Історія з виявленням на Кіпрі липових «почесних консулів» України виявилась не випадковістю, а лише верхівкою айсберга масштабної афери. Служба безпеки України нещодавно викрила у Київській області трьох шахраїв, які торгували посвідченнями «почесних консулів». За десять тисяч доларів будь-хто міг отримати «дипломатичну корочку» і безперешкодно перетинати кордон.
Але на цьому історія не завершується. Італієць Марко Тозон — ще один «почесний консул» з паперовим статусом — перетворив дипломатію на бізнес із відмивання грошей. За даними СБУ, цей «дипломат» регулярно приїздив до України під приводом благодійних заходів, через які виводив готівку за кордон.
Одна з його схем — приїзд із групами «бізнесменів» із Падуї, нібито для зустрічей із українськими підприємцями. Насправді ж гроші просто обналювалися. З часом Тозон настільки осмілів, що вимагав від Міністерства культури України 200 тисяч євро за участь країни в Берлінале, а згодом «кинув» артистів Київської опери, не заплативши гонорари. Крапку в його авантюрах поставила спроба ввезти партію безакцизного вина, через що його й викрили.
Тим часом на Кіпрі спалахнув ще гучніший скандал — двоє самозванців видавали себе за «почесних консулів України». Один із них — людина без минулого, що зникла з радарів п’ять років тому. Інший — Христодулос Еллінас, персона з кримінальним шлейфом. Афінський суд визнав його винним у масштабному фінансовому шахрайстві, пов’язаному з компанією Astraia EPEY. Із рахунків зникло понад три мільярди доларів, а Еллінас особисто привласнив понад 200 мільйонів.
Попри це, суд на Кіпрі «оцінив його добру репутацію» й замінив реальний термін на два роки умовно з штрафом у 20 тисяч євро. Як бачимо, на Кіпрі «добра репутація» — поняття дуже прибуткове.
Саме цей «шанований» чоловік і почав називати себе «почесним консулом України» — без жодного офіційного призначення. Йому це вдалося, бо він був кумом тодішнього українського посла. Ба більше, попри порушення службової етики, цей екс-посол нині претендує на посаду керівника департаменту НАТО в МЗС України.
Еллінас, викритий як фейковий консул, продовжує публічно використовувати цей титул — навіть у соцмережах.
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко попереджав: росія активно використовує механізм «почесних консулів» для розбудови агентурної мережі по всьому світу. І саме Кіпр — одна з ключових точок російського впливу: тамтешнє посольство рф у тридцять разів перевищує українське.
Під виглядом дипломатії «почесні консули» з російського орбіту проводять повзучу експансію, просуваючи інтереси кремля в європейських державах. Український МЗС уже почав службове розслідування щодо незаконних «почесних консулів». Сподіваємось, цього разу безвідповідальні «дипломати» не сховаються за своїми фейковими посвідченнями.
Хто такі «фейкові почесні консули»
Так називають осіб, які:
-
самопроголосили себе дипломатами без реального призначення від МЗС;
-
користуються підробленими документами, печатками, дипломатичними номерами;
-
прикривають злочинні схеми, відмивання грошей чи контрабанду «дипломатичним» статусом.
Світові приклади
Глобальне розслідування ICIJ / ProPublica виявило понад 500 почесних консулів, причетних до криміналу — від фінансування тероризму до торгівлі зброєю та наркотиками.
В Індії аферист Харшвардхан Джайн роками представляв неіснуючу «державу Вестарктика», відкрив офіс «почесного консульства» з фальшивими печатками та «дипломатичними паспортами».
У Польщі ще в 1969 році шахрай Чеслав Шліва створив підроблене «генеральне консульство Австрії», виготовив документи й навіть найняв «персонал».
