З власних інсайдерських джерел журналістам стали відомі деталі можливих домовленостей на користь російських нафтовиків, до яких безпосередньо причетна родина чинного голови Міноборони України – Рустема Умєрова.

Рустем Умєров

17 липня 2024 року в Анкарі відбулася зустріч брата міністра оборони України Умерова – співвласника та одного з керівників інвестиційної компанії ASTEM, співзасновника БФ «Astem Foundation» Омєра Киримли Аслана (Omer Kirimly Aslan) – з представником американсько-дубайської компанії 2Rivers (стара назва – Coral Energy). Це – нафтотрейдингова компанія з Дубая, що займається продажем та експортом російської нафти та нафтопродуктів, та перебуває під американськими та з грудня 2024 року – британськими санкціями.

Омєр Аслан Киримли

Coral Energy Group було засновано громадянином Азербайджану Тахіром Гараєвим 2010 року, компанія мала офіси в Женеві, Дубаї й Сингапурі. За даними ринкових джерел, до травня 2023 року Гараєв продовжував володіти 100% акцій компанії через складну корпоративну структуру. Його холдингова компанія Novus Middle East DMCC (ОАЕ) контролювала Coral Energy через Vetus Investments Limited (ОАЕ).

На початку 2024 року менеджери Coral – гендиректор Талат Сафаров, фінансовий директор Ахмед Керімов і Анар Мадатлі – завершили купівлю частки Гараєва, яка становила на той момент 40%, і провели ребрендинг, перейменувавши Coral Energy на 2Rivers.

До цього топменеджери вже забезпечили собі 60% акцій у 2023 році, перш ніж викупити 40% акцій, що залишалися у Гараєва. Відомо, що Сафаров приєднався до Coral у 2015 році, а Керімов – у 2017 році.

Тахір Гараєв, Ахмет Карімов та Ігор Сєчин

Як припускають розслідувачі видання «Гордон», така реструктуризація капіталу та ребрендинг були спричинені зростаючим тиском на компанії, що сприяють обходу західних санкцій, однак попри формальну передачу акцій у липні 2024 року, Гараєв продовжує контролювати Coral Energy через довірених осіб. На користь цієї гіпотези говорить той факт, що одним із ключових менеджерів «оновленої» організації залишився Анар Мадатлі, родич Гараєва.

У 2021-2022 роках Coral Energy стала одним із найбільших покупців російської нафти та нафтопродуктів, у тому числі у державного гіганта «Роснафта» з орбіти путініста Ігоря Сєчина. В Україні Coral Energy була відома як один із великих постачальників дизельного й авіапального виробництва «Роснафти» й Мозирського НПЗ.

За даними західних медіа, холдинг і досі здійснює постачання російської нафти до Азії, Європи та США за ціною, що перевищує встановлений ліміт у $60 за барель. Видання Le Monde, яке отримало у своє розпорядження внутрішню документацію компанії Coral Energy, повідомляє про використання офшорних структур та зміну митних кодів для реалізації цих поставок.

Як зазначають журналісти, підприємства, що входять до складу холдингу, умовно розділені на дві групи — «сині» та «червоні». Перші працюють у країнах Заходу, співпрацюють із французькою Total і мають доступ до пільгового кредитування від європейських банків, серед яких Société Générale, UBS та Raiffeisen. У той час як «червоні» компанії займаються нелегальними операціями, використовуючи схеми із підміною митних кодів. При цьому офіційний зв’язок між цими групами відсутній.

Співзасновник і директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін зазначає, що основним «смотрящим» Кремля, який відповідає за «тіньовий флот» і «тіньові нафтодолари» диктатора Путіна є саме Гараєв.

На початку 2024 року The Wall Street Journal повідомив, що Coral Energy контролює не менше 100 суден через неафілійовані підставні компанії, включаючи Gatik Ship Management, Gaurik Ship Management та Buena Vista Shipping. Щонайменше п’ять із цих судів потрапили під санкції Великої Британії та ЄС. Ці судна продовжують перевозити нафту і нафтопродукти, придбані торговими компаніями 2Rivers з порушенням західних санкцій. Хоча у самій Coral Energy стверджували, що нібито розірвали контракти з російськими нафтовими компаніями одразу після 24 лютого 2022 року.

Судно Coral Energy

17 грудня 2024 року Британія додала 2Rivers до списку компаній, на які поширюються санкції. Офіс прем’єр-міністра Кіра Стармера заявив, що ці компанії були «ключовими ланками у забезпеченні торгівлі дорогоцінною нафтою Путіна» і що санкції спрямовані на обмеження «нафтових доходів, яких він так відчайдушно потребує фінансування своєї незаконної війни».

За нашою інформацією, зустріч представників 2Rivers із паном Омєром Киримли Асланом, який проживаючи в США працює в представництві Меджлісу кримськотатарського народу, є радником уповноваженого президента та рідним братом міністра оборони та, таким чином, асоціюється з українською владою, організовував колишній депутат Державної Думи РФ – Руслан Бальбек.

Останній, як стверджують джерела, запропонував Омєру семизначну суму у доларовому еквіваленті за те, що держава Україна не введе санкції проти компанії Coral Energy.

Нагадаємо, 8 березня 2022 року президент США Джозеф Байден оголосив про заборону імпорту російської нафти, зрідженого природного газу та вугілля: «Ми забороняємо будь-який імпорт російської нафти, газу та енергії», – заявив він.

Слідом за США імпорт енергоресурсів із Росії заборонила і Велика Британія, яка планувала відмовитися від постачання з РФ до кінця 2022 року – Борис Джонсон назвав такий крок «ще одним економічним ударом по путінському режиму після незаконного вторгнення в Україну».

Водночас сама держава Україна, що як ніхто зацікавлена у блокуванні російських нафтових надприбутків, чомусь вже майже три роки заплющує очі на однозначну позицію західних донорів стосовно внесення Coral Energy чи її правонаступниці 2Rivers до «чорного списку». Станом на кінець січня 2025 року українська влада так і не запровадила санкції стосовно структур Гараєва.

А от сім’я міністра Умєрова ймовірно збагатилась на семизначну суму, номіновану у доларах США, стверджують джерела. За даними декларації за 2023 рік, 5 млн грн сам міністр отримав від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, а ще понад 9,1 млн грн Умєров задекорував як суму дисконту від конвертації договору SAFE в акції. Наразі декларація за 2024 рік ще не оприлюднена, але можна припустити, що в ній знову будуть «легалізовані» чималі кошти сумнівного походження.

Найцікавіше: цими «витівками» Умєрова та його команди вже зацікавились американські спецслужби, а от чи в курсі подій президент України? Питання залишається відкритим.

«Антикорупційна правда»

Сообщение За спиною Зеленського: родина Умєрових допомагає російським нафтогігантам обходити західні санкції? появились сначала на Антикорупційна правда.

Про це стало відомо з розслідування зв’яків компанії та джерел в Мінобороні.

Безпілотні літальні апарати є ефективною і надзвичайно важливою зброєю в російсько-українській війні. Але водночас вони стали й зручним інструментом для швидкого збагачення та прикриття сумнівних схем. Ось приклад київського ТОВ «Скрінтек».

Власником вказані продюсер Павло Єлізаров, його ЗНВКІФ «Фолтон» та Антон Анпілогов. Директор  Наталія Півень. За підсумками 2023 року одним з найбільших постачальників літальних апаратів для ЗСУ стало київське ТОВ «Скрінтек».

На цих контрактах «Скрінтек» заробив у 2023 році майже 3 млрд гривень доходів і 524 млн гривень чистого прибутку, увірвавшись до ТОП-20 найбільших підприємств українського ВПК. За рік прибутки «Скрінтеку» зросли у 1700 (!) разів, доходи – у 900 (!) разів.

До повномасштабної війни увесь річний оборот фірми не перевищував 1,5 млн гривень і вона нічого спільного не мала з виробництвом безпілотників, а переважно займалася імпортом китайських експрес-тестів на COVID-19.

У жодних відкритих оборонних тендерах ТОВ «Скрінтек» участі не брало. Усі БПЛА  купували за закритими угодами й із засекреченими цінами.

Зрозуміло, це можна пояснити міркуваннями безпеки. А те, що однією із заступниць директора Агенції оборонних закупівель МОУ працює Тетяна Карпинос, чиїм попереднім місцем роботи було ТОВ «Скрінтек», можна пояснити звичайним збігом.

Найбільше бентежить те, що ключовим зовнішнім партнером ТОВ «Скрінтек» є чеська компанія DIMER Group s.r.o., яка може бути пов’язана з міжнародною мережею з відмивання грошей. Через цю фірму «Скрінтек» закуповує більшість комплектуючих для БПЛА.

Згідно з відкритими базами даних Importgenius, станом на серпень цього року «Скрінтек» здійснив 232 закупівлі у DIMER Group s.r.o. Це більше, ніж у всіх інших контрагентів разом узятих.

Основні зовнішньоекономічні партнери ТОВ «Скрінтек». Джерело: Importgenius

З грудня 2022 року по листопада 2023 року одним із керівників  DIMER Group s.r.o. був латвійський бізнесмен Андрейс Браденс (Andrejs Bradens, він же Andrejs Carenoks), проти якого США і Великобританія у грудні 2024-го ввели санкції за відмивання грошей. Він, зокрема, є власником зареєстрованої у Лондоні компанії TGR Corporate Concierge LTD, яка у свою чергу є частиною міжнародної TGR Group із центром у Москві.

Через TGR Corporate Concierge LTD гроші багатих росіян конвертувалися у західну валюту чи криптовалюту в обхід санкцій. Деталі – за посиланням. Розслідується можлива причетність цієї злочинної мережі до фінансування шпигунів РФ.

Зміни у керівництві DIMER Group s.r.o., витяг з Реєстру компаній. Джерело: Міністерство юстиції Чеської Республіки

Витяг з офіційного релізу Міністерства фінансів США

І якщо він допомагав відмивати кошти російським елітам, то чому не міг робити це й для українських? Інша його компанія – Altair Lojistik Ve Ticaret підписала у грудні 2023 року контракт з національною компанією «Укргідроенерго» вартістю 868,65 млн грн на обладнання для захисних споруд для об’єктів гідроенергетики.

Цікаво, що тоді ж  «Укргідроенерго» підписала ще один схожий контракт, на 480,18 млн грн, з британською компанією Medialed ltd.

Так-от Medialed ltd є нині одноосібним власником DIMER Group s.r.o. Це раз. Раніше Medialed ltd називалася Tiger Telecom Investments. Не вловлюєте співзвучності з TGR? Це два. Серед тендерних документів Medialed ltd принесла відгук про позитивний досвід співпраці від американської компанії  Pullman Global Solutions LLC. Власником останньої є Андрейс Браденс. Це три.

Щоправда, контракт між Medialed та «Укргідроенерго» так і не був виконаний. У липні 2024 року його розірвали за згодою сторін. Можливо тому, що у Великобританії правоохоронці уже активно розслідували діяльність TGR, і Браденса у тому числі. Натомість у Туреччині, де зареєстровано Altair Lojistik, поки що тихо.

Тепер знову повернемося до ТОВ «Скрінтек». Із 2022 року мажоритарним власником компанії через венчурний фонд «Фолтон» є Павло Єлізаров – колишній продюсером ток-шоу «Шустер live» та просто близький друг журналіста Савіка Шустера. Припускаємо, що Єлізаров все ж таки не є остаточним бенефіціаром цього бізнесу, але поки що не маємо достатньої доказової бази на підтвердження цієї версії. Зрештою, свою порцію вигод він уже отримав.

У січні 2024 року подружжя Павла й Олени Єлізарових придбало двоповерховий будинок у Майамі (штат Флорида, США) з 4 спальнями, терасою і причалом за 2,1 мільйона доларів. Тоді ж Олена Єлізарова стала представницею України на конкурсі «Місіс Всесвіт 2023», який відбувався у Лас-Вегасі. Сам Павло Єлізаров, окрім бізнесової, зробив ще й блискучу військову кар’єру. У лютому 2022-го він починав як молодший лейтенант ТРО, а 19 червня 2023 року президент Зеленський нагородив  орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня уже підполковника Нацгвардії Єлізарова Павла Олександровича.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Один з найбільших постачальників БПЛА до Міноборони закупає дрони в підсанкційного бізнесмена, пов’язаного з окупантами появились сначала на Антикорупційна правда.

Родина львівських бізнесменів Козицьких доволі заможна. Їхні компанії займаються видобутком нафти та газу, сонячною енергією та ще деякими невеликими видами діяльності по типу прокату велосипедів, текстильною сферою тощо. Групу компаній «Західнадрасервіс», яка об’єднує всі бізнеси, очолює голова родини – Зіновій Козицький. За видобувну діяльність відповідає його син Степан. А чинний голова Львівської ОДА Максим Козицький до того, як очолити область та стати лідером львівського осередку партії «Слуга народу», відповідав за розвиток сонячних електростанцій.

Згідно з даними українських реєстрів, в період, коли Максим Козицький очолив Львівщину, він практично одночасно вийшов з управління компаніями, в яких був бенефіціаром. Так, з січня по березень 2020 року він перестав бути засновником ТОВ «ЕО-Піщанська сонячна станція», ТОВ «Радехівська сонячна станція», ТОВ «Бориславська сонячна станція» та ТОВ «Самбірська сонячна станція-2». Родина Козицьких продовжує керувати згаданими об’єктами, однак очільника Львівської ОДА в документах більше немає.

Початок 2020 року збігся ще з однією важливою подією для бізнесу Козицьких. Вони почали активніше ховати кінці в кіпрські офшори. За офіційною інформацією частково бенефіціаром деяких фірм родини є кіпрська компанія Ivena limited. Вона ж веде управління фірмами головного бізнес-партнера Козицьких – чеського мільйонера Карела Комарека. Зокрема Ivena limited з Кіпру є акціонером компанії МND Uкrаіnе а.s, зареєстрованої у Чехії.

Комарек відомий тим, що тривалий час веде бізнес з російським «Газпромом». Разом вони мали контракт на будівництво газосховища в Чехії Дамборжіце. Водночас компанія чеха володіла нафтовим терміналом «Самара» в Росії. Сам Комарек стверджує, що більше не має відношення до бізнесу з росіянами, але журналісти знайшли докази, що це не так. Насправді співпраця продовжується.

Згадану кіпрську компанію Ivena limited можна побачити в управлінні Орівської ВЕС та Самбірської сонячної станції, які належать Козицьким. А от чого немає в українських реєстрах, так це нової фірми з Кіпру, яка станом на зараз є 100% власником акцій Ivena limited.

В лютому 2020 року, якраз коли Максим Козицький очолив Львівську обласну державну адміністрацію, його батько Зіновій зареєстрував в Нікосії фірму ZMS energee limited. Фактично це не нова компанія, а її перенесли з офшору на Британських віргінських островах.

Завдяки інформації з кіпрських реєстрів вдалося знайти документи, в яких зазначено, що Зіновій Козицький підписав згоду на зміну юрисдикції ZMS energee limited 7 лютого 2020 року.

Офіційну реєстрацію за кіпрським законодавством було завершено у червні 2020 року. Зіновій Козицький зазначений єдиним акціонером у компанії.

Спочатку статутний капітал ZMS energee limited (Кіпр) складав всього 1700 євро, однак вже за рік його було збільшено до 121 000 євро.

Згідно з випискою з реєстрів Кіпру фірма ZMS energee limited є 100% власником згаданої вище Ivena limited, яка фігурує в тому числі в українських реєстрах.

Чому це важливо? В українських звітностях можна побачити, що деякими фірмами родини Козицьких керує Ivena limited, яка своєю чергою управляється двома іншими компаніями з Кіпру. Жодної згадки про те, хто ж насправді володіє Ivena limited – немає. Тільки завдяки кіпрському реєстру можна вийти на фірму ZMS energee limited, яка на 100% належить львів’янину Зіновію Козицькому.

Перенесення бізнесу з офшору Британських віргінських островів до Кіпру є цілком логічним для бізнесмена, який, з одного боку, хоче мінімізувати податкове навантаження, а з іншого – не мати проблем з банківськими переказами. Річ у тому, що БВО перебувають у чорному списку юрисдикцій, які не співпрацюють у питаннях боротьби з відмиванням грошей та ухилення від сплати податків, складеному Радою Європейського Союзу. Фінансові операції через банки країн, що перебувають у цьому списку, дуже часто не приймаються контрагентами. З Кіпром все простіше і банківські платежі проходять через цей офшор без проблем, водночас залишаючи шанс уникнути податкового пресингу.

Цікавий збіг: у 2019 році серед компаній, якими керувала родина Козицьких, була фірма зі схожою на кіпрську назвою – ТОВ «ЗМС Енерджі». Серед засновників були Зіновій Козицький та його компанії БК «Горизонти» і ТОВ «Західнадрасервіс». Керівником та підписантом був брат Максима Козицького Степан. ТОВка проіснувала всього рік і була ліквідована у 2020 році, якраз коли її клона зареєстрували на Кіпрі.

ЗМС – це очевидно абревіатура імен чоловіків родини Козицьких – Зіновій, Максим, Степан, які хоча і вважаються впливовими українськими бізнесменами, але кінці все ж таки заховали в офшор.

2020 рік для Козицьких був багатим на події. Окрім того, що вони перевели бізнес на компанію, яку не знайдеш в українських реєстрах, а Максим Козицький очолив Львівську облдержадміністрацію, політичну кар’єру намагався будувати і Степан Козицький. Зокрема, він балотувався до Львівської обласної ради від «Слуги народу», місцевим осередком якої керує його брат Максим. Родинні зв’язки не допомогли Степану Козицькому і депутатом він не став. Але встиг засвітитись у судовій справі, пов’язаній з внесками для пропрезидентської партії.

У вересні 2020 року ТОВ «Бурова компанія «Горизонти», керівником якого є Степан Козицький, було переведено 500 000 гривень на підтримку Львівської обласної організації партії «Слуга народу». Водночас у звітний період вказана фірма мала чинні контракти з державною компанією «Укргазвидобування» на загальну суму майже 154 млн гривень.

Згідно із Законом «Про політичні партії в Україні» здійснення внесків на підтримку політичних партій фізичними особами, з якими укладено договір про закупівлю робіт, товарів чи послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади на загальну суму понад п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму, не допускаються. Тож фактично Степан Козицький, перераховуючи півмільйона гривень на підтримку «Слуги народу» і водночас очолюючи компанію, яка надає послуги державі, порушив закон.

Адвокати Козицького, втім змогли довести, що нібито він тільки мав намір переказати ці кошти для партії і його бухгалтерія помилково зробила цей внесок, який згодом був повернутий на рахунки фірми «БК Горизонти». Але насправді повірити у те, що півмільйона гривень можна перерахувати якось помилково – дуже важко. Тим паче якщо мова йде про партію, від якої ти балотувався на виборах і обласний осередок якої очолює твій брат.

Родина голови Львівської ОДА Максима Козицького намагається створити ілюзію ведення чистого бізнесу. Але диявол, як завжди, криється в деталях: коли ти ховаєш управління компаніями в офшорі, який знайти не так просто і водночас маєш за партнера людину, яка співпрацює з головним гаманцем країни-агресорки «Газпромом», здаватися незаплямованим виходить відверто «так собі».

“Антикорупційна правда”

Сообщение Голова Львівської ОДА Максим Козицький приховує офшор, через який його сім’я веде бізнес із Газпромом появились сначала на Антикорупційна правда.

Йдеться про чеського мільйонера з паспортом Швейцарії Карела Комарека.

Козицькі й Комарек займаються нафтою, газом, сонячною енергією і ще купою різних бізнесів, кінці яких губляться в кіпрських офшорах, проте в результаті ведуть до «Газпрому». Схема сумбурна і має багато складових, але вона варта уваги читачів та Служби безпеки, зокрема.

Голова родини львівських бізнесменів Зіновій Козицький керує групою компаній «Західнадрасервіс». Вона займається розвідкою, бурінням та видобутком нафти й природнього газу у Західній Україні. Також в її активах декілька сонячних електростанцій. Разом із головою родини фірмами керують його сини – Максим та Степан Козицькі. Перший очолює Львівську ОДА з 2020 року.

ТОВ «Західнадрасервіс» було створено ще у 2008 році. Серед його засновників зазначена компанія DV corporation limited з реєстрацією в Лондоні.

Реєстри дають зрозуміти, що британці інвестували в українські компанії принаймні з 2006 року. В звіті за 2010 рік DV corporation limited зазначена власницею компанії Козицьких — ТОВ «Західнадрасервіс».

Водночас серед засновників британської DV corporation limited свого часу був громадянин Білорусі Аляксандр Шила, а з 2016-го в її структурі з’явився росіянин Міхаіл Кіріакіді. Слід зауважити, що в той час росія вже окупувала Крим та вела активні бойові дії на території Донбасу.

Згодом британців в управлінні «Західнадрасервіс» змінила фірма, яка також належить Козицьким – «РСГ». Нею, в свою чергу, керував повний тезка, зареєстрований у Нідерландах, – RSG B.V. Останньою фірмою, згідно з реєстрами Нідерландів, керує Степан Козицький. Це важлива інформація, адже саме через Нідерланди в результаті можна вийти на зв’язок фірм Козицьких із росіянами.

Однією з головних компаній в групі «Західнадрасервіс» є ТОВ «Прикарпатська енергетична компанія». В біографії очільника Львівської ОДА Максима Козицького є допис про те, що він працював у ній генеральним директором. Нею на 100% володіє MND Ukraine a.s. з реєстрацією в Чехії. Управління фірмою зараз на пару ведуть Зіновій Козицький і згаданий на початку матеріалу чех Карел Комарек.

MND Group – основа бізнесу Комарека, в структурі якого прописалась кіпрська фірма IVENA Limited. Ця ж компанія з Кіпру є в управлінні Орівської ВЕС та Самбірської сонячної станції, які належать Козицьким. Враховуючи те, що одні й ті самі кіпріоти прописані й в компаніях Комарека, й у Козицьких – їхні зв’язки є напрочуд тісними.

Як часто заведено в офшорних юрисдикціях, IVENA Limited має складну систему управління. Аби не залазити в хащі, варто зупинитись на фірмі, яка є формальним її директором – Omnium corporate and trustee services limited. Ця компанія до 2013 року була афільована з російським ООО «Фармсинтез». Ці дані збереглися в звітах.

Також пов’язаною з російською ООО «Фармсинтез» особою була Марія Деметріу. Ця жінка є директоркою ще однієї фірми, яка управляє «офшоркою» Комарека-Козицького.

І це вже другий російський слід у бізнесі, який веде родина голови Львівської ОДА Максима Козицького, котрий водночас є керівником Львівського осередку партії «Слуга народу».

Зауважимо, що Максим Козицький на початку своєї кар’єри теж мав інтереси у фармацевтичному бізнесі. У 2007 році він був заступником директора ТОВ «Укрмедресурс», серед засновників якого зазначалась його мати Таміла Козицька.

Чеський бізнесмен Карел Комарек – не просто відомий мільйонер, він тривалий час співпрацює з російським «Газпромом», і цю інформацію приховати просто неможливо. Зокрема, його фірма разом з росіянами будувала газосховище в Чехії, в Дамборжіце. Проєкт стартував ще у 2013 році. Ця співпраця продовжувалась аж до літа 2024 року.

Попри військову агресію Росії проти України, Карел Комарек, який є бізнес-партнером родини Козицьких, не надто поспішав викупити долю росіян в чеському проєкті. Тільки весною 2024 року з’явилась офіційна новина, що група MND бере під контроль усе сховище газу Moravia Gas Storage у Дамборжіце. Фактично росіяни продовжували донедавна управляти половиною чеського газосховища, попри санкції та офіційну позицію чеського уряду, який висловлює підтримку Україні.

Далі – більше. Компанія MND Карела Комарека в обмін на участь росіян у проєкті газосховища в Чехії отримала в управління нафтовий термінал «Самара». До жовтня 2022 року, згідно з російськими реєстрами, засновником ООО «Нефтяной Терминал Самара» була компанія Комарека «МНД Самара холдинг Б.В.», зареєстрована в Нідерландах.

У 2022 році російський термінал переписали на фірму Fratron invest B.V.. Але адреси російської та нідерландської компаній абсолютно однакові.

Ба більше, за тією ж адресою раніше були зареєстровані компанії з KKCG Group, які напряму керуються Карелом Комареком. Ця інформація є у звітах групи його фірм за минулі роки.

Комарек офіційно заявляє, що припинив співпрацю з рф і засудив військову агресію проти України. Однак реєстри та аналіз документів свідчать про те, що спільний бізнес насправді так і не припинився.

Окрім нафтогазового сектору, чех Карел Комарек володіє декількома державними лотереями в європейських країнах. У 2022 році його компанія виграла конкурс на управління національною лотереєю Великої Британії. Згодом, як писало видання The Guardian, комісія з контролю за гральним бізнесом активно перевіряла фірму Комарека на предмет продовження співпраці з росіянами, й питання до нього виникають у британських можновладців дотепер. А особливо після того, як стало відомо, що компанія чеха позичила 640 мільйонів євро в російських державних банків «ВТБ» і «Сбербанк» за два роки до виграшу лотерейного контракту у Великій Британії.

Бізнес-зв’язки родини голови Львівської ОДА Максима Козицького з чеськими фірмами мільйонера Карела Комарека дуже тісні. Це видно в тому числі і з кіпрських, і з нідерландських реєстрів. Водночас російські хвости продовжують стирчати і з «Західнадрасервіс» Козицьких, і ще більше з компаній MND Group. Про це активно пише в тому числі західна преса. Чому на третьому році війни Козицькі не хочуть відмовлятись від партнерства з «газпромівським» товаришем – питання радше риторичне. Але ця інформація має спонукати українські правоохоронні органи звернути увагу на бізнес родини очільника Львівської ОДА більш предметно.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Родина голови Львівської ОДА Максима Козицького продовжує вести бізнес із «газпромівським» компаньйоном появились сначала на Антикорупційна правда.

Але не так сталось, як гадалось. Одне тільки казино «Космолот» підозрюють в заниженні сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі понад мільярд гривень. «Фейкове» керівництво геймблінгової платформи розповідає про наклеп і тиск, але реальні власники «Космолоту» з РФ, цілком ймовірно, аплодують самі собі, коли бачать, на які суми «нагрівають» Україну.

«Космолот» – це одне з перших онлайн-казино, яке отримало ліцензію на ведення грального бізнесу онлайн після узаконення азартних ігор в Україні. Зареєстрована платформа на ТОВ «Спейсикс», кінцевими бенефіціарами якого станом на зараз є житель села Лисогірка Запорізької області Сергій Потапов та громадянин Німеччини з резидентством Великої Британії Арнульф Дамерау.

Проте ланцюжок зв’язків дає зрозуміти, що реальним власником «Космолоту» є громадянин Росії Сергій Токарєв, який запускав найбільш відомі онлайн-казино в РФ. Його зв’язок з «Космолотом» можна простежити через платформу Lucky partners, завдяки якій залучались гравці на російські сайти.

Саме через численні матеріали у ЗМІ, які доводять зв’язок «Космолоту» з громадянами країни-агресорки, керівництво онлайн-казино почало масовий тиск на журналістів з метою видалення цих статей. Дійшло в тому числі до хакерських атак, яких зазнали українські онлайн-ресурси.

Росіянин Токарєв з 2016 по 2020 роки перебував під українськими санкціями за підозрою у фінансуванні квазіутворень «ДНР» та «ЛНР», але це  зовсім не завадило йому втертись у довіру до чинного міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова і навіть стати резидентом “Дія.Сіті” з проєктом Roosh.

З початку 2024 року в онлайн-казино «Космолот» почалися реальні проблеми, коли за нього взялося Бюро економічної безпеки. В лютому рахунки в сумі 700 млн гривень були заарештовані через те, що, попри легальний стату,с онлайн-казино мало декілька десятків сайтів-дзеркал, які не отримували ліцензій, але дозволяли грати. Таким чином «Космолот» міг тривалий час ухилятися від податків на чималу суму.

Судове рішення від 16 липня 2024 року проливає світло й на інші порушення податкового законодавства російськими власниками «Космолоту». З матеріалів справи стало відомо, що у 2023 році казино мало договір з кіпрською компанію Xgen solutions LTD на використання ліцензійного програмного забезпечення – інтерактивних азартних ігор. Простіше кажучи, «Космолот» за документами нібито використовував платформу, створену компанією з Кіпру. Щоправда, слідство з’ясувало, що українське казино «заборгувало» кіпріотам понад 301 мільйон гривень, який, втім, у податковій звітності було вказано як виплачене роялті. По факту для українських податківців «Космолот» вказав, що платив кіпрській компанії за софт, але насправді ніяких платежів проведено не було.

Xgen solutions LTD – типова кіпрська прокладка, якою до січня 2023 року керував громадянин Латвії Алексейс Лутовіновс (Aleksejs Lutovinovs) 1984 року народження. Він же зазначений керівником ще декількох компаній у Великій Британії.

Ймовірно, латвійський директор Xgen solutions LTD може бути пов’язаний із номінальним власником ТОВ «Спейсикс» Арнульфом Дамерау. Фактично, це може означати, що кіпрська компанія є фіктивною і створена тільки для того, щоб проводити через неї неіснуючі платежі.

Але і це не все. Як зауважується в матеріалах кримінальної справи, онлайн-казино «Космолот» з 1 січня 2021 року до червня 2023 року здійснило виплат на загальну суму 5 713 749 950 гривень, з яких тільки 1,2 мільярда – це виграші гравцям. Залишок у сумі 4,5 млрд грн. було перераховано у вигляді повернення депозитів, які нібито не були використані для гри. Водночас перевірка не підтвердила, що ці гроші не використовувались для ставок. Такий висновок підтверджується в тому числі показами свідків. Слідство підозрює, що «Космолот» вказав ці 4,5 мільярди як депозити, аби мінімізувати податкове навантаження.

Оскільки виплати за виграшами оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а повернення псевдодепозитів – ні, то «Космолот» не доплатив державі податків на суму 1 005 308 394 гривень. Також бюджет України недоотримав від казиношників майже 84 мільйони військового збору. І цей факт, мабуть, повинен найбільше тішити російських власників «Космолоту», адже очевидно, що в їхні інтереси не входить допомога Збройним силам України.

За даною справою Офіс генерального прокурора просив накласти арешт на кошти «Космолоту», враховуючи те, що, попри лютневе рішення суду, онлайн-казино продовжувало використовувати банківські рахунки. Додатково прокурори попросили фінансові структури зафіксувати суми ТОВ «Спейсикс», які залишались станом на дату прийняття рішення, аби відстежити зміни, якщо «Космолот» продовжуватиме обходити судові рішення.

Суд став на сторону правоохоронців і задовольнив вимогу щодо накладення арешту на кошти «Космолоту», які були визнані доказом у кримінальній справі.

У сухому залишку, хоч «Космолот» і заявляє про те, що правоохоронні органи безпідставно тиснуть, але слідством було доведено, що насправді компанія «нагріває» український бюджет на мільярди. Особливо цинічно виглядають заниження виплат за військовим збором, за рахунок якого фінансуються Збройні сили України. Проте російське коріння «Космолоту» прямо натякає на те, що подібні дії могли були вчинені умисно.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Як онлайн-казино з російським корінням «Космолот» обкрадає Україну появились сначала на Антикорупційна правда.

Влітку минулого року внаслідок санкцій РНБО ці дозволи були зупинені, однак ще тоді скептики стверджували, що громадянин Російської Федерації Ігор Наумець, якому належить група «Юнігран», яка розробляє Коростенецьке (видобуток граніту), Пинязевицьке (видобуток граніту), Пинязевицьке-2 (видобуток анортозиту, граніту, габро, монцоніту) та Слобідське (видобування габро-лабрадориту) родовища, доволі швидко все вирішить.

Про це недвозначно свідчить наказ голови Держгеонадр Романа Опімаха №123 від 18 березня.

Звісно, для цього у Держгеонадр існує формальна причина – після того, як у червні минулого року дія спецдозволів була зупинена, до президента і Кабміну звернулися робітники кар’єрів із петицією, у якій просили «не знищувати їхні робочі місця». Вочевидь, петиція була підкріплена ще й іншими аргументами, тому що дію спецдозволів доволі оперативно поновили.

До того ж чисто формально тепер Ігор Наумець до групи UNIGRAN стосунку не має – він та Олена Калпа, які були бенефіціарами кіпрських офшорів, через які здійснювалося право власності щодо юридичних осіб групи, із цих офшорів формально вийшли.

Наразі замість громадянки Великої Британії Елени Калпи та громадянина Російської Федерації Ігоря Наумця  бенефіціаром цих компаній значиться Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер (особа без громадянства з реєстрацією в Німеччині). Саме така зміна власників і стала формальною причиною поновлення дії спецдозволів. Однак чи була ця заміна власників реальною – питання, по суті, риторичне. Як і те, хто й надалі розробляє кар’єри у Житомирській області.

Нагадаємо – за даними реєстрів, громадянин Російської Федерації Ігор Наумець станом на початок 2022 року володів в Україні 16 підприємствами:

Це ТОВ «Будіндустрія Сервіс ЛТД», ТОВ «Альянс-Союз», ТОВ «Любовичі», ТОВ «Бріззо», АТ «МКДЗ», АТ «Коростенський кар’єр», ПрАТ «Пінязевітський кар’єр», ТОВ «Юнігран-Сервіс», ТДВ « Бахчисарайський консервний завод», ТОВ «Спортивно-мисливське товариство «Барвінківське», ТОВ «Укрвибухбуд», ПрАТ «Біхівський спецкар’єр», ТОВ «Максіком плюс», ТОВ «Монроз», ТОВ «ДСК Модуль», кредитна спілка «Поступ-кредит».

Після того як він потрапив у санкційні списки РНБО, Ігор Наумець став переписувати свої частки на підставних осіб. Спочатку активи групи UNIGRAN були переписані на Елену Калпу, однак потім виявилося, що вона разом із Наумцем є співвласницею ТДВ «Бахчисарайський консервний завод», тому довелося шукати нового «фунта», яким став Вагенкнехт Фрітц Герберт Волкер.

Інші активи Ігоря Наумця тихо перейшли до його брата Володимира (зокрема, ТОВ «Будіндустрія Сервіс ЛТД» та ТОВ «ДСК Модуль»). Інші активи також були переведені на підставних осіб. Так, наприклад, власниками ТОВ «Альянс-Союз» стали Володимир Соцков та Кобилянський Олександр.

Все це допомогло вийти з-під санкцій, хоча до заміни секретаря РНБО спецдозволи на основний актив Ігоря Наумця – кар’єри у Житомирьскій області – не поновлювалися. Чи пов’язані між собою ці дві події – наразі невідомо, однак співпадіння досить цікаве. Тим більше на фоні того факту, що ще один брат Ігоря Наумця, Сергій, є «міністром ЖКГ у Донецькій народній республіці».

Він же є співвласником кіпрської Westgrinite Holdings Limited. Яка, у свою чергу, значиться як засновник більшості «проданих» Ігорем Наумцем фірм. Там же присутня і вже згадувана Елена Калпа.Усе це було відомо і Опімаху, який підписав наказ про поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами для компаній Ігоря Наумця. Як і про те, що у рішенні РНБО про запровадження санкцій Ігор Наумець значиться як громадянин Російської Федерації.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Держгеонадра дозволили фірмі громадянина росії Ігоря Наумця вести бізнес в Україні появились сначала на Антикорупційна правда.

Жінка задекларувала, що її чоловік Іван Іванович Форгачій громадянин рф, проте син Кирило має громадянство України.

На Закарпатті прокурор, покараний за домагання, незаконно користувався службовим авто
За 2022 рік прокурорка відзвітувала, що заробила 730 тис. гривень зарплатні.

Натомість  її чоловік отримав пенсію в РФ в розмірі еквівалентному 150 тис. гривень. Він працює в російському ТОВ «Вектор», яке знаходиться в Хантимансійському автономному окрузі Югра, місто Сургут (Росія). За 2022 рік він заробив на роботі в рф 1,1 млн гривень в еквіваленті.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Чоловік прокурора з Закарпаття має російське громадянство і сплачує податки агресору появились сначала на Антикорупційна правда.

Так, згідно з даними сервісу «Юконтрол», станом на 1 серпня 2023 року Юткін вважається бенефіціаром у 22 фірмах та засновником у 14, не кажучи вже про п’ять організацій, в яких він є керівником, однієї, де має право підпису.

Якщо порівняти ці дані з даними того ж таки «Юконтролю», але станом на кінець 2021 року, то картина приголомшує:

Це при тому, що В’ячеслав Михайлович Юткін давно пов’язаний, що він сам, до речі, і не приховує, з російським бізнесом і російською розвідкою. Наскільки можна зрозуміти з численних інтерв’ю Юткіна, йдеться не про ФСБ, а про СЗР, але для України у цьому різниці жодної – В’ячеслав Юткін є російським агентом, який має величезні бізнесові ресурси в Україні.

Взагалі, українська історія В’ячеслава Юткіна досить цікава, про це можна почитати, наприклад, тут: Чому бізнес поплічника окупантів В’ячеслава Юткіна процвітає під час війни?

Але як виявилося нещодавно, бізнес громадянина України В’ячеслава Михайловича Юткіна розквітає і на території окупованого Криму. Не варто вдаватися в юридичну казуїстику, але у нашому випадку слід виходити з того, що весь бізнес після 2014 року в Криму діє на підставі російської законодавчої бази. Так, це не визнає ніхто, окрім Росії, але факт залишається фактом. І тим більше цікаво, що така досвідчена людина, як В’ячеслав Юткін, який свого часу був заступником голови «Промінвестбанку» і має зв’язки із мером Львова Садовим, відверто світиться у компаніях, зареєстрованих чи перереєстрованих у Криму після 2014 року.

Серед таких – ТОВ «Морський», в засновниках якого значиться Юткін В’ячеслав Михайлович:

ТОВ «Морський» надає послуги у готельній сфері, про що свідчить пошук у російському «Яндексі»:

Але повернемося до російських реєстрів. Вони нам кажуть, що В’ячеслав Юткін, крім ТОВ «Морський», є засновником у ТОВ «Апарт-готель Таврійський», також зареєстрованому в «республіці Крим»:

Вже цього достатньо, щоб В’ячеслав Юткін сидів у кабінеті слідчого СБУ і давав свідчення. Але не у нашому випадку.

І – це не все. Тому що вивчення співвласників та керівників цих фірм дає ще цікавіший результат. У ТОВ «Морський» директором є Панова Оксана Володимирівна. Яка є одночасно керівником ТОВ «Міндальний гай», яке виступає співвласником ТОВ «Морський», та ТОВ «Юстас-Крим»:

У ТОВ «Міндальний гай» власником значиться кіпрський офшор ХЕРШЕЛ КОНСАЛТАНТС (ОУВЕРСИЗ) ЛІМІТЕД:

Від нього сліди ведуть до ТОВ «Юстас-Крим»: окрім фігури Панової, до мережі потрапили документи, що свідчать про те, що ТОВ «Міндальний гай» ще 2010 року доручився за боргами АТ «Пансіонат “Море”» в українському банку. А АТ “Пансіонат “Море”” раніше керувало компанією “Юстас-Крим”.

АТ «Пансіонат “Море”» зараз продовжує діяти та отримує непогані гроші, обслуговуючи російські компанії, в основному нафтові:

Згідно з даними російської податкової звітності, в акціонерах АТ «Пансіонат “Море”» є дві українські компанії – ТОВ «Проект-Інвест» та ЗАТ «Готель Україна»:

Але головне не це, а те, що 90,13% акцій АТ «Пансіонат “Море” належить ТОВ «Національна резервна корпорація», яка належить Олександру Лебедєву.

У книзі «Полювання на банкіра», яку написав Олександр Лебедєв, є така фраза: «В’ячеслав Юткін – керуючий моїми проектами на території України». Таким чином, можна припустити, що вищезгадані активи, у тому числі «Морський» та «Міндальний гай», оформлені на офшори, пов’язані саме з Лебедєвим.

Ця версія підтверджується і словами самого Юткіна, який в одному з інтерв’ю заявив : «Зателефонували колеги з Москви та запропонували піти у бізнес. Мені на той час до пенсії залишався один рік, і я довго не міг наважитися. Тоді з Москви приїхав чоловік і сказав: «Давай ми порахуємо, скільки тобі залишилося до пенсії і порахуємо термін твого життя до ста років, а потім усю цю суму виплатимо тобі як допомогу при виході на нову роботу». Це була шокуюча на той час пропозиція. Йшов 1995 рік, і я навіть уявити такого не міг. Я запитав: «Але ж я не банкір?», на що мені відповіли: «Але ж ти розвідник, а це більше ніж банкір». Ось так це сталося».

Неназвана Юткінм «людина з Москви» – саме Олександр Лебедєв, який з 1984 по 1992 рік працював у Службі зовнішньої розвідки, де займався питаннями запобігання витоку капіталу за кордон. Мабуть, займався непогано, раз спливає у такій кількості офшорів. У зв’язку з В’ячеславом Юткіним слід нагадати, що Лебедєв 1995 року придбав проблемний Національний резервний Банк (НРБ). А В’ячеслав Юткін є бенефіціаром кількох українських компаній, в яких за дивним збігом є абревіатура НРБ:

Навряд чи це все є збігом. І можна зробити висновок, що на В’ячеслава Юткіна оформлено частину активів Лебедєва у Криму.

Але це ще не все. Хоча ТОВ «Морський» та ТОВ «Апарт-готель Таврійський» у російських реєстрах виступають російськими юридичними особами, в українських реєстрах вони також є. І зареєстровані вони тут як українські юридичні особи:

А в ТОВ «Морський» бенефіціаром виступає той самий ТОВ «Міндальний гай», що і у російських реєстрах:

Але зареєстроване вже за українським законодавством як українська юридична особа. Втім, з тим самим бенефіціаром – кіпрським офшором:

Що приводить нас туди ж – до Олександра Лебедєва. І наводить на цікаві думки. Наприклад, про те, що В’ячеслав Юткін, який виступає або молодшим партнером, або номіналом у Лебедєва, один і той же бізнес в окупованому Криму зареєстрував за законодавством двох країн. Причому жодній із них – ні Росії, ні Україні – це чомусь не заважає.

Чому сліпі держоргани обох країн – як би вони не відносилися до територіальної приналежності півострова – питання дуже цікаве. Але оскільки ми перебуваємо в Україні, то питання акцентується на її державних та правоохоронних органах. І звучить воно у такий спосіб: чому так привольно почувається В’ячеслав Михайлович Юткін у нашій країні?

“Антикорупційна правда”

Сообщение Навіщо український бізнесмен В’ячеслав Юткін прикриває у Криму бізнес російського олігарха Олександра Лебедєва? появились сначала на Антикорупційна правда.

Після оприлюднення розслідування Дмитро Тишлек встиг заявити, що журналісти надто прикрасили картину його життя. «Окремі ситуації, які переживала моя родина, доповнили суб’єктивними судженнями та висновками. Оприлюднена викривлена інформація не має нічого спільного із реальністю», – заявляв він. Як вдалося з’ясувати, журналісти у тому розслідуванні дійсно показали далеко не все.

Дружина Дмитра Тишлека Олександра Балакай хоча й має чудове українське прізвище, однак, як уже розповідали розслідувачі, станом на літо 2023 року продовжує бути власницею паспорта Російської Федерації. За даними джерел видання «Цензор.нет» з моменту окупації Росією Криму та Донбасу, вона принаймні чотири рази літала в РФ та їздила на окупований півострів. При цьому робила вона це з використанням російського паспорта.

Батьки Олександри Балакай та її молодша сестра вже багато років проживають в Ростовській області і також є громадянами країни-агресорки. Як видно зі сторінки її мами у соціальних мережах, проживають вони в селищі Матвіїв Курган, від якого до адміністративного кордону з Україною всього 27 кілометрів.

Свій російський паспорт дружина Тишлека, судячи зі скан-копії виписки, отримувала у тому ж таки Матвіїво-Курганському районі Ростовської області.

Якщо в справи родичів не варто занурюватись, то про саму Олександру були знайдені ще більш приголомшливі факти, ніж отримання російського паспорта кільканадцять років тому.

Олександра Сергіївна Балакай станом на листопад 2023 року є власницею 50% компанії ТОВ «Укрспецторг», основним бізнесом якої є діяльність закладів харчування.

Компанія була створена досить давно в Донецьку. От тільки, як відомо, Донецьк вже майже 10 років під окупацією, а компанія дружини Тишлека продовжує працювати з реєстрацією від окупантів. Ця інформація підтверджується даними з реєстрів.

За адресою реєстрації ТОВ «Укрспецторг» у Донецьку значаться два заклади харчування – кофейня Venditore caffe & te та лаундж-бар The Loft Smoke Lounge Bar, в якому, як зауважується на сторінці у забороненій в Україні соціальній мережі «ВКонтакте»  – «представлены лучшие блюда итальянской и европейской кухни».

Але навіть донецька реєстрація фірми дружини заступника голови Національної поліції – це ще не все. Та ж сама компанія «Укрспецторг» є співзасновницею іншої – ООО «ВИДД». Так, саме російською мовою, оскільки місцем її реєстрації  є так звана «ДНР». В російських реєстрах вдалося знайти цю компанію, і як зазначається станом на червень 2023 року ТОВ «Укрспецторг» володіє у ній часткою в 3,8% . При цьому дата постановки на облік у терористів – листопад 2022 року.

Тобто компанія дружини Тишлека, в якій вона володіє 50%, через півроку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну стала співзасновницею фірми, зареєстрованої у терористів з «ДНР».

Цікаво й інше – керівником ООО «ВИДД» є Жалковський Денис Вікторович. В той же час співзасновницею ТОВ «Укрспецторг» є Жалковська Людмила Іванівна. І дуже малоймовірно, що б ці Жалковські не були родичами.

Виходить, дружина Тишлека так чи інакше повинна була би бути в курсі, що її бізнес-партнерка має родича, який зареєстрував фірму в окупованому Донецьку вже після того, як Росія почала відкриту війну на всій території України.

З моменту виходу першого розслідування стосовно заступника голови Національної поліції Дмитра Тишлека пройшло більше місяця. Однак жодних спростувань того, що його дружина має російський паспорт так і не надійшло.

Нові знахідки щодо того, як його дружина продовжує не лише володіти фірмою в Донецьку, а й навіть реєструвати там нові, може наштовхувати на думку, що російське громадянство вона полишати не збирається.

Родичі дружини, які давно осіли на Ростовщині, теж очевидно не збираються звідти їхати. І при цьому не бачать жодних конфліктів у тому, що їхній зять працює на здавалося б «ворожу» в їхньому розумінні «бандерівську владу».

Питання у тому, як себе почуває сам заступник керівника Національної поліції Дмитро Тишлек, коли з одного боку від працює на Україну, а з іншого – має близькі родинні стосунки з громадянами країни-окупанта. І це вже не згадуючи про те, що напевно ж він в курсі того, що його друга половинка зареєструвала фірму в «ДНР» через півроку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Дружина відстороненого заступника голови Нацполіції Дмитра Тишлека має бізнес в «ДНР» появились сначала на Антикорупційна правда.

WhiteBIT позиціонує себе як українська біржа, створена у 2018 році. Її керівником, принаймні офіційним медійним обличчям, – є Володимир Носов. Його бізнес-партнерами на момент створення були Марія Репешко, Анна Янковська та Микита Шенцев. Останній – колишній депутат Харківської обласної ради від забороненої «Опозиційної платформи – За життя», а його батько – Дмитро, ексдепутат Верховної Ради від тієї ж проросійської ОПЗЖ.

Дмитро Шенцев склав мандат у вересні 2022 року, після 7 місяців з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. За даними ЗМІ, зараз обидва Шенцеви перебувають у Росії. Українського громадянства Шенцева-молодшого позбавили напочатку цього року.

Офіційно Шенцев та Репешко продали свої акції WhiteBIT Володимиру Носову у березні 2023 року. Але інсайдери постійно говорять про те, що родина Шенцевих залишається вигодонабувачем доходів WhiteBIT і допомагає проводити через цю біржу російські гроші.

21 листопада була запланована довгоочікувана подія для учасників криптовалютного ринку. Біржа WhiteBIT оголосила про початок продажу нової монети – WorldToken (WORLD), яку презентувала ігрова студія World Challenge Game. Як розповідають учасники, монета вважалась достатньо надійною, тому багато людей вирішили стати так званими «ранніми пташками».

«Ранні пташки» – це перші інвестори, яким біржа надає можливість викупити частину монет ще до початку офіційних торгів. Зазвичай ці люди – давні учасники і вони вважаються надійними, тому й отримують від біржі такі привілеї. Згодом, коли торги починаються, «ранні пташки» продають частину своїх активів, повертаючи інвестиції і заробляючи на різниці. Потім торги йдуть як зазвичай», – пояснює гравець на криптобіржах.

Але 21 листопада сталось те, чого не передбачили інвестори. Біржа WhiteBIT “кинула” «ранніх пташок» на великі гроші. З’ясувалось, що одразу після того, як перші учасники отримали доступ до WorldToken, біржа дивним чином «забула» закрити можливість для учасників обмінюватись монетами до офіційного старту торгів. Таким чином виникла колізія, що коли торги почалися, ринок вже був перенасичений, і ситуація вийшла з-під контролю.

«Сталося дуже дивне. Зазвичай, біржа ніколи такого не робить, щоб обмін був можливий до старту торгів. А якщо подібна ситуація з тим, що обмін відкритий до старту лістингу, виникає, то це груба помилка. Фактично «earlybirds», які накупили заздалегідь WorldToken, зараз тримають на руках активи, що коштують копійку, хоча були куплені за долар. Після старту токен пішов наверх дуже слабенько і майже одразу впав», – говорить інший учасник ринку, який не приховує свого розчарування тим, яким чином повела себе WhiteBIT.

Сама ж українська біржа вступила в запеклу перепалку і з клієнтами, і з організаторами на платформі X (раніше Twitter). Її представники переконують, що не винні у тому, що торги пішли не так, як планувалось. І більше того, вони не визнають причиною одного з найбільших розчарувань на крипторинку за останній час, те, що обмін монетами не був закритий до старту лістингу.

Фактично, WhiteBIT «кинула» своїх клієнтів на великі суми грошей. І тепер вони не знають, що їм робити з монетами, які не лише не принесли очікуваного прибутку, а й загнали їх в мінус.

Проте скандал 21 листопада не єдиний, в який WhiteBIT встигла вскочити останнім часом. В середині місяця стало відомо, що Національний банк Грузії видав ліцензію цифровому банку Hash. В опозиційному Єдиному Національному русі заявили, що новий цифровий банк «має на меті легалізацію грошей з Росії та використання їх на виборах наступного року».

Справа в тім, що серед засновників банку Hash числяться одні з найбагатших людей Грузії Сулхан та Лаша Папашвілі, а також їхній український партнер Володимир Носов. Останній якраз і є медійним обличчям біржі WhiteBIT.

«Криваві та брудні російські гроші будуть використані у передвиборчих цілях та поповнять скарбничку партії Бідзини Іванішвілі на виборах 2024 року. Ми знаємо, що попереднє керівництво Нацбанку не надало компанії Папашвілі, що потрапила під санкції, банківську ліцензію, але Натія Турнава дала добро російським відмивачам кривавих грошей у Грузії», – заявляє грузинський опозиціонер Лаша Парулава і додає: «Після заступництва Отара Парцхаладзе, який потрапив під санкції Америки як російський шпигун, Натія Турнава безпосередньо взяла на себе оперативне управління російськими грошима, що викликає обґрунтовані підозри, що «Грузинська мрія» спробує використати електронні канали для отримання російських грошей для виборів».

Один із засновників цифрового банку Hash Лаша Папашвілі вже встиг заступитися за Володимира Носова, і заявити, що він «найчесніший з усіх людей, який допомагає ЗСУ та співпрацює з Міністерством оборони України». Жодного стосунку до російських грошей Носов нібито не має.

Володимир Носов часто говорить про те, що допомагає українській армії. Він навіть викупив легендарний мікрофон Євробачення в гурту Kalush за 900 тисяч доларів, аби направити ці кошти на Збройні сили України. Також він купив у Андрія Данилка Rolls-Royce Фредді Мерк’юрі за 11 мільйонів і заявляв, що «не може залишатися осторонь, тому що зараз кожен українець – це рівень».

От тільки російській слід у біржі WhiteBIT, який веде до відмивання грошей окупантів, нікуди не зник. В лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України розслідувати можливий незаконний вивід грошей з країни біржою WhiteBIT та її зв’язки з Росією. Чи призведе це розслідування до притягнення шахраїв до відповідальності, покаже час.

Але лякає той факт, як в українській владі іноді можуть легковажно ставитися до вибору партнерів. Адже минулого року було заявлено про інтеграцію та співробітництво криптобіржі WhiteBIT з державним порталом «Дія», на якому зберігаються документи та персональні дані мільйонів українців. В березні 2023 року Міністерство цифрової трансформації разом із низкою компаній, серед яких і WhiteBIT, запустило освітню програму з криптограмотності для українців. Долучитися до неї так само можна завдяки «Дії». От тільки навряд чи інтеграція державних структур із сумнівними криптовалютчиками є безпечною.

Фіналом згаданого напочатку матеріалу фільму «Dump money» стало те, що маленькі інвестори таки перемогли монстрів з Уолл-Стріт. Правила на фондовій біржі були переглянуті, а біржовики стали прислухатися до простих американців. Вони добилися цього за допомогою згуртованості та беззаперечних доводів на слуханнях в Конгресі США. Чи вдасться інвесторам крипторинку та звичайним українцям, які можуть стати заручниками махінацій біржі WhiteBIT, захистити себе, покаже розслідування антикорупційних органів України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Криптобіржа WhiteBIT «кинула» клієнтів і потрапила у гучний скандал із відмиванням російських грошей появились сначала на Антикорупційна правда.

В Україні судитимуть колишнього президента Віктора Януковича та екс-прем’єр-міністра Миколу Азарова через підписання “Харківських угод” на користь Росії у 2010 році.Про це повідомляє Офіс генпрокурора.

Сообщение Віктора Януковича та Миколу Азарова судитимуть за підписання “Харківських угод” появились сначала на Антикорупційна правда.

До початку повномасштабного вторгнення рф він регулярно відвідував москву для участі в ефірах російської пропагандистки Ольги Скабєєвої.

Під час виступів на її ток-шоу «60 минут» екснардеп підтримував агресивну політику кремля, публічно заперечував існування Української державності та поширював ворожі наративи про наявність між українцями ідеологічного протистояння.

Встановлено, що за вказані дії він отримував значну грошову винагороду від представників країни-агресора.

Щоб замаскувати «транзакцію», її організатори з рф проводили платіж через фінустанови третіх країн.

За наявними даними, екснардеп координував свою підривну діяльність з представниками фсб, від яких одержував гроші за участь у російських телепроєктах.

На підставі зібраних доказів Поліщуку повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:

ч. 1 ст. 111 (державна зрада);
ч. 1 ст. 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками).

“Антикорупційна правда”

Сообщение Екснардепу Сергію Поліщуку повідомили підозру у держзраді появились сначала на Антикорупційна правда.

Вказано, що Фрідман “влив” близько 2 млрд рублів у декілька військових заводів у Росії з початку повномасштабного вторгнення. Серед них Тульський патронний завод, який виробляє набої, а також Уральський оптико-механічний завод імені Яламова, де виробляють високотехнологічне обладнання для бойових літаків та вертольотів РФ.

За даними СБУ, для фінансування загарбницьких “проектів” Кремля олігарх використовує активи підконтрольного йому російського фінансово-інвестиційного консорціуму Альфа-Груп.

Також він задіяв власні бізнесові ресурси для масового розповсюдження сухпайків, одягу та іншої продукції під торговим знаком “армия России”, яка постачається окупантам на передову.

Окрім того, Фрідман організував збір матеріально-технічної допомоги для потреб окупаційних угруповань РФ, які воюють в Україні. А його страхові компанії взяли на себе страхування військової техніки, а також життя і здоров’я російських загарбників на фронті.

Також Фрідман забезпечив співпрацю власного телекомунікаційного підприємства з ФСБ, що дозволило йому провести підконтрольний спецслужбі РФ мобільний зв’язок в тимчасово окупованих регіонах України.

На підставі зібраних доказів слідчі повідомили Фрідману про підозру за статтею про фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, вчинені групою осіб за попередньою змовою (ч.3 ст.110-2 КК України). Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна

Відомо, що Фрідман переховується за кордоном. Тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Російський олігарх Михайло Фрідман отримав ще одну підозру появились сначала на Антикорупційна правда.

Найдорожче світло в місті

Наприкінці травня 2023 року «Наші гроші» спіймали Деснянську РДА на закупівлях світла для освітніх закладів за найвищим у столиці тарифом. Підлеглі голови РДА Дмитра Ратнікова купували електроенергію по 6,03 грн за кВт, в той час як Голосіївська РДА, наприклад, платила майже удвічі меньше — 3,85 грн/кВт. Середня ціна, за якою райони купують світло для освітян, — 4,99 грн/кВт. Управління освітою Деснянської РДА відмовилось знизити ціну, попри те, що з початку року ціни впали на 20%.

Дмитро Ратніков очолює Деснянську РДА з 11 травня 2021 року. Відповідний указ президента Зеленського був, м’яко кажучи, несподіваним, враховуючи біографію Ратнікова. Він народився 3 квітня 1977 року в Броварах. Третину життя він у політиці, де заслужив репутацію одного з найвидатнішого представника так званої секти «тушок». Читачі старшого віку пам’ятають: «тушками» називали депутатів, які перебігали з партії в партію в залежності від поточної кон’юнктури.

Політична “проституція” 80 левела

За 15 років у політиці Ратніков змінив 4 політичної сили, поки не опинився у владній «Слузі народу». З 2008 по 2020 роки керував Київською обласною організацією Європейської партії України, очолювану вже забутим Миколою Катеринчуком. З 2002 по 2010 роки двічі поспіль обирався депутатом Броварської міської ради.

У 2006 році претендував на посаду мера Броварів, але програв, попри підтримку потужного тоді ВО «Батьківщина». Як і будь-який політичний пристосуванець, Ратніков просто зобов’язаний був виплисти в Партії регіонів Януковича, що він і зробив.

​​У двох скликаннях Верховної Ради (2007-2012 рр) був помічником-консультантом співзасновника і одного з лідерів Партії регіонів Володимира Рибака — останнього «біло-блакитного» спікера Парламенту. Роботу на регіоналів Ратніков поєднував із роботою на головних їхніх конкурентів — «Батьківщиною» Юлії Тимошенко: з жовтня 2020 року помічник Рибака був помічником ще й нардепа Ігоря Савченка, обраного за списком БЮТ.

У 2010 обрався депутатом Київської обласної ради від Європейської партії Катеринчука і майже одразу перебіг у фракцію Партії регіонів. За даними Руху ЧЕСНО, був одним із найзатятіших прогульників, впродовж кількох років поспіль пропускав понад 50% засідань сесій, а комісії у 2013 та 2014 роках не відвідував взагалі. Через це він був кандидатом на відкликання мандату.

Втім депутат-Ратніков запам’ятався не лише прогулами. Весною 2012 році він, будучи діючим членом фракції ПР, активно намагався видати себе за опозиціонера та вступити у Комітет Опору Диктатурі — об’єднання, що мало на меті протидію режиму Януковича. От така багатосторонні політична натура.

Останній дипломат Януковича в… Росії

Несподіваний кар’єрний розворот стався у Ратнікова у 2012 році. Янукович і його ставленник у МЗС Кожара призначили його послом з особливих доручень, радником-посланником посольства України в РФ, а також повноважним представником України в комісії при Економічній раді СНД. Призначили попри відсутність освіти і будь-якого дипломатичного досвіду.

Це призначення цілком відповідало кадровій політиці регіоналів, для яких головним критерієм була не професійність, а відданість. Не можна також виключати, що кандидатуру узгоджували і «російські товаріщі». Ратніков натхненно взявся за роботу і ще 12 лютого 2014 року, за 8 днів до масового розстрілу учасників Революції Гідності в Києві, адвокатував «подальшу тісну співпрацю і взаємну координацію в рамках СНД», виступав за підписання Угоди про вільну торгівлю послугами, Угоди про транзит трубопровідним транспортом держав – учасниць СНД, а також за скасування експортних мит.

Завдяки відсутності в Україні інституту репутації, ексрегіонал і поборник зміцнення зв’язків усередині так званого СНД Ратніков не потрапив під люстрацію, не отримав навіть громадського осуду. Натомість застрибнув у зелений вагон «Слуг народу» і продовжив політичну кар’єру, наче нічого й не було. У 2021 році невдало балотувався на посаду Броварського міського голови, але пройшов до місцевої ради як депутат. Наскільки чесними були ті вибору, можна судити із заяви депутата-мажоритарника від Броварів Миколи Галушка, який казав, що на тих місцевих виборах «всі місця в списках від партії «Слуга народу» були продані, а заклик йти на вибори боротися з корупціонерами і старими елітами, на жаль, просто слова».

Зараз Ратніков займає показово патріотичну позицію, під шумок «підмучує» на тендерах і загалом почувається дуже комфортно. Він так натрудився, перебігаючи з одного політичного табору в інший, щоб опинитися там, де він є зараз. Тож нині живе своє найкраще життя, сподіваючись, що його минуле залишилось далеко позаду і ніхто вже й не згадає, що він за людина і яким був його шлях нагору.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Начальник Деснянської РДА Дмитро Ратніков у розпал Євромайдана був дипломатом Януковича та агітував за інтеграцію України з Росією появились сначала на Антикорупційна правда.

Черних в Одесі представляв сина генпрокурора, нардепа Артема Пшонку. Завдяки особистому знайомству з ним молодий «наглядач» здійснив різкий кар’єрний зліт, за 10 років пройшовши шлях від слідчого до заступника прокурора області. Після Євромайдану Чорних встиг влаштуватися у ГПУ на посаду начальника відділу за підтриманням законів під час проведення досудового розслідування.  Надалі чоловіка люстрували. Після цього він опинився у партії «Єдина Росія» (Единая Россия), членами котрої можуть бути лише громадяни рф.

Попри підтримку дій країни-агресора та фінансування окупантів, проти Черних навіть не відкрито кримінальне провадження. Санкції РНБО на нього не накладені.

Прокурор Черних разом із родиною відвідує окупований Крим та веде там бізнес. Дружина експрокурора Ольга Черних володіє часткою в туристичній компанії «Білтур».

В Одесі дружина експрокурора за 20 днів до початку повномасштабного вторгення вийшла зі складу ТОВ «Соло груп», котре займається наданням майна в оренду. Компанію Черних заснував разом із партнером Юрієм Ісаєм. Наразі фірму з капіталом в 1,2 млн гривень переоформили на Лілію Потоню. Вона є власником торгових марок «золотое руно» та  alice place. Вони належать ресторану та готелю «Золоте руно», що знаходиться в Одесі напроти управління патрульної поліції Одеської області.

Також Черних має долю у ТОВ «ДеЧеІс-Консалтинг груп». Це спільна юридична компанія, заснована Миколою Демідовим, Денисом Черних та Юрієм Ісаєм. перші літери їхніх прізвищ складають назву «ДеЧеІс». Зараз прокурор вийшов зі складу  засновників, але залишив замість себе свого батька Сергія Черних.

Крім того, група Черниха, Демідова та Ісая контролюють рекламний ринок Одеси. Мова йде про компанії «Сайд медіа» та «Сеан». Їх контролює Лілія Рогачко, ексдепутат міської ради від ОПЗЖ. До цього вона декілька місяців працювала у «ДеЧеІс-Консалтинг груп». Нагадаємо, що ринок реклами Одеси за часів Януковича розділили на користь групи Пшонки.

Попри все це СБУ досі не відкрила кримінальну справу стосовно Черних та його партнерів в Україні. Редакція 368.media звертається до правоохоронних органів з вимогою надати оцінку викладеним у публікації фактам.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Експрокурор з «групи Пшонки» Денис Черних, котрий втік до Москви, досі веде бізнес в Україні появились сначала на Антикорупційна правда.

Як широкомасштабне вторгнення рф зіграло на руку наркоділкам, котрі щонайменше в кілька разів збільшили об’єми постачань та збуту наркотиків у рідному місті президента Зеленського, – розповів у новому матеріалі журналіст-розслідувач “СтопКору” Артем Поліковський.

“Ми з колегами майже рік слідкували за діяльністю “двадцятівських”, отримали купи документів з надійних джерел, опитали десятки колишніх і нинішніх правоохоронців, познаходили наркозалежних та продавців наркотиків. І тепер готові розповісти, звідки йде та хто стоїть за масштабним наркотрафіком в Україні. І чому кожен продовжує боятися про це говорити“, – зазначає Артем.

Кривий Ріг – не лише батьківщина Володимира Зеленського а й потужне індустріальне місто, де циркулюють значні фінансові потоки. Тож не дивно, що окрім великого бізнесу, тут процвітають кримінальники та наркоторговці. Попри щотижневі затримання ділків та викриття нових нарколабораторій, потрібний “пакетик” досі можна придбати, майже не докладаючи зусиль.

“Дніпро і Дніпропетровська область десь не вийшли з 90-х, десь застрягли, не відбулася якась реформація. Найімовірніше, доступ до наркотрафіку залишився“, – коментує голова ГО “Снайпер”, колишній наркозалежний Юрій Лавров.

Аби скласти повну картину масштабу та структур наркобізнесу на Криворіжжі, стопкорівці опитали десятки колишніх і нинішніх правоохоронців, наркозалежних та продавців наркотиків. Співрозмовники не на камеру стверджують, що місто поділене серед торговців на райони, за кожен з яких відповідає конкретна людина.

Наймасштабніша банда – “двадцятівські”.

Саме цьому кримінальному клану, за словами місцевих, підпорядковувалася решта бандитських угруповань у місті. Наприкінці лютого 2023 року угруповання нарешті потрапило під приціл правоохоронців.

“27 лютого на території Дніпропетровської області та ще в кількох регіонах держави поліцейські провели масштабну спецоперацію для ліквідації діяльності наркокартелю, члени якого забезпечували наркотиками майже всю Україну. Тоді затримали 38 учасників злочинної спільноти, зокрема лідерів, представників силового блоку, “хіміків” та збувачів. Всім обрані безальтернативні запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб“, – офіційно повідомили у Нацполіції.

На другом етапі спецоперації затримала ще 10 учасників відокремленого підрозділу злочинної спільноти “двадцятівські”, члени якого “забезпечували” наркотиками майже всі регіони України. Зазначається, що на збуті наркотиків та шахрайській схемі організатори щомісяця заробляли понад 2 млн грн.

Аби наочно продемонструвати, як працюють дилери, знімальна група “СтопКору” провела експеримент.

І з’ясувалось, що крім розшуку закладок, можна отримати пакетик і особисто, проте таку зухвалість можуть собі дозволити лише в Кривому Розі. Аби це перевірити, журналісти поппровили криворізького наркозалежного робити “все, як завжди”, та зафіксували купівлю-продаж. Як стверджують місцеві, це – “норма для Кривого Рогу”.

За даними ЗМІ, банду “двадцятівських” очолював Олександр Ожиганов, відомий у кримінальних колах під прізвиськом “Семен”.

Цей ділок, за свідченням місцевих, займався не лише наркотиками, а й іншими темними справами, але весь час виходив сухим з води.

“Це він розпиляв заводи на метал разом із колишнім УВБ-ешником та обікрав державу на сотні мільйонів гривень. Це він разом із замовником підпалу машини депутату Кліщенку незаконно виробляє низькопробне паливо у місті Президента. Ну і ширка, метамфетамін, марихуана, відкрита наркоторгівля з рук під вікнами будинків, підпали, стрілянина, напад на таксиста, збройні розбирання. З усіх бандитів-вихідців “двадцатівських” Семен єдиний, хто не відсидів жодного дня у в’язниці“, – зазначають інсайдери.

Редакція “СтопКору” надіслала запити до всіх правоохоронних органів, аби перевірити цю інформацію, й дійсно підтвердилося: за жодним кримінальним провадженням “Семен” досі не проходив.

Лідер “двадцятівських” має серйозні зв’язки, і не лише в Україні.

“Джерела в правоохоронних органах передали нам цікаву довідку із розслідування СБУ: рідний брат Олександра Ожиганова – Андрій Ожиганов – з самого початку вторгнення рф почав співпрацювати з окупантами. І все задля того, аби мати перепустку для проїзду в окупований Крим з метою ввезення та збуту підакцизних товарів“, – розповідає Артем Поліковський.

Це вдалося встановити після прослуховування дзвінків, в яких брати зашифровано обмінювалися звітами та подальшими планами.

Команда “СтопКору” спробувала розшувати Ожиганова за офіційним місцем реєстрації – у старій криворізькій п’ятиповерхівці, але його там не знайшли.

Адже насправді ця адреса – лише для прикриття. Як з’ясували розслідувачі, проживає та “працює” Ожиганов у великому маєтку, обнесеному високим парканом. Репортери чатували біля нього кілька вечорів, проте марно. І до речі, саме в цій будівлі, судячи з нещодавнього відео від правоохоронців, було вилучено зброю, картину, купу готівки та, звичайно ж, наркотики.

“Як нам вдалося встановити, для перемовин Ожиганов має не лише будинок, а й власний ресторан у центрі Кривого Рогу. Записаний він, звичайно ж, не на нього, проте наше стеження там виявилося доволі успішним“, – зазначає журналіст.

Утім, прослідкувати, куди саме поїхала елітна автівка БМВ, на якій ділок покинув ресторан, так і не вдалося.

Як дізнались медійники, саме в цей день він перетнува кордон з Угорщиною. Як йому це вдалося?

Виявляється, за кілька днів від початку вторгнення Ожиганов отримав в Криворізькому військкоматі “білий квиток” про непридатніть до військової служби. Наразі законність отримання цих документів додатково перевіряють правоохоронні органи. А БМВ “Семена” тепер прикрашає майданчик поліції, а не вхід до ресторану.

Та чи можлива була така діяльність масштабного наркокартелю без високого покровительства правоохоронців?

“Я не хочу зараз нікого звинувачувати, що десь хтось когось кришує, але можу сказати одне, що в той час, коли вживав я, були люди, які активно захищали наркотрафік. Нічого просто так не робиться. Якщо наркотики є – значить, комусь це вигідно, Якщо це комусь вигідно – хтось це захищає. Якщо хтось це захищає – значить, це люди, які займають певні посади“, – коментує Юрій Лавров.

Щодо ситуації в Кривому Розі стопкорівці поспілкувалися й з очільником міста Олександром Вілкулом.

“На початок війни рівень злочинності зменшився, перші два місяці було всім дуже страшно. На жаль, зараз він повертається на той рівень, що завжди був. Але я вважаю, що це питання краще задати правоохоронцям, це їхня зона відповідальності“, – зауважив мер.

Як просувається справа “двадцятівських”?

Як повідомили в Нацполіції, всім затриманим суд вже обрав міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Щодо головного фігуранта Олександра Ожиганова було найскладніше: він тричі нібито непритомнів під час судового засідання, проте Феміда все ж відправила його за грати, хоча й тимчасово – до повноцінного розгляду справи.

Наразі правоохоронці вже готові відстоювати інтереси держави в суді та довести справу до логічного фіналу. А ми продовжимо пильно стежити за пребігом процесу та обов’язково повідомимо нові подробиці.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Мільйонний наркотрафік і зв’язки з рф: у Кривому Розі викрили банду “двадцятівських” появились сначала на Антикорупційна правда.

Кому належить онлайн-казино Pin-Up

Офіційно ліцензію на азартні ігри під брендом Pin-Up отримала “Укр гейм технолоджі”. Компанія з’явилася незадовго до відкриття грального бізнесу в Україні – 2021-го. На цей момент вже активно обговорювали легалізацію ринку. Також з компанією пов’язана юрособа “ПІН-АП”, якою володіла Марина Ільїна. Вона також давала коментарі від імені Pin-Up.

Видання Ain стверджувало, що українка Ільїна переїхала до Москви, нібито її чоловік – росіянин Дмитро Пунін. Разом із ним вони організовували азартні ігри у РФ. Це твердження розслідувачі підтвердили тим фактом, що подружжю належить 50% Guruflow Team Ltd. Саме ця компанія володіла “Пін-Ап.ру”.

Що цікаво, у Росії Pin-Up почав працювати до того, як запустився в Україні. Тобто фактично компанія родом із РФ, проте згодом поширила свої франшизи в інших державах. Наразі російське казино належить зятю прем’єр-міністру РФ – Олександру Удодову.

З українського ринку казино витісняють усі російські компанії. І тепер Pin-Up стверджує, що більше не має зв’язків із російським ринком. Нібито на території агресора справді працювала франшиза, але тепер її передали росіянам.

Справді, ще у квітні 2022-го російським Pin-Up замість Guruflow Team Ltd став володіти родич прем’єра РФ Михайла Мішустіна, як пише РБК, він був чоловіком сестри Мішустіна. ЕО PIN-UP.UA Тарас Шурубор у коментарі журналістам заявив: “PIN-UP.UA є ліцензованою українською компанією, яка не має жодних взаємозв’язків із власниками франшизи в інших країнах, включаючи Росію. Відповідно співробітники українського офісу займалися та займаються підтримкою виключно українського продукту” .

Профільне видання Gaming Capital пояснює: від бізнесу в РФ пов’язані з українською частиною Pin-Up менеджери справді відмовилися. Але при цьому жодних заяв на російському ринку робити не стали. Крім того, є велике питання: як компанію могли продати зятю Мішустіна, який перебуває під санкціями.

“А це (покупець російського Pin-Up), як відомо, зять прем’єра Росії, який перебуває під персональними санкціями Європи та США. Отримати від нього гроші за купівлю компанії та перевірити таку “угоду” – завдання не з легких” , – пише видання.

Чи можуть зароблені в Україні гроші потрапляти до РФ

Офіційно “Укр гей технолоджі” володіє Ярослав Фоміцький. Він з 2016 по 2021 рік він очолював ТОВ “Фінекспресінвест”, що належить Ігорю Фісуну – міноритарному акціонеру “Оксі Банк”. Як пише НВ із посиланням на поінформовані джерела, саме “Оксі банк” казино використовували для схеми ухилення від податків.

У квітні 2022-го, після розслідувань про Марину Ільїну, компанію “Пін-Ап” оформили на Богдана Шияна. Саме він є офіційним бенефіціаром. А компанію перейменували на “Транітадевелопмент”. Шіян зареєстрований у місті Лебедін Сумської області (населення менше ніж 30 тис. осіб). Що цікаво, у Лебединському районному суді є кілька справ із згадкою повного тески офіційного власника перейменованого “Пін-Апу”.

Місцевий постачальник струму судився з ним через борг по комуналці, крім того, його в суді звинувачували в “порушенні громадського порядку”, з ним судився ПриватБанку через кредит на 11 875 грн. Тобто людина, яка нібито заробляє мільйони на казино, не мала грошей на те, щоб платити за комуналку і повернути невеликий кредит “Привату”.

Є ще один варіант – насправді власники казино не змінилися, а документи використовували підставну особу. І якщо Pin-Up справді приховує офіційних власників, залишається питання, чи не дістаються зароблені кошти Марині Ілліній та її чоловікові-росіянину, які ще нещодавно офіційно володіли і українським казино, і російською донькою-компанією.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Чому в Україні продовжує працювати російське онлайн-казино Pin-Up, фінансуючи бюджет загарбників? появились сначала на Антикорупційна правда.

Організатори “піраміди” пропонували своїм клієнтам стати інвесторами і переказати гроші на рахунок компанії, яка нібито допомагає “промножувати” капіталовкладення.

Зловмисники отримали майже 40 мільйонів доларів, обдуривши при цьому понад тисячу осіб.

“Для користування “послугою” шахраї розробили власний веб-ресурс з обліковими записами потенційних “інвесторів”. Ділки обіцяли “вкладникам” стабільні прибутки у вигляді “дивідендів” від інвестування в акції перспективних підприємств світового рівня”, – йдеться у повідомленні.

Шахраї також “гарантували” своїм клієнтам “бонуси” у разі залучення до проекту нових учасників.

Виручені від інвесторів гроші ділки акумулювали на власні криптогаманці та банківські рахунки. За даними слідства, до організації схеми причетні понад 10 осіб. Найбільше – це громадяни Росії.

Спочатку “проект” діяв лише на території РФ, але після 2017 року його поступово намагалися реалізувати в Україні через широко поширювану рекламну кампанію в інтернеті та відкриття офісу в Києві.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну організатори “піраміди” хотіли приховати свою причетність до неї. Для цього налагодили механізм залучення віртуальних активів через мережу обмінних пунктів криптовалюти на всій території України.

Під час обшуків у київському офісі і за адресами проживання фігурантів виявлено комп’ютери, мобільні телефони, бухгалтерію та чернові записи з доказами протиправної діяльності; сувенірну і рекламну продукцію, яку ділки використовували для залучення “інвесторів”.

Сообщение Обдурили тисячу українців: СБУ викрила російську фінансову піраміду появились сначала на Антикорупційна правда.

Як зазначають розслідувачі Molfar, Черняк володів російськими компаніями через кіпрський офшор AMG-77 Investment Ltd (оформлений на його батька). З 2014-го з України горілку не постачали, але при цьому відправляли пляшки, а з РФ в Україну завозили пробки, обгортки тощо. Загалом, за підрахунками аналітиків, за весь період війни пов’язана з Черняком компанія заплатила до бюджету агресора $14 млн. податків.

У березні 2022 року український Forbes повідомив, що холдинг Global Spirits, якому належать бренди Хортиця, Мороша, Шустов – відкликав ліцензію на виробництво та продаж горілки у Росії. Сама компанія не постачає туди продукцію з 2014 року, додали в компанії. Однак Molfar стверджує, що родина Черняка продовжувала отримувати прибуток від бізнесу у Росії після 2014 року.

А вже після лютого 2022-го, схоже, провела лише номінальні зміни у структурі свого російського бізнесу. Росактиви передали менеджеру, який працював у компанії Черняка, – Олександру Беспалову.

“Кіпрська компанія AMG-77 Investment Ltd перестає бути власником російських юросіб у травні 2022 року. Новим власником усіх підконтрольних раніше “кіпріотам” російських компаній стає чоловік на ім’я Олександр Беспалов”, – йдеться у розслідуванні.

Беспалов був головою правління АТ “Феодосійський завод коньяків та вин” ще у 2020 році. У той же час він, ймовірно, працював у ТОВ “Торговий дім “Мегаполіс”. Іншими словами, ймовірно, Беспалов був менеджером кількох компаній, що належали кіпрській компанії, якою вже володіла родина Черняка.

“Практика американських та європейських компаній показує формат відчуження російського бізнесу на користь його менеджменту як один із способів залишити ринок. Сам Євген Черняк про це так не говорить, оскільки ніколи не визнавав, що має бізнес у Росії. Більше того, матеріали, що публікувалися на цю тему, піддавалися жорстокій цензурі і забиралися з пошуку Google», – зазначають у Molfar.

Кому належать компанії Черняка в РФ

Нова структура власності

Горілку продовжили продавати до РФ, але трохи змінили назви. Наприклад, замість “Мороші” продають “Морошу лісову”, а замість “Хортиці” – “Хорту” (дизайн практично не змінили). Аналітикам Molfar також вдалося довести, що компанія Черняка зареєструвала у РФ ТМ “Шустов” у червні 2022-го.

Пляшки “Хорти” в дизайні “Хортиці”

“Можемо припустити, що команда Черняка планує повернутись на великий алкогольний ринок Росії після перемоги України і тому не хоче втрачати з ним зв’язок. Як і заробітки”, – повідомили розслідувачі.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Черняк Євген Олександрович: Як український горілчаний король продовжує поїти окупантів та наповнювати бюджет агресора появились сначала на Антикорупційна правда.

Йдеться зокрема про відомого бізнесмена Євгена Черняка, голову наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits (бренди “Хортиця, Blagoff, Мороша, Медовуха, Первак та ін.), провідного YouTube-каналу про бізнес “Big Money”. Як стверджує OSINT-спільнота Molfar, підприємець продовжує вести бізнес у Росії.

Незважаючи на анексію Криму

Хоча на офіційному сайті холдингу Global Spirits стверджується , що в 2014 році Росспоживспілка ввела санкції проти продукції холдингу і навіть заборонила її постачання до Росії, віриться в це слабко.

Так, за даними ЗМІ, в 2016-му році Global Spirits купив до “Руської півночі”, що вже має у Вологді, другий горілчаний завод у Росії – ним стало підмосковне “Джерельце і К”. Хоча офіційно компанія Євгена Черняка це не визнала – російські заводи не вказані у списку підприємств холдингу, підтвердження цього факту є.

Так, у 2017 році федеральна служба Росії з інтелектуальної власності задовольнила заяву ДСГ “Трейдмаркс Лімітед” про визнання ТМ “Хортиця”, головного бренду для Global Spirits, загальновідомим товарним знаком. На тлі заяв холдингу про нібито заборону на експорт його продукції в Росії, це рішення виглядає дивним.

Більше того, в матеріалах рішення стверджується, що за 2009-2016 роки, в Росії було експортовано 216 млн одиниць (пляшок) алкоголю під ТМ “Хортиця” і ще 76 млн одиниць було вироблено на заводах “Російська північ” та “Криниця і К” .

Загалом за версією Molfar, російські активи Євгена Черняка включають:

• ТОВ “Джерельце і К” – є частиною Global Spirits russia (у 2022-му році змінила назву на Традиції успіху), володіє ТМ Шустов’ і Мороша;

– ТОВ “Торговий дім “Мегаполіс” – дистриб’юторська компанія, що є частиною Global Spirits russia/Традиції успіху.

– ТОВ “Російська північ” – юрособа заводу у Вологді, до квітня 2022 року власники – Oxford AMG-77 Ltd (99%) та Торговий Дім “Мегаполіс” (1%).

– АТ “Феодосійський завод коньяків і вин” – ймовірно також входить до активів Global Spirits у Росії.

При цьому українська компанія всіляко допомагала своїм російським підрозділам, наприклад, у 2015 році ТОВ “Українська Дистрибуційна Компанія” постачає “ДЖЕРЕЛО і К” безбарвні скляні пляшки “Хортиця Стандарт”. А у 2017 році вона ж постачає “Російській півночі” безбарвні скляні пляшки “Первак”.

Російські компанії не залишаються в боргу і ТОВ ” Глобал спірітус груп ” отримало 29 поставок із країни-окупанта.

За даними російських ЗМІ в 2021 році продукція Global Spirits в Росії мала особливий успіх і її відвантаження зросли відразу на 45% до 7,1 млн дал продукції (71 тис. тонн).

Ситуація змінилася після 24 лютого 2022 року.

Global Spirits заборонив, але горілку виробляють

Після вторгнення військ Росії в Україну холдинг Global Spirits заявив, що відкликав ліцензію на виробництво і дистриб’юцію алкогольної продукції на російському ринку, що знову ж таки виглядало дивно, якщо раніше заявлялося, що експорт заборонив Росспоживнагляд ще в 2014-му році.

Більше того, у квітні підприємство Євгена Черняка набуло рішення суду Кіпру, яким заборонено виробництво та реалізація брендів Global Spirits на російському ринку.

Рішення кіпрського суду

Пояснювалося це тим, що фактично весь бізнес українського підприємця зареєстровано саме на Кіпрі.

Так, власником Global Spirits є кіпрська компанія AMG-77 Investment Ltd , а скажімо вже згадана українська ТОВ “Глобал спірітус груп” належить кіпрській “Глобал Спірітс АМГ Європа ЛТД”.

Внаслідок цього російський бізнес холдингу Global Spirits також зазнав змін – у квітні 2022 року з’явилося таке собі ТОВ “Традиції успіху”, засновниками якого виявилися ще два ТОВ – “Російська північ” та “Джерельце і К”.

Обом засновниками володіє якийсь Олександр Беспалов, про якого нічого невідомо, що дивно, адже йдеться про компанію одного з лідерів такого ринку як російський.

Як вважає команда Molfar, Беспалов був головою правління АТ “Феодосійський завод коньяків і вин” ще в 2020 році і, ймовірно, працював у ТОВ Торговий Дім Мегаполіс. Іншими словами, можливо, Беспалов був менеджером кількох компаній, що належали кіпрській компанії, яка вже належала родині Черняків. Тобто він може бути просто довіреною особою, на яку переписали активи.

Тим часом, як заявили в “Традиціях успіху”, вони працюють над створенням власних брендів алкогольної продукції, у тому числі за програмою імпортозаміщення. Правда вже назви нових “брендів” все пояснюють – так замість ТМ “Хортиця”, “Мороша” та “Первак” тепер росіяни п’ють горілку “Хорта”, “Морошка” та “ПервакЪ”.

Горілка ТМ Хорта – не так багато відмінностей

Мільйони доларів для скарбниці країни-агресора

Але які гроші коштують за російським бізнесом “Традиції успіху”?

Так, за даними російських баз даних, у 2021 році “Традиції успіху” реалізували продукції на 5 млрд. 50 млн. рос. руб, або приблизно 72 млн. дол. (Середній курс за рік 70 рублів за 1 долар), правда чистого прибутку з них було всього 72 млн руб або трохи більше 1 млн дол. Втім, насправді сума явно більша.

Так ТОВ “Джерельце і К” приніс у 2021-му році чистого прибутку 225 млн рос. руб. або 3,2 млн дол, а “Російська північ” – 116 млн рос. руб або 1,65 млн дол.

Тобто чистий прибуток алкогольного бізнесу Черняка в Росії може становити на рік до 6 млн дол. і це без урахування доходів, які можна вивести зі звітності за рахунок допустимих “липових” накладних витрат.

Але що отримує країна-окупант у свою скарбницю?

За підрахунками команди Molfar, з 2014 по 2021 роки до бюджету Росії російський бізнес Євгена Черняка заплатив близько 15 млн дол.

“Традиції успіху” складно назвати великим платником податків до російського бюджету, згідно з відкритими даними за 2022 рік вони заплатили у вигляді податків близько 76 млн руб., або трохи більше 1 млн дол. Інша справа виробники алкоголю, які сплачують акцизи на його виробництво та ПДВ.

Джерело і К заплатив до бюджету Росії понад 190 млн дол ПДВ

Так, “Російська північ” за 2021 рік заплатив у вигляді ПДВ 1,47 млрд руб. і ще 7200000000 руб. у вигляді акцизів, всього 120 млн дол., а ось “Джерельце і К” заплатив ще більше – 2,38 млрд руб. ПДВ та 11,34 млрд. руб. акцизу, всього близько 195 млн дол.

Російська північ заплатила 120 млн дол ПДВ

Іншими словами, за 2021 рік лише у вигляді ПДВ та акцизу, які щоправда платять споживачі алкогольної продукції, до держбюджету Росії через групу компаній “Традиції успіху” було сплачено 315 мільйонів доларів.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Компанії власника “Хортиці” Євгена Черняка платить сотні мільйонів доларів у скарбницю країни-окупанта появились сначала на Антикорупційна правда.

Зазначається, що прокуратура здійснює процесуальне керівництво у семи кримінальних провадженнях щодо суб’єктів господарювання за фактом фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни або повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України.

У рамках кримінальних проваджень було заарештовано майно 17 підприємств, власниками яких є резиденти РФ, на загальну суму понад 142 мільйони гривень.

До Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА) було направлено матеріали про передачу капіталу, іменних акцій, нематеріальних активів майже на 45 мільйонів гривень.

Вирішується питання про передачу до АРМА всього заарештованого майна.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Заарештовано майно 17 підприємств, які належать громадянам РФ появились сначала на Антикорупційна правда.

«Результати нашої роботи чітко помітні на фото! Реалізували послугу для VIP-клієнта – Євгена Олександровича Черняка! Протягом кількох місяців Микола персонально працював із цим кейсом. Була зроблена велика робота під чуйним контролем. Для нашої фірми кейси цього типу – велика гордість! Дякуємо за довіру! Далі – більше!», – повідомляє юридична фірма та додає фото з цитатою вдячного клієнта, пише “Антикор“:

Що ж – можемо привітати з успіхом співробітників Semeniaka Law Company, які виконали досить нелегку роботу та оформили для українського горілчаного короля Євгена Черняка посвідку на проживання у Польщі.

Але заразом хочеться запитати в українських правоохоронних органів – усіх цих СБУ, ДБР, НАБУ, НПУ та інших, які навіть згадати неможливо – а як громадянин України Євген Черняк, чия продукція наповнює прилавки російських магазинів, опинився за кордоном? Це вже не говорячи про Державну прикордонну службу, яка бадьоро рапортує про відлов «уклоністів», які намагаються виїхати до Польщі для того, щоб прогодувати свої родини.

На яких підставах ви випустили громадянина України Євгена Олександровича Черняка, 1969 року народження, який має від народження 53 роки і цілком підпадає під заборону на перетин кордону? Де і коли це сталося і хто персонально дав дозвіл на цю явно незаконну дію? Чи для фігурантів списку «Форбс» у вас там окреме віконце, а в ньому сидить прес-секретутка Південного регіонального управління ДПСУ та мило посміхається мільярдерам?

Все це було б смішно, якби не було таке сумно. Бо Євген Черняк продовжує утримувати близько 10% ринку горілки у Росії.

Звісно, сам Черняк стверджує, що продав свої російські потужності і тепер до продукції на полицях російських магазинів не має відношення. Але зміна власника заводів «Російська північ» у Вологодській області та «Джерельце та К» у Підмосков’ї, що входять до алкогольного холдингу Черняка Global Spirits, і займаються в Росії випуском горілок «Хортиця», «Мороша» та «Первак» – найчистіша формальність.

Людина, яка стала формальним власником цих заводів – Олександр Беспалов. Йому перейшло право володіння і Торговим Будинком «Мегаполіс», який є офіційним дистриб’ютором вищезгаданих горілок.

Хто такий Олександр Степанович Беспалов, який раптово став власником трьох підприємств, які раніше належали кіпрським офшорам Oxford AMG-77 Ltd і MSD Marketing System Distribution Ltd, з’ясувати не вдалося. Раніше він був головою наглядової ради Феодосійського заводу коньяків і вин, ключовим інвестором якого був кіпрський офшор, який належить громадянину Ізраїлю Олександру Черняку, батькові українського підприємця.

Нагадаємо, що згідно з податковою звітністю, ТОВ «Джерельце і К», розташоване в Підмосков’ї, в 2021 році заплатило до російського бюджету 9 947 583 338 рублів. А ще один горілчаний завод Черняка – ТОВ “Російська північ” – приніс скарбниці Російської Федерації 5561861573 рубля. Торговий дім “Мегаполіс”, який продає в Росії горілку Черняка, приніс бюджету РФ 50 960 000 рублів.

Загальним результатом виходить, що три фірми Євгена Черняка принесли Росії як мінімум 15 560 404 911 рублів. П’ятнадцять із половиною мільярдів рублів. Які були конвертовані в танки, гармати, патрони, снаряди, літаки та ракети, що стирають у пилюку міста України і вбивають наших солдатів, наших жінок, старих і дітей.

Слід ще згадати, що горілка, випущена на російських заводах Черняка, у листопаді 2022 року була помічена в магазинах окупованого Мелітополя. Фото горілки на полицях мелітопольського супермаркету «Міра» виклали до Мережі. На фото видно як назву горілки, так і відсутність акцизних марок.

На фотографіях також чітко видно дату, коли ця горілка була сфотографована – 5 листопада 2022 року. Що підтверджує фіскальний чек, який видно на знімках.

Але це ще не все. На початку літа минулого року продукцію ТМ «Хортиця» було помічено у київських супермаркетах. Про це повідомив OBOZREVATEL з посиланням на Facebook автогонщика та журналіста Олексія Мочанова. Проте вже буквально через кілька годин обидва ці матеріали були видалені – як з OBOZREVATEL, так і зі сторінки Мочанова в соцмережі.

Як і горілка із супермаркету. Тоді хтось дуже постарався, щоб скандал зам’яли. Бо інакше треба було розслідувати – хто і яким шляхом завіз величезну партію горілки з Росії, з якою на той момент нас уже розділяла лінія фронту по всьому периметру кордону, включаючи Білорусь. Але тема підозріло швидко зійшла нанівець.

І ось тепер – новина про те, що громадянин України Євген Черняк отримав посвідку на проживання у Польщі. Що не може не викликати безліч питань – ні, не до поляків – вони діяли на підставі свого законодавства. А перед їхнім законом Черняк чистий – якщо Україна не цікавиться його горілчаною епопеєю в Росії, то з чого це робити полякам? Але відповіді на запитання до України мають у цьому, як і в багатьох інших випадках, суто риторичний характер.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Черняк Євген Олександрович, який утримує десяту частину алкогольного ринку Росії, отримав посвідку на проживання в Польщі появились сначала на Антикорупційна правда.