Екснардеп багатіє, а громада столиці несе збитки? Київська міська державна адміністрація продала найбільший пакет акцій Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу компанії “Дарниця”, що належить колишньому парламентарю Глібу Загорію. І зробила це за безцінь – ціна продажу виявилась у шість разів нижчою за справедливу ринкову вартість. Відтак Загорій може збудувати фарм-монополію в Києві буквально за копійки.
За яких обставин місцевий бюджет недоотримав майже 30 млн доларів? І чому на скандальну угоду закрили очі в Антимонопольному комітеті, – з’ясовувала журналістка “СтопКору” Діана Ловська.
Вже майже 10 років у судах різних інстанцій триває процес між двома великими гравцями фармацевтичної галузі Києва – “Дарницею” Гліба Загорія та Борщагівським хіміко-фармацевтичним заводом.
У чому причина судового спору?
У 2015 році міська влада столиці продала 30% акцій БХФЗ, що належали територіальній громаді Києва, конкурентам з “Дарниці”. Йдеться про суттєву частку капіталу, адже пакет акцій у 30%, переходячи у приватні руки, дає змогу новому власнику контролювати завод: а це – і якість виробництва ліків, і ціна в аптеках, і, що не менш важливо, – їхня наявність та доступність.
За словами Михайла Радуцького, який на той момент був заступником голови КМДА Віталія Кличка, аукціон мав пройти прозоро.
“Торги пройдуть в електронній торговельній системі фондової біржі “Перспектива”. Аукціон буде організовано максимально публічно, кожен охочий зможе слідкувати за його перебігом під час онлайн-трансляції. Це дозволить уникнути непрозорих та корупційних схем, а також залучити більшу кількість учасників“, – заявляв чиновник.
Але за фактом Гліб Загорій, якому належить фармкомпанія “Дарниця”, викупив частку заводу за 6 млн доларів – 143,2 млн грн, тоді як первісна оцінка складала 34 млн. Однак при угоді не було зроблено поправку за зміну курсу долара.
Питання виникають і до самої процедури проведення аукціону.
На думку колишнього нардепа Ігоря Луценка, на ймовірну непрозорість конкурсу вказували декілька сигналів.
“Перш за все, тому що в торгах, в кінцевому підсумку брали участь аж два (!) учасники. Чому тільки два?! Невже фармацевтика така нецікава інвесторам? На конкурс подавалися значно більше компаній – куди вони всі пощезали? Чи не пов’язано це з тиском з боку правоохоронних на ті фірми, котрі у певний момент чомусь втратили інтерес до торгів? По-друге, це достатньо низька ціна продажу“, – констатує Луценко.
Яким саме чином вдалося провернути схему?
Як з’ясувала команда “СтопКору”, оцінку вартості пакету акцій Борщагівського хімзаводу у 2012 році робила консалтингова фірма “Острів”.
Це підприємство виконало незалежну оцінку вартості пакету акцій ПАТ “Науково-виробничий центр “Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод”, що становлять 30% статутного капіталу товариства і належать територіальній громаді м. Києва. Сума оцінки склала 278,331 млн грн. Або майже 35 мільйонів у американській валюті за тодішнім курсом.
“Однак наказом Департамента комунальної власності міста Києва у 2014 році чомусь цю оцінку вирішили перепровірити. Але нову експертизу вартості провела та сама консалтингова фірма “Острів”. І знизила свої попередні цифри удвічі – до 143 мільйонів. Рахуємо знову. Долар вже по 25. І вуаля – суперсейл, пакет акцій – усього 6 млн доларів“, – коментує журналістка Діана Ловська.
На маніпуляції звернули увагу правоохоронні органи.
“За наявними даними, стартова ціна аукціону в розмірі 143,2 млн грн є значно заниженою, а відчуждення вказаних виробничих активів територіальної громади міста планується здійснити на адресу зацікавлених осіб по заниженій вартості в понад 2,5 рази. У зв’язку з викладеним, вбачається за доцільне відмінити проведення аукціону та здійснити повторну оцінку зазначених майнових активів“, – йдеться у висновку СБУ.
А як відреагували в Антимонопольному комітеті?
Варто зазначити, що антиконкурентне законодавство України змушує компанії виважено планувати та заздалегідь оцінювати майбутні бізнес-дії. Одна з цих дій – це необхідність отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. тобто на монополію у якійсь галузі, це і має контролювати АМКУ. А самою концентрацією вважається приєднання або злиття компані, створення спільних підприємств, придбання часток розмірі 25% і більше.
У цій історії фірма “Дарниця” на чолі з Глібом Загорієм не отримала від антимонопольного комітету попередній дозвіл на концентрацію. Однак придбала третину акцій борщагівського хіміко-фармецевтичного заводу.
Проте за грубе порушення законодавства “Дарниця” отримала лише штраф. Чи не тому, що саме у той період часу першим заступником АМКУ працювала Марія Ніжник, яка вже ставала героїнею антикорупційних розслідувань “СтопКору”?
Наразі судові процеси між двома фармацевтичними гігантами досі тривають.
