Міжнародної федерації європейського права, який відбудеться у м. Софія. Таким чином свій 69-й день народження Сергій Петрович відзначатиме у подорожі до Болгарії.

Воно начебто й нічого страшного у цих закордонних поїздках немає – треба так треба. Проблема у тому, що через них КС знову піде у «вимушений простій» – упродовж двох тижнів через відсутність кворуму не буде засідань КС, його Великої палати та сенатів.

При цьому своїми розпорядженнями Головатий передбачив собі три, а помічнику Кості два оплачувані дні відпочинку за перебування у закордонному відрядженні у вихідні дні (відповідно за 3, 10 та 11 червня). Тяжка то справа бути у закордонному відрядженні – як казав один відомий діяч, «після такого відпочинку – треба відпочити!». Як зазначалося, «з рук» Головатого по одному дню оплачуваного відпочинку за перебування у відрядженні до Відня у вихідний день (30 квітня) одержали Лемак, Первомайський та Грищук. Слід зазначити, що практику надання оплачуваних днів відпочинку за закордонні відрядження започаткував у 2018 році голова КС Шевчук – йому то справді від безперервних поїздок треба було відновлювати сили для наступного вояжу.

До речі, коли у 2010 році карточка народного депутата Головатого голосувала «за» ратифікацію «Харківських угод», Сергій Петрович фізично також перебував за кордоном – у Страсбурзі. Однак, як стверджує В.Богатир, який за часів Януковича був заступником міністра юстиції, це зовсім не означає, що голос Головатого тоді був відданий «всліпу» – без погодження з власником картки. Але це – вже тема окремого дослідження, яке варто провести у зв’язку з тим, що суддя КС Головатий «несподівано» став суддею-доповідачем у справі про конституційність «Харківських угод», за які був відданий його голос.

Мораль цієї історії проста та очевидна – кому війна, а кому…

“Антикорупційна правда”

Сообщение Закордонні вояжери з Конституційного суду України, або Кому війна, а кому… появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це повідомляють джерела Цензор.НЕТ у НАБУ.

Князєв займає цю посаду з грудня 2021 року.

“Антикорупційна правда”

Сообщение НАБУ затримало голову Верховного Суду Всеволода Князєва на хабарі $3 млн появились сначала на Антикорупційна правда.