Правоохоронці офіційно не розкривають ім’я фігуранта, однак за інформацією з відкритих джерел, підозру отримав народний депутат Олександр Качний. Йому інкримінують статтю 368-5 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення.

За версією слідства, упродовж 2020–2021 років депутат набув у власність майно, яке суттєво перевищує його фінансові можливості. Йдеться про квартиру в центрі Києва площею понад 130 квадратних метрів, вартістю понад 5,6 млн гривень, а також дорогий ремонт і облаштування цього житла, що обійшлися ще приблизно в таку ж суму. Додатково фігурує котедж із земельною ділянкою в курортному Коблевому, вартістю майже 1,7 млн гривень.

Загальна сума цих активів, за оцінками слідства, перевищує задекларовані доходи депутата на 12,7 млн гривень.

Окрему увагу слідство приділяє способу оформлення майна. Формально всі активи були записані на іншу особу, однак фактично користувався ними сам депутат. Зокрема, встановлено, що з кінця 2021 року він проживав у київській квартирі, особисто контролював ремонтні роботи та розраховувався за них готівкою.

Таким чином, за версією правоохоронців, могла використовуватися схема з оформленням майна на підставних осіб з метою приховування реального власника.

Олександр Качний є народним депутатом України IX скликання. До парламенту він потрапив у 2019 році від партії «Опозиційна платформа — За життя». Після заборони цієї політичної сили у 2022 році увійшов до депутатської групи «Платформа за життя та мир». У Верховній Раді працює в комітеті з питань бюджету.

Раніше Качний обіймав посаду голови Київської обласної ради, а також був її першим заступником. Протягом політичної кар’єри представляв різні політичні сили, зокрема Соціалістичну партію, Партію регіонів та Опозиційний блок.

Справa може стати черговим тестом для антикорупційної системи, адже йдеться про діючого депутата і значні суми, походження яких викликає запитання.

“Антикорупційна правда”

Сообщение 13 мільйонів «зайвих»: у чому підозрюють Олександра Качного появились сначала на Антикорупційна правда.

Походження та політична орієнтація

Джавід походить з харківської афганської діаспори та добре відомий як активний прихильник «русского мира». Він входить до орбіти впливу Віктора Медведчука — ключового провідника російських інтересів в Україні, який нині перебуває під слідством за державну зраду. Саід Джавід не приховує своєї проросійської позиції — і саме це робить його особливо небезпечним у прифронтовому Харкові. Його політична діяльність системно працює на підрив українського суверенітету та на зміцнення впливу держави-агресора в регіоні.

Розкішне життя і сумнівні статки

Джавід демонструє розкіш так, ніби живе не у воюючій країні, а на курорті для мільйонерів: дорогі авто, екзотичні подорожі, приватний звіринець зі справжнім левом, якого він розкатує по Харкову для «ефектних фото». Його Instagram — глянцевий альбом марнотратства. Та от джерела цього багатства викликають чимало запитань.

Журналісти з’ясували, що звання генерал-майора Джавід купив приблизно за 200 тисяч доларів — не проходивши служби, не воюючи та не маючи жодного стосунку до армії. Корупційний фейк-«генерал» — ще одна ланка в ланцюгу тіньових оборудок.

Рейдерські напади та кримінальні зв’язки

Однією з головних «спеціалізацій» Джавіда є організація рейдерських захоплень бізнесу. Він використовує політичний вплив, корумповані зв’язки та підтримку силових структур. Його постійний партнер — Сіддік Хваджа (Дарбари), також представник афганської діаспори, якого в Харкові добре знають як шахрая. Схема проста: Хваджа входить у довіру підприємцю, пропонує спільну справу, отримує гроші й зникає. Потім у гру заходить Джавід з «тітушками» та підконтрольними силовими групами — і бізнес переходить у їхні руки.

Для силового тиску та залякування використовується ядро колишніх бойовиків «Оплоту» — забороненої проросійської структури, що діяла у Харкові до 2014 року. Її засновник Євген Жилін утік до Москви, але його прибічники залишились і нині працюють на Джавіда. Вони навіть не приховують очікувань «приходу російських військ», відверто висловлюючи окупаційні настрої.

Політична активність і загроза безпеці

Попри те, що ОПЗЖ офіційно ліквідована як антиукраїнська структура, Джавід не зник із політичного життя. Навпаки — продовжує спроби впливати на процеси в місті й просувати проросійські течії. Його контакти з російськими спецслужбами та кримінальними угрупованнями формують реальну загрозу безпеці держави, особливо у прифронтовому Харкові.

Роками Харків був містом, де проросійські сили почувалися вільно. Та після повномасштабного вторгнення багато хто нарешті побачив справжню ціну такої «лояльності». Але Джавід зі своїм оточенням і далі діє майже безкарно — користуючись корупцією, політичними дірками та відсутністю рішучих правоохоронних кроків.

Висновок

Саід Джавід — це не просто корупціонер або місцевий кримінальний діяч. Це приклад внутрішнього ворога, який у воєнний час може завдати не меншої шкоди, ніж зовнішній. Українські силові структури мусять нарешті знешкодити мережу, що працює на користь держави-агресора. А суспільство має вимагати очищення влади від таких проросійських елементів — інакше ризики для країни залишатимуться критично високими.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Саід Джавід: проросійський ексдепутат і загроза для прифронтового Харкова появились сначала на Антикорупційна правда.

Один із таких — Володимир Скоробагач, колишній заступник голови Харківської облради, якого НАБУ звинувачує у завданні “Укренерго” збитків на понад 58 мільйонів гривень. Поки держава воює, він відпочиває на Лазуровому узбережжі, насолоджується сімейними прогулянками й спортивними перегонами сина.

За версією слідства, у 2022 році Скоробагач через підконтрольні компанії — ТОВ “Паверсток”, ТОВ “Оптима-Прайс”, ТОВ “Наша енергетична компанія” та ТОВ “Мідбор” — провернув аферу з купівлею електроенергії. Кошти, які мала отримати держава, були “розчинені” через фіктивні фінансові структури і легалізовані через болгарські рахунки.

Ключова фігура у схемі — Ірина Хасьянова, бізнес-партнерка дружини Скоробагача Вікторії. Разом вони володіють компаніями “Сигма-ЛК”, “Містер Стейк” та “Харківський м’ясопереробний завод”. Саме через ці фірми проходили тіньові потоки.

Ще одна персона у справі — колишня модель і “Королева України-2018” Яна Лаурінайчуте, яка фігурує як засновниця “Оптима-Прайс”. Під час обшуків детективи вилучили печатки з її ім’ям і підписом “В. Скоробагач — директор”.

Лаурінайчуте нині мешкає у Дубаї, де володіє інвестиційною компанією, пов’язаною з ринком елітної нерухомості. Її онлайн-профілі підтверджують життя в ОАЕ, а в ЗМІ згадується, що вона купувала нерухомість у самого Скоробагача.

Серед документів, вилучених під час обшуків у Києві, слідчі знайшли печатку Frendisk Holdings Limited (BVI) — компанії, пов’язаної з депутатом Харківської облради від забороненої ОПЗЖ Володимиром Юрковим.

Дружина ексчиновника Вікторія Скоробагач також фігурує у справі про “конвертаційний центр”. Її компанія “Лалсат Інтернаціональ Україна” підозрюється в участі у схемах відмивання грошей через фіктивні фірми.

Попри всі звинувачення, родина Скоробагачів веде безтурботне життя. Їх бачать у Монако, Сен-Тропе, на трасах європейських картингових змагань.

Дочки ексчиновника також не пасуть задніх. Карина Дегтяр, дочка від першого шлюбу, мешкає у Франції, а Марія Скоробагач — у Лондоні. Марію навіть штрафували в Україні за нетверезе водіння під час комендантської години, коли вона “каталася нічним Харковом”.

Нині справа щодо організованої групи Скоробагача передана до суду. Питання лише одне — чи дістане українське правосуддя чергового “втікача з Лазурки”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Монако, спорткари і трюфелі під час війни: як родина харківського ексчиновника Володимира Скоробагача живе на широку ногу, поки НАБУ рахує мільйони збитків “Укренерго” появились сначала на Антикорупційна правда.

Скандал вибухнув після затримання у порту «Південний» суховантажу ALAA M під прапором Палау. На борту — понад 5,5 тисяч тонн сої сумнівного походження на суму близько 2 млн доларів. Обшуки на судні та в офісі ТОВ «Алтекс групп», яке організувало експорт, підтвердили: перед нами не випадкова оборудка, а відпрацьована схема, яка лише за липень завдала Україні понад 200 мільйонів гривень збитків.

У махінаціях фігурують не лише Едельман та Колівер, але й його заступники Володимир Алєксєєв та Віталій Зварич. За попередніми даними, усі вони діяли як справжнє ОЗУ, яке займалося нелегальним експортом сільгосппродукції.

Схема була простою, але нахабною: подавали декларації в режимі “переробка за межами митної території”. Формально соя прямувала в ОАЕ, але реального виробництва там не існувало. Насправді ж вантаж ішов у Єгипет, а з кожної тонни вивезеного товару чиновники клали собі у кишені відкат. Подейкують, що свою частку мав і голова Держмитслужби Сергій Звягінцев, який досі не спромігся публічно відреагувати на скандал.

Та найбільший цинізм у тому, що затримане судно ALAA M виявилося власністю самого Едельмана. І це ще не все — воно вже “світилося” в окупованому Севастополі. 7 липня корабель вийшов із кримського порту та попрямував у румунську Суліну, що прямо вказує на ймовірну співпрацю з російською стороною. Тут ми говоримо вже не лише про контрабанду, а й про можливу колаборацію з ворогом.

Едельман добре відомий у журналістських розслідуваннях. Його «Південна Пальміра» свого часу заробляла на схемах із розмитненням авто в Одесі. За “швидкі” послуги брали по 1200 доларів з машини, коли інші компанії просили удвічі менше, але дотримувалися процедури. Швидкість Едельмана пояснювалася просто — махінаціями із заниженою митною вартістю.

Депутат, який давно не з’являється на засіданнях міськради, демонструє ще одну рису: відданість московському патріархату. І це на тлі війни з росією.

Олександр Едельман — яскравий приклад того, як “п’ята колона” продовжує паразитувати на державі, вивозити ресурси за кордон і, ймовірно, співпрацювати з окупантом. Чи поставить крапку правоохоронна система, чи знову спустить справу на гальмах — покаже найближчий час.

“Антикорупційна правда”

Сообщение “Сіра” соя, мільйонні збитки та зв’язки з окупантами: як депутат Олександр Едельман вивозить Україну по зернині появились сначала на Антикорупційна правда.

Сообщение СБУ викрила чинного нардепа Федора Христенка в зв’язках з Росією появились сначала на Антикорупційна правда.

Депутат Київради Олександр Плужник, що входить до депутатської групи “Платформа за життя та мир” (“тиха гавань” для вихідців з ОПЗЖ), потрапив у об’єктив розслідувачів. В його родини знайшли майна приблизно на 6 млн доларів: йдеться і про елітний маєток біля озера, і про 11 квартир у престижних районах Києва й Одеси, і про престижні автомобілі та близько тисячі квадратних метрів комерційної нерухомості. Втім, у декларації самого депутата порожньо: там вказані лише будинок і ділянка у Кременчуці, орендоване авто та мотоцикл.

Талановиті доньки й дружина-бізнеследі

Про майно чергового “бідолахи” з Київради йдеться у розслідуванні від hromadske.

Його журналісти з’ясували, що депутат Олександр Плужник мешкає в елітному котеджному містечку у Старих Безрадичах під Києвом. Цей маєток записаний на старшу доньку, Дарʼю Плужник. І так сталося, що це – єдине майно родичів, що відображено в декларації: доньки повнолітні, а дружина — вже “колишня”. Будинок фахівці оцінили у понад 1 млн доларів, причому Дар’я купила його ще у 2012-му, коли їй було трохи за 20 років.

Крім того, старша донька Плужника володіє трьома квартирами в престижних районах Києва, зокрема у елітних “Новопечерських Липках”, загальною площею понад 300 “квадратів”. Також на неї записані апартаменти в одеському ЖК “Коста Фонтана” та комерційне приміщення у столичному “Французькому кварталі”. Сама ж талановита донька отримувала освіту у Британії, працювала в лондонському ювелірному бутику, займалася акторством і має кваліфікацію інструктора з йоги.

Молодша донька, Анна Вітько, також має коштовне майно: три квартири у “Новопечерських Липках” (загалом на 395 кв.м), два комерційні приміщення в Києві, квартиру в Одесі та автомобіль BMW X7 2019 року вартістю 76 тисяч доларів. Вона виїхала за кордон, а до цього розвивала у Києві власний бренд одягу.

Значні активи записані й на Тетяну Плужник, колишню дружину депутата. Йдеться про три квартири, три комерційні приміщення, гараж у Києві й автомобілі преміумкласу — Porsche Macan та BMW. З 2022 року вона зареєструвала підприємницьку діяльність і розвиває власний бренд одягу люкс-сегменту.

Наконсультував: що каже сам Плужник про доходи

Сам депутат походить з міста Кременчук у Полтавській області. Там він з середини 90-х працював в УБОЗі. Але розквіт кар’єри припав на часи Віктора Януковича: за нього Плужник очолив Управління з боротьби з організованою злочинністю у Києві.

А вже звільнившись з правоохоронних органів, упродовж 2016-2019 років, обіймав посаду радника голови “Київміськбуду”. 2020 року став депутатом Київради від ОПЗЖ і зміг зберегти мандат, доєднавшись до групи “Платформа за життя та мир”.

Прикметно, що в декларації у Олександра Плужника не так вже й порожньо: протягом 2020-2023 років депутат Київради задекларував близько 20 млн грн доходу від підприємницької діяльності. Джерело цих надходжень він пояснив журналістам одним словом: “Консультування”.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Київський депутат-мультимільйонер Олександр Плужник ховає мільйони: елітна нерухомість, бізнеси та дорогі авто переписані на доньок та ексдружину появились сначала на Антикорупційна правда.

У жовтні 2024 року видання писало про те, що Вадим Столар почав будівельний бізнес у Дубаї. Там він разом із колишнім заступником Київської міської державної адміністрації Дмитром Давтяном зареєстрував фірму Enso investment, яка планує будівництво двох багатоповерхівок у респектабельному районі з видом на найбільш значущі будівлі цього Емірату. Назва фірми співзвучна із українською будівельною компанією Enso, яка реалізовує в Києві три будівельні проекти, активності на яких від початку повномасштабного вторгнення не спостерігається.

На відміну від столичних забудов, на дубайських ділянках Столара активність почалась. Якщо місяць тому земельні ділянки фактично залишались пустими, то зараз на одній із них з’явилася будівельна загорожа, що може свідчити про початок будівельних робіт.

На профільних сайтах з продажу нерухомості в Дубаї почали з’являться перші дані про будинки Enso, в тому числі і ціни. Так, квартири в проєкті Enso Jade продають від 1 млн 450 тис дирхамів, що за актуальним курсом валют складає близько 400 000 доларів. Потрібно враховувати, що це ціна за найдешевшу однокімнатну квартиру в будинку Enso. Вартість великої трикімнатної в ньому ж точно перевалить за 1 млн доларів.

Брокерські дубайські компанії повідомляють, що будівництво Enso Jade мало початись в серпні 2024 року та завершиться влітку 2026-го. Тобто компанія Столара планує за два роки завершити проект та заселити жильців.

Водночас українські проєкти Enso просуваються на так обнадійливо. На форумах інвестори ЖК «Poetica» обговорюють, що будинки комплексу, які вже збудовані, не підключені до води, а отже, ремонти розпочинати неможливо.

Офіційно головою Enso в Україні є Раміль Мехтієв, і на форумах інвестори активно обговорюють те, «скільки бабла за останні 2-3 місяці він влив у замовні статті». Ймовірно, що платив він за них не з власної кишені, адже його зв’язки вивели журналістів з одного боку на Віктора Медведчука та Вадима Столара, а з іншого – на Офіс Президента та «95 квартал».
Згідно з реєстрами, Раміль Мехтієв є засновником та керівником низки фірм і фондів. Серед них Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Стандарт інвестментс груп». З квітня 2021-го по квітень 2022 року засновниками цього фонду також були Артем Колюбаєв та Ельнур Мехтієв.

Другий, як можна здогадатися, це брат Раміля Мехтієва. Він же в грудні 2023 року був позаштатним радником Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Метою діяльності НКЦПФР є «створення, шляхом своїх регуляторних і наглядових функцій, умов для належного та ефективного функціонування ринку цінних паперів, забезпечення грошовим капіталом потреб економіки країни шляхом створення механізму акумулювання, розподілу та перерозподілу фондів коштів від особи, яка володіє вільними інвестиційними ресурсами до особи, якій необхідні такі ресурси для розвитку, створення умов для становлення потужних внутрішніх інвесторів та забезпечення захисту прав інвесторів». Тобто фактично Ельнур Мехтієв має працювати на захист інвесторів, які вклали гроші в будівництва в тому числі компанії Enso, що керується його братом, але це є повним конфліктом інтересів.

Куди цікавіша особа Артема Колюбаєва. Він є кіношним бізнес-партнером голови Офісу Президента Андрія Єрмака. Разом вони фінансували декілька кінострічок ще до приходу Єрмака в політику.

З 2019 року Колюбаєв був засновником ТОВ «Компанія з управління активами «Ессетс файненшл груп». Ця фірма фінансувала деякі будівельні проекти Enso і має з компанією Столара чималі зв’язки. Колюбаєв залишався в структурі «Ессетс файненшл груп» до січня 2024 року. Разом із ним співзасновником був Олександр Дев’ятко.

Як повідомляли раніше журналісти, Олександр Дев’ятко також був підписантом договорів на продаж квартир Enso через фонд «Апеліот» Артема Колюбаєва і фонд «Ево інвест». Останній із вересня 2021 року по сьогодні очолює громадянин Естонії Олексій Чулец, через фірми якого Віктор Медведчук постачав бітум з Росії в Україну.

У минулому керівником «Ево інвест» був такий собі Олексій Прокопенко. Він же свого часу керував фондами «Стрім інвестмент» та «Стрім інвест» (останню фірму варто запам’ятати, про неї ще буде згадка. – Ред.). Перший прямо записаний на дружину Вадима Столара Інну Майструк, другий –  пов’язаний із його бізнес-партнером Сергієм Турчіновим.

Складна схема зв’язків доводить, що в будівельній фірмі Enso тісно переплелися інтереси Вадима Столара і товариша по бізнесу голови Офісу Президента Артема Колюбаєва. Брати Мехтієви в цій історії потрібні, скоріше за все, просто для запису в реєстрі, а також для впливу на Комісію з цінних паперів.

Частина компаній Колюбаєва-Мехтієва зареєстрована за адресою м. Київ, вулиця Срібнокільська, 22. Зокрема, це Фонд «Стандарт інвестментс груп», Фонд «Апеліот», Фонд «Голдман», Фонд «Фіндіс» (раніше «Квантор проджект») та ТОВ «7 ПІКЧЕРЗ».

«7 ПІКЧЕРЗ», як можна здогадатись із назви, займається виробництвом фільмів. Разом із Колюбаєвим компанією керує Сергій Кравець. Він колишній виконавчий продюсер Студії «Квартал-95» та чоловік найближчої подруги родини Президента України Володимира Зеленського – Олени Кравець.

Отже, в одному офісі в Києві зібрались фонди, що інвестують у будівельний бізнес Столара, кінопродюсери, наближені до Офісу Президента і… ще щонайменше одна компанія, яка має прямий зв’язок із Віктором Медведчуком.

Ідеться про ТОВ «Академ-клуб». Серед її засновників є кіпрська Pilawer Limited, яка, за даними міжнародної групи журналістів-розслідувачів, належить куму Путіна. «Академ-клуб» є учасником договору на довгострокову оренду 40 гектарів землі на столичних «Осокорках», де планується будівництво житлового комплексу. Як нещодавно повідомляли журналісти, активи Медведчука в компаніях, які орендують ці землі, поступово почали переходити до Вадима Столара, хоча повинні бути під арештом за рішенням суду.

Якщо ви думали, що 40 гектарами інтереси Столара, Медведчука та неочікувано товариша голови Офісу Президента Артема Колюбаєва обмежилися, то це не так. У травні 2024 року Київська міська рада відправила на розгляд Комісії проект рішення про поновлення договору оренди для ПрАТ «Київрибгосп» земельної ділянки в Голосіївському районі столиці. Там планується будівництво, експлуатація та обслуговування офісних і торгово-розважальних комплексів з об’єктами соціального й оздоровчого призначення.

Ідеться до 66 гектарів землі з виходом до водойми. За даними реєстрів, «Київрибгосп» входить до сфери інтересів групи сина колишнього мера Києва Леоніда Черновецького – Степана та одного із ексзаступників голови КМДА Дениса Басса. Однак, станом на другий квартал 2024 року однією з компаній-засновниць «Київрибгоспу» є інвестиційний фонд «Стрім інвест». Серед його керівників був згаданий раніше Сергій Прокопенко, який також працював у фонді, що прямо належить дружині Вадима Столара Інні Майструк.

Фактично Київрада, пролонгуючи договір оренди, хоче дозволити компаніям Черновецького та Столара забудувати 66 гектарів столичної землі офісними та розважальними комплексами.

Вищеописані схеми та зв’язки доводять спільність інтересів проросійського депутата Вадима Столара та людей, пов’язаних з Офісом Президента і «95 кварталом». Можливо, саме це і є причиною того, чому Столар залишається народним депутатом попри продовження бізнесу із державним зрадником Віктором Медведчуком. Водночас запасним аеродромом для себе Столар обрав Дубай, де його компаньйоном виступає колишній заступник мера Києва Дмитро Давтян. Враховуючи активність на дубайських будівництвах і водночас ухвалення відповідних рішень в інтересах Столара в Україні, можна констатувати, що справи в нього йдуть дуже непогано.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Вадим Столар, Віктор Медведчук, Дубай і «95 квартал»: які зв’язки допомагають проросійському нардепу зберігати депутатський мандат появились сначала на Антикорупційна правда.

23 серпня для того, щоб запобігти можливим протиправним діям, а простіше кажучи – втечі Дмитрука, за інформацією співрозмовників УП у правоохоронних колах, Державне бюро розслідувань встановило зовнішнє спостереження за ним.

Авто депутата перебувало на парковці готелю «Fairmont». Сам він, за інформацією джерел УП у правоохоронних органах, отримав сигнал, що злочин, в якому його от-от «запідозрять», легший, ніж той, який він скоїть у разі, якщо незаконно перетне кордон. Але на той момент у Дмитрука, схоже, вже був готовий не надто складний, але, як виявилось, напрочуд ефективний план.

За інформацією правоохоронців, Дмитрук через додаток викликає таксі та просить водія очікувати впритул до виїзду з підземного паркінгу готелю. При цьому телефон депутата залишається в готелі.  З таксі він пересів у інше авто. За кермом Camry, яка вивозила Дмитрука з Києва, перебував громадянин Крохмаль Володимир Миколайович – помічник на громадських засадах народного депутата від ОПЗЖ Суто Мамояна.

Далі за допомогою камер спостереження правоохоронці відстежили шлях Крохмаля з пасажиром Дмитруком, які подорожували разом майже 5 годин в напрямку Одеси з 12:40 до 16:40. При цьому весь цей час Дмитрук начебто перебував без засобів зв’язку і просив у водія телефон, щоб подивитись новини.

Українська правда звернулася до народного депутата Суто Мамояна по коментар, в якому депутат повідомив:  «Він в мене просто як колега попросив машину, щоб відвезти його в Одесу. Бо він турбувався за своє життя. І не хотів їхати на своїй».

Також депутат Мамоян підтвердив, що правоохоронці досі не звертались до нього з питаннями щодо допомоги Дмитруку з утечею та відносно нього і досі не проведено жодних слідчих дій.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп Суто Мамоян допоміг Артему Дмитруку втікти за кордон появились сначала на Антикорупційна правда.

“Щонайменше 54 депутати Верховної Ради IX скликання отримали підозри у кримінальних злочинах. Такими є дані лише від НАБУ. Фактично це кожен восьмий обранець. Водночас ДБР розслідує справи щодо 19 нардепів, яким було повідомлено про підозру. І це не враховуючи проваджень СБУ, Офісу генпрокурора та інших правоохоронних органів”, – ідеться в повідомленні.

Повідомляється, що точна кількість і прізвища нардепів, яких підозрювали у вчиненні кримінальних правопорушень,  невідомі, оскільки ім’я особи, підозрюваної у скоєнні злочину, не може бути оприлюднене до вироку суду.

Рух ЧЕСНО зібрав із відкритих джерел інформацію про 42 нардепів, щодо яких є підозри у кримінальних правопорушеннях від початку роботи Верховної Ради IX скликання. Серед них представники усіх парламентських фракцій та груп, окрім Голосу. Найбільше підозр отримали депутати від Слуги народу та нині забороненої ОПЗЖ, – йдеться далі в повідомленні.

За даними, зібраними рухом Чесно, 12 нардепів IX скликання мають підозри у злочинах проти нацбезпеки. Найбільше серед них представників забороненої проросійської партії ОПЗЖ, але є двоє і від Слуги народу, а також самовисуванець Андрій Деркач.

Зазначається, що всі 12 перелічених депутатів мають підозри в держзраді, а дехто одночасно підозрюється у посяганні на територіальну цілісність України, колабораціонізмі та намірах повалення влади.

Вісім імовірних зрадників уже втратили депутатські мандати, а п’ятеро ще й позбавлені українського громадянства. Але Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов та Олександр Дубінський залишаються чинними нардепами, незважаючи на підозру й перебування в СІЗО.

Повідомляється також, що п’ятий президент і лідер партії ЄС Петро Порошенко отримав підозру в державній зраді і сприянні діяльності терористичної організації у справі щодо постачання вугілля з окупованого Донбасу.

“До слова, у 2021-му суд зобов’язав ДБР відкрити справу про можливу держзраду чинного президента Володимира Зеленського через “справу вагнерівців”. Однак у цьому матеріалі йдеться лише про нардепів Верховної Ради України”, – зазначено в повідомленні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Не менше 54 нардепів отримали підозри у скоєнні злочинів появились сначала на Антикорупційна правда.

У 2023 році гігант ринку нерухомості столиці України “Київміськбуд” потрапив у гучний скандал, а з ним – і його керівник Ігор Кушнір.

Чому саме стільки уваги саме цьому підприємству і його керівникові, адже це не одна містобудівна організація? А все тому, що це найбільший будівельний холдинг, 80% акцій якого належить громаді Києва.

Тож влітку 2023 року наглядова рада та правління “Київміськбуду” вирішили провести аудит компанії із залученням однієї з провідних міжнародних аудиторських фірм. Ігор Кушнір був відсторонений від роботи, а пізніше він подав заяву на звільнення та написав про це на своїй сторінці у Facebook.

“Київська міська рада ухвалила звіт тимчасової контрольної комісії з питань перевірки діяльності “Київміськбуду”. Вважаю це остаточною крапкою над “і”, яка знімає будь-які питання щодо правомірності діяльності менеджменту та ситуації в компанії в цілому…

… Я очолив “Київміськбуд” рівно 12 років тому. І сьогодні, аби уникнути маніпуляцій та пересудів, мною прийнято рішення піти з посади Голови правління – президента “Київміськбуду”, якій я присвятив значну частину свого життя”, – йшлося у повідомленні.

Поїздки за кордон з довідкою про інвалідність

Попри перевірки та обшуки, Ігор Кушнір ще у травні 2023 року вільно виїхав за кордон, адже має довідку про інвалідність. Отже, поки поліція шукала розтрачені кошти, виділені для фінансування програми “Економічного та соціального розвитку міста Києва 2021-2023”, екскерівник відпочивав та піднімався на Еверест.

Про що також повідомив у Facebook. “Мене не треба жаліти, але ніколи не думав, що доведеться у виправдальному тоні говорити про свої діагнози. Так, у мене рак, я інвалід, і з ним я піднявся на Еверест. Виїжджав за кордон я також на законних підставах. Залишу це на совісті хайпожерів: бережіть себе та нехай вам ніколи не доведеться дізнатись, що таке онко”, – заявив він.

Проте Кушнір не назвав суму, яку він витратив на сходження. А це ні мало ні багато – 75 тис. доларів США з людини. Тобто, поки пересічні українці збирали кошти на необхідне для Збройних сил України, Ігор Кушнір з дружиною Оксаною розважався за 150 тис. доларів США.

До речі, сьогодні його сторінка у Facebook чомусь недоступна. Він відсутній у друзях навіть у соціальних мережах свого сина Іллі.

Але це був не перший перетин кордону Кушніром. Ще будучи на посаді голови правління “Київміськбуду”, він не раз відвідував Європу. За дослідженням колег-журналістів із Bihus, 27 лютого 2022 року Кушнір виїхав з України до Угорщини через пункт пропуску Вилок. І це за три дні після початку повномасштабного вторгнення. Пан Ігор залишався за кордоном до середини квітня.

Проте після повернення до України за півтора тижні він знову виїхав за кордон. Пізніше він також виїжджав з України у травні, червні та липні. Загалом з початку вторгнення росії у лютому 2022 року Кушнір перебував за кордоном 240 днів, що становить 8 місяців загалом.

Тобто у 2022 році, коли усі працювали на армію, а на офіційній сторінці “Київміськбуду” писалися патріотичні гасла про допомогу,

керівник організації більшу частину року перебував за кордоном – і не у волонтерських справах.

Щодо своїх статків, то Кушнір стверджує, що протягом багатьох років займався бізнесом, який після приходу до “Київміськбуду” передав дружині. Це саме збіглося з тим часом, коли його дружина Оксана стала власницею розгалуженої мережі будівельних компаній. Але компанії переважно чомусь мають реєстрацію на Кіпрі, у Литві та на Британських Віргінських островах.

Цікаво, що бізнес-партнерами багатьох з них є особи, які мають близькі зв’язки з забороненою “ОПЗЖ”, зокрема Віктором Медведчуком, який є кумом президента росії.

Отож, розберемося, чим же володіє Оксана Кушнір і з ким водить дружбу

Дружина Ігоря Кушніра Оксана є громадянкою України, яка має паспорт і прописку на Кіпрі і виступає як кінцевий бенефіціар у литовській компанії Baltijos Gildija. Хоча, як відомо, законодавство України не передбачає можливості подвійного громадянства. До речі, “відповідно до статті 4 Конституції України, в Україні існує єдине громадянство. А відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України “Про громадянство України”, добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для втрати громадянства України”, – говориться в офіційному роз’ясненні Державної міграційної служби України.

Ця компанія займається комерційною нерухомістю та володіє бізнес-центрами Link та Core у місті Вільнюс. Будувала бізнес-центр Link литовська компанія UAB Baltijos Gildija. Початок цього проєкту датується 2016 роком, коли литовська компанія UAB Mavlada стала засновником UAB Baltijos Gildija, як це вказано у литовському реєстрі. У 2017 році до співзасновників Baltijos Gildija доєдналася кіпрська компанія Koksi Holding Ltd. І тут дуже цікаво. Володимир Кравець є власником Mavlada, тоді як власниця Koksi Holding Ltd – Оксана Кушнір, дружина керівника ПАТ “ХК “Київміськбуд”. І уже кінці 2020 року Koksi Holding залишилася єдиним засновником компанії Baltijos Gildija.

Варто також зазначити, що Володимир Кравець – син Андрія Кравця, колишнього керівника “Межигір’я”. У 2020 році був обраний депутатом Київської міської ради 9-го скликання від партії Медведчука “Опозиційна платформа – За життя”.

Компанія Koksi Holdings LTD, що належить Оксані Кушнір, є одним з бенефіціарів інвестиційного фонду “Ковернот”,

який разом з іншим інвестиційним фондом “Хантер” у 2023 році стали співвласниками ТОВ “Капітал-Схід”.

Тож, як бачимо, Оксана Кушнір є офіційним партнером Павла Якубенка, який керував “Трускавецькурортом” і санаторіями на Львівщині, що мали зв’язки з політиком Юрієм Бойком. Син Павла Якубенка Володимир працював у НАК “Нафтогаз України” за керівництва Юрія Бойка, тоді як обидва Якубенки були членами наглядової ради ПрАТ “Трускавецькурорт”.

Але і це ще не все. Серед суб’єктів, які 19 лютого 2021 року опинилися під санкціями Ради національної безпеки і оборони України, була компанія Klodius Investments Limited. Ця компанія зареєстрована на Британських Віргінських Островах та є власністю громадянки Кіпру Оксани Кушнір.

Цікавим фактом є те, що 18 лютого, саме у день перед підписанням санкційного списку Президентом України, компанія Klodius Investments Limited вийшла з числа акціонерів двох будівельних компаній: ТОВ “БУД-ПРОЕКТ ГРУП”

та “ІНВЕСТКОНСАЛТИНГ-до”.

Новим власником компанії “ІНВЕСТКОНСАЛТИНГ-до” стала компанія “МЕДАЛІОН ІНТЕРНЕЙШЕНЛ КО”, кінцевим бенефіціарним власником якої є Оксана Кушнір.

Щодо ТОВ “БУД-ПРОЕКТ ГРУП”, то з 16 до 18 лютого склад її власників також зазнав раптових змін.

За інформацією Bihus.Info, Оксана Кушнір володіє віллою на Лазурному узбережжі, яка вартує майже 20 мільйонів євро.

Розташована вона у містечку Вільфранш-сюр-Мер, неподалік Ніцци. Вілла під назвою Cayo має площу 850 квадратних метрів і складається з 6 спалень з особистими ванними кімнатами, великої вітальні, винного погребу та просторої кухні. Маєток розташований на закритій території площею понад 5 000 квадратних метрів і оснащений басейном з панорамним видом на море, великим садом і гаражем на 8 автомобілів.

Процес придбання цієї вілли розпочався у 2019 році, коли кіпрська компанія Оксани Кушнір Koksi Holding уклала угоду про купівлю французької фірми SCP Cayo, на яку була зареєстрована вілла. Фінальний етап оформлення відбувся навесні 2020 року. Французькі рієлтори оцінили вартість маєтку в 20 мільйонів євро.

Успішні діти Ігоря Кушніра

Проте не лише дружина Ігоря Кушніра володіє будівельним бізнесом. Знайомтесь: на знімку – донька Кушніра Дар’я, яка проживає у Лондоні та активно подорожує світом.

У травні вона разом з подругами провела відпустку на приватній віллі, але не сімейній. Але вона може собі дозволити таку розкіш. І далеко не тому, що батьки мають кошти. Дар’я є одним з кінцевих бенефіціарів британської компанії Alliance 1903 LTD, яка була зареєстрована в Лондоні наприкінці 2022 року. За даними з британського реєстру, ця компанія також займається розвитком нерухомості.

Син Ігоря Кушніра Ілля зараз проживає у Києві. Він депутат Київради і балотувався від УДАРу у Голосіївському районі під номерами 10 та 11 у загальному списку.

І коли Уповноважена з прав людей із інвалідністю Леся Петрівська склала мандат, то наступним за списком увійшов кандидат Ілля Кушнір.

В декларації за 2023 рік молодий депутат реєструє 2 мільйони 400 тисяч доларів, 2 мільйони 268 тисяч євро, 15 мільйонів гривень.

Як пишуть відкриті джерела, під час перших двох “воєнних” засідань Київради, тобто під час спроб захоплення столиці, Ілля Кушнір був відсутній. Його присутність вперше була зафіксована під час поіменного голосування 15 квітня. Після цього він рідко відвідував засідання: з 17 проведених засідань у період з 24 лютого до 31 грудня 2022 року депутат з’явився лише на 8.

Щоправда, нині ледь не кожне засідання Київради Ілля Кушнір показує на своїй сторінці у Facebook.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Вілла у Франції та бізнес з ОПЗЖистами: секрети родинних статків колишнього керівника “Київміськбуду” Ігоря Кушніра появились сначала на Антикорупційна правда.

Олександр Качний обирався в парламент від забороненої нині “Опозиційної платформи – За життя”. Інформацію про коштовний подарунок від тещі він вніс у свою електронну декларацію за 2022-й. В коментарі Bihus.Info нардеп заявив, що батьки його дружини продали свій будинок, а виручені гроші подарували доньці. Окрім того, тесть нардепа нібито займався підприємницькою діяльністю, тож “мав можливість мати нерухомість”.

Попри таку можливість, теща та тесть нардепа мешкають у старій п’ятиповерхівці на київській Дарниці.  Сама 87-річна пенсіонерка заявила, що “дарували може і більше”, бо нібито займалися бізнесом. Втім, на уточнююче питання про підприємницьку діяльність жінка відповіла, що все життя працювала бухгалтеркою і попросила більше її не турбувати.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп Олександр Качний легалізує гроші завдяки тещі на пенсії появились сначала на Антикорупційна правда.

Причина в тому, що «куратори» Датій мають дуже сильний вплив на все, що відбувається зараз у Податковій. Це колишні поліцейські Сергій Вязмікін та Ігор Купранець і їхній компаньйон із забороненої «Опозиційної платформи – За життя» Ігор Абрамович, пише problematic.

Прізвища Вязмікіна та Абрамовича на слуху через розслідування «Батальйон Монако», адже цю парочку помітили на Сен-Жан-Кап Ферра. Журналісти з’ясували, що колишній в.о. начальника департаменту захисту економіки Національної поліції та ексдепутат від ОПЗЖ мешкають на спільній віллі.

Через це розслідування ДБР навіть відкрило справу щодо законності перетину кордону всіх учасників «батальйону Монако». Проте за рік жодних новин із цього приводу так і не чутно.

А от розмови про те, за рахунок чого Вязмікін та Абрамович можуть собі дозволити відпочинок в Монако, якраз були. Одразу після затримання та обшуків у любительки елітки з Київської податкової, у Верховній Раді відбулось засідання Тимчасової слідчої комісії щодо корупції в ДПС.

На ньому окремо заслухали журналіста Юрія Бутусова, який мовою цифр пояснив, на яких незаконних схемах найбільше наживаються податківці. За його словами, основа – це блокування податкових накладних, що повністю унеможливлює роботу підприємств. Розблокувати їх можна тільки за рахунок хабара.

Причому блокування відбувається мало не для половини всіх зареєстрованих компаній, які проходять перевірку.

Інша тема крутиться у департаменті акцизів, який за останній час розправив свої крила як Атлант. Саме в цьому контексті Бутусов і називає прізвища Вязмікіна, Абрамовича та колишнього начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України Ігоря Купранця.

Останній оскандалився ще у часи керівництва МВС Арсеном Аваковим. Йому приписували і незаконне збагачення, і причетність до фірм, які вигравали підряди на охорону портів, і постійне доїння бізнесу. Департамент захисту економіки в Поліції – це щось на кшталт скандального «відділу К» в СБУ.

По суті обидві ці установи повинні боротися з корупцією та захищати бізнес, а насправді можна тільки пригадати, як СБУшник Демчин записував свої квартири, машини та статки, зароблені за рахунок «роботи з бізнесом», на громадянську дружину.

Купранець працював в структурах МВС з кінця 90-х і вважається «ідейним засновником Департаменту захисту економіки», як пафосно повідомляє його сторінка у Вікіпедії. Однак, пропрацювавши в міністерстві до 2019 року він запам’ятався хіба що незадекларованими автівками, подарованою квартирою та незаконним бізнесом дружини у Чорнобильській зоні.

За даними ЗМІ, Купранець за часи роботи в МВС встиг зблизитися з Сергієм Вязмікіним, у якого був начальником. У «Департаменті кошмарення бізнесу», як його жартівливо називають, вони встигли напрацювати непогану базу підприємств, з яких продовжують «кормитися». Водночас, з 2019 року до їхнього угрупування приєднався ще один член – вже колишній депутат від проросійської ОПЗЖ Ігор Абрамович. Він же був членом Податкового комітету Верховної Ради, куди його люб’язно запросив голова цього комітету та особистий товариш Данило Гетманцев.

Приблизно в цей час тріо переключилось на роботу з акцизними товарами. За даними аналітиків та представників парламенту, сірий ринок тютюнових виробів минулого року досяг свого піку та почав складати більше 20%. Про те, що відбувається з нелегальним алкоголем, годі й говорити. Якщо Ігоря Абрамовича більше пов’язують із сигаретами, то Сергія Вязмікіна з алкоголем через його тестя Олександра Сітака.

Дружина Вязмікіна Оксана походить із заможної родини аграріїв Житомирщини. Вона очолює ТОВ «Перша українська аграрна компанія», на яку записаний Mercedes, яким колишній поліцейський пересувається по Монако. А от її батько керує «Бердичівською солодовою компанією», яка є великим виробником солоду.

Чи потрібно говорити про те, що в агрокомпаніях родини Сітак-Вязмікіних ніколи не виникає проблем із Податковою, тоді як інші бізнесмени-аграрії таких привілеїв не мають. І це не зважаючи на те, що родина родом з російської Федерації, а паспорт із двоголовим орлом у дружини Вязмікіна міг бути аж до 2016 року. Принаймні про її російське громадянство говориться в судовому рішенні, яке стосувалось порушень правил дорожнього руху.

Аби не випадати з податкової теми після скандального звільнення згаданої напочатку Оксани Датій, у Вязмікіна, Абрамовича та Купранця є й інші свої люди в системі. Зокрема, судячи з декларації, що була подана в січні 2024 року, мама Сергія Вязмікіна – Тетяна Никифорівна, працює заступником начальника відділу ДПС Голосіївського району міста Києва. До цього вона обіймала посаду Головного державного інспектора ДПС Києва.

У Абрамовича теж є свій перевірений кадр у Податковій Києва. Це заступниця звільненої Датій – Інна Якушко. В структурах ДПС жінка працює давно, і встигла навіть потрудитись на гаманець керівника Міністерства доходів і зборів, яке за часів Януковича очолював сумнозвісний Олександр Клименко. Документальний зв’язок Абрамовича та Якушко відслідкувати не вдалось, але ця інформація активно обговорюється в дотичних до податкової тематики Телеграм-каналах.

Колишній народний депутат Ігор Мосійчук ще минулого року писав про те, що за схемами в Податковій стоять Вязмікін, Купранець та Абрамович. І покриває її нібито голова Податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Після того, як Абрамович склав мандат депутата українського парламенту Гетманцев навіть подякував тому за роботу, не дивлячись на його приналежність до забороненої «Опозиційної платформи – За життя».

З дружбою із ворогами у Гетманцева прослідковується певна тенденція. Річ у тому, що він три скликання поспіль був помічником «регіонала» Володимира Сівковича, підозрюваного нині в державній зраді. Сівковичу закидають не тільки персональне кураторство під час розгону мітингу Революції гідності, але й активну співпрацю з ФСБ росії ще з 90-х років. Українське слідство задокументувало зустріч Сівковича з секретарем РНБО росії ніколаєм патрушевим у жовтні 2013 року для координації дій щодо придушення ймовірних мітингів на підтримку європейської інтеграції України. Що подібній особі міг радити нинішній «Слуга народу» Данило Гетманцев, навіть важко уявити.

Згадує прізвища Вязмікіна, Купранця та Абрамовича в контексті можливих схем по акцизним товарам й інший член Податкового комітету, депутат від «Слуги народу» Мар’ян Заблоцький. Зокрема, ще в грудні 2022 року він розповідав:

«На мою думку, існують фабрики, на роботу яких Податкова звертає недостатньо уваги. Я не раз чув прізвища Купранець і Вязмікін, які згадувалися в репортажі про батальйон «Монако»… Я не можу надати жодних доказів, але можу сказати, що на податковому комітеті деякі депутати питали про це в голови комітету».

Всі ці активні обговорення серед вищих чиновників, чутки у Телеграм-каналах, шалені статки колишніх поліцейських Вязьмікіна та Купранця і їхнього товариша з проросійської партії Абрамовича не можуть не мати під собою підґрунтя. Усі нібито щось і знають, але якось із великою обережністю говорять про сірі схеми в Податковій. І чим далі правоохоронці спускатимуть на гальмах справу любительки писати листи бажання Оксани Датій, і тим паче розслідування по «батальйону Монако» – тим більше ці обговорення стануть сприйматися несерйозно. І що найгірше в цій ситуації, що це продовжить збагачення людей, які можуть мати зв’язок із країною-агресоркою.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Сергій Вязьмікін, Ігор Абрамович, Ігор Купранець мутять податкові схеми з Лазурового узбережжя появились сначала на Антикорупційна правда.

• У 2019 році Торнер балотувався до Верховної Ради України від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”.
• У 2020 році Торнер був присутній на зустрічі з Руді Джуліані, адвокатом Дональда Трампа. Зустріч відбулася в Києві та була присвячена можливому втручанню Росії в президентські вибори в США.
• У 2021 році Торнер став президентом Федерації біатлону Молдови. Він обіцяв реформувати федерацію та зробити біатлон більш популярним у Молдові.
• У 2023 році Торнер був обраний головою Національного олімпійського спортивного комітету Молдови. Однак через кілька місяців він був змушений піти у відставку через скандал з його кримінальним минулим.
• Торнер також відомий своїми зв’язками з проросійськими олігархами. Його дружина Ольга Торнер є колишньою телеведучою телеканалу NewsOne, який належав куму Путіна Віктору Медведчуку.

Родина Торнера має нерухомість в Австрії та Дубаї.

Які питання можуть бути у молдовських, українських та європейських спецслужб до Торнера

Яким чином Торнеру вдалося вийти з в’язниці та почати нове життя?

Дмитро Торнер був засуджений до 11 років в’язниці за крадіжки. Він відбув лише 8 років, після чого був звільнений умовно-достроково. Причини його звільнення невідомі. Можливо, він отримав помилування або його було умовно-достроково звільнено за хорошу поведінку.

Після звільнення з в’язниці Торнер змінив ім’я на Торнер і переїхав до України. Він заснував кілька бізнесів, зокрема компанію з імпорту автомобілів. Також він почав займатися спортом, зокрема біатлоном.

Які були його мотиви для балотування до Верховної Ради України?

Торнер балотувався до Верховної Ради України від проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Він обіцяв боротися за інтереси російськомовного населення України.

Мотиви Торнера для балотування до парламенту невідомі. Можливо, він хотів використовувати свою популярність для просування своїх бізнес-інтересів. Також він міг бути заангажований у російські спецслужби і хотів впливати на політику України.

Які були його стосунки з Руді Джуліані?

Торнер був присутній на зустрічі з Руді Джуліані, адвокатом Дональда Трампа. Зустріч відбулася в Києві та була присвячена можливому втручанню Росії в президентські вибори в США.

Точна природа стосунків Торнера з Джуліані невідома. Можливо, вони були просто знайомі. Також можливо, що Торнер був залучений до російської операції з втручання в американські вибори.

Які були його плани щодо реформування Федерації біатлону Молдови?

Торнер обіцяв реформувати Федерацію біатлону Молдови та зробити біатлон більш популярним у Молдові. Він планував побудувати нову біатлонну трасу в Кишиневі, а також залучити більше спонсорів.

Однак Торнер не встиг реалізувати свої плани. Він був змушений піти у відставку через скандал з його кримінальним минулим.

Як він потрапив у скандал з його кримінальним минулим?

Торнер був змушений піти у відставку з посади голови Національного олімпійського спортивного комітету Молдови після того, як його кримінальне минуле стало предметом розслідування.

У 2003 році Торнер був засуджений до 11 років в’язниці за крадіжки. Він відбув лише 8 років, після чого був звільнений умовно-достроково. Ця інформація була прихована від громадськості, коли Торнер балотувався до парламенту і обіймав посаду голови федерації біатлону.

Які його справжні мотиви та цілі?

Справжні мотиви та цілі Дмитра Торнера невідомі. Він є неоднозначною фігурою, яку критикують за його кримінальне минуле, зв’язки з олігархами та спроби маніпулювати політикою.

П’ять паспортів і щонайменше чотири різних прізвища: екшн про переговірника Фірташа Дмитра Торнера

У всесвітньо відомому фільмі «Ідентифікація Борна» Джейсон Борн, який насправді є агентом ЦРУ, тісно переплітається з кримінальним світом і навіть створює міф про те, що він вбивця на прізвисько «Кейн».

Борн має одразу декілька паспортів різних країн, користується ними в якості прикриття і виходить на переговори з впливовими особами. В це важко повірити, але в Україні є людина, яка надивившись шпигунських бойовиків, ймовірно теж вважає себе певним Джейсоном Борном. Це 44-річний Дмитро Торнер, який за своє життя встиг поміняти кілька паспортів, побувати на зустрічах з адвокатом Дональда Трампа, балотуватися до Верховної Ради і втягнутися у дискредитаційну історію з убитим банкіром-агентом, який попередив СБУ про заплановане повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Нічогенький сюжет для справжнього екшну, егеж?

Дмитро Торнер вперше став відомий в українському медіа-просторі напередодні виборів до Верховної Ради у 2019 році. Тоді він балотувався під №44 від нині забороненої в Україні партії «Опозиційна платформа – За життя». У біографічній довідці зазначалось, що Торнер працює керівником ТОВ «Хім-трейд», прямим кінцевим бенефіцаром якої є Дмитро Фірташ та його австрійська газова компанія Zangas Hoch – und Tiefbau GMBH.

З Верховною Радою у Торнера не склалось, адже МВС та СБУ України звернулись зі спільною заявою до Центральної виборчої комісії із закликом зняти його з виборів. Причина полягала у тому, що він нібито перебуває у розшуку. В ході досудового розслідування з’ясувалось, що особа, яка представляється Дмитром Торнером, 1980 року народження, з 2007-го встигла змінити п’ять паспортів на різні прізвища. Справжнє ж його ім’я – Дмитро Григорович Некрасов, і він є громадянином Молдови, який був засуджений за крадіжки в особливо великих розмірах.

Некрасов-Торнер у 2003 та 2004 роках дійсно був засуджений на 11 років в’язниці та відбував покарання у молдавських тюрьмах. Його визнали винним у неодноразових крадіжках мобільних телефонів та меблів. Інформацію з судових рішень знайшла молдавська агенція журналістських розслідувань Rise Moldova.

А от далі починається справжній детектив. Сидіти у в’язниці Некрасов-Торнер не мав наміру, тож у 2004 році одружився з власним адвокатом Людмилою Божий та взяв її прізвище. Отримавши нові документи, він за незрозумілих обставин зможе покинути в’язницю та переїхати в Україну. За декілька років правоохоронні органи Молдови закриють його справу, а сам же Дмитро в Україні встигне ще декілька разів одружитись і отримати паспорти на такі прізвища як Мальченко, Грозний і нарешті Торнер.

Справу в Молдові, щоправда закриють за досить дивних обставин. Молдавські журналісти з Rise Moldova знайшли документ, в якому нібито говориться про смерть Дмитра Некрасова, на той момент вже Божого, у 2009 році. Згодом молдавське слідство з’ясувало підробку цього документа, тому фігуранта оголосили в розшук.

Останнє прізвище Торнер він отримав від нової дружини – української поп-співачки, телеведучої телеканалів NewsOne та Інтер, а також власниці титулу Місіс Всесвіт – 2016 Ольги Торнер.

Якщо читач може подумати, що це якась маячня, то сам Торнер і його нинішній адвокат Андрій Циганков підтверджують те, що він декілька разів брав прізвища своїх дружин і таким чином міняв паспорти.

«Зараз багато говорять, що він кілька разів брав собі прізвища дружин. Я не буду коментувати його мотивацію, це особисті речі. Важливо, що щоразу, коли він отримував паспорт, це відбувалося офіційно за встановленою процедурою через органи МВС. Тобто якщо є якісь твердження про підробку паспортів, вони фактично стосуються не мого клієнта, а відповідних підрозділів Міністерства внутрішніх справ», – говорив адвокат у січні 2022 року.

«Я всю жизнь искал свою семью и нашел ее. Что касается предыдущих браков и смены фамилий, то на то были мои личные причины, которые к вымышленной истории в СМИ никакого отношения не имеют. Они точно не связаны с желанием от кого-то скрываться», – розповідає Торнер в інтерв’ю у грудні 2023 року.

Ситуація з паспортами і частими змінами прізвищ дійсно дуже дивна. І ані сам Торнер, ані його адвокат так і не надали роз’яснень, навіщо це було потрібно. Тим паче, що в Україні зазвичай дружина бере прізвище чоловіка, а не навпаки.

Тим не менш, судячи із даних судового реєстру України влітку 2021 року Торнеру вдалося добитися визнання того, що інформація МВС та СБУ щодо нібито підробки ним документів не відповідає дійсності. І суд навіть вимагав спростування цих тез. Подібний позов щодо спростування інформації подавала і його дружина Ольга Торнер.

2019-2021 роки для Дмитра Торнера стали справжнім екшном, достойним Голлівуду. Так, у 2020 році він стає героєм великої статті у Washington Post про спроби українського олігарха Дмитра Фірташа «порішати» за те, аби його не екстрадували в США. Для цього була організована зустріч із тодішнім адвокатом Дональда Трампа Руді Джуліані. На ній були присутні американські бізнесмени радянського походження Лев Парнас та Ігор Фруман. Також обіймався з Джуліані в елітному сигарному клубі і Дмитро Торнер.

Washington Post зауважує, що з боку українських переговірників була пропозиція посприяти зупиненню можливої екстрадиції Дмитра Фірташа в США. В свою чергу за цю послугу для Джуліані міг бути зібраний компромат на Джо Байдена, в той час лише кандидата в президенти США.

Парнас, Фруман і ймовірно Торнер мали що запропонувати Джуліані, адже в той час почала розкручуватися історія з сином Байдена Хантером і його роботою в українській компанії Burisma колишнього міністра часів Януковича Миколи Злочевського.

Тема компромату, як то кажуть, пішла швидко. В Україні над нею працювати екснародний депутат, підозрюваний у державній зраді, Андрій Деркач та колишній прокурор Костянтин Кулик. Створювались замовні статті, які розміщувались у тому числі на закордонних ресурсах. Також монтувались цілі сюжети та фільми для телебачення і YouTube.

У цьому контексті хотілося б зауважити роль дружини Дмитра Торнера – Ольги. Як зазначалось, вона раніше працювала на телеканалі NewsOne, що належав куму Путіна Віктору Медведчуку. Саме на ньому та на його сайті, які тоді ще спокійно працювали без санкцій, можна було часто помітити матеріали щодо Хантера Байдена та корупції у фірмі Burisma.

Тоді ж була розкручена історія про нібито знайдений ноутбук сина Байдена, на якому містилися докази того, що він вживав наркотики та користувався секс-послугами.

Так от, хрещеною мамою дітей Ольги та Дмитра Торнера є телеведуча та дочка згаданого екснардепа Андрія Деркача – Тетяна Терехова. Про це у коментарі для преси у 2017 році заявляла сама Ольга після народження першачків.

Отже, Дмитро Торнер та Андрій Деркач дружать родинами. В той же час перший зустрічався з Руді Джуліані влітку 2019-го, другий – з ним же у Києві у грудні того ж року. Після цих зустрічей почалась українська антикампанія проти Джо Байдена і його родини. У свою чергу Дмитро Фірташ, як ми знаємо, все ще перебуває в Австрії і екстрадиції до США поки не сталось.

Але повернемось до Дмитра Торнера і його подальших пригод. Відомо, що зараз він з родиною проживає в Австрії. При тому в січні 2021 року його неочікувано обирають главою Федерації біатлону Молдови. А восени 2023 року він навіть очолив Національний олімпійський спортивний комітет Молдови. Щоправда, після того, як місцева преса почала піднімати інформацію про кримінальне минуле Торнера та його махінації з паспортами і прізвищами, то йому довелось покинути цю посаду.

Торнер і його український адвокат говорять, що кампанію з дискредитації нібито замовила одна з його колишніх дружин – Тетяна Грозна. Вона тривалий час працювала в МВС, а її рідним братом є нібито банкір-агент Денис Кірєєв, який першим повідомив СБУ про час вторгнення РФ в Україну. Слід зауважити, що Кірєєва було вбито у березні 2022 року під час операції українськими спецслужбами. При тому і голова ГУР, і президент Володимир Зеленський відмічають велику роль Кірєєва в захисті України.

То що ж це виходить, що Торнер, вже будучи головою спортивної організації в Молдові, при цьому проживаючи в Австрії, підозрює у наклепі колишню дружину з України? Такому сценарію позаздрив би не один іменитий сценарист.

Але і це ще не все. За певною інформацію, окрім проживання в Австрії, родина Торнера також має нерухомість в Дубаї. Судячи зі сторінки Ольги Торнер в Instagram, родина чи не щомісяця проводить час в будівлі Address beach resort.

Будинок складається з готелю, апартаментів та закладів відпочинку. Він славиться тим, що на 77 поверсі розташований один з найвищих басейнів в ОАЕ, і з якого відкривається вражаючий вид на Перську затоку та найбільше в світі оглядове колесо – Dubai ain. Також поруч із будинком є приватний пляж з басейнами та барами.

Address beach resort розташований в елітному районі Dubai marina. Він вважається так званою «резервацією» для росіян. Місцеві блогери часто жартують у соцмережах, що в Dubai marina не живуть люди, в яких немає російського паспорта.

Тим не менш, у цій же будівлі, наприклад, проживає колишня депутатка Верховної Ради України від забороненою «Опозиційної платформи – За життя» Наталія Королевська з чоловіком Юрієм Солодом та дітьми.

Найдешевша квартира в Address beach resort у стартовій ціні складає 2 500 000 дирхам, або 680 000 доларів. І це просто за однокімнатне помешкання. Навряд чи Дмитро Торнер з дружиною і трьома дітьми туляться в одній спальні.

Як бачимо, зараз Дмитро Торнер максимально намагається дистанціюватися від України і нібито подався розвивати спорт в Молдові. Однак і спільні родичі, і балотування від проросійської партії, і зв’язки з Дмитром Фірташем навряд чи дозволять йому скоро повністю щезнути зі шпальт преси. Хіба що він вирішить вчергове одружитись і взяти нове прізвище дружини.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Торнер Дмитро Григорович: П’ять паспортів і, як мінімум, чотири різних прізвища. Екшн про переговірника Фірташа появились сначала на Антикорупційна правда.

20 грудня минулого року Ігор Кушнір подав у відставку з посади в «Київміськбуді», який очолював протягом 12 років. Цьому передували обшуки в компанії, підозри в махінаціях та, як результат, аудиторська перевірка. Щоб ви навіть не сумнівались, аудитори сказали, що все чисто. Отже, Кушнір, який за час перебування на посаді в «Київміськбуді» встиг обзавестися нерухомістю не тільки в Конча-Заспі, але й на Лазуровому узбережжі Франції, пішов з формально чистою душею.

Про те, що родина Ігоря Кушніра може багатіти в тому числі за рахунок «Київміськбуду», поговорювали давно. Але справжні докази з’явилися у 2023 році. У травні журналісти-розслідувачі з’ясували, що люди, близькі до Кушніра, забудували котеджами землі колишньої бази відпочинку, що була передана КМБ ще на початку 2000-х. Серед власників вілл – колишні чи діючи співробітники пов’язаних компаній, адвокат, що представляв справи «Київміськбуду», пряма родичка дружини Кушніра і особа, близька до депутата Кременчуцької міської ради Руслана Федорченка, який очолює одну з фірм, пов’язаних із колишнім депутатом від забороненої нині «Опозиційної платформи – За життя» Вадимом Столаром.

Уже в липні у дружини Кушніра знайшли віллу на Лазуровому узбережжі, вартістю більше 20  млн євро. Це й стало останньою краплею для того, аби таки перевірити стан справ «Київміськбуду» і те, чому родина її президента почала обростати лакшері-нерухомістю. Ігоря Кушніра відсторонили, в компаній проводили санкціоновані обшуки та аудит. Але все це не дало жодної відповіді на питання: звідки ж в Кушніра гроші на віллу у Франції.

Сам він стверджує, що багато років займався бізнесом, який після приходу в «Київміськбуд» передав дружині. За дивним (але не надто) збігом обставин із моменту його очільництва КМБ – дружина Оксана стає власницею розгалуженої сітки будівельних фірм. Прописані вони переважно на Кіпрі, у Литві та на Британських Віргінських островах. І бізнес-партнерами у багатьох із них є люди, наближені до забороненої ОПЗЖ та кума президента Росії  – Віктора Медведчука. Документальне підтвердження цьому було знайдено принаймні по трьом кейсам родини Ігоря Кушніра.

Литовський кейс

Дружина Ігоря Кушніра Оксана – громадянка України, яка має паспорт та прописку на Кіпрі, є кінцевим бенефіціаром в литовській компанії Baltijos Gildija. Ця фірма має інтереси у комерційній нерухомості та володіє бізнес-центрами Link та Core у Вільнюсі.

Іншою людиною, пов’язаною з Baltijos Gildija, є депутат Київради від забороненої ОПЗЖ – Володимир Кравець. Він – син колишнього завгоспа президента-втікача Віктора Януковича Андрія Кравця, відомого своїми махінаціями з «Межигір’ям» тощо. Сам Володимир відхрещується від зв’язків з посіпаками Януковича, але ж його балотування від партії Медведчука – це прямий доказ того, що проросійські погляди йому аж ніяк не чужі.

Керує Baltijos Gildija Іна Данілова-Мілліган, яка в свою чергу також управляє литовською фірмою UAB Asis.

Останню в своїй декларації показував депутат від ОПЗЖ Володимир Кравець. Зокрема він зазначав, що є її кінцевим бенефіціаром.

У травні 2022 року литовські журналісти повідомили, що бізнес-центр Link, в якому орендують приміщення медіа та IT-компанії, виставлений на продаж і ймовірно він може бути пов’язаний з тим, що проросійські власники з України таким чином намагаються вивести кошти з Литви. Журналісти розповіли про ймовірний зв’язок Оксани Кушнір та Володимира Кравця з Віктором Медведчуком. Бізнес-центр був проданий тільки в червні 2023 року групі литовських інвесторів за нерозголошену суму.

Одним з основних акціонерів Baltijos Gildija є кіпрська компанія Koksi holding LTD, директором якої є дружина Ігоря Кушніра Оксана.

Ця фірма є одним з основних бізнесів родини. Зокрема, саме через неї у 2021 році була придбана вілла «Cayo» на Лазуровому узбережжі Франції. Маєток належить французькій компанії SCP Cayo, яка входить у велику групу CPI property group із Люксембургу.

Зі звіту останньої компанії вдалося дізнатись, що Koksi holdings LTD Оксани Кушнір купила компанію-власника вілли у 2021 році і таким чином стала володіти найбільш елітною нерухомістю в світі.

Ігор Кушнір в компліментарному інтерв’ю після своєї відставки з посади в «Київміськбуді» підтвердив, що в родини є вілла у Франції. Однак не забув прикрасити це «байками» про те, як усе життя до КМБ займався бізнесом, а в підприємницьку діяльність дружини взагалі не влазить через шлюбний контракт.

Український кейс

Компанія Koksi holdings LTD Оксани Кушнір має інтереси і в Україні. Причому вони також, як не дивно, приводять до зв’язків з «Опозиційної платформою – За життя». Так, ця фірма є одним із бенефіціарів інвестиційного фонду «Ковернот». Разом із Оксаною Кушнір «Ковернот» та ще один інвестиційний фонд «Хантер» є засновниками ТОВ «Капітал-Схід».

Аби не вдаватися в перелічування всіх фірм з ланцюжка, варто зазначити, що документальний зв’язок з проросійськими діячами в цьому контексті виявлено по двох напрямках. По-перше, Оксана Кушнір виявилась офіційним партнером Павла Якубенка. Він відомий тим, що керував «Трускавецькурортом» і санаторіями на Львівщині, які відносили до сфери впливу народного депутата й одного з найближчих соратників Януковича-Медведчука – Юрія Бойка. Фонд «Хантер» також є прямим засновником фірми, яку заснував син Бойка Анатолій.

По-друге, фонди «Хантер» та «Ковернот» фігурують одразу в декількох кримінальних провадженнях відносно будівельної компанії «КУА Будкепітал». Щонайменше по двом із них суд виносив рішення щодо вилучення документів в рамках розслідування. Неформально компанію «Будкепітал» пов’язують з Ігорем Кушніром в союзі з ОПЗЖ-шником Вадимом Столаром.

Швейцарський кейс

У лютому 2021 року, коли влада почала активну кампанію проти одного із засновників проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука, Рада національної безпеки і оборони України наклала санкції на п’ять офшорних компаній. Повідомлялось, що всі ці компанії є власниками літаків, якими або володіє Медведчук, або користувався ними для власних потреб.

Однією з цих компаній виявилась Klodius Investments Limited, що належить Оксані Кушнір. Окрім трирічних санкцій, фірмі було заборонено виконувати польоти на літаку Гольфстрім T7-ABC (s 203). Цей літак за декілька днів до оголошення санкційного списку був перегнаний в невеличке містечко Сент-Ґаллен у Швейцарії, в якому прописана фірма з орбіти Віктора Медведчука.

Klodius Investments Limited Оксани Кушнір до оголошення санкційного списку РНБО теж часу не гаяв і вийшов зі складу чотирьох будівельних компаній в Україні. Замість нього туди в деяких випадках зайшли інші офшорки родини Кушнірів. До прикладу, ось історія змін по одній з українських компаній.

У лютому цього року, до речі, санкції щодо Klodius Investments Limited добігають кінця, і чи будуть вони продовжені – невідомо. Як і стосовно чотирьох інших компаній, що володіють літаками Медведчука. Тож дуже скоро потрібно буде пильнувати, куди і як будуть літати борти державного зрадника України.

***
Згадані три кейси в історії бізнес-імперії родини Ігоря Кушніра так чи інакше приводять до оточення Віктора Медведчука чи забороненої проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя». І скільки б він чи його дружина не спростовували цей зв’язок, документи грають не на їхню користь. Робота з посіпаками ворога під час повномасштабного вторгнення – це не просто огидно, але й цілком може слугувати матеріалом для перевірок зі сторони Служби безпеки України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Статки на крові або Три кейси, що пов’язують Ігоря Кушніра з Віктором Медведчуком появились сначала на Антикорупційна правда.

Денис Комарницький – колишній депутат від Блоку Леоніда Черновецького. Найбільш відомий за схемою розкрадання бюджетних коштів на будівництві багатостраждального Подільсько-Воскресенського мосту у Києві. Через підконтрольну компанію «Еко-Буд-Трейд» лише на цьому проекті, за даними журналістів-розслідувачів, могло бути присвоєно 6 млрд. гривень.

У 2020-2021 роках Комарницький вплинув на столичну політику. Народний депутат Гео Лерос безпосередньо пов’язував його з іншим нардепом – Миколою Тищенком та нинішнім головою Офісу Президента Андрієм Єрмаком. Більше того, з’являлися аудіо записи, де людина зі схожим на Дениса Комарницького голосом розповідала про прокручені схеми на підряді Подільсько-Воскресенського мосту. У чорній бухгалтерії, яку вдалося знайти ЗМІ, було добре видно, що у темі переплелися інтереси команди Комарницького з одного боку, а з іншого – столичної влади, деяких представників «Слуг народу» та забудовника Вадима Столара із нині забороненої медведчуківської «Опозиційної платформи – За життя”.

В офісах Дениса Комарницького проводилися показові обшуки, і на нього починали кримінальні справи. Але, схоже, їх досить глибоко поховано в судах. Адже на 2022 рік Комарницький почувається у повній безпеці та розповідає, що зараз займається виключно волонтерством.

Втім, навіть якщо він і волонтерить, то нагрівати державу також не забуває. Проект журналістських розслідувань «Бігус.інфо» у листопаді 2023 року з’ясував, що фірма, на яку може вплинути Денис Комарницький, виграла тендер на відновлення ЖК «Ірпенські липки», пошкодженого внаслідок російського вторгнення. Йдеться про компанію «Навітехсервіс», зареєстровану у Харкові.

Ця фірма запропонувала відбудувати «Ірпінські липки» за 605 млн. гривень, тоді як конкурент готовий був це зробити майже на 180 млн. дешевше. На рішення, щоб віддати ірпінський поспіль фірмі “Навітехсервіс”, нібито вплинуло те, що друга компанія-учасник не вказала інфляційних ризиків у своїй заявці. Але журналістів у цьому контексті зацікавили прізвища.

Керівником ТОВ «Навітехсервіс» є Марина Ткаченко, яка у вільний від будівельних справ час має івент-агентство з влаштування свят та корпоративів. Сестрою Марини є жінка на ім’я Поліна з дуже знайомим для киян прізвищем Пліс. Вона – дружина сина колишнього заступника голови КМДА Геннадія Пліса. Наразі Пліс є членом Рахункової палати України, а раніше очолював Аудиторську службу України, яка у свою чергу стежить за чесністю проведення державних тендерів.

За інформацією ЗМІ, Геннадій Пліс дуже хоче стати головою Рахункової палати України та допомагає йому в цьому ніхто інший, як Денис Комарницький.

Цікаво, що майбутнє відновлення ЖК «Ірпенські липки» не єдиний тендер, пов’язаний із ліквідацією наслідків російської агресії на Київщині, який виграв «Навітехсервіс». Влітку 2023 року фірма виграла конкурси на демонтаж двох аварійно небезпечних об’єктів багатоквартирних житлових будинків у Бородянці Київської області. Загальна сума робіт з обох об’єктів – 10 млн 400 тис гривень. «Навітехсервіс» була єдиною компанією, яка брала участь у конкурсі. Тож з’ясувати, чи можуть такі роботи гіпотетично коштувати дешевше – важко.

Марина Ткаченко, яка має родинні зв’язки із сім’єю колишнього заступника голови КМДА Геннадія Пліса, призвела журналістів до ще одного цікавого збігу. Її мати Інна Воблова є керівником підприємства “Недашківське-земля”, одним із засновників якого є тесть Дениса Комарницького Юрій Булгаков.

Ще один цікавий факт, що Марина Ткаченко очолила “Навітехсервіс” за місяць до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Раніше ця компанія належала до сфери впливу харківського забудовника Олега Гуревича (див. анкету «Навітехсервіс» вище – Ред.), наближеного до колишнього голови Харківської ОДА, «регіонала» зі стажем Михайла Добкіна. Простіше кажучи, Денис Комарницький напередодні Великої війни або просто купив цю компанію у проросійських діячів, або залишається з ними.

Не на користь патріотичної позиції Комарницького відіграє ще один нюанс. У листопаді 2023 року громадська організація «Нон-стоп» подала до суду скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У ній ГО розкриває суть справи: Денисом Комарницьким, який впливає на одного із засновників ТОВ «Еко-Буд-Трейд», перебуваючи у змові з мером Києва та керівництвом КМДА, було розроблено злочинну схему з метою розтрати та присвоєння бюджетних коштів при виконанні договорів . У схемі задіяно відразу кілька компаній, у тому числі й «Украналіт», прямим засновником якої є Комарницький. «Складання угод з підконтрольними підприємствами за завищеними цінами, незаконним нарахуванням ПДВ та видаткової частини відбувається виведення коштів, з метою ухилення від сплати податків та подальшої легалізації виведених бюджетних коштів через низку підконтрольних підприємств шляхом оформлення всіх доходів, активів та майна на дружину одного з учасників схеми …. Також здійснюється виведення коштів через офшорні фірми, які надалі виводяться та фінансується діяльність країни агресора РФ», – повідомляє ГО «Нон-стоп».

Тобто Дениса Комарницького звинувачують у роботі на агресора, яка якось іде у розріз із його заявою про те, що з початку війни він активно займається волонтерством та допомагає українській армії.

За офіційними даними, за період з 24 лютого 2022 року по літо 2023-го на Київщині пошкоджено 24 324 житлові будинки, з них 1704 – багатоповерхові. Тільки в Ірпені, що постраждав від дій російських військових більш ніж на 50%, зруйновано або пошкоджено 3200 будівель, 2613 приватних садиб, а 634 багатоповерхівки зазнали руйнувань. На відновлення Ірпеня виділяється безліч міжнародної допомоги, у тому числі фондів United24 та UNICEF. Як сюди могла “затесатися” фірма, на яку може вплинути Денис Комарницький, важко навіть уявити. Але чомусь виникає думка, що це пов’язано не так з бажанням допомогти Київщині, як “нагрітися” на підрядах, поки вся увага зосереджена на більш іменитих донорах з відновлення України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Майстер-клас від Дениса Комарницького: як одночасно працювати на агресора та вигравати тендери на відновлення Київської області появились сначала на Антикорупційна правда.

Журналісти «Схем» (проєкт Радіо Свобода) встановили, що це квартира в елітному районі у самому центрі Москви у Зачатівському провулку загальною площею 220 кв. м. Офіційна кадастрова вартість цієї нерухомості становить 192 млн (77 млн гривень за курсом НБУ станом на дату публікації). Кадастрова вартість, розрахована офіційними органами рф, підтверджується і реальними ринковими цінами. Судячи з рекламних оголошень з продажу квартир у цьому будинку в центральній частині російської столиці, ціна за квадратний метр тут сягає більше мільйона рублів. Житловий комплекс називається «Ваш клубный дом», як вказано в рекламному оголошенні це – «елітний особняк в одній із найпрестижніших локацій столиці, в районі Золотої милі».

Сам Юрій Бойко вказав у декларації, що вартість цієї нерухомості становить всього 2,73 млн гривень. Форма декларації передбачає, що ці дані можна вказувати станом на дату придбання нерухомості. Родина Бойка придбала елітні квадратні метри в Москві у 2006 році, через два місяці після його призначення міністром палива і енергетики в уряді Віктора Януковича.

В останній декларації, поданій Юрієм Бойком, його майновий стан вказаний на кінець 2022 року.

Однак, те що відтоді його родина не продавала цю квартиру в Москві, а досі має її у власності, свідчить витяг з державного реєстру нерухомості рф.

Також раніше у ЗМІ, з посиланням на декларацію Бойка, повідомляли, що дружина депутата зберігає рублі та золото в російському банку. Сумарна вартість – 7,6 млн рублів (близько 3 млн гривень).

Юрій Бойко у коментарі «Схемам» пояснив свої задекларовані мільйонні заощадження в російських банках та нерухомість у росії. Він вважає своє майно у РФ «замороженим».

“Законного способу переведення коштів з рахунків, або у випадку продажу квартири не існувало з 2014 року. А перевозити готівку в чемодані, як Остап Бендер через румунський кордон, суперечило моїм принципам. Тому я особисто гроші та нерухомість у Росії вважаю «замороженими””, – сказав Юрій Бойко.

При цьому, депутат Юрій Бойко, обраний у Верховну Раду від нині забороненої партії ОПЗЖ не надав прямої відповіді на запитання, чи сплачує його родина в бюджет рф обов’язковий регулярний платіж – податок на нерухомість фізичної особи.

З розрахунку від офіційної кадастрової вартості, він мав би складати майже 400 тис. рублів щорічно (близько 150 тис. гривень за курсом НБУ). Депутат лише зазначив, що не має змоги перевірити, що відбувається з його майном у РФ:

“Що зараз відбувається з квартирою та рахунками сказати не можу, тому що практично два роки не маю можливості перевірити їх стан. До війни квартира була порожня, ніхто в ній не проживав. Що з нею зараз мені наразі не відомо. Але я зобов’язаний згідно з чинним законодавством відображати ці активи у кожній річній декларації”, – додав Юрій Бойко.

“Антикорупційна правда”

Сообщение У нардепа Юрія Бойка знайшли майно у Москві. Відповідь щодо податків він не надав появились сначала на Антикорупційна правда.

Чернишов до приходу в Міністерство громад встиг попрацювати головою Київської міської державної адміністрації, а до цього більшість трудового стажу напрацював у приватному секторі. Займався здебільшого девелопментом та інвестиціями. Має фактично кристальну біографію і майже не піддавався критиці до переходу в Кабмін.

Але як відомо, політика та доступ до державних грошей сильно змінює людей. Вочевидь, спокуса не обійшла стороною і Олексія Чернишова.

У січні 2023 року Національне антикорупційне бюро України затримало на хабарі заступника міністра розвитку громад та територій Василя Лозинського. За даними слідства він взяв 400 000 доларів за вирішення питання щодо закупівлі генераторів.

Колишній позаштатний агент НАБУ Євген Шевченко в коментарях під дописом про затримання Лозинського написав, що «в даному випадку це був відкат за закупівлю генераторів в регіони».

Вже влітку Лозинський вийшов під заставу у 2,5 млн гривень. Йому було призначено не відлучатись зі Львова без дозволу, не спілкуватися з певним колом осіб, здати паспорти та носити електронний браслет. Термін дії цих обов’язків закінчується 17 грудня 2023 року.

Формально Василя Лозинського затримали в той період, коли Олексій Чернишов вже перейшов працювати з Міністерства до “Нафтогазу”. Однак, звісно, заступник-хабарник працював і при ньому.

Що цікаво, із собою в “Нафтогаз” Чернишов забрав співробітника Міністерства розвитку громад – Максима Бабенка. Він зайняв посаду директора департаменту НАК «Нафтогаз України» по роботі з проблемною заборгованістю. Цей самий Бабенко також є фігурантом справи колишнього заступника Чернишова у Міністерстві Василя Лозинського.

За даними видання «Слово і діло», Бабенко «опікувався підбором фірм-прокладок, що були задіяні у схемі розкрадання бюджетних коштів з резервного фонду». «Так, зокрема, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ексзаступнику Міністра розвитку громад Лозинському, прокурор у цій справі Олександр Омельченко наголосив: «…ми бачимо з НСРД (негласні слідчі розшукові дії – ред.), що Бабенко підбирав документи, в тому числі, і збирав характеризуючі матеріали на фірми, на суб’єкти господарювання, на підприємства, з якими в подальшому буде заключено угоди», – пише видання.

Олексій Чернишов і сам проходить свідком у справі про хабарі на генераторах. Саме тому Лозинському заборонено спілкуватись як з головою “Нафтогазу”, так і з Бабенком, який перейшов в НАК разом з ексміністром.

Якщо ви думаєте,  що чудасія на цьому закінчилась, то насправді це лише початок. Приблизно з лютого цього року, акурат в час затримання Лозинського, у пресі та Телеграм-каналах почала з’являтися сумбурна інформація про ще одного персонажа, який тепер працює з Олексієм Чернишовим. Мова йде про такого собі Олександра Сергеєва. Про нього відомо, що з 2010 по 2014 роки він працював в «Укртрансгазі», а після в бізнес-структурах приспішника окупантів та колишнього ОПЗЖшника Юрія Бойка. Зараз же Сергеєв працевлаштований радником керівника  «Нафтогазу», про що Чернишов підтверджував в інтерв’ю.

Точної інформації про Сергеєва дуже мало. Наприклад, з системи пошуку плагіатів у наукових роботах вдалося дізналися, що Сергеєв Олександр Петрович у 2014 році дійсно працював директором департаменту капітального будівництва, ремонтів та матеріально-технічного постачання ПАТ «Укртрансгаз» і писав дисертацію під назвою «Теоретико-методичне забезпечення ефективності використання потенціалу газотранспортних підприємств».

За словами Олексія Чернишова, на посаді його радника Сергеєв «сконцентрований на виробничих питаннях та на питаннях, які пов’язані з метою збільшення об’єму видобутку газу». І тут же Чернишов обмовився, що радник може радити лише голові правління і мовляв «якихось практичних ролей чи повноважень у нього на підприємствах немає». Це брехня, при чому спростована самим же Чернишовим абзацом нижче у тому ж інтерв’ю.

Через декілька місяців після приходу Чернишова в «Нафтогаз» був оприлюднений лист за підписом головного виконавчого директора НАК Маврикія Калугіна. У ньому він просив керівників підпорядкованих компаній у строк до 9 січня 2023 року надати інформацію за всіма договорами, за якими мають здійснюватися проплати у січні і лютому. Причиною було зазначено доручення Радника Голови правління, тобто Олександра Сергеєва.

То, яким же чином Сергеєв з одного боку може радити лише Чернишову і не залучений у виробничі процеси, а з іншого –  дає доручення заблокувати всі угоди одночасно? Щось не сходиться.

Згодом в доволі популярному російськомовному Телеграм-каналі «Украина сейчас» з’явилося повідомлення про те, що в “Нафтогаз” повертаються схеми Бойка-Бакуліна із зупинкою всіх платежів. «Схема максимально простая, платежи выпускают исключительно за откат в размере от 10% до 40%. Соответствующие сигналы получили все контрагенты НАКа и его дочерних компаний, ответственный за «решение вопроса» сотрудник НАК Сергеев, оформленный как помощник Чернышова», – писав Телеграм-канал, додаючи копію листа без підпису, в якому описано, що подібні схематози Сергеєв проводив ще працюючи в «Укртрансгазі».

Незабаром видання «КП в Україні» написало, що дочка Сергеєва оскандалилася тим, що пропрацювала заступницею Міністра соціальної політики лише шість тижнів. Дійсно, у червні минулого року Анну Сергеєву було призначено в Мінсоц. Її представляли як блогера-інфлюенсера, яка «активно займається громадською діяльністю за напрямами: соціалізація дітей із фізичними та ментальними порушеннями; підтримка самотніх людей похилого віку та дітей-сиріт». Вже у липні Анну Сергеєву звільнили, але за цей невеликий період вона встигла заробити на держслужбі майже 100 000 грн.

Підтверджень тому, що Анна Сергеєва є дочкою радника голови “Нафтогазу” знайти не вдалось. Її Інстаграм-сторінка активно наповнюється проектами з благодійності, допомоги військовим та навіть грантами на навчання. З Днем народження її вітає ректор КНУ ім. Шевченка Віктор Бугров, а підпис в шапці профілю свідчить про те, що їй зовсім не соромно за те, що вона займала посаду заступниці міністра соцполітики всього шість тижнів. Аби «галочка» була, як то кажуть.

З початку року чутки про Олександра Сергеєва, який радить голові НАК «Нафтогаз України», потроху почали згасати. Аж поки їх знову не підхопило видання «Цензор.нет». У дуже складному матеріалі про доходи “Нафтогазу”, зміни в кадровій політиці компанії при Чернишові і деякі російські паспорти, несподівано можна знайти згадку і про незрозумілого радника. «На ринку говорять про те, що в приймальні Чернишова є людина на ім’я Олександр Сергєєв, його називають помічником Чернишова і з ним можна домовитися майже про будь-яке питання. Наприклад, можна домовитися про виплату УГВ (Укргазвидобування – ред.) суми заборгованості перед приватними кредиторами за 30-50% від такої суми, які треба повернути кешем за вирішення питання», – каже співрозмовник видання.

На якому ринку і хто говорить – зовсім не ясно. Але в даному контексті не дуже важливо, адже справа не стільки в Сергеєві, як вже у Чернишові. Виходить так, що він пішов з Міністерства розвитку громад в розпал війни за декілька місяців до того, як його заступник погорів на великому хабарі. І при цьому Чернишов ще й прихопив одного з фігурантів справи на нову роботу. На цій же роботі в супер-гіганті «Нафтогаз України» після приходу нової команди з’являються активні чутки про схематози та дивного радника, який нібито лише радить, а по факту «вирішує питання».

З таким закрученим сюжетом, як би не сталось так, що Олексій Чернишов потрапив до списку тих корупціонерів та розкрадачів, який згадувався в першому реченні цього матеріалу. І судячи з розвитку подій, то все якраз до цього іде.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Гідра «Нафтогазу» з’їдає Олексія Чернишова: загадковий радник та незрозумілі «схеми» за рік роботи появились сначала на Антикорупційна правда.

В Україні розслідують можливе службове підроблення документів для виїзду за кордон нардепом України від забороненої ОПЗЖ, членом комітету Верховної ради України з питань бюджету. Мова йде про нардепа Віталія Борта.

Сообщение На нардепа від ОПЗЖ Віталія Борта завели справу через затримки за кордоном появились сначала на Антикорупційна правда.

WhiteBIT позиціонує себе як українська біржа, створена у 2018 році. Її керівником, принаймні офіційним медійним обличчям, – є Володимир Носов. Його бізнес-партнерами на момент створення були Марія Репешко, Анна Янковська та Микита Шенцев. Останній – колишній депутат Харківської обласної ради від забороненої «Опозиційної платформи – За життя», а його батько – Дмитро, ексдепутат Верховної Ради від тієї ж проросійської ОПЗЖ.

Дмитро Шенцев склав мандат у вересні 2022 року, після 7 місяців з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України. За даними ЗМІ, зараз обидва Шенцеви перебувають у Росії. Українського громадянства Шенцева-молодшого позбавили напочатку цього року.

Офіційно Шенцев та Репешко продали свої акції WhiteBIT Володимиру Носову у березні 2023 року. Але інсайдери постійно говорять про те, що родина Шенцевих залишається вигодонабувачем доходів WhiteBIT і допомагає проводити через цю біржу російські гроші.

21 листопада була запланована довгоочікувана подія для учасників криптовалютного ринку. Біржа WhiteBIT оголосила про початок продажу нової монети – WorldToken (WORLD), яку презентувала ігрова студія World Challenge Game. Як розповідають учасники, монета вважалась достатньо надійною, тому багато людей вирішили стати так званими «ранніми пташками».

«Ранні пташки» – це перші інвестори, яким біржа надає можливість викупити частину монет ще до початку офіційних торгів. Зазвичай ці люди – давні учасники і вони вважаються надійними, тому й отримують від біржі такі привілеї. Згодом, коли торги починаються, «ранні пташки» продають частину своїх активів, повертаючи інвестиції і заробляючи на різниці. Потім торги йдуть як зазвичай», – пояснює гравець на криптобіржах.

Але 21 листопада сталось те, чого не передбачили інвестори. Біржа WhiteBIT “кинула” «ранніх пташок» на великі гроші. З’ясувалось, що одразу після того, як перші учасники отримали доступ до WorldToken, біржа дивним чином «забула» закрити можливість для учасників обмінюватись монетами до офіційного старту торгів. Таким чином виникла колізія, що коли торги почалися, ринок вже був перенасичений, і ситуація вийшла з-під контролю.

«Сталося дуже дивне. Зазвичай, біржа ніколи такого не робить, щоб обмін був можливий до старту торгів. А якщо подібна ситуація з тим, що обмін відкритий до старту лістингу, виникає, то це груба помилка. Фактично «earlybirds», які накупили заздалегідь WorldToken, зараз тримають на руках активи, що коштують копійку, хоча були куплені за долар. Після старту токен пішов наверх дуже слабенько і майже одразу впав», – говорить інший учасник ринку, який не приховує свого розчарування тим, яким чином повела себе WhiteBIT.

Сама ж українська біржа вступила в запеклу перепалку і з клієнтами, і з організаторами на платформі X (раніше Twitter). Її представники переконують, що не винні у тому, що торги пішли не так, як планувалось. І більше того, вони не визнають причиною одного з найбільших розчарувань на крипторинку за останній час, те, що обмін монетами не був закритий до старту лістингу.

Фактично, WhiteBIT «кинула» своїх клієнтів на великі суми грошей. І тепер вони не знають, що їм робити з монетами, які не лише не принесли очікуваного прибутку, а й загнали їх в мінус.

Проте скандал 21 листопада не єдиний, в який WhiteBIT встигла вскочити останнім часом. В середині місяця стало відомо, що Національний банк Грузії видав ліцензію цифровому банку Hash. В опозиційному Єдиному Національному русі заявили, що новий цифровий банк «має на меті легалізацію грошей з Росії та використання їх на виборах наступного року».

Справа в тім, що серед засновників банку Hash числяться одні з найбагатших людей Грузії Сулхан та Лаша Папашвілі, а також їхній український партнер Володимир Носов. Останній якраз і є медійним обличчям біржі WhiteBIT.

«Криваві та брудні російські гроші будуть використані у передвиборчих цілях та поповнять скарбничку партії Бідзини Іванішвілі на виборах 2024 року. Ми знаємо, що попереднє керівництво Нацбанку не надало компанії Папашвілі, що потрапила під санкції, банківську ліцензію, але Натія Турнава дала добро російським відмивачам кривавих грошей у Грузії», – заявляє грузинський опозиціонер Лаша Парулава і додає: «Після заступництва Отара Парцхаладзе, який потрапив під санкції Америки як російський шпигун, Натія Турнава безпосередньо взяла на себе оперативне управління російськими грошима, що викликає обґрунтовані підозри, що «Грузинська мрія» спробує використати електронні канали для отримання російських грошей для виборів».

Один із засновників цифрового банку Hash Лаша Папашвілі вже встиг заступитися за Володимира Носова, і заявити, що він «найчесніший з усіх людей, який допомагає ЗСУ та співпрацює з Міністерством оборони України». Жодного стосунку до російських грошей Носов нібито не має.

Володимир Носов часто говорить про те, що допомагає українській армії. Він навіть викупив легендарний мікрофон Євробачення в гурту Kalush за 900 тисяч доларів, аби направити ці кошти на Збройні сили України. Також він купив у Андрія Данилка Rolls-Royce Фредді Мерк’юрі за 11 мільйонів і заявляв, що «не може залишатися осторонь, тому що зараз кожен українець – це рівень».

От тільки російській слід у біржі WhiteBIT, який веде до відмивання грошей окупантів, нікуди не зник. В лютому 2023 року Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України розслідувати можливий незаконний вивід грошей з країни біржою WhiteBIT та її зв’язки з Росією. Чи призведе це розслідування до притягнення шахраїв до відповідальності, покаже час.

Але лякає той факт, як в українській владі іноді можуть легковажно ставитися до вибору партнерів. Адже минулого року було заявлено про інтеграцію та співробітництво криптобіржі WhiteBIT з державним порталом «Дія», на якому зберігаються документи та персональні дані мільйонів українців. В березні 2023 року Міністерство цифрової трансформації разом із низкою компаній, серед яких і WhiteBIT, запустило освітню програму з криптограмотності для українців. Долучитися до неї так само можна завдяки «Дії». От тільки навряд чи інтеграція державних структур із сумнівними криптовалютчиками є безпечною.

Фіналом згаданого напочатку матеріалу фільму «Dump money» стало те, що маленькі інвестори таки перемогли монстрів з Уолл-Стріт. Правила на фондовій біржі були переглянуті, а біржовики стали прислухатися до простих американців. Вони добилися цього за допомогою згуртованості та беззаперечних доводів на слуханнях в Конгресі США. Чи вдасться інвесторам крипторинку та звичайним українцям, які можуть стати заручниками махінацій біржі WhiteBIT, захистити себе, покаже розслідування антикорупційних органів України.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Криптобіржа WhiteBIT «кинула» клієнтів і потрапила у гучний скандал із відмиванням російських грошей появились сначала на Антикорупційна правда.

“Щойно Київська обласна рада підтримала мій проєкт рішення поданий за ініціативою фракції Європейська Солідарність Київщини Про призупинення повноважень депутатів політичної партії Опозиційна платформа − За життя, яким вирішено призупинити повноваження депутатів Київської обласної ради VIII скликання, які висувалися та були обрані за виборчими списками політичної партії Опозиційна платформа − За життя”, – зазначив народний обранець.

Він також опублікував відповідний проєкт рішення. Йдеться про призупинення повноважень 8 депутатів.

На запитання, чи має обларада відповідні повноваження, Титикало зазначив, що у законі є чіткий перелік причин, за яких можуть бути призупинені повноваження депутата.

“Також є законопроєкт, який передбачає що серед таких причин має бути і заборона політичної партії. Але Верховна рада ніяк не проголосує цей закон. Тому є певна правова невизначеність − з одного боку підстав для припинення повноважень немає, але з іншого − є рішення Верховного суду. Більше того, Київщина сильно постраждала від російської агресії, громадськість вимагає цього від депутатів. Тому ми вирішили піти таким шляхом − призупинити їх повноваження до моменту прийняття відповідного рішення Верховною Радою”, – пояснив він.

Він додав, що подібне рішення вже подали у Макарівській і Бородянській міськрадах.

За словами Титикала, депутати, обрані від ОПЗЖ, були присутні на засіданні 17 жовтня, хтось з них голосував проти цього рішення, хтось утримався, але після голосування, усі вони встали і залишили залу.

На запитання, за яких умов згадані депутати можуть повернутися до участі у засіданнях, Титикало сказав, що це можливо у разі скасування рішення через суд.

Він додав, що його партія буде ініціювати такі рішення про призупинення повноважень депутатів, обраних від ОПЗЖ, по всій Київщині, і висловив сподівання, що подібні “вольові рішення” будуть приймати й інші регіони по всій Україні.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Київська облрада призупинила повноваження депутатів від ОПЗЖ появились сначала на Антикорупційна правда.

Інвестфонд “Хантер” нині значиться власником десятків квартир у різних ЖК столиці. Зокрема, зараз на нього записано 47 квартир у ЖК “LaLaLand”, 4 квартири у “Welcome Home на Ревуцкого”, а також 10 квартир і половина адмінбудівлі у “Французькому кварталі 2”.

В аудиторському звіті щодо фінансової діяльності інвестфонду “Хантер” за 2020-ий рік зазначено, що фонд вніс майже 673 мільйони гривень авансів за інвестиційними договорами, за попередніми договорами купівлі-продажу квартир: “Предметом заборгованостей є інвестиційна участь Товариства у будівництві об’єктів нерухомості, з метою отримання у власність приміщень після завершення будівництва та прийняття об’єктів в експлуатацію».

Також інвестфонд має частки в компаніях, які пов’язані з будівництвом цих ЖК. Так, “Хантер” володіє 11% у фірмі “ДБК “Фундамент” з однойменної будівельної групи “Фундамент”, проектами якої є і ЖК “LaLaLand”, і ЖК “Welcome Home на Ревуцького” .

У 2023-му році інвестфонд “Хантер” став співвласником фірми “Капітал-схід”, яка є серед замовників будівництва ЖК “Французький квартал 2”. Партнером “Хантеру” в цій компанії є інший інвестфонд – “Ковернот”, який контролює Оксана Кушнір – дружина президента “Київміськбуду” Ігоря Кушніра.

Інвестиційний фонд “Хантер” контролює кіпрська компанія KOTRYNA HOLDING LTD. За цією кіпрською фірмою стоїть українець з кіпрською пропискою Павло Якубенко. Павло Якубенко давно світився в компаніях, які пов’язували з Юрієм Бойком.

Зокрема, син Павла Якубенка Володимир працював у НАК “Нафтогаз України” під керівництвом Бойка. Більше того, обидва Якубенки входили до наглядової ради ПрАТ “Трускавецькурорт”, яке пов’язували з оточенням Юрія Бойка і яке почало системно вигравати державні тендери на оздоровлення, коли Бойко був міністром. У цій наглядовій раді Якубенки були як представники теж на той час близької до Бойка фірми – “Поліінвестгрупп”, яка власне і значилась власником санаторіїв на Львівщині. Зараз 100% акцій “Трускавецькурорту” належать інвестфонду “Хантер”.

У 2020-му році, коли “Трускавецькурорт” вже контролювали Якубенки, підприємство переписало компанію, що займається видобуванням мінеральної води – “Трускавецькі лікувальні води” на інших людей. Серед них був Володимир Жербицький – до 2017-го року перший заступник військового прокурора. Серед його справ було розслідування оборудок Сергія Курченка зі скрапленим газом, де фігурував Бойко. Але фігурував Бойко там як свідок, бо до притягнення екс-міністра палива та енергетики до відповідальності «забракло доказів».

Крім того, нині інвестфонд «Хантер» значиться кінцевим власником фірми “Стрім капітал”, яку в 2018-му році створив син Бойка Анатолій.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардеп Юрій Бойко через інвестиційний фонд отримав 47 квартир у Києві появились сначала на Антикорупційна правда.

Ні для кого не є секретом, що енергетика – це сфера, у якій «схеми» процвітали за всіх часів, час від часу просто змінюючи кураторів. І саме тому питання проходження опалювального сезону чи наявність світла у осенях українців – питання далеко не першої важливості для кураторів цих «схем».

Нинішнім же їх очільником є Ростислав Шурма – заступник голови Офісу президента. Це підтверджує низка авторитетних українських видань та журналістів – розслідувачів.

Просто коротко нагадаємо шлях становлення Шурми.

Син ексдепутата від «Партії Регіонів» та «Опозиційного блоку» навчався у “Києво-Могилянській академії” та у Київському економічному університеті ім.Гетьмана. У 2011-2012 рр. навчався у Московській школі управління “Сколково”.

З 2006 по 2019 роках працював у структурах групи “Метінвест” на різних керівних позиціях, у томі числі з 2012 очолював “Запоріжсталь”.

Паралельно з роботою на структури Ахметова, Шурма брав участь у регіональній політиці від “Партії регіонів” та “Опозиційного блоку”:

– У 2010 році обрався депутатом Донецької обласної ради від “Партії регіонів”.

– У 2015 році був призначений керівником Запорізької регіональної парторганізації “Опозиційного Блоку”.

– У 2019 році балотувався до Верховної Ради від партії “Опозиційного блоку”.

Після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента України та призначення керівником його офісу Андрія Єрмака, Шурма став позаштатним радником ОП.

У 2021 році його призначили членом наглядової ради “Укроборонпрому”, а згодом заступником керівника Офісу президента.

Тобто усього лише кілька років тому його прізвище стояло у передвиборчому списку до ВРУ поруч із Євгеном Мураєвим, якого СБУ зараз підозрює у держзраді, та мером Одеси Геннадієм Трухановим, до якого у детективів НАБУ є безліч питань.

Нині ж Шурма є заступником голови Офісу президента. І заразом координує роботу більше десяти керівників державних підприємств та регуляторів, які за обсягами грошових потоків та впливом на економіку України перевершують можливості найбагатшого українця.

Цікаво, що, за даними ЗМІ, СБУ, перевіряючи потенційних кандидатів на цю посаду, видала щодо нього абсолютно невтішну характеристику. Так, за даними силовиків, Шурма є “колишнім тіньовим мером Запоріжжя”. Також СБУ згадує три провадження, де він значився фігурантом досудового розслідування щодо можливого підкупу виборців та потенційних розтрат бюджетних коштів службовими особами Запорізької міськради. Тобто з найрізноманітнішими «схемами» у різних сферах Шурма був знайомий давно.

Однак початок війни знівелював його «цікаве» минуле, тож Шурма впритул наблизився до вищого керівництва держави. І зараз офіційно курує економічну політику держави. Однак за даними журналістів-розслідувачів, крім цього заступник голови ОПУ повністю координує енергетичну галузь країни. Робить він це через міністра енергетики Германа Галущенка.

При чому не сам, а за допомогою голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії та його давнього партнера нардепа Максима Єфімова. Саме вони, за даними ЗМІ, давно і щільно контролюють вугільну сферу України.

Шурма через Галущенка контролює і керівників державної генеруючої компанії “Центренерго”, раніше це був Володимир Єгоров, а зараз – Андрій Чуркін. Щодо Єгорова, то цікавим те, що до свого призначення у грудні 2022 року во голови правління компанії, Єгоров очолював трейдингову кампанію “ДЕ Трейдінг” Максима Єфімова.Того самого нардепа, який є партнером Арахаімї по дерибану вугільної галузі. І саме через «схеми» Шурми та його карманних керівників, «Центренерго» не готове до зими – підконтрольні підприємству ТЕС зупинені, на них навіть не проводився ремонт, після російских обстрілів, в компанії немає вугілля на зиму, тож українців чекає на блекаут.

Тож по факту у сухому залишку маємо наступну ситуацію: поки керівництво держави з усіх сил намагається зробити все, щоб Україна перемогла у війні з Росією, прямо під їх носом народжуються і активно розвиваються нові корупційні боси, які повністю підім’яли під себе енергетичну і вугільну галузі країни. І замість спільної роботи задля перемоги та відновлення нашої країни, мільярди гривень йдуть на рахунки найближчого оточення президента. І чому правоохоронні органи, у тому числі. НАБУ, ДБР, БЕБ та інші, попри численні публікації у ЗМІ про кричущі факти корупції не реагують – питання відкрите.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Енергетична система в блекауті вже восени. Через Шурму та Галущенко українців чекає холодна зима, навіть без обстрілів рашистів появились сначала на Антикорупційна правда.

Відповідно до даних розшукових обліків МВС, датою зникнення Рабіновича вважається 26 липня поточного року. Статті звинувачення – державна зрада (ст.111 ч.1), посягання на територіальну цілісність і недоторканність України (ст.110 ч.2).

Вадиму Рабіновичу загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Екснардепа Вадима Рабіновича оголосили у розшук появились сначала на Антикорупційна правда.

Натомість його депутатська група “Відновлення України” голосує за одіозні закони разом із монобільшістю. Підтвердженням домовленостей є той факт, що законопроект 8345 про позбавлення мандатів депутатів із ОПЗЖ понад півроку не виноситься на голосування.

Нині ж у Столара головне завдання – захистити активи своїх найближчих соратників Медведчука-Рабіновича та продовжити розпилювання бюджетів Харкова та інших регіонів. Саме для цих цілей Столар із Медвечуком заснували псевдофонд, який витрачає сотні тисяч доларів на самопіар та копійки на реальну допомогу. Журналісти неодноразово зазначали, що одна вечеря Столара в ресторані коштує дорожче, ніж вся його псевдоблагодійність.

Створення та робота такого псевдофонду – частина договору із владою про захист активів Медведчука та Рабіновича, а також недоторканність самого Столара. Саме тому, коли у багатьох депутатів відбуваються обшуки, їх позбавляють мандатів за незаконні виїзди за кордон, у Столара, який зробив максимум для підготовки нападу росії – «все у шоколаді».

Адже, як виявилося, у період війни, у влади є своя ціна…

“Антикорупційна правда”

Сообщение Партнер Медведчука та Рабіновича Вадим Столар купив у влади недоторканність, або чому сепар досі на свободі? появились сначала на Антикорупційна правда.

Як повідомляють ДБР та СБУ, що під час повномасштабного вторгнення рф цей депутат, перебуваючи на тимчасово окупованій території Запорізької області, добровільно пішов на співпрацю з агресором. Він поїхав до окупованого Бердянську.

Задля збереження власних статків та підприємств, що розташовувались в окупованому місті, він почав співпрацювати зі загарбниками. За оперативними даними, афільовані з ним підприємства досі надають у користування військовим рф приміщення, забезпечують їх харчуванням та паливно-мастильними матеріалами. Також, місцеві ЗМІ, які знаходились в його орбіті впливу, транслюють проросійські наративи та пропаганду, вводячи в оману населення Бердянська. Протягом тривалого часу сам депутат залишався на окупованій території. Там він зустрівся з представниками держави-агресора, збройних формувань та окупаційною адміністрацією міста, мав їх підтримку та отримав навіть від них охорону. За час роботи з окупантами народний депутат відвідував тимчасово окупований Крим та росію.

Згодом, через комерційні суперечки з окупантами, депутат вирішив повернутися до неокупованої частини України.  Раніше ЗМІ писали, що Пономарьова нібито викрали окупанти.У 2021 році у депутата знайшли російський паспорт.

“Антикорупційна правда”

Сообщение Нардепа Олександра Пономарьова, котрий їздив до окупантів, затримали за державну зраду появились сначала на Антикорупційна правда.