Ринок електронних сигарет в Україні давно перестав бути просто проблемною галуззю. Це — наочна ілюстрація того, як держава фактично втратила контроль над цілим сегментом підакцизного бізнесу, дозволивши «сірим» схемам щороку вимивати з бюджету мільярди гривень.
За підсумками 2025 року Україна недоотримала близько 34 млрд грн через нелегальну торгівлю тютюновими виробами та рідинами для вейпів. Із цієї суми щонайменше 7,5 млрд грн припадає саме на «сірий» обіг рідин для електронних сигарет. Прогнози на 2026 рік ще тривожніші: втрати можуть перевищити 10 млрд грн лише в сегменті вейпів.
Попри це, ситуація роками залишається незмінною. Голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев відкрито визнає: ринок електронних сигарет перебуває в тіні майже повністю. Детінізація не відбувається, а спроби навести лад носять точковий і декоративний характер.
Ще у 2024 році Міжнародна торгова палата та Європейська бізнес-асоціація зверталися до МВФ, США та Європейського Союзу з проханням вплинути на українську владу. Суть звернення була проста: замість подальшого фіскального тиску на легальний бізнес держава має зосередитися на боротьбі з нелегальним ринком. Водночас МВФ прямо вимагає розширення податкової бази й ліквідації митних схем як умови фінансування України на понад 8 млрд доларів, але «сірий» ринок вейпів уперто випадає з поля зору.
На цьому тлі особливо показовою є історія мережі Uvape — однієї з найбільших в Україні. Понад 150 торгових точок, переважно в Києві, роками працювали в умовах фактичної вседозволеності. Восени 2025 року Бюро економічної безпеки провело масштабні обшуки й висунуло звинувачення у незаконній реалізації підакцизної продукції.
За версією слідства, у магазинах і через інтернет рідини та комплектуючі для вейпів продавалися «без нікотину», тоді як сам нікотин клієнтам надавали «у подарунок». Ця схема дозволяла уникати сплати акцизу, не відображати реальні обсяги продажів і мінімізувати податкові зобов’язання.
Однак навіть після вилучення продукції, судових ухвал про доступ до банківських документів і завершення строку дії ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами компанія, що працює під брендом Uvape, не припинила діяльність. Мережа продовжує працювати, активно шукати персонал і вкладатися в рекламу.
Більше того, слідство встановило: за тими самими адресами функціонують кілька пов’язаних між собою компаній, зареєстрованих в один день і без ліцензій. Це вказує на класичну схему дроблення бізнесу з метою уникнення відповідальності.
Подібна картина спостерігається і в регіонах. У Хмельницькій області правоохоронці розслідують масові факти нелегальної торгівлі вейпами та рідинами з використанням фіктивної фіскалізації й тієї ж схеми «нікотину в подарунок». За даними податкової служби, за три роки проведено понад 7 тисяч перевірок, а загальна сума штрафів склала 66 млн грн — мізер на тлі реальних обсягів тіньового ринку.
Експерти сходяться в одному: проблема полягає не в окремих магазинах чи регіонах, а в системній моделі, за якої підакцизний ринок фактично виведено з-під контролю держави. В умовах хронічного дефіциту бюджету й критичної залежності від зовнішнього фінансування таке потурання виглядає не як управлінська неспроможність, а як свідомий вибір. Його ціна — десятки мільярдів гривень щороку.
