Народний депутат України від «Батьківщини», секретар комітету з питань антикорупційної політики Володимир Кабаченко має тісні зв’язки з олігархом Миколою Злочевським, котрого засудили за корупцію. Політики був менеджером скандально відомої компанії Burisma, пише «Антикор».
Офіційна біографія Володимира Кабаченка майже таємна. Закінчив будівельний факультет Придніпровської академії будівництва та архітектури. У 2011 році влаштувався інженером в представництво французької компанії Beten, яка займається проектуванням вітроелектростанцій, біогазових установок, малих ГЕС і т.д. Скуповував нафтовидобувні та нафтосервісні підприємства: «Кримпаливенергосервіс», «Техноресурс», «Зонд», «Першу українську нафтогазову компанію» та фірму «Нафтогаз Гарант», яка до НАК «Нафтогазу» не має прямого відношення. Вже наявні на той момент нафтогазовидобувні компанії Злочевського – «Еско Півнич» та «Парі» – нарощують виробництво.
Права рука Злочевського – людина на ім’я Вадим Пожарський (голова правління Асоціації газодобувних компаній України). У Міністерстві екології він очолював Департамент міжнародних зв’язків. Мине ще кілька років, і в ЗМІ потраплять його листи до Хантера Байдена про те, як той міг би «використати свій вплив» та вплив свого батька для допомоги Burisma Holdings.
Але це станеться, коли Пожарський працюватиме у Burisma Group у скромному статусі радника ради директорів. А поки що до нього як керівника департаменту приходили представники французької компанії з якимось проектом будівництва вітряків. І серед відвідувачів виявляється 25-річний Володимир Кабаченко. Тоді Пожарський через Злочевського, який залишив Мінекології і повністю занурився у створення свого нафтогазового холдингу, отримує посаду заступника голови Державного агентства екологічних інвестицій України. Агентство мало стати ключовим у торгівлі квотами на викиди, а також провайдером великих іноземних інвестицій та грантових коштів за міжнародними програмами енергоефективності.
Але тут відбувається Революція гідності, і Пожарського звільняють. Він переходить у Burisma, а Кабаченко прилаштовує до «Нафтогазу» начальника відділу реалізації енергоефективних проектів. Щоб і надалі тримати під контролем гроші, які раніше йшли через агентство. Але Андрій Коболєв звільняє його.
Формально Кабаченко стає топ-менеджером з геотермальної енергетики. Цей напрямок займається, природно, Пожарським, який їздить до Європи і підписує меморандуми про взаєморозуміння. Наприклад, із італійцями. І бере із собою вірного друга.
Але геотермальна тема – лише прикриття. Чоловіки отримують вказівки від Злочевського щодо відмивання іміджу – його та компанії, у портфелі якої на той момент понад 20 ліцензій на розробку родовищ в Україні. З них майже 99% видобутку посідає природний газ. Найбільші ділянки – у Дніпровсько-Донецькому, Карпатському та Азово-Кубанському басейнах.
Бос Кабаченко Микола Злочевський робив кар’єру у нафтогазовому секторі з початку 90-х. До 2013 року його статки, за оцінками журналу «Кореспондент», досягли 238 млн доларів. Він мав чудові зв’язки в оточенні Віктора Януковича. І завдяки їм він у листопаді 2013 року вигідно продає фірмі ВЕТЕК Сергія Курченка Херсонську нафтоперевалку, оформлену на його фірму «Інфокс». А гроші від продажу виводить на офшорні рахунки Burisma Group.
Тим самим Злочевський припускається фатальної помилки – створює привід для кримінальної справи. Потім їх буде кілька: із незаконного збагачення в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків на суму близько 1 млрд. грн. і т.д.
У лютому 2014 року Злочевський залишає Україну. У Європі він активно шукає виходи на впливових персонажів, яких затягує до Ради директорів Burisma, де радником вважається наставник Кабаченко у всіх сенсах слова Пожарський.
У квітні 2014-го до Ради директорів заходить екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, а через місяць Хантер Байден, син віце-президента Джо Байдена. Водночас Burisma Group починає співпрацювати з Atlantic Council як один із спонсорів програми з енергетичної безпеки в Україні.
У травні 2015 року Burisma Group провела свій перший форум з енергетичної безпеки в Монте-Карло за підтримки князя Монако та Atlantic Council, місцем форуму було обрано яхт-клуб Монако.
Незважаючи на ці старання, на початку 2015 року Злочевський був оголошений у розшук за підозрою у незаконному збагаченні. А 17 квітня 2015 року Хантер Байден отримує від старшого товариша Кабаченка листа, який пізніше буде опубліковано в The New York Post:
«Дорогий Хантер, дякую, що запросив мене до Вашингтона (округ Колумбія) і надав можливість зустрітися з твоїм батьком і провести трохи часу в його суспільстві. Це – велика честь та задоволення». У ще одному, більш ранньому посланні Пожарський нібито запитував Хантера про те, як той міг би «використати свій вплив» на допомогу українській компанії.
Газета стверджувала, що листування отримане з ноутбука, залишеного в квітні 2019 року в ремонтній майстерні в штаті Делавер і співробітників Федерального бюро розслідувань, що потрапив до рук.
Через кілька років Burisma вдається закрити більшу частину кримінальних справ. Пожарський залишається у компанії у статусі радника і займається, за його словами, репутацією. Кабаченко ж наприкінці 2017 року йде на вільні хліби. Він реєструється як ФОП, купує на Софіївській Борщагівці квартиру площею 100 кв. м (через рік ще одну – 158 «квадратів») і формально нічого весь 2018 рік не робить.
А 2019-го опиняється у списку “Батьківщини” Юлії Тимошенко; із чуток, за суму, на яку одну з обласних організацій партії утримували півтора роки.
Всю осінь 2020 року точилася напружена робота з переоформлення газовидобувного бізнесу Миколи Злочевського на нові компанії – Serminaria Limited та Glasimo Limited, зареєстровані на Кіпрі у серпні 2020-го. На початку лютого 2021 року роботу було завершено.
Serminaria Limited належить старшій дочці Злочевського Карині, Glasimo Limited володіє молодша дочка Анна. Під нові юрособи переведено всі газовидобувні активи Burisma в Україні.
