За даними «Вікіпедії», Українське дунайське пароплавство має флот до 75 самохідних суден та 245 одиниць несамохідного флоту та виробляє 20 % транспортної продукції протягом 2400 км від гирла річки Дунай до порту Кельхайм, Німеччина.
Але яка штука – ці дані не оновлювалися вже кілька років. А передостаннього керівника пароплавства, Олексія Хом’якова, було звільнено з величезним скандалом після того, як сплив факт безоплатної передачі флоту УДП до статутного фонду угорської фірми, пише “Антікор“.
Сталося це наприкінці квітня 2021 року, а за цим фактом СБУ відкрило кримінальне провадження за ознаками статті 111 КК України (Державна зрада).
Однак справа висить мертвим вантажем уже майже рівно два роки, а скільки ж залишилося від колишнього гіганта дунайських річкових перевезень, що замикав на себе п’яту частину вантажопотоку річки, ніхто не знає.
Тим, хто вникав у ситуацію, вона дещо нагадує те, що сталося на зорі Незалежності з флотом Чорноморського морського пароплавства, яке з благословення Кравчука було продано на метал. І від найпотужнішого морського флоту колишнього СРСР, який дістався Україні, залишилися спогади та рахунки у швейцарських банках.
Мабуть, приклад родичів першого президента надихнув організаторів схеми розпилювання Дунайського пароплавства. Щоправда, вони вирішили чинити не так тупо, як Кравчук, а вивести з пароплавства найкращі судна та найцікавіші активи, переоформивши їх на підставні фірми з метою подальшої експлуатації.
Саме тому в УДП у 2019 році міністр інфраструктури Криклій і призначив Олексія Хомякова, спочатку з приставкою в.о., директором Українського дунайського пароплавства:
Щоправда, судилося йому керувати підприємством недовго, але почав Хом’яков, як і всі нові начальники, з критики «папиредників» та обіцянок перетворити пароплавство на золоте джерело для держави.
Продовжив він також, як і всі призначенці нової влади (а 2019 року влада у нас якраз змінилася) – з безмежного крадіжки. Яке відрізнялося таким же безмежним нахабством. Тому що схема з виведення флоту УДП з державної власності, хоч і була ефективною (у разі удачі), але відрізнялася прямолінійністю та повною зневагою до правоохоронних органів країни.
Втім, підстави для таких дій були – куратор і покровитель Олексія Хомякова, Владислав Криклій, який прийшов на посаду міністра інфраструктури з надр МВС, де він створював схематози у структурах сервісних центрів, користувався підтримкою могутнього на той момент Авакова, який зумів вчасно перевзутися і залишитись. зміною влади.
Схема розкрадання пароплавства полягала в наступному. Хом’яков спільно зі своїми спільниками створив угорську компанію BSC Business Shipping Company, щоб передати до статутного фонду цієї компанії, яка нібито є єдиним оператором, весь флот УДП.
Згідно з його планом, флот мав піти під угорський прапор, стати заставним майном у забезпеченні фіктивних кредитів, які ніхто не збирався повертати. Після цього заставне майно мало залишитися у володінні кредиторів, за якими стояли Криклій і Хом’яков.
Від схеми Кравчука це відрізнялося тим, що флот Дунайського пароплавства, а це на той момент кілька сотень суден, не різався за підсумками його крадіжки на метал, а продовжував працювати. Але вже на кишеню не держави Україна, а її нових власників. Також обидва аферисти накинули оком на будівлю головного агентства пароплавства в столиці Угорщини за адресою Marcius 15 sguare вартістю 16 мільйонів доларів.
Для здійснення плану Хом’яков створив дві угорські доньки УДП: TRANSHOLD Kft (96% – УДП) та TRANSSHIP Kft (40% – УДП, 60% – TRANSHOLD Kft).
Після цього, в обхід процедури, без необхідних погоджень із Фондом держмайна, дорога будівля Хом’яков передає на баланс «TRANSHOLD Kft». І ось уже будівлею розпоряджається не держава Україна, а простий угорець Pal Sovag, за сумісництвом товариш по чарці Хомякова.
Однак, як завжди, щось пішло за планом. Чи то Криклій переоцінив свої можливості, чи знайшлися інші охочі на майно пароплавства, але в кабінет до Олексія Хом’якова раптово нагрянули оперативники СБУ та ГБР. Схему було заблоковано, нехай і частково.
Результатом стала відставка Хомякова з посади та кримінальна справа, яку, втім, ніхто не розслідує – Криклій таки зміг прикрити свого спільника, рятуючи свою власну дупу. Хоча й поплатився кріслом міністра. Заради справедливості варто зазначити, що Криклія «пішли» з міністра не лише за аферу з Дунайським пароплавством, що невдала, але вона теж була причиною.
Наразі, як уже говорилося, Олексій Хом’яков є фігурантом кримінальної справи за статтею «Державна зрада», яка висить мертвим вантажем у надрах СБУ та ГБР.
А Українське дунайське пароплавство намагається повернути собі бодай частину того, що в нього було вкрадено. Для цього воно звернулося до угорських правоохоронців:
У справі фігурує один із виконавців, проте цілком можливо, що угорська поліція таки доведе хоча б цей епізод до кінця – навряд чи угорські правоохоронці настільки корумповані, як їхні українські колеги, і сумнівно, щоб Криклій мав вплив на Угорщину.
Тим більше, що вивести весь флот із власності України на підставну угорську фірму не вийшло. Що саме, окрім будівлі пароплавства в Будапешті, вдалося вкрасти з пароплавства під керівництвом Олексія Хомякова, а що вкрасти не встигли, поки що точно невідомо. Це має показати аудит підприємства, який чомусь затягується.
