рус   укр

Соц мережі

Бізнес на дві сторони: як родина замгенпрокурора Віктора Логачова могла працювати і в Україні, і в «ЛНР»

Бізнес на дві сторони: як родина замгенпрокурора Віктора Логачова могла працювати і в Україні, і в «ЛНР»

Родина заступника генерального прокурора Віктора Логачова опинилася в центрі уваги через можливі зв’язки з бізнесом, який працював як на підконтрольній Україні території, так і на тимчасово окупованій Луганщині. За даними розслідування, мова може йти про системну діяльність, що тривала навіть після початку війни у 2014 році та, ймовірно, після повномасштабного вторгнення.

У фокусі — компанії під назвою «Водолія», пов’язані з родиною Логачових та їхнім бізнес-партнером Віталієм Виборновим, який має громадянство Російської Федерації. За наявною інформацією, одна з таких структур могла діяти на окупованій території Луганської області ще з 2015 року і не припинила роботу після 2022 року.

Паралельно компанія з аналогічною назвою функціонувала на підконтрольній Україні території та демонструвала значні фінансові показники. За кілька років її дохід перевищив сотні мільйонів гривень. Водночас, за даними російських реєстрів, бізнес на окупованій території також приносив прибуток, хоча і значно менший за масштабами.

Низка фактів може свідчити про збереження контролю над активами. Зокрема, родичі посадовця брали участь у судових процесах на окупованій території, а окремі члени родини отримували ідентифікаційні номери, видані окупаційною владою. Бізнес-партнер родини проживає в Криму, має російський паспорт і регулярно відвідує Луганськ.

Додатково привертає увагу створення у 2023 році нової компанії «Водолія груп», засновниками якої стали представники родини Логачових разом із тим самим партнером.

Водночас офіційна позиція Генеральної прокуратури полягає в тому, що бізнес на окупованих територіях було втрачено ще у 2014 році, а подальші зміни в реєстрах є наслідком дій окупаційних адміністрацій.

Попри це, зібрані журналістами дані дозволяють припустити, що зв’язок із бізнесом на тимчасово окупованих територіях міг зберігатися і після початку повномасштабної війни.

У підсумку ця історія піднімає питання не лише про економічну діяльність, а й про можливі ризики подвійної присутності бізнесу в умовах війни.

“Антикорупційна правда”