Історія, у якій знову фігурує колишній куратор інфраструктурних проєктів часів «Великого будівництва» Юрій Голік, виглядає водночас і абсурдною, і показовою. За інформацією журналістських матеріалів, низка видань, які публікували розслідування про його діяльність, отримали від Google скарги про нібито порушення авторських прав.
Як повідомляють медіа, скарги були подані від імені людини на ім’я Максим Панасенко. Однак журналісти припускають, що такі звернення можуть бути частиною поширеної практики так званих «репутаційних зачисток», коли для видалення матеріалів створюються штучні підстави.
Як працює схема
Суть подібних механізмів, за словами фахівців з цифрового права, полягає в тому, щоб створити копію небажаного матеріалу на іншому ресурсі та виставити більш ранню дату публікації. Після цього до Google надсилається скарга про нібито незаконне копіювання. У результаті пошукова система може видалити оригінальний матеріал з видачі, вважаючи його плагіатом.
У випадку, який описують журналісти, як «джерело оригіналу» у скаргах нібито вказували сторінки на платформі OnlyFans. Посилання вели на профіль британського спортсмена Джеймс Хаскелл, де, за даними авторів публікацій, матеріали не мали жодного стосунку до теми українських розслідувань.
Це, на думку журналістів, може свідчити про формальний або недбалий підхід до підготовки скарг — або ж про те, що виконавці не перевіряли зміст посилань.
Що саме намагалися прибрати
За даними медіа, скарги стосувалися матеріалів, у яких ішлося про розслідування щодо діяльності Голіка, його зв’язків із підрядниками та обставин виїзду з України під час антикорупційних перевірок.
Журналісти нагадують, що ім’я Голіка тривалий час пов’язували з програмою Велике будівництво. Формально він виступав консультантом і радником, однак, за твердженнями авторів розслідувань, міг брати участь у координації великих інфраструктурних проєктів.
Розслідування і витоки
У матеріалах ЗМІ також згадується, що під час розслідувань детективи НАБУ отримували доступ до листування, яке, за їхніми версіями, могло містити обговорення тендерів і підрядників. Окремим епізодом став скандал із можливими витоками інформації з антикорупційних органів.
При цьому важливо зазначити, що на сьогодні щодо Юрія Голіка немає обвинувального вироку суду, і формально він не визнаний винним у будь-яких злочинах.
Чому тема знову актуальна
На думку оглядачів, спроби прибрати з публічного доступу негативні матеріали можуть бути пов’язані з репутаційними ризиками або з можливими планами повернення в публічний простір. У будь-якому разі сама історія зі скаргами стала показовим прикладом того, як інформаційні інструменти можуть використовуватися в боротьбі за репутацію.
