Історія харківської пенсіонерки Ірини Каменєвої — це не поодинокий злочин і не «перевищення повноважень». Це приклад відпрацьованої схеми, за якою правоохоронці разом із посередниками системно привласнюють майно померлих людей, прикриваючись законом, службовими процедурами та тишею зверху.
Ірина Каменєва мешкала у Харкові й володіла значними статками. За неофіційною інформацією, вона була дружиною бізнес-партнера Олександра Ярославського, який раніше вийшов із бізнесу та залишив усе їй. У її власності був будинок і активи щонайменше на 10 мільйонів доларів.
Після смерті жінки у 2021 році правоохоронці формально чекали на спадкоємців. Коли стало зрозуміло, що їх немає, у квітні 2022 року — за часів керівництва Харківської обласної прокуратури Олександром Фільчаковим — було запущено механізм «зачистки» спадщини.
У Каменєвої відібрали щонайменше дві квартири в центрі Харкова:
— вул. Іллінська, 59, кв. 251
— вул. Григорія Сковороди, 36, кв. 54
Окрім нерухомості, правоохоронці заволоділи всім майном, що зберігалося в банківських сховищах.
Ключові ролі в цій схемі, за даними журналістів, відігравали:
-
керівник Салтівської окружної прокуратури Володимир Купріянов,
-
начальник управління нагляду за дотриманням законів Нацполіцією в Харківській обласній прокуратурі Ігор Чуб,
-
начальник поліції Люботина (на той час — керівник Новобаварського відділу) Юрій Попельнюк.
Особливо показовим є епізод із банківськими скриньками в «ПриватБанку». Було відкрито дві скриньки. При цьому був присутній заступник рабина Харкова Олександр Шмаєвич, який заявив, що в них зберігалося 6 мільйонів доларів готівкою.
На камеру відкрили лише одну скриньку. Другу — так і не відкрили, пояснивши це несплатою оренди. Її просто анулювали. Де гроші — питання риторичне. За інформацією джерел, повне відео відкриття може зберігатися у керівника служби безпеки «ПриватБанку».
Окремий пласт — антикваріат. Батько Ірини Каменєвої, Володимир Каменєв, працював в ОБХСС СРСР і залишив доньці колекцію коштовностей: монети, дорогоцінне каміння, антикварні прикраси — загалом близько 1280 одиниць.
Окремі персні продавалися за 4,8 тис., 12 тис. і навіть 40 тис. доларів. Римська прикраса з медальйоном і золотий жетон вагою 430 грамів були реалізовані за 340 тисяч доларів.
Частину привласненого майна Володимир Купріянов оформив як подарунки своїй дружині. Решту — продали. Отримані кошти швидко знайшли «правильне» застосування:
Купріянов придбав нерухомість в Іспанії,
Ігор Чуб — у Великій Британії,
Юрій Попельнюк тим часом успішно захистив дисертацію.
За даними джерел, частина грошей і коштовностей пішла «нагору» — керівнику департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Дмитру Літкевичу.
Ця історія — не просто про жадібність. Це про систему, в якій смерть людини стає точкою входу для прокурорських схем, а правоохоронні органи — інструментом легалізації пограбування.
